Search results

1

„Dom” jako kategoria rozmyta w opowieści „Żywy towar” A. P. Czechowa

100%

Sadecki A.

Białorutenistyka Białostocka

|

2017

|

vol. 9

RU

В статье рассматривается вопрос о функционировании категории «дом» в повести “Живой товар” Антона Чехова. Произведение относится к первому этапу творческого пути автора, поэтому в довольно сатирическом виде писатель задумывается над проблемами семейного очага. История любовного треугольника происходит на фоне трех домов – городского, дачи и поместья. В первом доме супружеская связь увядает, когда появляется любовник. На даче любовники пытаются создать свой собственный домашний очаг, однако терпят поражение. Парадоксально – в третьем доме, т.е. в поместье, муж, жена и любовник живут мирно под одной крышей. Чехов создает новый образ дома, который можно определить как периферийный элемент прототипической категории «дом». Тем самым автор находит символ изменений в жизни современных ему семей, которые нашли свое отражение в литературе того времени.

EN

The article is devoted to the way a category of ‘house’ functions in a short story ‘A Living Chattel’ by A.P. Chekhov. Since this literary work comes from the first part of Chekhov’s creative activity, the author mostly in an ironic way scrutinizes the problems of domestic hearth. There are three houses – a city house, a dacha and a country estate where the story of love triangle takes place. In the first house, the relationship between a married couple withers when the lover steps in. At the dacha, the lovers try to create their own domestic hearth but they fail. Paradoxically, in the third house being the country estate, a husband, his wife and her lover live peacefully under one roof. Chekhov creates a new vision of a house, which can be referred to as a peripheral element of a prototypical category ‘house’. Hence, the author identifies the symbol of changes which take place in the life of his contemporary families and which are reflected in the literature of those days.

2

Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі

100%

Горбач (Horbach) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 4(1)

59-67

UK

Тривалий час тема Голокосту в українському письменстві через причини позалітературного характеру замовчувалася та піддавалася викривленням. Унаслідок цього численні її аспекти, зокрема розширення географічних маркерів Катастрофи, питання пам’яті і травми її жертв та свідків, аспекти жіночої історії Голокосту тощо, почали знаходити достотне висвітлення лише зі здобуттям нашою країною незалежності. На сьогодні актуальною залишається проблема персоналізації історії Голокосту через введення в публічний дискурс імен жертв, врятованих і рятівників як чинник розширення просторів пам’яті про трагедію європейського єврейства в часи Другої світової війни. До цього процесу, поряд з історичною наукою, комеморативними практиками долучається й художня література. Об’єктом нашої уваги в запропонованій статті є прозові твори сучасної української літератури – романи К. Бабкіної «Соня» (2013), Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (2016), М. Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду» (2017), М. Матіос «Букова земля» (2019). А метою дослідження стали образи-персонажі жертв та рятівників, котрі мали реальних прототипів: символ Голокосту в Польщі і Любліні девятирічний Хеньо (Генрик Житомирський), Праведники народів світу Марія та Степан Врублевські (Марія та Степан Січевлюки-Врублевські), чернівецька поетеса Зельма Меербаум-Айзінґер, мер Чернівців Траян Попович, дипломати Ґжеґож Шиманович та Фріц Шелльгорн. Оприявнення у художній формі життєвих історій цих реальних осіб сприяє розширенню пам’яті про війну і Голокост в Україні, є засобом формування сучасної культури пам’яті, що сьогодні є особливо важливим у контексті загальносвітових тенденцій пошуку порозуміння, з точки зору усвідомлення власної відповідальності за життя інших, недопущення повторення трагічних сторінок історії ХХ століття, однією з яких став Голокост. Оскільки через тривале замовчування травматичного досвіду жертв Голокосту не витворилося міжгенераційного зв’язку у процесах передачі пам’яті про нього, то література сьогодні через художнє конструювання минулого стає не лише інструментом поширення знань про Катастрофу, а й засобом формування культурної пам’яті про трагічні події минулого. Перспектива подальшого дослідження обраного аспекту вбачається в залученні до аналізу нових творів як вітчизняного, так і перекладного письменства, зокрема, автори яких біографічно пов’язані з Україною.

