Search results

1

Hrdina a nepriateľ : Masaryk a slovenská otázka

100%

Kováč D.

Soudobé dějiny (Contemporary History)

|

2018

|

vol. 25

|

issue 3-4

338-347

EN

The author shows how the perception of Tomáš Garrigue Masaryk (1850–1937) by the Slovak society was created and has been changing in the course of history and how it was infl uencing the Slovak milieu. He dates Masaryk’s contacts and disputes with Slovak intellectuals already at the turn of the 19th and 20th centuries. At the same time, he had a great infl uence on the young generation of Slovak liberals grouped around the “Hlas” journal. Masaryk was widely respected in Slovakia as the founder and fi rst president of the Czechoslovak Republic. A major change occurred with the demise of the First Republic in the autumn of 1938, and particularly with the birth of the independent Slovak State in March 1939. The power in Slovakia was taken over by Hlinka’s Slovak People’s Party which, according to the author, introduced negative ideological deformations into the assessment of Masaryk’s personality and historical role. Its members depicted Masaryk as an enemy of the Slovaks, who had not abided by the Pittsburgh Agreement, had given orders to shoot at Slovak workers, had been responsible for the death of General Milan Rastislav Štefánik in 1919, etc. After 1948, the propaganda machine of the ruling Communist Party of Czechoslovakia adopted some of these negative stereotypes, its offi cial historical interpretation of the pre-war Czechoslovak Republic as a bourgeois state also including a condemnation of its representatives, including Masaryk, who was labelled an agent of imperialism in the 1950s. The author claims that consequences of the dual ideological deformation still exist in Slovakia, supporting his statement by, for example, the fact that Masaryk’s name and other forms of his presentation (statues, busts, names of streets and institutions, etc.) are almost absent in the public space.

CS

Autor představuje, jak se historicky až do současnosti vytvářel a měnil obraz Tomáše Garrigua Masaryka (1850–1937) ve slovenské společnosti a jak slovenské prostředí ovlivňoval. Masarykovy kontakty i spory se slovenskými intelektuály datuje už do přelomu 19. a 20. století. Významný byl přitom jeho vliv na mladou slovenskou liberální generaci takzvaných hlasistů. Jako zakladatel a první prezident Československé republiky byl Masaryk na Slovensku široce respektovaný. Podstatná změna nastala se zánikem první republiky na podzim 1938, a zejména se vznikem samostatného Slovenského státu v březnu 1939. Moc na Slovensku převzala Hlinkova slovenská ľudová strana, která podle autora vnesla do hodnocení Masarykovy osobnosti a historické role negativní ideologické deformace. Luďáci vykreslovali Masaryka jako nepřítele Slováků, který nedodržel Pittsburskou dohodu, nechal střílet do slovenských dělníků, byl zodpovědný za smrt generála Milana Rastislava Štefánika v roce 1919 a podobně. Propaganda vládnoucí Komunistické strany Československa po roce 1948 část těchto negativních stereotypů převzala a v rámci oficiálního historického výkladu předválečné Československé republiky jako buržoazního státu odsuzovala také její představitele včetně Masaryka, který byl v padesátých letech označován za agenta imperialismu. Důsledky této dvojité ideologické deformace na Slovensku podle autora přetrvávají dodnes, což dokumentuje mimo jiné na skutečnosti, že Masarykovo jméno a zpodobení zde téměř absentuje ve veřejném prostoru (sochy, busty, názvy ulic a institucí a podobně).

2

Původ a osud hrdiny : sonda do českého pohledu na osobnost TGM

100%

Šedivý I.

Soudobé dějiny (Contemporary History)

|

2018

|

vol. 25

|

issue 3-4

331-337

EN

In his essay, the author draws from a presumption that the strong Masarykian myth that was being formed since 1918 and that became a part of a broader founding Czechoslovak myth represents several basic archetypes characteristic for different periods of the life of Tomáš Garrigue Masaryk (1850–1937), as well as different roles he found himself in the course of time: a Hero (mainly until 1918), a Father (mainly since 1914), and a Philosopher (continuously). Referring to period publications and press, the author sketches contours of that part of the Masarykian myth which deals with his youth, growing up, and predestination, attempting at its de-construction.

CS

Autor v tomto eseji vychází z předpokladu, že silný masarykovský mýtus, který se utvářel od roku 1918 a který se stal součástí širšího, zakladatelského československého mýtu, reprezentuje několik základních archetypů, které byly charakteristické pro různá období života Tomáše Garrigua Masaryka (1850–1937) i pro různé role, v nichž se postupem času nacházel: Hrdina (především do roku 1918), Otec (především od roku 1914), Filozof (průběžně). S odkazy na dobovou publicistiku a žurnalistiku autor načrtává obrysy té části masarykovského mýtu, která hovoří o jeho mládí, dospívání a osudovém předurčení, a pokouší se o její dekonstrukci.

3

When the pulpit was power. The word as the power of the powerless

45%

Somr M., Opekarová L.

Rocznik Teologiczny

|

2015

|

vol. 57

|

issue 1

41-60

EN

John Hus is one of the most significant figures in history, not only in Bohemia but also in Europe and the world. His preaching is not mere mentoring – it also has educational impact and a strong social dimension. The word becomes a cultivating social instrument and the Bethlehem Chapel the temple of the poor and humiliated. Burned for heresy Hus enters his second, historical life. His stake in Constance is the spark leading to conflagration of the Hussite movement and to the Czech Reformation. A man turned his face to another man and raised his sight.

