Results found: 5

Search results

Search:
in the keywords: інноваційний потенціал

Sort By:

Limit search:

Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства сфери послуг

100%

Yefimova S. A., Grynko T. V.

European Journal of Management Issues

2015

issue 5

30-37

Сформулированы задачи инновационного управления. Предложен методический подход к оценке инновационного потенциала для управления им. Определены основные направления стимулирования развития инновационного потенциала предприятия

The relevance of the study is due to the especially sharp of late issue of the competition in world markets, which requires strengthening of innovation component from the economy of any country, including Ukraine. Ukrainian enterprises with innovation activity are able to maintain high growth rate in the long term. The main component in the effectiveness and efficiency of carrying out innovative processes at an enterprise is its innovation potential, including professional staff that is quite difficult to estimate given the rapid changes of the fulfilled tasks. The purpose of writing this article is the analysis of existing approaches to the evaluation of the innovative potential of enterprises and their improvement taking into account the peculiarities of service enterprises, the formulation of the task of innovation management and the main directions of development of innovation potential of an enterprise. We applied system approach, methods of analysis and synthesis and the method of modeling when carrying out research. The task of innovation management of an enterprise was formulated. A methodological approach to the evaluation of the innovation potential of enterprises in the sphere of services is attached. This approach will allow the heads of the enterprises in the sphere of services to monitor creativity and collective intelligence of the employees, to assess an enterprise on innovation and make timely decisions to eliminate the deficiencies. It was stressed that special measurements, quantitative evaluation of the intellectual, professional, educational, and other qualitative characteristics of the potential of employees is quite a difficult task, to perform which the expert methods are used based on interviews, surveys of executives, business owners and prominent managers. The main directions of stimulating the development of the innovation potential of an enterprise were formulated. A conclusion was made that under current conditions, in the absence of perfect methods of evaluation of innovation potential of the services industry, review and comprehensive application of different methods proposed in economic literature will allow obtaining more reliable information for justified management decision–making regarding the management of the innovation potential of an enterprise, introducing relevant changes into the components of the innovation potential to ensure its adequacy to the set innovation goals and increasing a general level of competitiveness in the given industry and in the global market as a whole. The scientific novelty of the research lies in improving the methodological approach to the evaluation of the innovation potential of an enterprise on the basis of the complex of main indicators specific to services and consideration, during the evaluation of personnel, of the innovation potential of an enterprise. The proposed approach allows analyzing the level of innovation potential of enterprises in the different spheres of activity: production, services, state government, commercial and others, where the innovation potential acts not only as a set of available and adequately allocated resources, but also as approved management decision or immaterial object. Since under modern conditions we tackle dynamic market of goods and services and the businesses need to respond quickly to these variable factors of influence, further studies might be directed to determining the capacity and speed of the enterprises to respond to these changes, in particular the ability of the staff to work efficiently and to realize the innovation potential under these conditions.

