Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 8

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  українська мова
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Forsowanie „języka regionalnego”. Kilka uwag na temat nowego ukraińskiego ustawodawstwa językowego

100%
Moser M. A.
Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia
|
2013
|
vol. 1: Między pamięcią a zapomnieniem. Trauma postkomunistyczna
139-155
EN
Since President Viktor Yanukovych came to power in February 2010, the President and the Party of Regions have put forward several initiatives to promote the Russian language at the expense of Ukrainian as well as the minority languages of Ukraine. Paradoxically, their most important instrument has been the European Charter for Regional or Minority Languages. However, the Russian language in Ukraine does not meet the criteria of a regional or minority language according to the Charter. The law “On Principles of the State Language Policy” and its context perfectly reflect the absurd situation of Ukrainian language legislation.
2
Publication available in full text mode
Content available

Навчання мови як чинник збереження ідентичности українців у Польщі

100%
Куньч З.
Copernicus Political and Legal Studies
|
2023
|
vol. 2
|
issue 3
16-26
UK
Одним із базових чинників утвердження національної ідентичности є володіння рідною мовою, збереження національної пам’яті й плекання культурних традицій свого народу. Республіка Польща – держава, в якій є одна з найбільших українських меншин і яка гостинно прихистила величезну масу українських переселенців, що покинули Батьківщину через російську воєнну агресію. Метою статті є дослідити умови для збереження ідентичности українців у Польщі через навчання дітей рідної мови. Для досягнення цієї мети реалізовано такі завдання: 1) визначено роль національної мови в збереженні ідентичности; 2) з’ясовано історико-політичні передумови існування численної української громади в Польщі; 3) окреслено відмінні типи освітніх можливостей навчання дітей рідної мови в РП; 4) виявлено тенденції в позиціонуванні української мови в польському суспільстві. У статті звернено увагу на різні типи міграції українців та виявлено певні відмінності в намірах плекати українську ідентичність, задовольняти власні національно-культурні потреби й уникати асиміляції. У сучасній шкільній освіті Республіки Польщі виокремлено три типи навчальних закладів, де навчають дітей української мови: суботні школи або навчальні заклади при громадських організаціях; середні школи з польською мовою навчання, де українську вивчають як другу іноземну; заклади освіти, які проводять навчання українською мовою. Охарактеризовано специфічні риси кожного типу. Виявлено, що основною тенденцією, яка стосується позиціонування української мови в польському суспільстві, є посилення її статусу в руслі освітньої політики Європейського Союзу через підвищення інтересу поляків до України, її мови та культури.
EN
Language learning as a factor in preserving the identity of Ukrainians in Poland. One of the primary factors in fostering national identity is mastery of one’s native language, preservation of national memory, and nurturing of cultural traditions of one’s people. The Republic of Poland is a state that has one of the most significant Ukrainian minorities and has hospitably sheltered a vast mass of Ukrainian immigrants who left the Motherland due to Russian military aggression. The purpose of the article is to investigate the possibilities for preserving the identity of Ukrainians in 17 Poland through teaching children their native language. We have implemented the following tasks to achieve the goal: 1) We have determined the role of the national language in preserving identity. 2) We have clarified the historical and political prerequisites for a large Ukrainian community in Poland. 3) We have outlined the distinct types of educational opportunities for teaching children their native language in the Republic of Poland. 4) We have revealed the trends in the positioning of the Ukrainian language in Polish society. The article draws attention to different types of migration of Ukrainians. It reveals specific differences in intentions to nurture Ukrainian identity, satisfy one’s own national and cultural needs, and avoid assimilation. We have distinguished and characterized three types of educational institutions in the modern education school of the Republic of Poland where children are taught the Ukrainian language: Saturday schools or educational institutions under public organizations; Polish secondary schools, where Ukrainian is studied as a second foreign language; Educational institutions that conduct Ukrainian language training. We have revealed that the primary trend related to the positioning of the Ukrainian language in Polish society is the strengthening of its status in line with the educational policy of the European Union due to the increased interest of Poles in Ukraine, its language and culture.
3

