Search results

1

MIĘDZY GONZO A DOKUMENTEM HISTORYCZNYM. O STATUSIE GENOLOGICZNYM REPORTAŻU ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 ANDRIJA SOWY (PŁOCHISZA)

100%

Kupidura R.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2020

|

vol. 8

|

issue 2

177-186

UK

Актуальність цього дослідження зумовлена важливістю для українського літера-турного процесу вияву своєрідності літературних творів, що присвячені проблематиці росій-сько-української війни (2014–?). Мета наукової розвідки - здійснити аналіз жанру репортажу Андрія Сови (Плохіша) Звіт за серпень ‘14. Унаслідок здійсненого дослідження не лише з’я-совано тип жанру аналізованого тексту, що має гібридний, синкретичний характер, оскільки поєднує різні, часто гетерогенні жанрові ознаки, але й визначено специфіку суспільного та культурного контекстів, що призвели до його виникнення. Охарактеризовано систему ознак ідіостилю Андрія Сови (Плохіша), до яких належать: суб’єктивізм, емоційність, схильність до вживання професіоналізмів тощо. Крім того, розкрито структуру текстового хронотопу дослі-джуваного тексту, що зумовлена динамікою подій 2014 року. У розвідці виявлено й основну письменницьку стратегію, за допомогою якої відбувається “зміцнення” референційного пактуавтора із читачем; простежуємо наявність безпосередніх відавторських заяв декларативного характеру, як-от: “пишу лише те, що бачив”, розлогих прямих цитувань учасників боїв, залучення візуального ряду у вигляді фотографії, що ілюструє документальний характер видання.

EN

The urgency of this paper is conditioned by the importance for the Ukrainian literary process of examining the peculiarities of literary works devoted to the Russian-Ukrainian war (2014–?). In the article, the author reviews the genre status of Andriy Sova’s Zvit za serpen ‘14. The research indicates the syncretic character of Sova’s reportage and reconstructs the social and cultural conditions for the creation of the text. In addition, the author draws attention to the language of reportage (idiostyle), which is saturated not only with emotions, but also with technical and military terminology. It was found that Zvit za serpen ‘14 contains a specific chronotope conditioned by the dynamics of events in 2014. Another important aim of the research was to investigate how Sova strengthens the reference pact with the reader. As a result, it was recognized that Sova’s strategy is to declare the truth (“I am describing only what I have seen”), frequent quoting of other soldiers, as well as posting photos, which strengthens the documentary character of the book.

2

Does “Classic” Mean “Objective”? On Early Reportage by Dmitry Sokolov-Mitrich

94%

Czerwiński G.

Przegląd Rusycystyczny

|

2023

|

issue 2 (182)

143-164

RU

Целью статьи является анализ повествовательных стратегий и приемов, используемых в репортажах Дмитрия Соколова-Митрича. В центре внимания автора статьи находятся отношения между «объективной», жанровой, формой репортажа и идеологическим посланием, скрытым в тексте. Исследование охватывает объективизирующие повествовательные приемы и процедуры убеждения, которые выполняют функцию автоматических психологических механизмов воздействия на читателя и «мягкими» средствами актуализируют картину мира, навязываемую российской государственной пропагандой. В ходе анализа автор статьи приходит к выводу, что классическая форма репортажа, основанная на системе объективизирующих стратегий и не содержащая текстуальных детерминант художественной литературы, не может гарантировать объективность и правдивость представленных фактов. Вера в правдивость рассказанной истории может быть только результатом «референциального пакта», а не формальных процедур, применяемых репортером. Анализ произведений Соколова-Митрича показывает, что текст репортажа может использоваться не только в целях имплицитного воздействия на аудиторию, но и скрытого продвижения взглядов и идей, которые подвергаются критике в основном (буквальном) слое текста.

PL

Celem niniejszego artykułu jest analiza strategii i technik narracyjnych obecnych w reportażach Dmitrija Sokołowa-Mitricza. Autor artykułu skupia się na relacji między „obiektywną” gatunkową formą reportażu a ideologicznym przekazem ukrytym w tekście. Badanie obejmuje obiektywizujące techniki narracyjne, a także formy perswazyjne, które są powiązane z automatycznymi mechanizmami psychologicznymi czytelnika i za pomocą „miękkich” środków aktualizują obraz świata, który stara się narzucać w sposób agresywny rosyjska propaganda państwowa. W toku analizy autor artykułu dochodzi do wniosku, że klasyczna forma reportażu, oparta na systemie strategii obiektywizujących i nie zawierająca tekstowych wyznaczników fikcji, nie może gwarantować obiektywności i prawdziwości przedstawionych faktów. Wiara w prawdziwość opowiadanej historii może być jedynie wynikiem „paktu referencjalnego”, a nie formalnych procedur stosowanych przez reportera. Analiza twórczości Sokołowa-Mitricza pokazuje, że tekst reportażu może być wykorzystany nie tylko do niejawnego oddziaływania na publiczność, ale także w sposób zamaskowany propagować poglądy i idee krytykowane w prymarnej (dosłownej) warstwie tekstu.

EN

The aim of this article is to analyze the narrative strategies and techniques present in Dmitry Sokolov-Mitrich's reportage. The author of the article focuses on the relationship between the "objective" genre form of reportage and the ideological message hidden in the text. The study includes objectivizing narrative techniques as well as persuasive forms that are linked to the reader's automatic psychological mechanisms and by "soft" means update the image of the world that Russian state propaganda tries to impose aggressively. The author of the article comes to the conclusion that the classic form of reportage, based on a system of objectifying strategies and not containing textual determinants of fiction, cannot guarantee the objectivity and truthfulness of the presented facts. Belief in the truthfulness of the story told can only be the result of the "referential pact" and not the formal procedures used by the reporter. The analysis of Sokolov-Mitrich's work shows that the text of a reportage can be used not only to secretly influence the audience, but also to disguise views and ideas criticized in the primary (literal) layer of the text.