Актуальність дослідження обумовлено особливо гострим в останній час питанням конкуренції на світових ринках, що потребує від економіки будь-якої країни, в тому числі й України, посилення інноваційного складника. Підприємства України з інноваційною діяльністю здатні забезпечувати високі темпи зростання в довгостроковій перспективі. Основною компонентою в ефективності й результативності проведення інноваційних процесів на підприємстві є його інноваційний потенціал, зокрема професійно-кадровий склад, який досить складно оцінити з урахуванням швидкої зміни сформованих завдань. Мета написання статті – аналіз існуючих підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства та їх удосконалення з урахуванням особливостей діяльності підприємства сфери послуг, формулювання завдання інноваційного управління й основних напрямків стимулювання розвитку інноваційного потенціалу підприємства. Під час дослідження застосовано системний підхід, методи аналізу та синтезу, метод моделювання. Сформульовано завдання інноваційного управління підприємством. Наведено методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу підприємств сфери послуг. Такий підхід дозволить керівникам підприємств сфери послуг здійснювати моніторинг креативності й колективного інтелекту персоналу, оцінювати підприємства щодо інноваційного розвитку та своєчасно ухвалювати рішення з усунення недоліків. Наголошено, що вимірювання, кількісна оцінка інтелектуального, професійного, освітнього та інших якісних характеристик потенціалу персоналу є досить складне завдання, для виконання якого застосовують експертні методи на основі інтерв’ю, анкетування керівників, власників підприємств та провідних менеджерів. Сформульовано основні напрямки стимулювання розвитку інноваційного потенціалу підприємства. Зроблено висновок, що в сучасних умовах, за відсутності досконалої методики оцінки інноваційного потенціалу сфери послуг, розгляд і комплексне застосування різних методів, запропонованих в економічній літературі, з урахуванням специфіки підприємств дозволить отримати більш достовірну інформацію для обґрунтованого прийняття управлінських рішень щодо управління інноваційним потенціалом підприємства, внесення відповідних змін у складники інноваційного потенціалу для забезпечення його адекватності поставленим інноваційним цілям та підвищення загального рівня конкурентоспроможності у своїй галузі й на світовому ринку в цілому. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємства на підставі комплексу основних показників, специфічних для сфери послуг, та врахування під час оцінки впливу персоналу на інноваційний потенціал підприємства. Запропонований підхід дає змогу аналізувати рівень інноваційного потенціалу підприємств різних сфер діяльності: виробничої, сфери послуг, державного урядування, комерційної та інших, де інноваційний потенціал виступає не тільки як набір наявних та правильно розміщених ресурсів, а і як ухвалене управлінське рішення або нематеріальний об’єкт. Оскільки за сучасних умов ми маємо справу з динамічним ринком товарів та послуг і підприємствам необхідно швидко реагувати на такі змінні фактори впливу, подальші дослідження можуть спрямовуватися на визначення здатності й швидкості підприємств реагувати на ці зміни, зокрема здатності персоналу продуктивно працювати та реалізовувати інноваційний потенціал у цих умовах. Табл. 2. Бібл. 13.

Концептуальні засади управління інноваційною діяльністю туристичних підприємств

100%

Krupskyi O. P.

European Journal of Management Issues

2015

issue 4

64-71

Проанализированы концептуальные основы управления инновационной деятельностью туристических предприятий. Исследовано наполнение дефиниций «инновация», «инновационная деятельность», «инновационный потенциал» применительно к специфике туристического бизнеса и деятельности туристических предприятий. Обоснована необходимость привлечения менеджеров туристических компаний к формированию инновационного потенциала предприятий туристической отрасли. Предложено рассматривать «инновационный потенциал туристического предприятия» как возможность преобразования и рационализации опыта и сложившихся стереотипов взаимодействия субъектов бизнес-процесса, а «инновационную деятельностью туристического предприятия» – как комплекс научных, организационных, технологических, коммерческих, финансовых мероприятий, которые приводят к инновациям