EN

The Holocaust theme was concealed and falsified for a long time because of non-literary reasons. Therefore, only when our country got its independence, a lot of aspects became clarified – especially the increasing of geographical markers of the Shoah, the aspect of memory and traumas of its victims and witnesses, the aspects of a woman history of the Holocaust etc. One of actual problems of nowadays is the problem of personalization of the Holocaust history with including the names of victims, saved and saviors for extending the space of memory about the tragedy of European Jews in the times of WWII. Literature, as well as historical science and commemorative practices, actively participates in this. The object of our attention in the following article is modern Ukrainian prose – novels “Sonya” (2013) by K. Babkina, “Me, You, And Our Drawn And Undrawn God” (2016) by T. Pakhomova, “A Story Worthy of a Whole Apple Orchard” (2017) by M. Dupeshko, “The Beech Land” (2019) by M. Matios. The aim of investigation is the characters of victims and saviors who have real prototypes: an icon of the Holocaust in Poland and Liublin, 9-years-old Henio (Henryk Zhytomirski), Righteous Among the Nations Maria and Stepan Vrublevski (Maria and Stepan Sichevliuk-Vrublevski), the Chernivtsi poet Selma Meerbaum- Eisinger, the mayor of Chernivtsi Traian Popovici, the diplomats Grzegorz Szymonowicz and Fritz Schellhorn. Implementation the life stories of real personalities into fictional form leads to expanding the memory about the Holocaust in Ukraine, and it’s also a way of creating a modern culture of memory, that is particularly important in a context of the international tendencies of finding the common understanding through awareness of a personal responsibility of others’ lives, and non-admission of repeating the tragic pages of the XX ct. history, one of those was the Holocaust. Since the long-term silence of the traumatic experience of the Holocaust victims didn’t create an intergenerational connection in the process of transmitting the memory of the Holocaust, modern literature, with its artistic construction of the past, becomes not only a tool for spreading knowledge about the Shoah, but also a way of creating the cultural memory about this tragedy. The prospect of further research of the following aspect is seen in a deep analysis of new examples of both Ukrainian and translated literature, including novels written by authors that are biographically related to Ukraine.

3

PASSENGER CARS TESTED AT THE MOTOR TRANSPORT INSTITUTE IN THE 1950s OF THE 20th CENTURY – THE PROTOTYPE OF THE FSO SYRENA

71%

Zakrzewski B.

International Journal of New Economics and Social Sciences

|

2018

|

vol. 7(1)

145-159

EN

The article presents and characterizes the results of road tests that the prototype of the FSO Syrena passenger car underwent at the Motor Transport Institute (ITS) in Warsaw in 1955. The final report from the tests carried out at MTI, kept in the archives, was subject to a detailed analysis and the conclusions have been presented in this article. The road tests carried out at MTI in 1955 served the FSO engineers in designing the series-production version of the Syrena car, whose production started in 1957. The FSO Syrena, over almost 30 years, was the first popular car for hundreds of thousands of Polish families, and today it has become a legendary vehicle, synonymous with the motoring of the PPR's day.

PL

W artykule zaprezentowano i scharakteryzowano wyniki badań drogowych, które przeszedł w 1955 roku w Instytucie Transportu Samochodowego (ITS) w Warszawie, prototyp samo-chodu osobowego marki FSO Syrena. Przechowywane w archiwum sprawozdanie końcowe z przeprowadzonych w ITS badań poddano szczegółowej analizie, a wnioski zaprezento-wano w artykule. Badania drogowe przeprowadzone w ITS 1955 r. posłużyły inżynierom z FSO przy projektowaniu seryjnej wersji samochodu Syrena, którą rozpoczęto produkować w 1957 r. FSO Syrena, na przestrzeni niemal 30 lat, była pierwszym samochodem popular-nym dla setek tysięcy polskich rodzin, a dziś stała się pojazdem legendarnym, synonimem motoryzacji doby PRL.

RU

В статье представлены и характеризуются результаты дорожных испытаний, прошедших в Институте автомобильного транс-порта (ITS) в Варшаве, прототипе пассажирского автомобиля FSO Syrena в 1955 году. Был подробно проанализирован окончательный отчет исследований, проведенных в ИТС, хранящихся в архивах, и выводы были представлены в статье. Дорожные испытания, проведенные в ITS 1955, служили инженерам FSO при разработке серийной версии автомобиля Syrena, который был запущен в 1958 году. FSO Syrena, почти 30 лет назад, был первым автомобилем, популярным для сотен тысяч польских семей, и сегодня он стал транспортным средством легендарный, синонимичный с автомобилем в день Польской Народной Республики.

Refine search results

1 Białorutenistyka Białostocka

1 International Journal of New Economics and Social Sciences

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Sadecki A.

1 Zakrzewski B.

1 Горбач (Horbach) Н. N.

1 2022

1 2018

1 2017

„Dom” jako kategoria rozmyta w opowieści „Żywy towar” A. P. Czechowa

Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі

PASSENGER CARS TESTED AT THE MOTOR TRANSPORT INSTITUTE IN THE 1950s OF THE 20th CENTURY – THE PROTOTYPE OF THE FSO SYRENA