Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 7

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  cloning
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Do clones dream of absent father(s)? Biotechnologia i metafizyka w powieści Nie opuszczaj mnie Kazuo Ishiguro i jej filmowej adaptacji

100%
Korczarowska N.
Images. The International Journal of European Film, Performing Arts and Audiovisual Communication
|
2021
|
vol. 30
|
issue 39
237-261
EN
The article deals with metaphysical aspects of dystopian vision of posthuman and racist socjety presented in Kazuo Ishiguro’s novel Never Let Me Go and its film adaptation. The controversial issue of cloning provokes fundamental questions of what constitutes our existence as human beings and what is the source of overpowering sense of solitude and orphanhood in the “fatherless” world. These questions are being answered in the context of biopolitics (Foucault, Habermas) and its ethical consequences. The paper is intended as a contribution to the ongoing discussion of the human condition and our relation to other beings: machines, animals and… clones.
2
Publication available in full text mode
Content available

Podmiotowość jako kategoria prawna

100%
Benio M.
Zarządzanie Publiczne / Public Governance
|
2014
|
issue 3(29)
153-162
PL
Trudno sobie wyobrazić dyskusję akademicką o podmiotach i podmiotowości pomijającą prawne znaczenie tych pojęć. Podmiotowość jest centralnym pojęciem prawa cywilnego. Inne gałęzie prawa posługują się nim w swoich kontekstach: prawa karnego, prawa administracyjnego czy prawa międzynarodowego. Kiedy i w jaki sposób byt staje się podmiotem prawa? Poprzez nabycie prawa czy może odwrotnie: prawo nie istnieje bez podmiotu, któremu przysługuje? Te pytania teoretyczne mają bardzo praktyczne implikacje, np. w prawie spadkowym. Ale nabierają wagi wraz z pojawieniem się faktycznej możliwości klonowania człowieka i rozwoju sztucznej inteligencji. To, co niegdyś było futurystyczną wizją autorów fikcji, staje się rzeczywistością, która wymaga regulacji prawnej. Innym ważnym wątkiem przedstawionym w artykule jest sposób nabywania podmiotowości prawnej przez globalne podmioty (korporacje, organizacje) o zasięgu ponadnarodowym, wykraczającym poza ramy prawne państw narodowych. Czy ze względu na globalny zasięg tych podmiotów tworzy się także swoista globalna podmiotowość prawna i powstają globalne prawa? Tradycyjna koncepcja suwerenności zostaje podważona.
EN
It is hard to imagine an academic debate on subjects and subjectivity in which there was no question of the legal meaning of these concepts. Subjectivity is a central notion in the civil law, but it is also important for other branches of law: criminal, administrative, and international. When and how does a being become a subject of law? Does he or she do it by acquiring rights, or perhaps the other way round: there is no right on its own, without its subject. These theoretical questions have very practical implications, e.g. in rights of succession. But they will become more and more important when it comes to subjectivity of human clones and the development of artificial intelligence. Once futurist illusions of fiction writers have become a reality that calls for regulation. Another important thread of thought presented in the paper is how and on what ground global entities (corporations, organizations) become legal subjects with “global” rights.
3

Postawa Kościoła wobec przejawów cywilizacji śmierciu początków ludzkiego życia

100%
Kluz M.
Studia Pastoralne
|
2013
|
vol. 9
162-177
EN
Church – faithful to the mission commissioned by Christ – take successively the topics that appear throughout the history of mankind, which are the result of scientific development and progress of civilization, and increasing the possibility of interfering with the processes of life – from procreation, and the dying ending. Undoubtedly, the field of interference in human procreation is the one that because of the tremendous progress achieved and the personal good, especially endangered in its activities – requires special vigilance of the Church. Therefore, in this publication is presented clear moral teaching of the Church concerning the abuses in the field of procreation. For the fundamental fraud, which became the subject of moral reflection should include: contraception, morning after pill, sterilization and abortion, in vitro fertilization and cloning. It should be noted that all these issues related to human reproduction right contradict the Christian tradition for centuries, and above all the Church’s thought for contemporary view of marriage, family, sexuality and fertility. Break for inner unity, mutuality and the need for relationships between spouses, but also the relationships between parents and offspring. For this reason, must be evaluated negatively. These phenomena are in fact the opposite nature – sexuality without procreation on the one and procreation without sexuality on the other.
4
Publication available in full text mode
Content available

