Search results

1

Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції

100%

Vermenych Y.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

45-65

EN

Timely detection of existing and prevention of possible threats to national security, strengthening the protection of national interests in the conditions of the current security situation, and forecasting trends in the development of the security environment should always be among the strategic priorities of state policy. The volatility and unpredictability of the security space as a result of the Russian-Ukrainian war intensify the search for new strategies for global, regional and national security in the face of military challenges. The relevance of the study lies in the understanding of the controversial dichotomy of globalization and regionalization as vectors of the development of international relations and geopolitical transformations. The purpose of the article is to emphasize the potential of their interconnection and interdependence, the equivalence of mutual influences of both globalization processes on the structure of regionalization and regional factors on modern global dynamics. It is proven that regionalization acts as a conceptual model of structuring society based on the internal pluralism of its territorial units, which combines both the tendencies of opposition to unification and excessive centralization, and the search for new, more effective forms of regional management. It was determined that regionalism appears in modern scientific discourses as an objective trend of social development and a theoretical and methodological key to its tracing and representation. A systematic analysis of the processes of regionalization of the global space based on innovative methodological approaches of socio-humanitarian studies will make it possible to clarify the true meaning of world transformation processes, to represent new hypotheses for the development of global-regional social systems, to generate optimal security policy directions and strategies to guarantee regional security in the European space.

UK

Своєчасне виявлення наявних та попередження можливих загроз національній безпеці, посилення захисту національних інтересів в умовах сучасної безпекової ситуації та прогнозування тенденцій розвитку безпекового середовища мають завжди перебувати серед стратегічних пріоритетів державної політики. Мінливість та непередбачуваність безпекового простору внаслідок російсько-української війни активізують пошуки нових стратегій глобальної, регіональної та національної безпеки в умовах мілітарних викликів. Актуальність дослідження полягає в осмисленні контроверсійної дихотомії глобалізації і регіоналізації як векторів розвитку міжнародних відносин та геополітичних трансформацій. Метою статті є акцентування уваги на потенціалі їх взаємопов'язаності й взаємозалежності, рівнозначності взаємовпливів як глобалізаційних процесів на структуру регіоналізації, так і регіональних факторів на сучасну глобальну динаміку. Доведено, що регіоналізація виступає як концептуальна модель структурування суспільства на основі внутрішнього плюралізму його територіальних одиниць, що поєднує як прагнення протистояння уніфікації і надмірній централізації, так і пошук нових, ефективніших форм регіонального управління. Визначено, що регіоналізм у сучасних наукових дискурсах постає як об'єктивна тенденція суспільного розвитку й теоретико-методологічний ключ до її простеження й репрезентації. Системний аналіз процесів регіоналізації глобального простору на основі інноваційних методологічних підходів соціогуманітаристики дасть змогу прояснити справжній смисл світових трансформаційних процесів, репрезентувати нові гіпотези розвитку глобально-регіональних суспільних систем, генерувати оптимальні напрями та стратегії безпекової політики задля гарантії регіональної безпеки в європейському просторі.

2

Діалектний текст як джерело регіональних словників

80%

Мартинова Г., Щербина Т.

Gwary Dziś

|

2022

|

vol. 15

71-82

EN

The article states that in early 21st century, Slavic linguistics lexicographic arrangement of the dialect appeared to preserve the original lexical stock shaped through a national outlook and mentality, as well as cultural values of the creative Ukrainian nation. The article is aimed to represent the dialect stock of the Ukrainian lexicography in the early 21st century, as well as to stress the importance of a dialect text as a source for arranging a regional dictionary. That has accentuated the dialect text proper as a source for arranging a regional dictionary that includes specially represented patois lexical units, their registration according to the dialects and their expansion in the area under consideration. The approach enables a detailed description of the status quo, its peculiar features represented in the differentiated names, as well as peculiar stressed forms, regular and sporadic shifts in vowels and consonants in the registered lexical units. In spontaneous speech, lexical meanings are more complete and more objectively revealed, being largely enforced by new meanings in microtexts. The authors have proved that arranging dictionaries by meaningful texts complete reveals the registered units, as well as regional and local ones in spontaneous speech in various word-building, phonetic and grammatical variants in the dialect aspect. Broad comments provided for the entries are taken from dialect texts and ensure progress to a next narrative fragment promoting a way to learning other linguistic units characteristic of dialects. The dictionary grows into a hypertext, leading the reader from one registered unit to another, providing ethnic linguistic information while revealing a specific status quo interpreted by dialect speakers.

UK

У статті актуалізоване одне з невідкладних завдань слов᾽янської лінгвістики початку XXI ст. – лексикографічне опрацювання діалектної мови. Представлено доробок українського діалектного словникарства за перші десятиліття XXI ст., акцентувано увагу на важливості діалектного тексту як джерела для укладання регіонального словника. Указано на переваги такого підґрунтя, специфіку представлення народної лексики, її паспортизації за говірками та ареалами поширення в досліджуваному континуумі. Запропонований підхід уможливлює докладний опис реалій, вирізнення їхніх особливостей, репрезентованих у диференціації назв, засвідчує в реєстрових словах специфіку наголошування, регулярні та спорадичні зміни голосних і приголосних звуків. У спонтанних текстах мовці більш повно й об᾽єктивно розкривають семантику лексем, доповнючи їхнє тлумачення новими значеннями в мікротекстах, що перетворює словник в гіпертекст, веде читача від одного реєстрового слова до іншого, містить етнокультурну інформацію, виявляючи своєрідне бачення реалій діалектоносієм.

3

Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів

80%

Толстов С. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 17

7-41

UK

The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.

EN

В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.

Refine search results

1 Gwary Dziś

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Vermenych Y.

1 Мартинова Г.

1 Толстов С. В.

1 Щербина Т.

1 2023

2 2022

Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції

Діалектний текст як джерело регіональних словників

Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів