Search results

1

Репрезентация страха смерти в произведениях современной русской литературы о войне

100%

Polekhina M.

Slavica Wratislaviensia

|

2018

|

vol. 166

481-493

EN

Representation of the fear of deathin modern Russian war literature This article is focusing on one of the relevant problems of modern war prose, “people in the face of death” through the lens of anthropology and culture history. The concept of war itself is accompanied with a discussion of a number of existential issues, the fear of death in war is reviewed as the state in which a human recognizes the real possibility of his non-existence, something that absorbs and disintegrates the human. The fear of non-existence in this case is not a result of thoughts of natural life cycle, but of the recognition of inevitability of one’s demise as living through one’s own finality, eschatology. The constant presence of the Reaper in war changes the protagonists worldview, shows the fragility of human life, makes them live every moment differently and at the same time devalues life in and of itself. This is what makes the issue of human behaviour at Death’s door relevant. Each and every instance of encountering death creates different reactions, however, the fear of non-existence, its measurement or lack thereof is an indicative of individuality, readiness in the wake of eternity. The opposition of existence and non-existence is expanded through defining a specific and described category of non-existence, which is presented as a special kind of Death’s cultural ontology, the roots of which go into Russian modernism, albeit without characteristic romanticizing of it. Dominant in such mortality are the fear of “the void”, “finality of all being”, bearing in the context of modern prose a diverse spectrum of axiological connotations. The fear of non-existence is also viewed from the point of being afraid of being God-forsaken in case of a global historic disaster, which can only be combatted with recognition of infinite universe and infinity of one’s inner universe, of eternal life and of endless mercy of God.

UK

Репрезентацiя страху смертіутворах сучасної російської літератури про війну У статті розглядається одна з актуальних проблем сучасної прози про війну: особистість перед обличчям смерті в культурно-історичному та антропологічному контексті. Концепт „війна”, повязаний з осмисленням цілого ряду екзистенціальних проблем, страх смерті на війні досліджується як стан, в якому людина усвідомлює можливість свого не-буття, як дещо поглинаюче і розвтiлюче в людині людину. Страх не-буття породжується не думкою людини про те, що все має тимчасовий характер, а його усвідомленням неминучості власної загибелі, це пережита людиною власна кінцівка, есхатологія. Відчуття постійної присутності смерті на війні змінює уявлення героїв про світ, показує крихкість людського життя, змушує по-особливому відчувати кожну його мить і одночасно знецінює життя як акт існування. Тому так гостро постає питання про поведінку людини перед обличчям смерті. Кожен факт зіткнення індивідуума зі смертю породжує різні реакції, але страх не-буття, його міра або його відсутність уявляє собою маркер індивідуальності, її готовності зустрічі з вічністю. Характер опозиції буття — не-буття поширюється за рахунок введеної і маркованої графічно категорії не-буття, що постає особливим типом культурної онтології смерті, витоки якого криються в російському модернізмi, однак без характерної для нього романтизації. Домінантами такого типу мортальності є страх порожнечі, кінцівки всього сущого, що володіють в контексті сучасної прози різноманітним спектром аксиологiчних конотацій. Страх не-буття розглядається як страх богооставленостi людини в ситуації глобальної історичної катастрофи, протистояння з яким можливо через усвідомлення нескінченності світу і людини, через віру у вічне життя, в безмежну милість Бога.

2

Між карнавалом і смертю. Львівський досвід 1939–1941 років

100%

Poliszczuk J.

Slavica Wratislaviensia

|

2019

|

vol. 168

137-149

EN

Concerning carnival and death: Lviv between 1939 and 1941 The author of this article focuses on the distinctive cultural situation in Lviv between 1939 and 1941. In October 1939, the process of merging of writers from three ethnic groups (Polish, Ukrainians and Jewish) into a single organization called The Union of Soviet Writers began. Such a situation can be interpreted with the help of Bakhtin’s theory of carnival, especially while talking about the ambivalent behaviour of anti-communist writers. From another point of view, the main characteristics of the situation were fear, horror, and death threat, which each author experienced in his own way. The author of this article analyzes the memoirs of Ukrainian and Polish writers to portray this unexampled period and the repression of creative individuality by totalitarian authorities.