3

Chwała bohaterom! Wojna w Ukrainie oczami Nella Scava, Jakuba Maciejewskiego oraz Serhija Syniuka i Krzysztofa Petka

94%

Głąb G.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2023

|

vol. 6

|

issue 18

1-22

UK

Метою статті було поглянути на війну в Україні очима очевидців цих трагічних подій – мирних жителів, які опинилися під смертельним оком воєнного буревію. Підбір текстів і авторів був не випадковим. Ідея полягала в тому, щоб дізнатися, як перебіг російської агресії проти України описують люди різних національностей, менталітетів і чутливості. Для реалізації цього наміру використано книги Нелло Скаво, Якуба Мацеєвського, Сергія Синюка та Кшиштофа Петека. У дослідженні використано аналітичний та історико-літературний методи. У вищезгаданих текстах культури війна в Україні постає насамперед як наслідок імперіалістичної злочинної політики Росії. Про її реальність ми дізнаємося завдяки свідченням людей, які не беруть безпосередньої участі у збройних боях, але переживають жах руйнації та смерті в її глибинці. У їх посланні війна означає: бомбардування, сховища, зруйновані будинки та міста, страх, травми беззахисних дітей, сльози матерів, невпевненість у завтрашньому дні. Спільним знаменником усіх репортажних наративів є розповідь про героїв, захистом яких є сила духу та готовність допомогти іншим людям. Герої – волонтери, вчителі, медпрацівники, дружини, сестри, батьки, які гідно стоять над могилою коханого, кожна людина, у серці якої, незважаючи на війну, добро перемагає зло. Героям слава!

EN

The aim of the article was to look at the war in Ukraine through the eyes of eyewitnesses to these tragic events – civilians who found themselves in the deadly eye of the storm. The selection of texts and authors was not accidental. The idea was to find out how the course of Russia’s aggression against Ukraine was described by people of different nationalities, mentalities and sensitivities. To achieve this intention, books by Nello Scavo, Jakub Maciejewski, Serhii Synyuk and Krzysztof Petek were used. The research used analytical and historical-literary methods. In the cultural texts mentioned above, the war in Ukraine appears primarily as the result of Russia’s imperialist, criminal policy. We learn about its reality thanks to the testimonies of people who do not take direct part in armed struggles, but experience the horror of destruction and death in its hinterlands. In their message, war means: bombings, shelters, ruined houses and towns, fear, trauma of defenseless children, tears of mothers, uncertainty of tomorrow. The common denominator of all reportage narratives is telling stories about heroes whose defense is fortitude and the willingness to help other people. The heroes are volunteers, teachers, health care workers, guides to the so-called paths of life, wives, sisters, parents standing with dignity over the grave of a loved one, every person in whose heart – despite the war – good triumphs over evil. Glory to the heroes!

PL

Celem artykułu było spojrzenie na wojnę w Ukrainie oczami naocznych świadków tych tragicznych wydarzeń – cywili, którzy znaleźli się w śmiertelnym oku cyklonu. Wybór tekstów i autorów nie był przypadkowy. Chodziło o to, by dowiedzieć się, jak przebieg agresji Rosji na Ukrainę opisują ludzie o odmiennej narodowości, mentalności i wrażliwości. Aby zrealizować owo zamierzenie, sięgnięto po książki Nella Scavy, Jakuba Maciejewskiego oraz Serhyja Syniuka i Krzysztofa Petka. W badaniach posłużono się metodą analityczną i historycznoliteracką. W przywołanych tekstach kultury wojna w Ukrainie jawi się przede wszystkim jako efekt imperialistycznej, zbrodniczej polityki Rosji. Jej realia poznajemy dzięki świadectwom ludzi, którzy nie biorą bezpośredniego udziału w walkach zbrojnych, ale doświadczają grozy zniszczenia i śmierci na jej zapleczu. W ich przekazie wojna to: bombardowania, schrony, zrujnowane domy i miejscowości, strach, trauma bezbronnych dzieci, łzy matek, niepewność jutra. Wspólnym mianownikiem wszystkich reporterskich narracji jest snucie opowieści o bohaterach, których bronią jest hart ducha i chęć niesienia pomocy innym ludziom. Bohaterami są wolontariusze, nauczyciele, pracownicy służby zdrowia, przewodnicy po tzw. drogach życia, żony, siostry, rodzice stojący z godnością nad grobem ukochanej osoby, każdy człowiek, w którego sercu – mimo wojny – dobro zwycięża zło. Sława bohaterom!

Refine search results

1 Przegląd Rusycystyczny

1 Studia Ukrainica Posnaniensia

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Czerwiński G.

1 Głąb G.

1 Kupidura R.

2 2023

1 2020

MIĘDZY GONZO A DOKUMENTEM HISTORYCZNYM. O STATUSIE GENOLOGICZNYM REPORTAŻU ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 ANDRIJA SOWY (PŁOCHISZA)

Does “Classic” Mean “Objective”? On Early Reportage by Dmitry Sokolov-Mitrich

Chwała bohaterom! Wojna w Ukrainie oczami Nella Scava, Jakuba Maciejewskiego oraz Serhija Syniuka i Krzysztofa Petka