Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 4

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  export specialization
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

ESTIMATION OF EXPORT SPECIALIZATION: LITHUANIAN CASE

100%
Bernatonyte D.
Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy
|
2015
|
vol. 10
|
issue 3
129-138
EN
This paper investigates the nature and pattern of export specialization in Lithuania. The aim of this paper is to estimate the nature and pattern of Lithuanian export specialization under the existing conditions. Seeking to define the nature and pattern of export specialization, the basic methods of export specialization measurement and the nature and pattern of export specialization in trade between Lithuania and the EU are determined. For measurement of the pattern of export specialization in Lithuania two approaches are adopted. The index of export specialization is used to determine the pattern of comparative advantage. Secondly, trade dissimilarity index is used to predict structural changes in Lithuanian exports. Using these methods of measurement and standard international trade classification (SITC), the nature and pattern of Lithuanian export specialization was determined. It was found that the biggest flows from Lithuania to the EU are in the following groups: food, drink and tobacco; raw materials; mineral fuels, lubricants and related materials. These calculation results show the main directions of nature and pattern of export specialization. This research could be useful for preparing and forecasting the possibilities of Lithuanian export development.
2
Publication available in full text mode
Content available

Rozważania nad aktualnością tradycyjnej teorii handlu międzynarodowego

72%
Mińska‐Struzik E.
Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics
|
2014
|
vol. 269
|
issue 1
73-95
EN
The article aims to either confirm or invalidate a claim by some researchers that world trade is again governed by the “classically interpreted” comparative advantage, which diminishes the importance of new theoretical approaches while restoring the validity of the traditional trade theory. The author uses a deductive approach to conduct an in‐depth critical literature review, drawing on results presented in reviewed journals and reports by international organizations. The starting point for the reasoning is a diagnosis of contemporary trends in world trade, with an increasing role of developing economies and hi‐tech manufactured products. Stylized facts derived from an analysis of WTO and UNCTAD statistics as well as the results of different empirical studies are confronted with the guidelines of the traditional trade theory. The author finds that neither intensified exports by developing countries nor changes in the structure of trade, let alone productivity growth in these economies, are in line with the postulates of the traditional trade theory. Further development is needed of theoretical models aimed at explaining trends in today’s global trade as well as efforts to improve the quality of statistics, the author says.
PL
W ostatnich latach coraz śmielej formułuje się hipotezę głoszącą, że światowym handlem na powrót rządzi klasycznie interpretowana przewaga komparatywna, co umniejsza znaczenie osiągnięć nowych ujęć teoretycznych i zarazem przywraca aktualność tradycyjnej teorii handlu międzynarodowego. Celem artykułu jest próba weryfikacji tak brzmiącej hipotezy. Autorka, stosując rozumowanie dedukcyjne, przeprowadziła pogłębione i krytyczne studia literaturowe, opierając badanie na wnioskach płynących z artykułów w recenzowanych czasopismach oraz raportów organizacji międzynarodowych. Punktem wyjścia prowadzonych analiz jest diagnoza tendencji rozwojowych we współczesnym handlu światowym z rosnącą w nim rolą gospodarek rozwijających się - w przekroju krajów, a wyrobów zaawansowanej techniki - w przekroju produktów. Stylizowane fakty, wywiedzione na podstawie analiz danych gromadzonych i udostępnianych przez WTO i UNCTAD oraz rezultatów badań empirycznych publikowanych w literaturze przedmiotu odniesiono do wskazań tradycyjnej teorii handlu międzynarodowego. Stwierdzono, że ani dynamizacja handlu krajów rozwijających się, ani zmiany struktury tego handlu, ani tym bardziej przyrosty produktywności w omawianych gospodarkach nie są do pogodzenia z postulatami tradycyjnej teorii handlu międzynarodowego w jej czystej postaci. Dalszy rozwój modeli teoretycznych w kierunku poszukiwania wyjaśnień dla dokonujących się przemian w światowym handlu, jak również wysiłki w kierunku opracowania lepszej miary i poprawy jakości statystyk wydają się nieuniknione.
3
Publication available in full text mode
Content available

