Search results

1

Znaczenie sektora ICT w państwach Unii Europejskiej – analiza klastrowa

100%

Łada M.

Przegląd Prawno-Ekonomiczny

|

2021

|

issue 3

95-110

EN

For many years, the changes taking place in society and the economy have clearly been global. Information and communication technologies (ICT) contribute to these changes and are reflected in the products and services offered. ICT companies are rapidly adapting to the new conditions and requirements of the information society, where information processing using information and telecommunications technology is an important economic, social and cultural value. Despite research and systematisation of information on the ICT sector, there is still a research gap concerning its international relevance. The question therefore arises: what impact does the presence of ICT clusters in the Countries of the European Union have on sustainable development? This was a prerequisite for conducting research to determine the importance of the sector in EU countries. The starting point of the deliberations was the definition of information and communication technologies and clusters. Location index (LQ), specialization index (SI) and cluster index (CI) were used to assess the sector. The research identified the factors determining the growth of the sector in the countries of the European Union.

PL

Od wielu lat zmiany zachodzące w społeczeństwie i gospodarce mają wyraźnie charakter globalny. Technologie informacyjno-telekomunikacyjne (ICT) przyczyniają się do tych zmian i znajdują odzwierciedlenie w oferowanych produktach oraz usługach. Przedsiębiorstwa sektora ICT szybko dostosowują się do nowych warunków i wymagań społeczeństwa informacyjnego, w którym przetwarzanie informacji z wykorzystaniem technologii informacyjno-telekomunikacyjnej stanowi istotną wartość ekonomiczną, społeczną i kulturową. Mimo prowadzonych badań i systematyzowania informacji na temat sektora ICT wciąż istnieje luka badawcza dotycząca jego znaczenia na arenie międzynarodowej. Powstaje zatem pytanie, jaki wpływ na zrównoważony rozwój ma występowanie klastrów sektora ICT w krajach Unii Europejskiej? Było to przesłanką podjęcia badań umożliwiających określenie stopnia znaczenia sektora w krajach UE. Punktem wyjścia rozważań było zdefiniowanie technologii informacyjno-komunikacyjnej i klastrów. Do oceny sektora wykorzystano: wskaźnik lokalizacji (LQ), wskaźnik specjalizacji (SI) oraz indeks klastra (CI). W wyniku przeprowadzonych badań wskazano czynniki decydujące o wzroście znaczenia sektora w krajach UE.

2

Analiza kosztów działalności w polskim sektorze ICT w latach 2008-2015

100%

Kaczmarczyk P., Szewczyk-Jarocka M.

Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne

|

2017

|

vol. 2(26)

237-249

PL

Celem opracowania jest analiza wskaźnika poziomu kosztów polskiego sektora ICT w latach 2008-2015. W części teoretycznej przedstawiono znaczenie sektora ICT dla wzrostu konkurencyjności gospodarki i problematykę związaną z analizą i klasyfikacją kosztów przedsiębiorstw. W części empirycznej przedstawiono analizę wskaźnika poziomu kosztów sektora ICT z lat 2008-2015. W oparciu o dane z roczników GUS dokonano porównań wartości wskaźnika poziomu kosztów uwzględniając: sektor ICT, produkcję ICT, usługi ICT, a także sektor produkcji i usług ogółem z analogicznym rozdzieleniem danych (produkcja i usługi ogółem, produkcja, usługi). Wyniki analizy wskazują na wzrostową tendencję analizowanego wskaźnika dla polskiego sektora ICT, która spowodowana jest coraz wyższymi wartościami wskaźnika w obszarze usług ICT.

EN

The aim of the study is to analyze the indicator of costs level in the Polish ICT sector in the period 2008-2015. The theoretical part presents the importance of the ICT sector for improving of the economy competitiveness and the issues related to the analysis and classification of enterprises costs. The empirical part presents analysis of the costs index in the Polish ICT sector in 2008-2015. The analysis was based on data from the Central Statistical Office publications. The comparisons of the costs index values were carried out including: the ICT sector, the ICT production, the ICT services and the total production and services sector with the analogical distribution of data (total production and services, production, services). The results of the analysis indicate that the analyzed indicator in the Polish ICT sector is characterized by growing trend. It is caused by the ever higher indicator values in the field of the ICT services.

3

Management of the process of formation and realization of competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of ICT services

71%

Krasnikova N. O., Dzyad O. V., Mihaylenko O. G., Hrechyn K. O.