RU

Между карнавалом и смертью. Львовский опыт 1939–1941 годов В статье освещается исключительная культурная ситуация, сложившаяся во Львове в период 1939–1941 годов. В октябре 1939 года начинается процесс объединения писателей трёх группировок (польских, украинских и еврейских) в единую организацию — Союз советских писателей. Ситуацию того времени имеет смысл интерпретировать в свете категории бахтинского карнавала. С одной стороны, это касается амбивалентной позиции писателей-антикоммунистов. С другой стороны, ее характеризует состояния боязни, ужаса и угрозы гибели, которые каждый по-своему переживали участники литературной жизни. На основании воспоминаний польских и украинских писателей можем оценить беспрецедентность момента, а также прессинг тоталитарной системы на творческую индивидуальность писателя.

3

Poezja białoruskojęzyczna Miry Łukszy: intencje świadomości artystycznej

80%

Bradzikhina A.

Studia Białorutenistyczne

|

2020

|

vol. 14

EN

The article considers the specificities of the author's artistic consciousness intentionality in the example of Belarusian-language lyrics by Mira Luksha. It underlines that fear in a variety of versions is the most important engine of the character's lyrical feelings. She demonstrates passionarity in defending her patriotic and moral values. Particular attention is paid to understanding the physicality and its functions in the poetic text: touching the perception mode as the main method of the lyrical character’s reality exploration; concentration on the human body destructiveness as the way to identify internal pain; the suitability of body images for the disclosure of philosophical and religious-philosophical problems. Understanding loneliness as the inevitable finale of any human story (love, struggle, or even existence in general), the poetess consciously chooses loneliness for her lyrical heroine and at the same time declares the exceptional importance of love for a man. Corporeality is one of the clear intentions of M. Luksha's artistic consciousness in combination with the idea of identity, kinship and unity of the living and inanimate world, anthropomorphism forms the main principle of interaction of the lyrical heroine with the surrounding reality - tactile. Her bodily sensations are characterized by intensity and acuteness. The main features of M. Luksha’s style are also highlighted. They were a result from the intentions mentioned above: conciseness, paradoxicalness, the picture graphicness, emotional economy, and aphoristic nature.

PL

Artykuł został poświęcony cechom intencjonalności świadomości autora na przykładzie poezji białoruskojęzycznej Miry Łukszy. Jak wykazało badanie, w analizowanych utworach literackich strach nierzadko wpływa na stan psychiczny lirycznej bohaterki, stojącej w obronie wyznawanych wartości patriotycznych i moralnych. Autor artykułu szczególną uwagę zwraca na fizyczność i jej funkcje w tekście poetyckim, percepcję dotykową jako główne narzędzie eksploracji lirycznej rzeczywistości, destrukcyjność ciała ludzkiego jako źródło bólu wewnętrznego; role stanów cielesnych w opisie problemów filozoficznych i religijno-filozoficznych. Rozumiejąc samotność jako nieuchronny finał każdej ludzkiej historii (miłości, walki, a nawet egzystencji jako całości), poetka z charakterystycznej dla niej trafną paradaksalnością sformułowań świadomie wybiera samotność dla swojej lirycznej bohaterki, a jednocześnie podkreśla wyjątkową ważność miłości w życiu człowieka. Cielesność jako jedna z wyraźnych intencji artystycznej świadomości M. Łukszy w połączeniu z myślą o identyczności, pokrewieństwie i jedności świata żywego i martwego, antropomorfizm stanowi podstawową zasadę lirycznej interakcji bohaterki z otaczającą rzeczywistością – takrylną. Jej doznania cielesne charakteryzują się niezwykłą intensywnością i czułością. Wyróżniono cechy stylu M. Łukszy, związane z wyżej wymieniononymi intencjami: lakoniczność, paradoksalność, graficzność obrazu, oschłość emocjonalna, aforystyczność.