The relevance of the work consists in the following. Tourism is appropriately considered one of the fastest growing sectors of the world economy of the XXI century. Under conditions of permanent economic crisis and therefore intense competition, the main task of the tourist enterprises is to conquer (hold) a leading place in its segment of the market of tourist services, gaining and increasing profits. One way to draw attention of consumers to their services is to offer to the market such a service which would be different from the existing ones. This should be contributed by the implementation of innovations. The issue of management of innovation activity of tourist businesses remains open and requires further consideration by scientists. The aim of our study was to define a framework of provisions for the management of innovation activity of tourist enterprises and to substantiate measures for its improvement. The set scientific tasks were performed with the help of comprehensive general scientific methods: analysis, synthesis and generalization. We examined the definitions of "innovation", "innovating activity", "innovation capacity" in relation to the specifics of the tourist business and tourist enterprises of Ukraine. The need for the involvement of managers of tourist enterprises to form the innovation potential of these enterprises was substantiated. We proposed to specify the concept of "innovation potential of tourist enterprise" as an opportunity to transform and streamline the experience and prevailing stereotypes of the interaction of the subjects of the business process and the concept of "innovation of the tourist company" as a set of scientific, organizational, technological, commercial, financial measures that promote innovation. It was stressed that to discuss the innovation potential of the company is possible only in the context of the tandem “innovation culture of an enterprise” and “professional culture of the manager”. We determined three components of the innovative activity of a tourist enterprise: activities focused on finding or creating new tourist products, new methods of servicing customers, pricing policy, etc.; activity aimed at the completion of the measures implemented earlier, to the level of innovative projects (services, products, technologies), oriented to the needs of the tourist market; measures for the implementation of innovative projects or technologies of production and service provision. The scientific novelty of the work is in the proposal to consider for the first time "the innovation potential of the tourist company" as an opportunity to transform and streamline the experience and prevailing stereotypes of the interaction of the subjects of the business process and “the innovating activity of the tourist company" as a set of scientific, organizational, technological, commercial, financial measures that lead to innovation. The practical value of the work lies in the possibility of using studied definitions of "innovation", "innovative activity", "innovation capacity", "innovation potential" in the practical work in the field of tourist business. The basis of further research might be studying the impact of innovative changes on the organizational culture of tourist enterprises.

Актуальність роботи полягає в такому. Туризм закономірно вважають однією з найбільш швидкозростаючих галузей світової економіки XXI ст. В умовах перманентної економічної кризи і, а отже, жорсткої конкуренції основним завданням туристичних підприємств є завоювання (утримання) лідируючого місця у своєму сегменті ринку туристичних послуг, отримання і збільшення прибутку. Одним із способів звернути увагу споживачів на свої послуги є пропозиція ринку такої послуги, яка б відрізнялася від уже існуючих. Цьому має сприяти впровадження інновацій. Питання управління інноваційною діяльністю туристичних підприємств залишається відкритим і таким, що потребує подальшого розгляду з боку науковців. Метою нашого дослідження стало визначення концептуальних засад управління інноваційною діяльністю туристичних підприємств та обґрунтування заходів щодо його удосконалення. Поставлені наукові завдання було виконано за допомогою застосування комплексу загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, узагальнення. Досліджено наповнення дефініцій «інновація», «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал» стосовно специфіки туристичного бізнесу та діяльності туристичних підприємств України. Обґрунтовано необхідність залучення менеджерів туристичних підприємств до формування інноваційного потенціалу даних підприємств. Запропоновано трактувати поняття «інноваційний потенціал туристичного підприємства» як можливість перетворення і раціоналізації досвіду і сформованих стереотипів взаємодії суб’єктів бізнес-процесу, а поняття «інноваційна діяльність туристичного підприємства» – як комплекс наукових, організаційних, технологічних, комерційних, фінансових заходів, що сприяють інноваціям. Наголошено на тому, що говорити про інноваційний потенціал підприємства можливо тільки в контексті тандема «інноваційна культура підприємства» та «професійна культура менеджера». Виділено три складники інноваційної діяльності туристичного підприємства: заходи, сконцентровані на пошук або створення нових туристичних продуктів, нових методів обслуговування споживача, політики ціноутворення тощо; діяльність, спрямована на завершення заходів, реалізованих раніше, до рівня інноваційних проектів (послуг, продуктів, технологій), орієнтованих на потреби туристичного ринку; заходи з освоєння інноваційних проектів або технологій виробництва та надання послуги. Наукова новизна роботи – уперше запропоновано розглядати «інноваційний потенціал туристичного підприємства» як можливість перетворення і раціоналізації досвіду і сформованих стереотипів взаємодії суб’єктів бізнес-процесу, а «інноваційну діяльність туристичного підприємства» – як комплекс наукових, організаційних, технологічних, комерційних, фінансових заходів, що приводять до інновацій. Практичне значення роботи полягає в можливості використання досліджених дефініцій «інновація», «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал» у практичній роботі в галузі туристичного бізнесу. Основою подальших наукових досліджень може стати вивчення впливу інноваційних змін на організаційну культуру туристичних підприємств. Бібл. 9.