Polscy bioetycy chrześcijańscy wobec postępu medycyny w XXI wieku

80%
Polak R.
Wschodni Rocznik Humanistyczny
|
2019
|
vol. XVI (2019)
|
issue 1: Filozofia: Lwów-Preszów-Rzeszów
203-233
PL
Autor omówił poglądy najbardziej reprezentatywnych chrześcijańskich bioetyków polskich, którzy zabierali głos w sprawie postępu w technologii medycznej i w nowoczesnej sztuki leczenia (T. Ślipko, T. Biesaga, B. Chyrowicz, G. Hołub, T. Kraj i inni). Uczeni ci zaproponowali ludziom parającym się medycyną i zawodami jej pokrewnymi koncepcje oparte na tradycyjnym rozumieniu człowieka, wolnym od redukcjonistycznych, naturalistycznych teorii opartych na materializmie tak przecież obecnym w wielu postaciach w różnych dziedzinach wiedzy uprawianej w zachodnioeuropejskiej kulturze. Autor niniejszego artykułu skupił się na analizie problemów zawartych w publikacjach zasygnalizowanych autorów dokonanych zwłaszcza w ostatnich dwudziestu latach, czyli w XXI wieku. Jest to okres, kiedy postęp w naukach medycznych i w dziedzinie techniki tak przyśpieszył, że refleksja nad leczeniem człowieka stała się bardzo potrzebna. Szczególnie należy brać pod uwagę naturę człowieka oraz powiązane z nią podmiotowe prawa i obowiązki.
EN
The author discussed the views of the most representative Christian Polish bioethics who spoke on the progress in medical technology and modern healing art (T. Ślipko, T. Biesaga, B. Chyrowicz, G. Hołub, T. Kraj and others). These scientists proposed to people engaged in medicine and related professions concepts based on the traditional understanding of man, free from reductionist, naturalistic theories based on materialism so present in many forms in various fields of knowledge cultivated in Western European culture. The author of this article focused on analyzing the problems contained in the publications of the authors pointed out, especially in the last twenty years, i.e. in the 21st century. This is a period when the progress in medical sciences and technology has accelerated so much that reflection on human treatment has become much needed. Particular consideration should be given to human nature and related subjective rights and obligations.
RU
Автор обсудил взгляды наиболее представительных польских христианских биоэтиков, которые выссказались о прогрессе в области медицинских технологий и современного лечебного искусства (Т. Сьлипко, Т. Бесага, Б. Хырович, Г. Холуб, Т. Край и другие). Эти ученые предложили людям, занимающимся медициной и смежными профессиями, концепции, основанные на традиционном понимании человека, без редукционистских, натуралистических теорий, основанных на материализме, которые существовали в то время во многих формах в различных областях знаний, культивируемых в культуре Западной Европы. Автор данной статьи сосредоточился на анализе проблем, содержащихся в публикациях авторов, указанных, особенно в последние двадцать лет, то есть в XXI веке. Это период, когда прогресс в области медицинских наук и технологий настолько ускорился, что стали крайне необходимы размышления о лечении людей. Особое внимание следует уделять природе человека и связанным с ней субъективным правам и обязанностям.
5
Publication available in full text mode
Content available

Klonowanie człowieka w świetle nauki Kościoła katolickiego i prawa polskiego

71%
Tacikowska M.
Studia Redemptorystowskie
|
2013
|
issue 11
400-409
EN
In the first part of the paper, the author discusses the moral status of a human embryo in the light of the teaching of the Catholic Church. The author argues that the human life starts as early as at conception, in the embryo stage. The author’s statement is that the human embryo is a human being, a being who has dignity and whose bodily and spiritual integrity must be respected. The author sets the requirements for operations performed on the human embryo, including experiments. Finally, the author touches upon the question of using so-called biological material from illegal sources. In the second part, the author presents the position of the Catholic Church on cloning, including both reproductive and therapeutic cloning, as well as discusses hybrid cloning, focusing on the medical and the moral aspects of this procedure. The author also handles the subject of embryonic stem cells and adult stem cells. The author devotes the third and final part of the paper to discuss Polish regulations on cloning and embryo research.
6
Publication available in full text mode
Content available

Granice badań naukowych na embrionach ludzkich

61%
Kordula P.
Colloquia Theologica Ottoniana
|
2015
|
issue 2
PL
Badania naukowe (eksperymenty) na embrionach ludzkich są współcześnie ważnym zagadnieniem w dziedzinie bioetyki. Są one związane z dynamicznym rozwojem medycyny, szczególnie w zakresie sztucznej prokreacji (in vitro, in vivo), klonowania, diagnostyki prenatalnej czy manipulacji genetycznych. Celem niniejszego artykułu jest dyskusja nad aktualnymi postępami w tej dziedzinie w świetle nauk humanistycznych, zwłaszcza filozofii, oraz wskazanie etycznych granic dopuszczalności tych eksperymentów na ludzkich embrionach. Zagadnienia podjęte w niniejszej pracy należą do bioetyki genetycznej. Omówione są rodzaje działań eugenicznych oraz manipulacje genetyczne w postaci diagnostyki prenatalnej, sztucznej prokreacji i klonowania wraz z etycznym aspektem tychże działań. Analiza tego zagadnienia jest bardzo ważna, gdyż przyczynia się do wystawienia oceny etycznej wielu ingerencjom medycznym w nowo rozwijające się ludzkie istnienie. Tym samym analiza ta implikuje określony sposób odniesienia do ludzkich embrionów i postawienia pewnych granic, których nie powinno się przekraczać w imię rozwoju nauki.
EN
Researches and experiments on human embryos are a vital problem on a field of current bioethics. It is associated with the rapid development of medicine, particularly the artificial procreation (in vitro, in vivo), but also cloning and the antenatal diagnosis or genetic manipulations. The main purpose of the article is an argument with that progress. It will also consider an attempt to specify ethical borders of experiments on human embryos and philosophical point of view on this matter. Presented subjects belong to genetic bioethics and concern mostly manipulations, cloning and artificial insemination. Thus, this analysis implies a certain way of reference in approach to human embryos and also tries to settle a borders which should not be crossed, even for the sake of development in science.
7
Publication available in full text mode
Content available