Zapożyczenia w ukraińskiej terminologii mykologicznej

100%
Jóźwikiewicz P.
Slavica Wratislaviensia
|
2020
|
vol. 171
77-88
EN
The aim of the article was to discuss the role of loanwords in Ukrainian mycological vocabulary, with a particular focus on the official names of macroscopic fungi. The analysis of the collected material allowed the author to conclude that all types of researched sources are characterized by a relatively high content of terminological resources. Their significant part, especially books and articles in the field of mycology, is characterized by a richness of mycological lexis, including loanwords constituting its basis. The analysis of the names of macroscopic fungi in the examined sample showed that as much as 75% of them are structures whose main component was borrowed (Latin, Greek). Moreover, it proved that terms based mainly on Greek and Latin roots are a fundamental element co-creating the Ukrainian mycological terminology.
UR
Мета статті — обговорити роль запозичень в українській мікологічній лексиці з урахуванням українських офіційних назв макроміцетів. Аналіз зібраного матеріалу дозволяє ствердити, що усі типи досліджуваних джерел характеризуються високим вмістом термінів. Значна їх частина, зокрема монографії та статті з галузі мікології, відзначається багатством мікологічної лексики, у тому числі запозичень, які становлять її скелет. Дослідження назв макроскопічних грибів вказує, що 75% з них це структури, яких головний член запозичений (з грецької і латинської мов). Терміни, які утворюються на грецькій і латинських основах є фундаментальним елементом, що співутворює українську мікологічну термінологію.
4
Publication available in full text mode
Content available

Ентолома ніфоіде czy Веселка звичайна? - łacina i greka jako źródło ukraińskich nazw grzybów wielkoowocnikowych

80%
Jóźwikiewicz P. D.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2018
|
vol. 5
|
issue 13
175-189
UK
Класичні мови – це важливе джерело української мікологічної термінології та аналізованих у цій статті офіційних назв макроскопічних грибів. Результати досліджень, які тут представлено, вказують, що вплив зокрема латинської мови на цю лексику превеликий. Майже 75% проаналізованих назв це структури, головний член яких запозичення з латини (напр. Нектрія пеціца). Назв грибів, яких назву роду утворює українська лексема втричі менше (враховуючи й конструкції, яких оба члени були суто українськими, напр. Маслюк звичайний). Зовсім по-іншому виглядає структура дескрипторів виду. Тут переважають українські лексеми (майже тисяча одиниць, напр. Антродія вербова) і мовні кальки (більше 500 назв, напр. Головач келиховидний). У цій функції запозичення (більше ста назв, напр. Сироїжка Аврора) та гібриди (кількадесят прикладів, напр. Дощовик умбровий) виступають маргінально.
EN
This article discusses classical languages as an important source of Ukrainian mycological terminology and the names of macroscopic fungi. Research results presented in this article prove that the influence of classical languages, especially Latin, on this vocabulary is extensive. As many as 75% of names in the sample studied are structures whose main element is a loanword of mainly Latin provenance (e.g. Нектрія пеціца). Names of which the generic element was created by the Ukrainian lexeme occurred three times less often (including even constructions, both of which were strictly Ukrainian, for example, Маслюк звичайний). The structure of species epithets is completely different. Here, in turn, the dominant lexemes are Ukrainian (almost a thousand units in total, such as Антродія вербова) and calques (over 500 units, e.g. Головач келиховидний). In this role, loanwords occur only in a select few cases (slightly above one hundred units, for example, Сироїжка Аврора), similarly to hybrid structures (just dozens of examples, e.g. Дощовик умбровий).
PL
Języki klasyczne są istotnym źródłem ukraińskiej terminologii mykologicznej i analizowanych w niniejszym artykule nazw grzybów makroskopijnych. Badania, których wyniki tu przedstawiono, dowodzą, iż wpływ, zwłaszcza łaciny, na ten kompleks słownictwa jest bardzo szeroki. Aż 75% wszystkich nazw w badanej próbce stanowią struktury, których element główny to zapożyczenie właściwe o proweniencji głównie łacińskiej (np. Нектрія пеціца). Nazw, których człon rodzajowy tworzył leksem ukraiński, jest ponad trzykrotnie mniej (wliczając w to także konstrukcje, których oba człony były stricte ukraińskie, np. Маслюк звичайний). Zupełnie odmiennie rysuje się struktura epitetów gatunkowych. Tu z kolei dominują leksemy rdzennie ukraińskie (w sumie niemal tysiąc jednostek, np. Антродія вербова) i kalki (ponad 500 jednostek, np. Головач келиховидний). W funkcji tej zapożyczenia występują raczej incydentalnie (nieco powyżej stu jednostek, np. Сироїжка Аврора), podobnie jak struktury hybrydalne (kilkadziesiąt przykładów, np. Дощовик умбровий).
5
Publication available in full text mode
Content available

З досвіду опису і картографування українських новожитніх говірок полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю

80%
Колесников А. О.
Gwary Dziś
|
2020
|
vol. 12
155-161
EN
The author of the article analyses and summarizes research procedures, the results of application thereof to describe and map a special lateral area of existence in the Ukrainian language. It functions in a different area and temporal socio-lingual conditions in the form of resettlement dialects. Research into the multilingual and multidialectal areas prompts scientists to improve the methodology of dialectal research.
PL
Автор аналізує та узагальнює дослідницькі процедури, результати їх застосування для опису і картографування особливого латерального ареалу побутування української мови, в якому вона в неоднакових у просторовому і часовому вимірах соціолінгвальних умовах функціонує у вигляді новожитніх говірок. Вивчення таких полілінгвальних і полідіалектних ареалів спонукає науковців до пошуку шляхів удосконалення методології діалектологічних досліджень і призводить до відкриття нових мовних фактів.
6
Publication available in full text mode
Content available

Історія української мови з перспективи мовного планування

80%
Beley L.
Językoznawstwo
|
2021
|
vol. 15
309-316
PL
Historia języka ukraińskiego w artykule jest rozpatrywana z punktu widzenia planowania językowego – koncepcje H. Klossa, J. Fishmana oraz W. Crofta. Procesy ausbauzacji i einbauzacji, szczegóły regionalne całego kontinuum dialektalnego zostały opisane z uwzględnieniem wpływów języków: rosyjskiego, polskiego, węgierskiego i rumuńskiego.
EN
The article is devoted to the analysis of the history of the Ukrainian language from the perspective of language planning. i.e., the theories of H. Kloss, J. Fishman and W. Croft. The processes of ‘ausbauization’ and ‘einbauization’, as well as the regional peculiarities of the entire dialect continuum, are described, taking into consideration the influence of the Russian, Polish, Hungarian, and Romanian languages.
UK
У статті розглянуто історію української мови з перспективи мовного планування, зокрема концепцій Г. Клосса, Д. Фішмана та В. Крофта. Описано процеси аусбауїзації та айнбауїзації, розглянуто регіональні собливості всього діалектного континууму, враховано впливи російської, польської, угорської та румунської.
7
Publication available in full text mode
Content available

Struktura epitetów gatunkowych ukraińskich oficjalnych nazw grzybów makroskopijnych