Оценка инновационного развития региона как инструмент совершенствования региональной инновационной системы (на примере Кемеровской области)

100%

Belchik T. A., Chuykovа D. S.

European Journal of Management Issues

2015

issue 4

19-27

Рассмотрено понятие инновационного развития региона и региональной инновационной системы, определены три составляющие региональной инновационной системы: инновационный потенциал, инновационный климат, инновационная восприимчивость. Кроме того, представлена методика оценки инновационного развития региона, проведена её апробация на примере Кемеровской области, на основе полученных результатов выделены проблемы инновационного развития региона, сформулированы рекомендации для повышения эффективности инновационного развития рассматриваемой области

The relevance of the research is predetermined by the need, during the evaluation of innovation development of the region, to comprehensively consider the conditions, capacities, performance of this development. System research of the innovative development of the region to improve its innovation system is prevented by the lack of method for evaluation the innovation development of the region. In the domestic literature, the innovation development is mainly analyzed at the level of enterprises. The aim of the research was to identify the problems of innovation development of the region (the case of Kemerovo Region, Russian Federation) by clarifying the structure of the regional innovation system and improving the methods of its assessment. We applied the following methods of scientific knowledge: analysis, generalization, analogy, classification, comparison. The paper considers the concept of the innovative development of the region and the notion of regional innovation system; the three components of the regional innovation system were identified: innovation potential, innovation climate, innovative susceptibility. We attach the method of evaluation of innovative development of the region, the results of its testing on the example of Kemerovo Region. Based on the received results, the problems of innovative development of the region were highlighted (inconsistency in the actions of the authorities, businesses and science, limited demand and proposals of innovation, lack of qualified staff) and recommendations for enhancing the efficiency of innovative development of Kemerovo Oblast were formulated: the need for the development and implementation of the foresight–project "Innovative development of Kemerovo Region” with working out a roadmap, development of the territory marketing and innovation marketing. It was proven that the developed method of evaluation of innovation development can be used not only for the quantitative analysis of innovation activities in the region, but also to identify existing problems in this activity, the solution of which will help increase the efficiency of the innovative development of the region. The practical significance of the work lies in the fact that the application of the formulated recommendations as a set of actions will help Kemerovo Region follow the way of innovative development and take up stable positions on the market for innovations. The scientific novelty of the research lies in clarifying the concept of regional innovation system, development of methodology for the evaluation of the innovative development of the region, which helps not only the quantitative analysis of innovation activity but qualitative analysis of existing problems of regional development in the region. The prospects of this research are in the application of the developed method in other regions of the Russian Federation to conduct a comparative analysis of their innovative development, and in the identification of common and individual patterns and trends.