RU

У артыкуле на прыкладзе беларускамоўнай лірыкі Міры Лукшы выяўляюцца асаблівасці інтэнцыянальнасці аўтарскай мастацкай свядомасці. Падкрэсліваецца, што страх у разнастайных мадыфікацыях служыць важнейшым рухавіком лірычнага перажывання гераіні, якая надзелена пасіянарнасцю ў адстойванні сваіх патрыятычных і маральных каштоўнасцей. Асаблівая ўвага надаецца асэнсаванню цялеснасці і яе функцый у паэтычным тэксце: дотыкаваму модусу ўспрыняцця як асноўнаму спосабу асваення лірычнай гераіняй акаляючай рэчаіснасці; засяроджанасці на дэструктыўнасці чалавечага цела як спосабу выяўлення ўнутранага болю; прыдатнасці для вобразнага ўвасаблення філасофскай і рэлігійна-філасофскай праблематыкі. Разумеючы адзіноту як непазбежны фінал любой чалавечай гісторыі (кахання, змагання ці нават існавання ў цэлым), паэтка з уласцівай ёй трапнай парадаксальнасцю фармуліровак свядома выбірае для сваёй лірычнай гераіні самоту і разам з тым сцвярджае выключную важнасць для чалавека кахання. Цялеснасць як адна з выразных інтэнцый мастацкай свядомасці М. Лукшы ў спалучэнні з уяўленнем пра тоеснасць, роднасць і еднасць жывога і нежывога свету, антрапамарфізм фарміруюць базавы прынцып узаемадачыненняў лірычнай гераіні з акаляючай рэчаіснасцю – тактыльны. Яе цялесныя адчуванні характарызуюцца інтэнсіўнасцю і абвостранасцю. Адзначаюцца асноўныя адметнасці стылю М. Лукшы, абумоўленыя згаданымі вышэй інтэнцыямі: лаканізм, парадаксальнасць, графічнасць малюнка, эмацыянальная эканомнасць, афарыстычнасць.

4

Профилактика и преодоление тревожности у детей младшего школьного возраста (Profilaktyka i przezwyciężanie lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym)

71%

Kalatskaya N. N.

Człowiek - Niepełnosprawność - Społeczeństwo

|

2014

|

issue 3(25)

7-19

RU

Данная статья посвящена проблемам изучения тревожности у детей младшего школь- ного возраста и ее своевременной коррекции и профилактики на раннем этапе школьного обучения. Нами был проведен семантический анализ ключевых понятий нашего исследо- вания: тревога, тревожность, страх, а также изучены причины появления и развития тре- вожности у детей в младшем школьном возрасте. В опытно-экспериментальном исследовании приняло участие 60 учащихся г. Казани младшего школьного возраста и их родители (30 человек – контрольная группа и 30 чело- век – экспериментальная группа). Для выявления уровня тревожности у учеников исполь- зовалась методика «Измерения уровня тревожности Тейлора» (адаптированная Т.А. Не- мчиным). Для исследования развития и особенностей понятийного мышления использована методика Э.Ф. Замбацявичене. Для диагностики сферы общения применяет- ся методика «Два дома» А.Л. Венгера. Проанализировать эмоциональное отношение школьников к компонентам образовательной среды, выявить уровень групповой идентич- ности мы смогли с помощью методики «Незаконченные предложения». На констатирующем этапе исследования мы выявили, что в экспериментальной группе есть дети, которым требуется психолого-педагогическая помощь в преодолении тревожно- сти. Поэтому нами была предпринята попытка разработать программу «Справимся вме- сте!», направленную на профилактику и преодоление детской тревожности, а также реали- зовать её в экспериментальной группе учащихся. После формирующего этапа исследования была проведена повторная диагностика, ко- торая позволила достичь желаемых результатов: помочь детям преодолеть повышенное беспокойство, неуверенность, эмоциональную неустойчивость. Достоверность получен- ных результатов подтверждена их статистической обработкой. Ключевые слова: тревожность, тревога, страх, профилактика, преодоление, младшие школьники

