Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 9

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  Czechoslovak Republic
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

OBNOVENIE MATICE SLOVENSKEJ ROKU 1919 A JEJ ĎALŠIE SMEROVANIE

100%
Petranská Rolková N.
|
2015
|
vol. 63
|
issue 2
231 – 252
EN
The study considers the revival of an important cultural institution in the period after the formation of the First Czechoslovak Republic, outlining the internal political and organizational circumstances that preceded it. It is directed towards analysis of the subsequent building up and activity of Matica Slovenská in the specific social situation of the first steps of this “revived” institution, its cooperation with other organizations and the constituting of its new institutional structures – leadership, administration and committee – and practical activities – local branches, scientific and artistic departments.
2
Content available remote

Content of civil defence training in Czechoslovakia during the period 1918 – 1939

80%
Kavan Š., Trčka M.
Littera Scripta
|
2016
|
issue 1
47-63
EN
This article is a reflection of civil defence training as a basic element of education. The research focuses on the period after the Czechoslovak Republic in 1918 to the time before World War II in 1939. The aim of the research is to explore the basic approaches to the implementation of civil defence training in terms of the creation of a new state and in relation to civil defence education in Czechoslovakia. A comparative historical analysis forms the basis of the research into the issue of statehood through education. The comparative historical analysis method is used as a specific tool for qualitative research. This is a procedure which can be applied to the basic elements of the statehood issue in education, through which it is possible to learn more about this phenomenon and subsequently explain it. Perceptions and ideas about the tasks of the state have gradually changed and evolved. This includes the creation and development of the legal order, and the provision of security and public order within the state. Civil defence training was targeted in such a way as to create an environment in which every citizen, irrespective of their nationality, religion, political opinion and social environment, had the physical and mental ability and willingness to enthusiastically and faithfully fulfil their civic duties.
3
Content available remote

Architektura a státní bytová politika v letech třetí Československé republiky (1945-1948):

80%
Dvořáková D.
Umění (Art)
|
2019
|
vol. 67
|
issue 4
304-319
EN
The phase of the people s democratic republic (1945-1948) was a period during which representatives of the Czech architectural community filled important posts in state administration and со-determined the preparations and process of postwar redevelopment. Their long-term concept of social reformation based on the idea of surpassing liberal capitalism corresponded with the objectives of the postwar welfare state. Architects were chiefly active in the field of housing reconstruction that was among the social policy priorities of the first government of Klement Gottwald. The leading initiators of postwar renewal — the radically Leftist architects Jiří Štursa, Karel Janů, Jiří Voženílek and Oldřich Stibor — participated in the designing of the generously proportioned standard of the so-called Two-Year Plan Flat and contributed to formulating the principles of economization in the new construction programme via building standardization. During the preparations of the two-year economic plan, i.e. still before the February 1948 coup d etat, they reckoned with the industrialization of the construction process and with government-controlled construction performed through collective campaigns. The theoretical preparations were to materialize in the form of a new type of urban housing developments, so-called Two Year Plan Housing Estates. However, due to time pressure and the disparate economic system where architectural studios, building companies and building materials producers were still in private hands, this early plan of standardization and industrialization of architecture failed.
CS
Etapa lidově demokratické republiky (1945–1948) představuje období, během něhož se zástupcům české architektonické obce podařilo obsadit vlivné pozice ve státní správě a spoluurčit tak přípravy i průběh poválečné stavební obnovy. Jejich dlouhodobý společensko-reformní koncept, založený na představě překonání liberálního kapitalismu, korespondoval s cíli poválečného socializujícího státu. Architekti se uplatnili především v oblasti plánování bytové výstavby, jež patřila k prioritám sociální politiky první vlády Klementa Gottwalda. Hlavní iniciátoři poválečného stavebního vývoje, radikálně levicově orientovaní architekti Jiří Štursa, Karel Janů, Jiří Voženílek a Oldřich Stibor, participovali na tvorbě štědře dimenzovaného standardu dvouletkového bytu a podíleli se na formulaci zásad zhospodárnění nové výstavby prostřednictvím typizace staveb. Během přípravy dvouletého hospodářského plánu, tzn. ještě před únorem 1948, kalkulovali s industrializací stavebního procesu a státem kontrolovanou výstavbou prováděnou hromadnými akcemi. Zhmotněním teoretických příprav se měl stát nový typ městských obytných souborů, tzv. dvouletková sídliště. V časové tísni, kvůli smíšenému hospodářskému systému, kdy stále převládaly soukromé architektonické ateliéry, stavební firmy i výrobny stavebnin, však tento raný plán typizace a zprůmyslnění architektury ztroskotal.
4
Publication available in full text mode
Content available