Актуальність дослідження полягає в необхідності в ході оцінювання інноваційного розвитку регіону комплексно розглянути умови, можливості, показники цього розвитку. Системному дослідженню інноваційного розвитку регіону для удосконалення його інноваційної системи заважає відсутність методики оцінки інноваційного розвитку регіону. У вітчизняній літературі інноваційний розвиток переважно проаналізовано на рівні підприємств. Мета дослідження полягала у виявленні проблем інноваційного розвитку регіону (на прикладі Кемеровської області РФ) шляхом уточнення структури регіональної інноваційної системи та вдосконалення методики його оцінки. Застосовано прийоми наукового пізнання: аналіз, узагальнення, аналогія, класифікація, порівняння. Розглянуто поняття інноваційного розвитку регіону й уточнено поняття регіональної інноваційної системи, визначено три складники регіональної інноваційної системи: інноваційний потенціал, інноваційний клімат, інноваційна сприйнятливість. Наведено методику оцінки інноваційного розвитку регіону, результати її апробації на прикладі Кемеровської області. На основі отриманих результатів виділено проблеми інноваційного розвитку регіону (неузгодженість дій влади, бізнесу і науки, обмежені попит і пропозиція інновацій, відсутність кваліфікованих кадрів) і сформульовано рекомендації для підвищення ефективності інноваційного розвитку Кемеровської області: необхідність розробки і реалізації форсайт-проекту «Інноваційний розвиток Кемеровської області» із виробленням дорожньої карти, розвиток маркетингу територій і маркетингу інновацій. Доведено, що розроблену методику оцінки інноваційного розвитку можна застосовувати не лише для кількісного аналізу інноваційної діяльності в регіоні, але і виявлення існуючих проблем у цій діяльності, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності інноваційного розвитку регіону. Практична значущість роботи полягає в тому, що застосування сформульованих рекомендацій як комплексу дій допоможе Кемеровській області встати на шлях інноваційного розвитку і зайняти стійкі позиції на ринку інновацій. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні поняття регіональної інноваційної системи, розробці методики оцінки інноваційного розвитку регіону, що сприяє не тільки кількісному аналізу інноваційної діяльності, а й якісному аналізу існуючих проблем регіонального розвитку регіону. Перспективи даного дослідження полягають у застосуванні розробленої методики в інших регіонах РФ для проведення порівняльного аналізу їх інноваційного розвитку, виявлення загальних і приватних закономірностей і тенденцій. Рис. 1. Табл. 3. Бібл. 9.

Удосконалення керування інноваційним потенціалом у сфері житлово-комунального господарства в умовах децентралізації регіонів

88%

Goley Y. M.

European Journal of Management Issues

2016

issue 6

44-54

Цель исследования заключается в совершенствовании управления инновационным потенциалом в сфере жилищно-коммунального хозяйства (ЖКХ) в условиях становления децентрализации регионов и формирования мер обеспечения проведения реформ в этой области. Теоретическая и методологическая основа исследования – научные труды и разработки отечественных и зарубежных авторов; Общегосударственная программа реформирования ЖКХ. Для достижения определенной цели применены общенаучные и сравнительно-аналитические методы. Исследована необходимость управления инновационным потенциалом в условиях роста конкуренции для отечественных производителей в стремлении их к интеграции в мировое экономическое пространство. Проанализировано и выявлено неудовлетворительное технико-технологическое и финансовое состояние ЖКХ в регионах. Обосновано формирования мероприятий выполнения Общегосударственной программы реформирования и развития ЖКХ. На пути активизации привлечения иностранных инвестиций возникали определенные препятствия, связанные с чрезмерной централизацией финансовых ресурсов и недостаточностью их в рамках экономической свободы регионов. Акцентировано внимание на том, что инновационная деятельность в Украине еще находится на низком уровне, это объясняется недостаточностью финансирования научной деятельности (прикладных исследований, разработок), а также недостаточностью стимулов для производства инновационной деятельности. Неблагоприятная макроэкономическая ситуация и шаги правительства по отвлечению оборотных средств, увеличение налоговой нагрузки приводит к снижению инновационной активности предприятий. К приоритетным отраслям экономики государства, которые нуждаются в стимулировании инвестиционно-инновационной деятельности, относится также ЖКХ, которое остается одной из наиболее технически отсталой отраслью национальной экономики со многими проблемами. Современное состояние технологической инфраструктуры не соответствует требованиям рыночной экономики. Указано на качественный анализ технологической отсталости состояния ЖКХ в Украине ведущими зарубежными специалистами, в частности из фонда им. Фридриха Эберта. Научная новизна исследования основывается в необходимости совершенствования управления инновационным потенциалом и в разработке предложений последовательного реформирования в сфере ЖКХ. Практическое значение работы состоит в предоставлении жителям жилого фонда рекомендаций касательно использования преимуществ создания ОСМД. Перспектива дальнейших исследований – анализ деятельности действующих ОСМД в регионах и разработка предложений по устранению недостатков их деятельности. Ключевые слова: инновационный потенциал; жилищно-коммунальное хозяйство (ЖКХ); техническое состояние; децентрализация управления; финансовые ресурсы; реформирования ЖКХ; объединения совладельцев многоквартирного дома

