Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 7

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  definiteness
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Äldre and Yngre Västgötalagen – some linguistic evidence

100%
Skrzypek D.
Folia Scandinavica Posnaniensia
|
2009
|
vol. 10
205-218
EN
The article studies two of the oldest Swedish texts, the legal codices from the province of Västergötland, Äldre Västgötalagen (ÄVL), dated at 1225 and Yngre Västgötalagen (YVL), dated at ca 1280. The younger of the texts is a continuation of the older one and includes several additions. The texts are compared with particular respect to the nominal categories – the developing definiteness and thedeclining case. In particular, the definite forms are studied in much detail. The results confirm an earlier hypothesis that the younger text is based on a copy of the older one different from the one in our possession today. Also, it substantiates the claim that this missing original was more archaic than the one surviving today.
2
Publication available in full text mode
Content available

Between a demonstrative and a pronoun. The status of 'in' in Old Swedish

100%
Skrzypek D.
Folia Scandinavica Posnaniensia
|
2010
|
vol. 11
145-162
EN
The definite article in the Modern Nordic languages is a suffix, etymologically related to a demonstrative. The form is not attested in runic inscriptions, the oldest linguistic sources, but first appears in Icelandic sagas as well as in Swedish and Danish legal codices from 13th century onwards. However, in these texts it does not appear with the same regularity as in modern languages. The Old Swedish form constitutes an intermediate form between a demonstrative, from which it is derived, and the article it has become in Modern Swedish. In the oldest texts it appears in contexts where demonstratives can only be found sporadically and its form suggests it no longer is a demonstrative. At the same time it is not yet obligatory. The aim of this paper is to show the grammaticalization of the definite article as a gradual, dynamic process, involving changes in the form and functional scope of the grammaticalizing item and to consider the properties of the Old Swedish form -in, derived from the distal demonstrative hin ‘that’.
3
Publication available in full text mode
Content available

The role of inter- and intralingual factors and compendiums in acquisition of Swedish as a foreign language: the case of Finns learning definiteness and the use of articles

88%
Nyqvist E.-L.
Research in Language
|
2016
|
vol. 14
|
issue 3
297-327
EN
This study explores the acquisition of definiteness and article use in written Swedish by Finnish-speaking teenagers (n=67) during the three years in secondary school. The studied grammatical phenomena are problematic for all L2 learners of Swedish and are especially difficult for learners, such as Finns, whose L1 lacks expressive definiteness morphologically. The informants produce complex NPs already in their first narratives. The form of NPs poses significantly more problems than the choice of a correct form of definiteness. Hence, it is possible that previous knowledge in English helps informants in the choice of definiteness. The common nominator for problematic expressions is simplification, in both formal aspects and in the relation between form and meaning. Previous research in Sweden has made similar findings. The most central types of NPs build an acquisition explainable by a complexity hierarchy between the different types of NPs. The informants master best NPs without definiteness markers. Definite singulars containing an ending are significantly easier than indefinite singulars, the indefinite article of which is notoriously difficult for Finns learning Swedish as an L2. This acquisition order, however, profoundly differs from the traditional order of instruction of their compendiums.
4
Publication available in full text mode
Content available

¿Es el artículo una unidad pragmática? Acerca de la teoría de la definitud y la referencia

88%
Pawlik J.
Studia Romanica Posnaniensia
|
2021
|
vol. 48
|
issue 2
131-141
EN
In this paper I intend to review some theories of the article, paying attention to the relations they establish between reference and +/–definiteness of a noun phrase (NP). The prototypes of +/–definiteness in Spanish are the definite and indefinite articles and NPs determined by them. Nevertheless, the actual reference of a NP depends mostly on its use (a speech act) and varies according to its pragmatic context. Reference and definiteness are mutually related concepts accompanied by pragmatic and semantic implications. I wish to make a critical overview of some proposals in this field of research.
5
Publication available in full text mode
Content available

O określoności narracyjnej w Bibliotece Kapitana Nemo P.O. Enquista

75%
Skrzypek D.
Folia Scandinavica Posnaniensia
|
2011
|
vol. 12
299-303
EN
.
6

Двојната определеност во македонскиот јазик

63%
Pančevska A.
Slavica Wratislaviensia
|
2020
|
vol. 171
121-126
EN
The subject of interest is the so-called double definiteness in the Macedonian language. These are cases where the noun phrase, besides the article, which is a marker of definiteness, is complemented with a demonstrative pronoun in a preposition. This phenomenon is not new in the Macedonian language but occurs more commonly especially in the spoken standard. The author attempts to understand the origin of this phenomenon as well as its distribution in the modern language. The conclusion is that a new type of article may be created, an analytical one.
PL
Przedmiotem analizy jest tak zwana podwójna określoność w języku macedońskim. Są to przypadki, w których nominalna fraza, oprócz morfemu rodzajnikowego, będącego wykładnikiem określoności, jest uzupełniona zaimkiem wskazującym w prepozycji. Zjawisko to nie jest nowe w języku macedońskim, ostatnio spotyka się je częściej, zwłaszcza w standardzie mówionym. Autor tekstu stara się wyjaśnić pochodzenie tego zjawiska, a także jego dystrybucję we współczesnym języku macedońskim. Analiza materiału prowadzi do wniosku, że być może powstaje nowy typ rodzajnika analitycznego.
7
Publication available in full text mode
Content available