European Journal of Management Issues

|

2020

|

vol. 28

|

issue 1-2

25-33

UK

Мета роботи – дати оцінку інтегрованості та управлінню процесом формування та реалізації конкурентних переваг країн Вишеградської четвірки на європейському ринку інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних (ІКТ) послуг на основі їх аналізу та в окремих сегментах ринку. Дизайн/Метод/План дослідження. Це дослідження націлене на те, щоб визначити наявність та характер конкурентних переваг країн на європейському ринку ІКТ послуг на основі розрахунку показників експортної спеціалізації, встановити чинники їх нарощування та ефективної реалізації за результатами структурного, регресійного, компаративного аналізу та синтезу. Результати дослідження. Зроблено припущення, що запровадження європейських правил організації ринку стимулювало нарощування в країнах Вишеградської четвірки їх конкурентних переваг на європейському ринку ІКТ послуг за рахунок інноваційно-інвестиційних ресурсів, ефективного управління коштами приватного, державного секторів і коштами міжнародних інвесторів та забезпечення персоналом. Практичне значення дослідження. Приєднання країн Східної Європи до європейського цифрового ринку та цифрового простору потребує узагальнення досвіду країн Вишеградської четвірки й визначення чинників, напрямів та пріоритетних завдань національної політики розвитку ІКТ сектору. Оригінальність/цінність/ наукова новизна дослідження – на основі розрахунку індексу порівняльних переваг встановлена різна інтегрованість та результативність управління конкурентними перевагами країн Вишеградської четвірки, першочергово, сфери ІКТ послуг до європейського ринку (відносно висока – в Чехії за рахунок державного фінансування, помірна – Польщі через фінансову підтримку держави, Словаччини за рахунок приватних інвестицій у НДДКР, низька – Угорщини), що в майбутньому потребує виваженої інноваційно- інвестиційної стратегії країн, підготовки у достатньому обсязі висококваліфікованих фахівців ІТ галузі, стимулювання приватних інвестицій в НДДКР та кооперації бізнесу зі сферою знань через податкові та адміністративні стимули, сприяння переходу малого та середнього бізнесу на засади економіки 4.0. Тип статті – емпіричний.

RU

Цель работы – дать оценку интегрированности и управлению процессом формирования и реализации конкурентных преимуществ стран Вышеградской четверки на европейском рынке информационных, компьютерных, телекоммуникационных (ИКТ) услуг на основе их анализа и в отдельных сегментах рынка. Дизайн/Метод/План исследования. Это исследование нацелено на то, чтобы определить наличие и характер конкурентных преимуществ стран на европейском рынке ИКТ услуг на основе расчета показателей экспортной специализации, установить факторы их наращивания и эффективной реализации по результатам структурного, регрессионного, сравнительного анализа и синтеза. Результаты исследования. Сделано предположение, что введение европейских правил организации рынка стимулировало наращивание в странах Вышеградской четверки их конкурентных преимуществ на европейском рынке ИКТ услуг за счет инновационно-инвестиционных ресурсов, эффективного управления средствами частного, государственного секторов, средствами международных инвесторов и обеспечения персоналом. Практическое значение исследования. Присоединение стран Восточной Европы к европейскому цифровук рынку и цифрову пространству требует обобщения опыта стран Вышеградской четверки и определения факторов, направлений и приоритетных задач национальной политики развития ИКТ сектора. Оригинальность / ценность / научная новизна исследования - на основе расчета индекса сравнительных преимуществ установлена разная интегрированность и результативность управления конкурентными преимуществами стран Вышеградской четверки, в первую очередь, сферы ИКТ услуг к европейскому рынку (относительно высокая – в Чехии за счет государственного финансирования, умеренная – Польши из-за финансовой поддержки государства, Словакии за счет частных инвестиций в НИОКР, низкая – Венгрии), что в будущем требует взвешенной инновационно-инвестиционной стратегии стран, подготовки в достаточном объеме высококвалифицированных специалистов ИТ отрасли, стимулирование частных инвестиций в НИОКР и кооперации бизнеса со сферой знаний через налоговые и административные стимулы, содействие переходу малого и среднего бизнеса на принципы экономики 4.0. Тип статьи – эмпирический.

EN

Purpose – to assess the integration and management of the formation and implementation of the competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of information, computer, telecommunication (ICT) services based on their analysis in the individual market segments. Design/Method/Research approach - this study aims to determine the presence and nature of the competitive advantages of countries in the European ICT services market based on the calculation of export specialization indicators, to establish factors for their growth and effective implementation based on the results of structural, regressive, comparative analysis and synthesis. Findings. It has been suggested that the introduction of the European rules for market organization stimulated the building-up in the Visegrad Four countries of their competitive advantages in the European ICT services market through innovative investment resources, effective management of private, public sector and international investors and personnel. Practical implications. The accession of Eastern European countries to the European digital market and digital space requires a generalization of the experience of the Visegrad four countries and the identification of factors, directions and priorities of the national policy for the development of the ICT sector. Originality/Value. Scientific novelty of the study - based on the calculation of the comparative advantage index, different integration and effectiveness of managing the competitive advantages of the Visegrad Four countries, primarily the sphere of IC services to the European market (relatively high - in the Czech Republic due to state financing, moderate – in Poland due to financial support from the state, in Slovakia due to private investment in R&D, low – in Hungary), this situation requires a balanced innovation and investment strategy of the countries in the future, the training of a sufficient number of qualified IT specialists, stimulation of private investment in R&D and business cooperation with the sphere of knowledge by means of tax and administrative incentives, facilitating the transition of small and medium-sized businesses on the principles of economics 4.0. Paper type – empirical.

Refine search results

1 European Journal of Management Issues

1 Przegląd Prawno-Ekonomiczny

1 Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne

1 Dzyad O. V.

1 Hrechyn K. O.

1 Kaczmarczyk P.

1 Krasnikova N. O.

1 Mihaylenko O. G.

1 Szewczyk-Jarocka M.

1 Łada M.

1 2021

1 2020

1 2017

Znaczenie sektora ICT w państwach Unii Europejskiej – analiza klastrowa

Analiza kosztów działalności w polskim sektorze ICT w latach 2008-2015

Management of the process of formation and realization of competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of ICT services