Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  conceptosphere
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Концептная, культурная, этническая, национальная, языковая картины мира - к вопросу о соотношении понятий

100%
Makarowska O.
Acta Polono-Ruthenica
|
2007
|
vol. Tom 1 Nr XII
161-167
EN
The present article contains a trial of setting in order, terms connected with world’s representation notion for example: language, cultural, ethnical or conceptual world’s view notion, conceptosphere, but are also defined in various ways by research workers, who took up research of mutual language, culture, ethos, and national mentality connection. To this end the author of the article has used the term of concept, mainly because of the fact, that it shows the structure of world’s representation. The general hierarchy and correlation of examined terms, were described in opened schema, which can be refilled with other terms like: notional, universal, cognitive the world’s view.
2
Publication available in full text mode
Content available

ОКАЗІОНАЛІЗМИ ЯК ОСНОВА СИНЕРГЕТИКИ ІДІОСТИЛЮ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО

85%
МІНІЧ Л.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2020
|
vol. 8
|
issue 2
45-55
PL
Podstawą do stwierdzenia, że słowotwórcze leksemy innowacyjne są powszechne w poezji Mykoły Winhranowskiego jest ich systematyzacja i klasyfikacja. Wśród nich najliczniejszą grupę stanowią leksemy utworzone przez złożenie podstaw; utworzone za pomocą przyrostków jako formantów słowotwórczych; utworzone z wykorzystaniem jednocześnie przedrostków i przyrostków. Rzadko spotykane są neologizmy utworzone za pomocą wyłącznie przedrostków. W niniejszym artykule przedstawiono różne rodzaje okazjonalizmów poety, które autorka analizuje na podstawie wymienionej klasyfikacji. Istotną rolę odgrywa także postawa autorska Winhranowskiego, którą badaczka odbiera jako ważny aspekt psycholingwistyczny w procesie kształtowania indywidualnego stylu twórczego.
EN
The systematization and classification of neolexemes in Mykola Vingranovkyi’s poetry prove that the author used them for creating his own literary idiostyle. Among such kinds of words, the most widespread are formed by compounding the stems. The other variants of the poet’s words are formed by suffixation and also prefixal-suffixal derivatives. Much less common is to find neologisms formed by only prefixation. In the article, the researcher studies different types of occasional lexemes, analysis of which had been based on the aforementioned classification. In this case, the writer’s position is very important. The author shows how the psychoanalytical aspect of the poet’s outlook is present in his linguistic presentation of the world.
3
Publication available in full text mode
Content available

Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна

80%
Kaliuzhna Y.
Forum Filologiczne Ateneum
|
2020
|
vol. 8
|
issue 1
395-415
UK
У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
EN
The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
4
Publication available in full text mode
Content available

Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського

80%
Скидан (Skydan) М. M.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
31-38
UK
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
EN
In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
5
Publication available in full text mode
Content available

Мастацкая канцэптасфера як анталагічная перадумова і экзістэнцыйны праект нацыянальнага прыгожага пісьменства

71%
Shauliakova-Barzenka I.
Acta Albaruthenica
|
2022
|
issue 22
269-283
PL
Literatura jako estetyczny „zakrzep” kultury, sposób wymawiania światopoglądu w obrazie werbalnym utrwala własną ontologię w formie sfery pojęciowej. Jednym z podstawowych parametrów pojęcia „koncept literacki” jest wartościowość aksjologiczna jako historycznie i kulturowo uwarunkowana zdolność do bycia wielowymiarowym wykładnikiem idei światopoglądowych, składników światopoglądu, wartości itp.; Autorka proponuje typologię pojęć literackich jako hierarchię powszechnych, narodowych, ogólnych, jednostkowych jednostek literackich. Podstawowymi parametrami sfery pojęciowej literatury narodowej są zdefiniowane historyczność, ontologia, polifonia, znakowanie etno-kulturowe. Konceptosfera literatury narodowej konsoliduje wyniki ogólnej ewolucji literackiej i nowych zjawisk artystycznych, jawi się jako przestrzeń do utrwalania i generowania pojęć.
BE
Мастацкая славеснасць як эстэтычны “згустак” культуры, спосаб прамаўлення светапогляду і светаадчування ў славесным вобразе замацоўвае ўласную анталогію ў выглядзе канцэптасферы. Адным з асноватворных параметраў літаратурна-мастацкага канцэпта вызначана аксіялагічная валентнасць як гістарычна і культурна абумоўленая здольнасць быць шматмерным выразнікам светапоглядных ідэй, кампанентаў светаадчування, каштоўнасцяў і г. д.; прапанавана тыпалогія літаратурных канцэптаў як іерархіі ўніверсальных, агульнанацыянальных, агульналітаратурных, індывідуальна-аўтарскіх адзінак. Базавымі параметрамі канцэптасферы мастацкай літаратуры вызначаны гістарычнасць, анталагічнасць, паліфанічнасць, нацыянальная (этнакультурная) маркіраванасць. Мастацкая канцэптасфера кансалідуе вынікі агульналітаратурнай эвалюцыі і новыя мастацкія феномены, паўстае прасторай захавання і генерыравання канцэптаў.
EN
Literature as an aesthetic “bundle” of culture, a way of pronouncing the worldview in a verbal image fixes its own ontology in the form of a conceptual sphere. One of the fundamental parameters of the literary concept is defined axiological valence as a historically and culturally conditioned ability to be a multidimensional exponent of worldview ideas, components of this worldview, values, etc.; we propose a typology of literary concepts as a hierarchy of universal, national, general literary, and individual units. The basic parameters of the conceptual sphere of national literature are defined historicity, ontology, polyphony, end ethno-cultural marking. The conceptosphere of nationsl literatures consoledates the results of general literary evolution and new artistic phenomena, as well as appearing as a space for the preservation and generation of concepts.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.