PL

Artykuł poświęcony jest problemom badania lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym oraz jej odpowiednio wczesnej korekcji i profilaktyki na początkowym etapie nauki szkolnej.Przeprowadzona została analiza semantyczna pojęć kluczowych dla badania, takich jak: lęk, lękliwość, strach. Przestudiowano przyczyny pojawiania się i rozwoju lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym. W badaniu eksperymentalnym wzięło udział 60 uczniów klas młodszych szkół w Kazaniu, a także ich rodzice (30 osób – grupa kontrolna, 30 osób – grupa eksperymentalna). W celu ustalenia poziomu lękliwości u uczniów wykorzystana została metoda pomiaru poziomu lękliwości Taylora (zaadaptowana przez T.A. Niemczyna). Do zbadania rozwoju i specyfiki myślenia pojęciowego użyto metodyki E.F. Zambacjavicene. Do zdiagnozowania sfery kontaktów międzyludzkich wykorzystano metodę „Dwa domy” A. Wengiera. Przeanalizować stosunek emocjonalny uczniów do składników przestrzeni edukacyjnej oraz określić poziom tożsamości grupowej pozwoliła metoda niedokończonych zdań. Na etapie diagnozy konstatującej ustalono, że w grupie eksperymentalnej są dzieci, które potrzebują pomocy psychologiczno-pedagogicznej w celu przezwyciężenia lękliwości. Z tego względu podjęto próbę opracowania programu „Razem damy radę!”, ukierunkowanego na profilaktykę i przezwyciężenie dziecięcej lękliwości, oraz zrealizowania go w eksperymentalnej grupie uczniów. Po zakończeniu tego etapu badań przeprowadzono powtórną diagnozę, która pozwoliła na osiągnięcie zakładanych rezultatów, czyli pomoc dzieciom w przezwyciężeniu nadmiernego niepokoju, niepewności, niestabilności emocjonalnej. Wiarygodność otrzymanych rezultatów potwierdziło ich opracowanie statystyczne.

EN

Today there are many negative factors in the world that influence children increasing their anxiety. In modern psychology, anxiety is understood as a mental state, and as a mental property that is determined genetically, ontogenetically or situationally. Anxiety may fulfill a mobilizing role in relation to increasing efficiency, since adolescence. While it has only a disconcerting effect for the activity of preschool and primary school children reducing its productivity. The main causes of increased anxiety in children of primary school age are: the relationship of the child with his parents, low self-esteem, and internal relations of students in the classroom team, relationships with teachers and others. In our work we set out to develop and experimentally verify the effectiveness of programs to prevent and overcome anxiety in primary school children. On the basis of school № 177 in Kazan there has been conducted development and experimental research for 1.5 years. The experiment involved 60 students of primary school age. A control group of 30 people. An experimental group of 30 people.

Refine search results

2 Slavica Wratislaviensia

1 Człowiek - Niepełnosprawność - Społeczeństwo

1 Studia Białorutenistyczne

1 Bradzikhina A.

1 Kalatskaya N. N.

1 Polekhina M.

1 Poliszczuk J.

1 2020

1 2019

1 2018

1 2014

Репрезентация страха смерти в произведениях современной русской литературы о войне

Між карнавалом і смертю. Львівський досвід 1939–1941 років

Poezja białoruskojęzyczna Miry Łukszy: intencje świadomości artystycznej

Профилактика и преодоление тревожности у детей младшего школьного возраста (Profilaktyka i przezwyciężanie lękliwości u dzieci w wieku wczesnoszkolnym)