Право на тіло: в полоні соціокультурного та юридичного дискурсів

61%
Демичева (Demicheva) А. A.
Copernicus Political and Legal Studies
|
2022
|
issue 2
40-48
UK
Тіло людини в умовах (пост)сучасності стає значущим і з погляду самої людини, і з боку регуляційних дискурсів, в яких зафіксована ця значущість. Тому й виникає розмова про право на тіло, реалізація якого є проблематизованою, оскільки тіло контролюється з боку різноманітних дискурсів, зокрема соціокультурного, економічного, медійного, медичного, юридичного та ін. У статті мова про право на тіло, яке можна розглядати в контексті теорії поколінь прав людини та зарахувати до четвертого покоління прав людини – соматичних прав. У соціокультурному ракурсі право на тіло можна розглядати як право на вільне тілесне існування поза контролюючим поглядом, вибір власного зовнішнього вигляду (форм, ваги, рівня доглянутості тощо), власної сексуальності, партнера/ки в шлюбі. При цьому в суспільстві існує система правил, що визначають тілесні норму і відхилення, умови, за яких вони формуються й існують, та характеристики, згідно з якими визначаються; пул експертів, які можуть диктувати та оцінювати; категорії людей залежно від їхньої відповідності нормі. Ці правила реалізуються в сукупності текстів/ дискурсів, які створюються і функціонують у межах різних інституцій (медицини, науки, педагогіки, релігії, державної політики, громадської думки). Цей дискурс про «нормативне тіло» категоризує людей відповідно до канону. Отож все більша кількість людей працює над поліпшенням своєї зовнішності, а власне тіло оголошує невдалим зразком, який необхідно переробити. Насамперед такий жорсткий нормалізаційний погляд спрямований на жінку, що призводить до різноманітних негативних наслідків, зокрема й крайніх форм порушення права на тіло – реального каліцтва. Існування норми підтримується через дискримінацію невідповідних цій нормі соціальних груп чи стигматизацію невідповідних тілесних практик. Проте людина має невід’ємне право вибирати, що робити з власним тілом, як турбуватися про нього, самовиражатися будь-яким засобом, тобто має право на тілесну автономію та ненасильство. Від цього прямо залежить якість її життя. В українському соціумі реалізація права на тіло пов’язана і з наявним соціокультурним дискурсом, що легітимізує тілесні норми, і з юридичним, що визначає певні тілесні практики як значущі і тому врегульовані правом (це стосується народження/репродуктивних прав, зокрема абортів та штучного запліднення, евтаназії, клонування, зміни статі). Дискримінація як обмеження прав людини за будь-якою ознакою в сучасному світі давно зазнає критики, проте в українському науковому дискурсі проблематика права на тіло залишається достатньо маргіналізованою.
EN
The human body in the conditions of (post) modernity becomes significant both from the point of view of the person and from the regulatory discourses in which this significance is fixed. Therefore, there is talk about having the right to a body, the implementation of which is problematic, because the body is controlled by various discourses, including socio-cultural, economic, media, medical, legal and others. The article deals with the right to a body, which can be considered in the context of the theory of generations of human rights and attributed to the fourth generation of human rights - somatic rights. In the socio-cultural perspective, the right to the body can be seen as the right to free bodily existence outside the controlling gaze, the choice of one’s own appearance (shape, weight, level of care, etc.), one’s own sexuality, marriage partner. At the same time, society has a system of rules that determine bodily norms and deviations, the conditions under which they are formed and exist and the characteristics according to which they are determined, the pool of experts who can dictate and evaluate, and categories of people depending on their compliance to those norms. First of all, such a strict normative view is aimed at women, which leads to a variety of negative consequences, including extreme forms of violation of the right to the body, including severe injuries. The existence of the norm is supported by discrimination against non-compliant social groups or stigmatization of inappropriate bodily practices. However, a person has the inalienable right to choose what to do with his/her own body, to take care of it, to express himself/herself by any means, i.e. he/she has the right to bodily autonomy and non-violence. The quality of his/her life depends on this direction. In Ukrainian society, the exercise of the right to the body is associated with both the existing socio-cultural discourse that legitimizes bodily norms and legal discourse that defines certain bodily practices as significant and therefore regulated by law (this includes birth / reproductive rights, including abortion and artificial insemination, euthanasia, cloning, gender reassignment).
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.