Results found: 1

Search results

Search:
in the keywords: Second Jasmine Revolution

Sort By:

Limit search:

Еволюції становища жінок у Тунісі (до 75-річчя проголошення незалежності Тунісу)

100%

Гладченкo С. В.

Проблеми всесвітньої історії

2022

issue 19

114-122

In the article, in the context of the recognition of socio-cultural determinants of gender history and critical analysis of foreign studies by the author, an attempt was made to generalize the evolution of the position of women in Tunisia in the 20th and early 21st centuries. It is the Tunisian version of solving the problem of women’s emancipation that most modern researchers consider as the most successful example for the Islamic world. The views of well-known feminists and representatives of the Islamic world regarding actualization of the problem are presented. The influence of the French authorities on the manifestations of the ideas of Western feminism, as well as the influence of Islamic reformists on the problems of women’s education and women’s participation in social and political life, is shown. In the course of the research, the author substantiates the following conclusions, namely: during the century, the social evolution of Tunisian society was determined by the process of adaptation and change of traditional socio-cultural foundations to new historical conditions. The established secular regime, after the proclamation of the Republic, for a decade was under pressure from the Islamic opposition, which initially existed in a cultural and educational form, and in the last decade of the 20th century took shape as a political one. The history of the last decade of the Republic shows that socio-cultural traditions have become the most important mechanism for the formation of intellectual and political values that contribute to national unity. This process determined both the nature and the stages of the women’s movement, which was formed during the period of the national liberation struggle, being its component. After the declaration of independence, Tunisian women de jure received political and social rights. There was a process of organizational design of the women’s movement, but this movement experienced decades of paternalistic control during the rule of Habib Bourguiba. A qualitatively new stage is associated with the presidency of Ben Ali and his politics: from “managed democracy” to a totalitarian regime, which led to the formation of a female political opposition. As mentioned above, the events of the 2010s opened perspectives in the issues of overcoming gender asymmetry.

У статті, у контексті визнання соціокультурних детермінантів ґендерної історії та критичного аналізу зарубіжних досліджень автором, було зроблено спробу узагальненої характеристики еволюції становища жінок у Тунісі у ХХ – початку ХХІ ст. Саме туніський варіант вирішення проблеми емансипації жінок більшість сучасних дослідників розглядають як найвдаліший приклад для ісламського світу. Представлено погляди як відомих феміністок так і представниць ісламського світу щодо актуалізації проблеми. Показано вплив французської влади на прояви ідей західного фемінізму, а такжо вплив ісламських реформістів на проблеми жіночої освіти та участі жінок у суспільно-політичному житті. Під час дослідження автором обґрунтовуються наступні висновки, а саме: протягом століття соціальна еволюція туніського суспільства детермінувалася процесом адаптації та зміни традиційних соціокультурних засад до нових історичних умов. Світський режим, що встановився, після проголошення Республіки протягом десятиліття зазнавав тиску з боку ісламської опозиції, яка спочатку існувала в культурно-просвітницькій формі, а в останнє десятиліття ХХ століття оформилося як політичне. Історія останнього десятиліття Республіки свідчить про те, що соціокультурні традиції стали найважливішим механізмом формування інтелектуальних та політичних цінностей, що сприяють національній єдності. Цей процес визначив як характер, так і етапи жіночого руху, що пройшло становлення в період національно-визвольної боротьби, будучи його складовою. Після проголошення незалежності туніські жінки де-юре отримали політичні та соціальні права. Відбувся процес організаційного оформлення жіночого руху, проте цей рух відчував на собі десятиліття патерналістського контролю під час правління Хабіба Бургіби. Якісно новий етап пов’язаний із президентством Бен Алі та його політикою: від «керованої демократії» до тоталітарного режиму, що призвело до формування жіночої політичної опозиції. Як зазначалося вище, події 2010-х рр. відкрили перспективи у питаннях подолання ґендерної асиметрії.

Refine search results

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Гладченкo С. В.

1 2022

Search results

Еволюції становища жінок у Тунісі (до 75-річчя проголошення незалежності Тунісу)