Provisions of Civil Defence Training in Czechoslovakia – Historical Consequences

80%
Kavan Š.
Security Dimensions: International & National Studies
|
2016
|
vol. 17(17)
158-171
EN
This article is a reflection of the research focuses on the period after the Czechoslovak Republic in 1918 to the time before World War II in 1939. The aim of the research is to explore the basic approaches to the implementation of education for statehood in terms of the creation of a new state in relation to civil defence education in Czechoslovakia. The comparative historical analysis will be utilized as the research method on the subject of education for statehood. The comparative historical analysis is used as a specific tool for qualitative research. This is a procedure which can be applied to the statehood issue of education to its basic elements, by which it will be possible to learn more about this phenomenon and subsequently explain it.
5
Publication available in full text mode
Content available

Špecifiká postavenia českých zamestnancov na Slovensku počas druhej svetovej vojny vo verejnom, štátnom a súkromnom sektore

80%
Mičko P., Hešterová Z.
Acta historica Neosoliensia Vedecký časopis pre historické vedy
|
2017
|
vol. 20
|
issue 2
87-104
EN
Shortly after the establishment of the first Czechoslovak Republic, there was a lack of national conscious educated workers in Slovakia. To address this issue, Czech employees were recruited. The number of the Czechs was thus growing gradually, and by 1930 it reached about 120,000 Czech citizens in Slovakia. The change in the political situation in 1938 considerably restricted the employment opportunities for Czech workers. After October 6, 1938 the representatives of the Hlinka's Slovak People's Party clearly demanded the departure of the Czechs from Slovakia. A significant change in the position of Czech employees in Slovakia occurred following the establishment of the Slovak Republic. The Slovak government decided to relocate all Czechs against whom it gradually adopted discriminatory legal measures.
6
Publication available in full text mode
Content available

History of the Mukachevo Greek Catholic Eparchy in Periodicals of 1918–1945

70%
Kichera V.
Acta historica Neosoliensia Vedecký časopis pre historické vedy
|
2023
|
vol. 26
|
issue 1
31-57
EN
In the proposed article, an attempt is made to critically study the history of the Mukachevo Greek Catholic Eparchy (MGCE) on the basis of the press. First of all, attention is focused on the regional press. In general, both church and secular publications were used. The period was not chosen by chance, because it is the period of the interwar and wartime periods of the Czechoslovak Republic. The main task of the research is to study not only the subject matter of the publications, but also the views that were covered in each periodical. The fact is that depending on the edition and the publisher, the content of the publications was appropriate. If religious topics and protection of the Church prevailed in church periodicals, then in government or independent periodicals, in addition to general news, there were also critical articles about the Church. Particular attention is paid to historical topics in these periodicals on the history of the Mukachevo Eparchy. In general, information in journals and the press can significantly supplement historical knowledge not only of the history of the Church, but also of the history of state-church relations and the history of Czechoslovakia of the studied period.
7
Publication available in full text mode
Content available

Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл І Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)

51%
Borovets I.
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
|
2021
|
issue 30
284-303
EN
The Polish authorities had a negative attitude towards the central government of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party. They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism, Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938. Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany. Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March, Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of the state became a zone of potential danger
UK
Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
8
Content available remote

Století cest na Slovensko: na okraj jednoho česko-slovenského dialogu

51%
Pátková J.
Česká literatura (Czech Literature)
|
2023
|
vol. 71
|
issue 2
195-211
EN
This paper focuses on the literary representation of Slovakia in selected travelogues by Czech authors. The subject of the research is that of cultural stereotypes, images of the other, and constructions of us and them. The corpus of travelogues covers the period from the 1830s to the end of the 1930s. The methodological framework for analysing travelogues includes several diverse approaches. In addition to literaryhistory classification, the study employs an imagological approach while also taking into account an approach based on postcolonial theories in the context of the interpretation of cultural stereotypes. The material is divided into four historical periods with regard to the form and changing face of Czech-Slovak dialogue. Through the travelogue material under review we can analyse how the image of Slovakia within the Czech cultural myth of Slovakia has been shaped and transformed over the course of a century.
9
Publication available in full text mode
Content available

Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського

41%
Kravchuk O.
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
|
2023
|
issue 32
155-177
EN
The article is devoted to the perception of the Czechoslovak Republic and the personality of its first president, T.G. Masaryk, by the famous Ukrainian socio-political, cultural and educational figure Maksym Slavinsky (1868-1945). The research methodology is based on the study and critical analysis of M. Slavinsky's official addresses to the top leadership of Czechoslovakia, his interviews and publications about T. G. Masaryk, essays on international relations and other political journalism. The use of the research principles of historicism, scientific objectivity and systematicity contributed to the study of the peculiarities of M. Slavinsky's perception of the Czechoslovak Republic and the figure of its first president, T. G. Masaryk. The author of the article notes that one of the priority objects of study for Ukrainian emigrants in the interwar period was the Czechoslovak Republic and the figure of its first president T. G. Masaryk. To a large extent, this is explained by the unique support of the authorities of this country for the cultural needs of Ukrainian refugees. In their writings, teaching staff and students of educational and cultural-scientific institutions established in the Czechoslovak Republic repeatedly paid attention to various aspects of T. G. Masaryk's activities, thus expressing gratitude to the Czechoslovak Republic and its leader for their support. It was noted that the peculiarity of the coverage of this topic by M. Slavinsky was that he touched it not as a scientist, but as a statesman, being in 1919-1923 the head of the Extraordinary Diplomatic Mission of the Ukrainian People's Republic in the Czechoslovak Republic, in 1923-1939 - as an emigrant. It was established that as the head of the diplomatic mission of the Ukrainian People's Republic and later as an emigrant, M. Slavinsky evaluated the figure of T.G. Masaryk from the point of view of his political successes. A certain glorification is noticeable in the assessments of the president of Czechoslovakia. The Czechoslovak Republic was mentioned in the context of a successful state-building experience, in particular, its democracy, political consolidation of the country, peaceful foreign policy were noted. He assessed the attitude towards Ukraine as neutrality, noted Prague's support for Ukrainian military emigration. The high evaluations of the Czechoslovak Republic were not determined only by the diplomatic tact of the representative of Ukraine. They reflected the serious domestic and foreign political achievements of the young state. As an emigrant, M. Slavinsky did not change his high assessment of the Czechoslovak Republic and its first president, he emphasized their support for the cultural life of Ukrainian emigrants. However, after the destruction of the Czechoslovak Republic in 1938-1939, M. Slavinsky mentioned the unresolved national issue and stated the problems of the country's foreign policy orientation.
UK
Стаття присвячена сприйняттю знаним українським громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем Максимом Антоновичем Славінським (1868-1945) Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Методологія дослідження базована на вивченні та критичному аналізі офіційних звернень М. Славінського до вищого керівництва Чехословаччини, його інтерв’ю та публікацій про Т.Ґ. Масарика, нарисів про міжнародні відносини та іншої політичної публіцистики. Використання дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності та системності сприяло вивченню особливостей сприймання М. Славінським Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Автор статті відзначає, що одними з пріоритетних об’єктів вивчення для українських емігрантів у міжвоєнний період стали Чехословацька республіка та постать її першого президента Т.Ґ. Масарика. Значною мірою це пояснюється унікальною підтримкою владою цієї країни культурних потреб українських біженців. Представники викладацького складу і студенти створених у ЧСР освітніх та культурно-наукових закладів у своїх працях неодноразово приділяли увагу різним сторонам діяльності Т.Ґ. Масарика, висловлюючи в такий спосіб вдячність ЧСР та її очільнику за підтримку. Також відповідна увага зумовлювалася прагненням вивчити успішний державотворчий досвід слов’янської країни та її першого президента. Зауважено, що особливістю висвітлення цієї тематики М. Славінським було те, що він вивчав її не як науковець, а як державний діяч, бувши в 1919-1923 рр. головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословацькій республіці, в 1923-1939 рр. – як емігрант. Констатовано, що на посаді голови дипломатичної місії УНР і згодом як емігрант М. Славінський оцінював постать Т.Ґ. Масарика з погляду його політичних успіхів. У оцінках президента Чехословаччини помітна певна глорифікація. Чехословацька республіка згадувалась у контексті успішного державотворчого досвіду, зокрема, відзначався її демократизм, політична консолідація країни, миролюбна зовнішня політика. Ставлення до України оцінював як нейтралітет, відзначав підтримку Прагою української військової еміграції. Високі оцінки ЧСР визначалися не лише дипломатичним тактом представника України. Вони відбивали серйозні внутрішні та зовнішньополітичні здобутки молодої держави. Як емігрант М. Славінський не змінив своєї високої оцінки Чехословацької республіки та її першого президента, наголошував підтримці ними культурного життя української еміграції. Щоправда, після руйнування ЧСР у 1938-1939 рр., М. Славінський згадував нерозв’язаність національного питання, констатував проблеми зовнішньополітичної орієнтації країни.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.