Способи відтворення неозначеності в німецькомовному перекладі роману Сергія Жадана «Депешмод»

51%
Солюк (Soliuk) М. я. M.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
77-83
UK
У пропонованому дослідженні порушено актуальну перекладознавчу проблему – відтворення категорії означеності / неозначеності, яка є функціонально-семантичною, поняттєвою в українській мові, та граматичною в німецькій. Саме тому по різному виражена в обох мовах. У статті проаналізовано наукові розвідки провідних зарубіжних та вітчизняних лінгвістів, які з різних точок зору підходили до вивчення проблематики пов’язаної з вищевказаною категорією, а також досліджували дану тему на матеріалі різних мов. Метою статті є визначення способів передачі мовних засобів експлікації неозначеності з мови оригіналу на цільову мову. Об’єктом наукової розвідки виступає неозначеність, яка вказує на те, що ім’я позначуваного ним предмета належить до класу подібних йому феноменів. Визначено, що неозначеність є позначенням чогось нового, в українській мові здебільшого виражається за допомогою неозначених займенників, які вказують на неозначену особу, предмет, якість, кількість і т.д., і саме вони є головним засобом референції. На думку науковців, неозначеність в українській мові є завжди маркованою. Предметом дослідження виступають імпліцитні засоби вираження неозначеності в мові оригіналу та експліцитні в німецькомовному перекладі твору (на матеріалі роману С. Жадана «Депешмод»). За допомогою зіставного й описового методів лінгвістичного дослідження розглянуті різні способи передачі засобів вираження неозначеності при перекладі художнього тексту сучасної літератури. Встановлено та проаналізовано відтворення імпліцитних засобів вираження даної категорії в мові оригіналу (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д.) за допомогою артиклів (здебільшого неозначеного – ein / eine), а також відповідниками в мові реципієнті (einer aus…/ einer von…, irgendwelche, ein paar), рідше нульовим артиклем. Відтворення кількісного вираження неозначеності при перекладі не викликало жодних проблем. Проте, зафіксовано випадки, в яких неозначеність не було відтворено (якийсь – der). Одним з методів перекладу неозначеності, що ними послуговувався перекладач є перекладацькі трансформації: лексико-семантичні, такі як додавання, генералізація та лексико-граматичні. Вбачаємо перспективу дослідження даної проблематики на матеріалі перекладів текстів інших жанрів та аналізі ширшого спектру засобів, за допомогою яких може бути виражена неозначеність, категорія означеності / неозначеності, а також способів їх перекладу.
EN
This scientific research deals with a topical linguistic and translation problem – the category of definiteness / indefiniteness. The category is a functional-semantic, conceptual category in the Ukrainian language, and a grammatical category in the German language. That is why it is expressed differently in both languages. The article analyzes the works of leading linguists devoted to the study of issues related to the category of definiteness / indefiniteness from different points of view and on the basis of Ukrainian and German languages. The purpose of this article is to determine the means one can use to reproduce the category of indefiniteness in the Ukrainian-German translation. The object of this research is linguistic indefiniteness as it is, i.e. the name of the object it designates belongs to the class of similar phenomena. Indefiniteness describes something new. In the Ukrainian language it is mostly expressed by indefinite pronouns that indicate an indefinite person, object, quality, quantity, etc. Indefinite pronouns are the main means of reference. Linguistic researchers state that indefiniteness in the Ukrainian language is always marked. The subject of the given study is the analysis of implicit means of expression of indefiniteness in Ukrainian as well as means of its explicit expression in the translation of the novel “Depeche Mode” by S. Zhadan into German. Comparative and descriptive methods of linguistic research allow considering different ways of expression of indefiniteness in the translation of modern fiction. The analyzed material contains examples where indefiniteness in the original text is expressed by (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д. / some, someone, some, one of, etc.) which is translated by articles (mostly indefinite articles – ein / eine), as well as by their equivalents in the target language (einer aus… / einer von…, irgendwelche, ein paar), rarely by a zero article. Reproduction of the quantitative expression of indefiniteness into the target language doesn’t present a translation problem. The analyzed material contains examples where the indefinite pronoun якийсь / some is rendered by means of the definite article der. Indefiniteness in not reproduced in this case. Among the methods of translation of indefiniteness there are translation transformations both lexical-semantic, such as addition, generalization, and lexicalgrammatical. It conclusion, the further research on the issue of reproduction of indefiniteness / the category of definiteness / indefiniteness on the basis of translations of texts of other genres and analysis of a wider range of means that express indefiniteness, as well as ways of its translation.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.