4

Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського

36%

Kravchuk O.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

155-177

EN

The article is devoted to the perception of the Czechoslovak Republic and the personality of its first president, T.G. Masaryk, by the famous Ukrainian socio-political, cultural and educational figure Maksym Slavinsky (1868-1945). The research methodology is based on the study and critical analysis of M. Slavinsky's official addresses to the top leadership of Czechoslovakia, his interviews and publications about T. G. Masaryk, essays on international relations and other political journalism. The use of the research principles of historicism, scientific objectivity and systematicity contributed to the study of the peculiarities of M. Slavinsky's perception of the Czechoslovak Republic and the figure of its first president, T. G. Masaryk. The author of the article notes that one of the priority objects of study for Ukrainian emigrants in the interwar period was the Czechoslovak Republic and the figure of its first president T. G. Masaryk. To a large extent, this is explained by the unique support of the authorities of this country for the cultural needs of Ukrainian refugees. In their writings, teaching staff and students of educational and cultural-scientific institutions established in the Czechoslovak Republic repeatedly paid attention to various aspects of T. G. Masaryk's activities, thus expressing gratitude to the Czechoslovak Republic and its leader for their support. It was noted that the peculiarity of the coverage of this topic by M. Slavinsky was that he touched it not as a scientist, but as a statesman, being in 1919-1923 the head of the Extraordinary Diplomatic Mission of the Ukrainian People's Republic in the Czechoslovak Republic, in 1923-1939 - as an emigrant. It was established that as the head of the diplomatic mission of the Ukrainian People's Republic and later as an emigrant, M. Slavinsky evaluated the figure of T.G. Masaryk from the point of view of his political successes. A certain glorification is noticeable in the assessments of the president of Czechoslovakia. The Czechoslovak Republic was mentioned in the context of a successful state-building experience, in particular, its democracy, political consolidation of the country, peaceful foreign policy were noted. He assessed the attitude towards Ukraine as neutrality, noted Prague's support for Ukrainian military emigration. The high evaluations of the Czechoslovak Republic were not determined only by the diplomatic tact of the representative of Ukraine. They reflected the serious domestic and foreign political achievements of the young state. As an emigrant, M. Slavinsky did not change his high assessment of the Czechoslovak Republic and its first president, he emphasized their support for the cultural life of Ukrainian emigrants. However, after the destruction of the Czechoslovak Republic in 1938-1939, M. Slavinsky mentioned the unresolved national issue and stated the problems of the country's foreign policy orientation.

UK

Стаття присвячена сприйняттю знаним українським громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем Максимом Антоновичем Славінським (1868-1945) Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Методологія дослідження базована на вивченні та критичному аналізі офіційних звернень М. Славінського до вищого керівництва Чехословаччини, його інтерв’ю та публікацій про Т.Ґ. Масарика, нарисів про міжнародні відносини та іншої політичної публіцистики. Використання дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності та системності сприяло вивченню особливостей сприймання М. Славінським Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Автор статті відзначає, що одними з пріоритетних об’єктів вивчення для українських емігрантів у міжвоєнний період стали Чехословацька республіка та постать її першого президента Т.Ґ. Масарика. Значною мірою це пояснюється унікальною підтримкою владою цієї країни культурних потреб українських біженців. Представники викладацького складу і студенти створених у ЧСР освітніх та культурно-наукових закладів у своїх працях неодноразово приділяли увагу різним сторонам діяльності Т.Ґ. Масарика, висловлюючи в такий спосіб вдячність ЧСР та її очільнику за підтримку. Також відповідна увага зумовлювалася прагненням вивчити успішний державотворчий досвід слов’янської країни та її першого президента. Зауважено, що особливістю висвітлення цієї тематики М. Славінським було те, що він вивчав її не як науковець, а як державний діяч, бувши в 1919-1923 рр. головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословацькій республіці, в 1923-1939 рр. – як емігрант. Констатовано, що на посаді голови дипломатичної місії УНР і згодом як емігрант М. Славінський оцінював постать Т.Ґ. Масарика з погляду його політичних успіхів. У оцінках президента Чехословаччини помітна певна глорифікація. Чехословацька республіка згадувалась у контексті успішного державотворчого досвіду, зокрема, відзначався її демократизм, політична консолідація країни, миролюбна зовнішня політика. Ставлення до України оцінював як нейтралітет, відзначав підтримку Прагою української військової еміграції. Високі оцінки ЧСР визначалися не лише дипломатичним тактом представника України. Вони відбивали серйозні внутрішні та зовнішньополітичні здобутки молодої держави. Як емігрант М. Славінський не змінив своєї високої оцінки Чехословацької республіки та її першого президента, наголошував підтримці ними культурного життя української еміграції. Щоправда, після руйнування ЧСР у 1938-1939 рр., М. Славінський згадував нерозв’язаність національного питання, констатував проблеми зовнішньополітичної орієнтації країни.

Refine search results

2 Soudobé dějiny (Contemporary History)

1 Rocznik Teologiczny

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

1 Kováč D.

1 Kravchuk O.

1 Opekarová L.

1 Somr M.

1 Šedivý I.

1 2023

2 2018

1 2015

Hrdina a nepriateľ : Masaryk a slovenská otázka

Původ a osud hrdiny : sonda do českého pohledu na osobnost TGM

When the pulpit was power. The word as the power of the powerless

Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського