Search results

1

Starość nie tylko latami mierzona w ruskiej literaturze żałobnej (XVII wiek)

100%

Nowak A.

Slavica Wratislaviensia

|

2016

|

vol. 163

337-348

EN

In Ukrainian and Belarusian 17th century literature of mourning there is no one common to all the authors vision of old age. It was presented as adifficult state, filled with suffering and even dangerous for those whom mental and bodily weakness prevented the holding of penance-delayed too long. At the same time, this grim vision coexisted with the optimistic picture of the autumn of life active and fruitful in creative activities. Old age was the penalty for sin, but also one way of moving away from him and sourcing selection everlasting. Old age was sometimes synonymous with maturity, wisdom, young people, could be asymbol of duration in sin. Despite that dra ws certain tendency to recognition of the topic related to the fact that these considerations were partly subordinated to panegyric, and above all pastoral goal. Traditional mourning for the composition elements: to show the size of the loss, mourning the dead or solace grief of the living, most often occur as acomponent of moral exhortations and instructions. The explanation of this trend must be sought in an environment of contemporary authors’ funeral compositions. They were mainly representatives of the intellectual elite of clerical: priests, bishops and archimandrites; church reformers at the same time, cultural activists, workers and publisher. So those who took on their shoulders the renewal of religious life and spiritual and cultural life in The Metropolitanate of Kiev, realizing it and by disseminated in mourning texts role models and moral attitude.

UK

В українській та білоруській жалобній літературі 17-го століття відсутнє спільне для всіх авторів бачення старості. Вона зображена передусім як складний стан, наповнений стражданням, особливо небезпечний для тих, кому психічна та тілесна слабість не дозволила здійснити надто довго відкладуваного покаяння. Водночас цей похмурий образ співіснував з оптимістичною картиною осени життя — активної і плідної творчою діяльністю. Старість була водночас покаранням за гріх, засобом відходу від нього і здобування доброї вічності. Іноді — синонімом зрілості, мудрості молодих, або символом гріховного існування. Попри ці суперечності у підході до проблеми старості можна простежити певну тенденцію використання теми. Вона пов’язана з фактом часткового її підпорядкування панегіричній та, перш за все, пастирській меті. Традиційні елементи траурних композицій: зазначення розміру втрати, оплакування померлого, заспокоєння душевного болю живих — найчастіше виступають як компоненти моральних настанов та інструкцій. Пояснення цієї тенденції слід шукати в середовищі авторів — в основному представників інтелектуальної еліти, насамперед духовної (єпископи, ігумени та архімандрити), в той же час церковних реформаторів, культурних діячів, видавців. Отже, це були подвижники оновлення релігійного та духовно-культурного життя в Київській Митрополії, які реалізували його, між іншим, шляхом поширення в траурних текстах життєвих взірців та зразків моральної поведінки.

2

A missing chain? On the sociolinguistics of the Grand Duchy of Lithuania

86%

Danylenko A.

Acta Baltico-Slavica

|

2017

|

vol. 41

EN

A missing chain? On the sociolinguistics of the Grand Duchy of LithuaniaThe article critically assesses the theory of communicative networks and its applicability in the study of multilingualism as found in the Grand Duchy of Lithuania (GDL). The author analyzes foundations for postulating the existence of a speech community in the GDL and adduces counterarguments against viewing this community as a linguistic alliance of the Balkan type. The article offers new sociolinguistic and areal-typological methods of the study of language contacts. The author substantiates a systematic approach toward the problem of the ethnic attribution of Ruthenian. Based on the literary, linguistic, and cultural parameters, the author offers to drop the term ‘Old (Middle) Belarusian’ or ‘Old (Middle) Ukrainian’ in reference to this language. Brakujące ogniwo? Wielkie Księstwo Litewskie w świetle socjolingwistykiW artykule poddano krytycznej analizie teorię sieci komunikacyjnych i jej zastosowanie w badaniach nad wielojęzycznością na terenie Wielkiego Księstwa Litewskiego (dalej WKL). Autor rozpatruje podstawy zarówno postulowania istnienia wspólnoty językowej w WKL, jak i kontrargumenty przemawiające przeciwko postrzeganiu tej wspólnoty jako sojuszu językowego na wzór bałkański. Artykuł podaje nowe metody socjolingwistyczne i przestrzenno-typologiczne w badaniach kontaktu języków. Autor uzasadnia systemiczne podejście do zagadnienia etnicznej atrybucji języka rusińskiego. Na podstawie wskazań literaturoznawczych, językoznawczych i kulturowych postuluje zaniechanie posługiwania się w odniesieniu do tego języka terminami ‘staro-(średnio-) białoruski’ lub ‘staro-(średnio-)ukraiński’.

3

Written Languages in Moldavia during the Reign of Peter Rareş (1527–1538, 1541–1546)

72%

Knoll V.

Studia Ceranea

|

2022

|

vol. 12

523-598

EN

The language of the Moldavian books and chancery documents written during the reign of Peter Rareş (1527–1538, 1541–1546) shows an unneglectable variability depending on the purpose, addressee and format of the texts. Using all kinds of preserved texts from this period, we have tried to describe this variability focusing on the texts written in the Cyrillic script. These texts are evaluated according to three criteria: spelling, morphosyntax and vocabulary. The most prestigious variety was the Trinovitan (Tărnovo) variety of Middle Church Slavonic. Its shape in the texts, belonging to the common Church Slavonic legacy, shows the lowest impact of the Moldavian linguistic environment. The original Church Slavonic bookish texts composed in Moldavia (Macarie’s Chronicle, Enkomion to St John the New, colophons and inscriptions) show a variable proportion of Moldavian spelling and morphosyntactic markers. The chancery documents can be characterised by blending of Church Slavonic and Ruthenian (Ukrainian-based) elements. Except the Ruthenian-based documents addressed to Poland, the chancery documents are basically Church Slavonic shaped with Ruthenian infiltrations on the level of some fixed formulas, function words and few lexical items. Moreover, Slavonic letters sent to Transylvania show tiny Wallachian Slavonic influence, manifested by forms of Serbian chancery origin. Monastery charters combine CS-shaped Ruthenian formulas with Trinovitan Church Slavonic formulas, partly shared with colophons and inscriptions. Thus, the Moldavian written legacy shares common elements both with the Wallachian milieu (e.g. Romanian Cyrillic spelling of proper names, Romanian impact on morphosyntax, specific terminology etc.) as well as with a broader Ruthenian area (mainly the eastern part of the Polish-Lithuanian Union).

Refine search results

1 Acta Baltico-Slavica

1 Slavica Wratislaviensia

1 Studia Ceranea

1 Danylenko A.

1 Knoll V.

1 Nowak A.

1 2022

1 2017

1 2016

Starość nie tylko latami mierzona w ruskiej literaturze żałobnej (XVII wiek)

A missing chain? On the sociolinguistics of the Grand Duchy of Lithuania

Written Languages in Moldavia during the Reign of Peter Rareş (1527–1538, 1541–1546)