The aim of the research is to improve the management of innovative potential in the field of Housing and Communal Services (HCS) under conditions of establishment of decentralization of the regions and the formation of measures to provide reforms in this area. Theoretical and methodological basis of the research is the scientific papers and designs of local and foreign authors; the State program of reforming HCS. To achieve the set purpose, we applied general scientific, as well as comparative and analytical methods. The need to manage the innovative potential under conditions of growing competition among national manufacturers in their pursuit of integration into the world economic space was researched. The performed analysis found technical–technological and financial state of HCS in the regions unsatisfactory. Formation of measures to implement the State program of reforming and development of HCS was substantiated. It was demonstrated that the way to engage foreign investments stumbled into certain obstacles, related to the excessive centralization of financial resources and their insufficiency for economic freedom of the regions. Special attention is paid to the fact that innovation activity in Ukraine has low level of development that can be explained by insufficiency of financing of scientific activities (applied research, designs), as well as the lack of incentives for its implementation. Unfavorable macroeconomic situation and the activities of the government bodies to withdraw working capital, increasing taxation burden lead to decrease in innovation activity of enterprises. It was demonstrated that the priority fields of the economy of the state, which need stimulation of investment and innovation, also include HCS, which remains one of the most technically backward industries of the national economy. It was proven that the current state of technological infrastructure did not meet the requirements of a market-driven economy. The qualitative analysis of technological backwardness of HCS in Ukraine by the leading foreign specialists was cited, in particular by the Friedrich Ebert Foundation. The scientific novelty of the research lies in the need to improve the management of innovative potential and to develop proposals of consistent reforms in the area of HCS. Practical significance of the work is to provide recommendations to the urban residents regarding the implementation of the advantages of setting up ACMAB. The prospect of further research is the analysis of existing ACMAB in the regions and preparation of proposals for elimination of the shortcomings in their activity.

Мета дослідження полягає в удосконаленні керування інноваційним потенціалом у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) в умовах становлення децентралізації регіонів і формування заходів забезпечення проведення реформ в цій галузі. Теоретична та методологічна основа дослідження – наукові праці й розробки вітчизняних і зарубіжних авторів; Загальнодержавна програма реформування ЖКГ. Для досягнення визначеної мети застосовано загальнонаукові та порівняльно-аналітичні методи. Досліджено необхідність керування інноваційним потенціалом в умовах зростання конкуренції серед вітчизняних виробників у їх прагненні до інтеграції у світовий економічний простір. Проаналізовано та виявлено незадовільний техніко-технологічний і фінансовий стан ЖКГ у регіонах. Обґрунтовано формування заходів виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ. Продемонстровано, що на шляху активізації залучення іноземних інвестицій виникали певні перешкоди, пов’язані з надмірною централізацією фінансових ресурсів і їх недостатністю для економічної свободи регіонів. Акцентовано увагу на тому, що інноваційна діяльність в Україні має низький рівень розвитку, що можна пояснити недостатністю фінансування наукової діяльності (прикладних досліджень, розробок), а також недостатністю стимулів для її провадження. Несприятлива макроекономічна ситуація та заходи урядовців із вилучення обігових коштів, збільшення податкового навантаження призводять до зниження інноваційної активності підприємств. Продемонстровано, що до пріоритетних галузей економіки держави, які потребують стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, належить також ЖКГ, що залишається однією з найбільш технічно відсталою галуззю національної економіки. Доведено, що сучасний стан технологічної інфраструктури не відповідає вимогам ринкової економіки. Указано на якісний аналіз технологічної відсталості ЖКГ в Україні провідними зарубіжними фахівцями, зокрема з фонду ім. Фрідріха Еберта. Наукова новизна дослідження полягає в необхідності удосконалення керування інноваційним потенціалом і в розробці пропозицій послідовного реформування у сфері ЖКГ. Практичне значення роботи – надання рекомендацій мешканцям житлового фонду стосовно використання переваг створення ОСББ. Перспектива подальших досліджень – аналіз діяльності діючих ОСББ у регіонах і розробка пропозицій щодо усунення недоліків їх діяльності.