80%
Jóźwikiewicz P.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2020
|
vol. 6
|
issue 15
137-150
UK
У статті розглядається проблема структури дескрипторів виду українських офіційних назв макроскопічних грибів. У першій частині дослідження автор порушує питання історії біномінальної номенклатури та мікологічних досліджень в Україні. Друга частина тексту містить аналіз (семантичний, словотворчий, структурний) матеріалу, який проведено на основі робіт з галузі мікології, академічних підручників, атласів грибів та веб-сайтів присвячених мікології.
EN
The article aims to present the issue of the structure of specific epithets of Ukrainian official names of macroscopic fungi. In the first part of the study, the author mentions problems related to the history of binominal naming and mycological research in Ukraine. The second part of the text contains a detailed analysis (semantic, word-forming, structural) of material extracted from book monographs on mycology, academic textbooks, mushroom atlases and websites devoted to mycology.
PL
W artykule skupiono się na problematyce struktury epitetów gatunkowych w obszarze ukraińskich oficjalnych nazw grzybów makroskopijnych. W pierwszej części opracowania autor poruszył kwestie związane z historią nazewnictwa binominalnego oraz badań mykologicznych na Ukrainie. Druga część tekstu zawiera analizę (semantyczną, słowotwórczą, strukturalną) materiału wyekscerpowanego z monografii poświęconych mykologii, podręczników akademickich z mykologii, atlasów grzybów oraz branżowych stron internetowych.
8
Publication available in full text mode
Content available

Засади сучасної геостратегії України в розрізі концепції гуманітарної аури нації Ліни Костенко

51%
Lipkan V.
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
|
2022
|
vol. 8
|
issue 1
11-31
PL
Zakres problematyki naukowej wybranego tematu artykułu determinuje połączenie metodologicznego i integracyjnego podejścia dyscyplinarnego. Logika badań polega na ustaleniu wzajemnego związku między tworzeniem geostrategii a pielęgnowaniem humanitarnej aury narodu. W oparciu o koncepcję humanitarnej aury narodu L. Kostenki analizuje się współczesne trendy wpływające na kształtowanie się nowoczesnej geostrategii Ukrainy, a w ramach rozwoju jej modelu polityczno-prawnego nakreśla strategiczne priorytety narodowe. Kontekst pracy nasycony jest potrzebą wypracowania polityki infrastrukturalnej państwa, która jest interpretowana jako lokomotywa zrównoważonego rozwoju Ukrainy, kształtowanie modelu inwestycyjnego i innowacyjnego państwa, w oparciu o realizację opracowanej geostrategii. Kontekstowo poruszane są kwestie narracji strategicznej w zakresie neopolityki i dekonstrukcji stereotypów, eksportu i ekspansji ukraińskiej przestrzeni kulturowej.
EN
The range of the scientific problem of the chosen topic of the article determines the combination of methodological and integrative disciplinary approaches in order to solve it. The logic of the research involves the establishment of a mutual connection between the creation of geostrategy and the nurturing of the humanitarian aura of the nation. On the basis of L. Kostenko’s concept of the humanitarian aura of the nation, modern trends that influence the formation of modern geostrategy of Ukraine are analyzed, and strategic national priorities are outlined within the framework of the development of its political and legal model. The context of the work is imbued with the need to develop the state infrastructure policy, which is interpreted as the locomotive of sustainable development of Ukraine, the formation of the investment and innovation model of the state, on the basis of the implementation of the developed geostrategy. Contextually, the issues of strategic narrative in terms of noopolitics and deconstruction of destructive stereotypes, export and expansion of the Ukrainian cultural space are discussed.
UK
Діапазон наукової проблеми обраної теми статті зумовлює об’єднання методологічних та інтеграційних дисциплінарних підходів з метою її розв’язання. Логіка дослідження передбачає встановлення взаємного зв’язку між творенням геостратегії та плеканням гуманітарної аури нації. На підставі концепції гуманітарної аури нації Л. Костенко аналізуються сучасні тенденції, які впливають на формування сучасної геостратегії України, а також в рамках розроблення її політико-правової моделі намічаються стратегічні національні пріоритети. Контекст роботи просякнутий необхідністю розбудови державної інфраструктурної політики, яка інтерпретується в ролі локомотиву стійкого розвитку України, формування інвестиційно-інноваційної моделі держави, на засадах реалізації розробленої геостратегії. Контекстуально заторкуються питання стратегічного наративу в розрізі ноополітики і деконструкції деструктивних стереотипів, експорту та експансії українського культурного простору.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.