Вплив організаційної культури на інноваційний потенціал підприємства

75%

Kalnitskaya M. O.

European Journal of Management Issues

2015

issue 5

60-70

Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise. Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.

Раскрыты фундаментальные факторы и явления, которые непосредственно влияют на организационную культуру предприятия, предоставлена их развернутая характеристика. В рамках проблематики отдельно описаны различные группы факторов: первичные и вторичные, внешней и внутренней среды. На основе проведенного анализа определено влияние каждого фактора на эффективность функционирования организационной культуры на предприятии. Определена структура инновационного потенциала и выявлено место организационной культуры в нем

Кожна організація як соціально-економічна система зазнає впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, у свою чергу, організаційна культура (ОК) підприємства – продукт взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, отже, будь-який їх вплив визначатиме подальше становлення і розвиток ОК. Чинники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища можуть мати позитивні або негативні тенденції до зміни. Проблемам дослідження сутності ОК та інноваційного потенціалу присвячено багато робіт як вітчизняних авторів, так і закордонних, але не виявлено взаємозв’язку структури й факторів ОК та інноваційного потенціалу. Отже, на нашу думку, питання виявлення впливу факторів проблемне. Його визначення дозволить спрогнозувати позитивну або негативну тенденцію зміни організаційної структури, що в результаті визначить можливість підвищення інноваційного потенціалу підприємства. Мета написання статті полягала у вивченні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації на складники ОК й інноваційний потенціал підприємства. Для розкриття проблематики статті було детально структуровано поняття та визначено елементи, які містить ОК, а також визначено структуру інноваційного потенціалу, його складники. Порівняння структур ОК та інноваційного потенціалу засвідчило наявність спільних і взаємозалежних елементів. Глибший аналіз було проведено за допомогою визначення головних факторів ОК. Результати аналізу дозволили визначити місце ОК у структурі інноваційного потенціалу підприємства. Отже, можна зробити такі висновки. По-перше, структура ОК та інноваційного потенціалу містить спільний елемент – мікроклімат, який передбачає створення умов, що можуть сприяти розвитку інноваційності організації. По-друге, фактори ОК здебільшого формують структуру інноваційного потенціалу: особистість засновника – стиль управління, систему комунікацій; розмір організації визначає її структуру, наявність різних технологічних приміщень, можливість вільного переміщення персоналу та організацію праці. По-третє, технологія виробництва, прийнята в організації, визначає рівень її інноваційного потенціалу. Гнучкість ОК дозволяє інтенсивніше застосовувати й адаптувати на підприємстві інноваційні технології. Наукова новизна дослідження. Вперше сформульовано визначення ОК як моделі ключових елементів, істинно правильної і такої, яку передають новим членам колективу як певну догму. Практичне значення роботи полягає в узагальненні та порівнянні базових елементів ОК й інноваційного потенціалу і виявленні спільних рис, що дає можливість визначити роль формування та розвитку організаційної культури в підвищенні інноваційності підприємства. Подальшими завданнями визначимо аналіз впливу факторів на українські підприємства, виявлення проблем і розробку планів щодо їх усунення або попередження.

Refine search results

5 European Journal of Management Issues

1 Belchik T. A.

1 Chuykovа D. S.

1 Goley Y. M.

1 Grynko T. V.

1 Kalnitskaya M. O.

1 Krupskyi O. P.

1 Yefimova S. A.

1 2016

4 2015

Search results

Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства сфери послуг

Концептуальні засади управління інноваційною діяльністю туристичних підприємств

Оценка инновационного развития региона как инструмент совершенствования региональной инновационной системы (на примере Кемеровской области)

Удосконалення керування інноваційним потенціалом у сфері житлово-комунального господарства в умовах децентралізації регіонів

Вплив організаційної культури на інноваційний потенціал підприємства