Handel zagraniczny produktami winiarskimi Francji z Unią Europejską w latach 2010–2020

58%
Majcher K.
Ekonomia Międzynarodowa
|
2022
|
issue 38
111-131
EN
The aim of this paper is to examine the competitive position of exports of wine products between France and the European Union countries taking into account the 1121 segment (wine of fresh grapes, including must) of the international classification of goods SITC. Another objective is to conduct an analysis in the context of export orientation and specialization over the years 2010–2020. The publication uses methods of statistical analysis in the form of tools for the analysis of the community structure and the dynamics of phenomena, quantitative indicators of foreign trade and the classic measure of concentration. France shows a huge diversification of export specialization over the European Union countries. The SI indicator illustrates a very high comparative advantage over Latvia (SI: 5.4 in 2010; SI: 6.5 in 2020). Additionally, the uptrend is noticed in export relation to such countries as: Sweden (SI rose by 0.9) and Cyprus (SI rose by 0.5).
PL
Celem artykułu jest zbadanie pozycji konkurencyjnej eksportu produktów winiarskich Francji do krajów członkowskich Unii Europejskiej z uwzględnieniem grupy towarowej 1121 (wino ze świeżych winogron, w tym moszcz) międzynarodowej klasyfikacji towarów SITC w latach 2010–2020. W publikacji zastosowano metody analizy statystycznej w postaci narzędzi analizy struktury zbiorowości i dynamiki zjawisk, ilościowe wskaźniki handlu zagranicznego oraz klasyczną miarę koncentracji. Wykazano, iż francuski eksport win charakteryzuje się różnym stopniem specjalizacji na poszczególnych rynkach Unii Europejskiej. W analizowanym okresie najwyższą przewagę komparatywną Francja uzyskała nad Łotwą (SI: 5,4 w 2010 r., SI: 6,5 w 2020 r.). Wyraźny trend wzrostowy SI zauważa się także w stosunku do takich państw, jak Szwecja (wzrost o 0,9), Cypr (wzrost o 0,5).
4
Publication available in full text mode
Content available

Management of the process of formation and realization of competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of ICT services

51%
Krasnikova N. O., Dzyad O. V., Mihaylenko O. G., Hrechyn K. O.
European Journal of Management Issues
|
2020
|
vol. 28
|
issue 1-2
25-33
UK
Мета роботи – дати оцінку інтегрованості та управлінню процесом формування та реалізації конкурентних переваг країн Вишеградської четвірки на європейському ринку інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних (ІКТ) послуг на основі їх аналізу та в окремих сегментах ринку. Дизайн/Метод/План дослідження. Це дослідження націлене на те, щоб визначити наявність та характер конкурентних переваг країн на європейському ринку ІКТ послуг на основі розрахунку показників експортної спеціалізації, встановити чинники їх нарощування та ефективної реалізації за результатами структурного, регресійного, компаративного аналізу та синтезу. Результати дослідження. Зроблено припущення, що запровадження європейських правил організації ринку стимулювало нарощування в країнах Вишеградської четвірки їх конкурентних переваг на європейському ринку ІКТ послуг за рахунок інноваційно-інвестиційних ресурсів, ефективного управління коштами приватного, державного секторів і коштами міжнародних інвесторів та забезпечення персоналом. Практичне значення дослідження. Приєднання країн Східної Європи до європейського цифрового ринку та цифрового простору потребує узагальнення досвіду країн Вишеградської четвірки й визначення чинників, напрямів та пріоритетних завдань національної політики розвитку ІКТ сектору. Оригінальність/цінність/ наукова новизна дослідження – на основі розрахунку індексу порівняльних переваг встановлена різна інтегрованість та результативність управління конкурентними перевагами країн Вишеградської четвірки, першочергово, сфери ІКТ послуг до європейського ринку (відносно висока – в Чехії за рахунок державного фінансування, помірна – Польщі через фінансову підтримку держави, Словаччини за рахунок приватних інвестицій у НДДКР, низька – Угорщини), що в майбутньому потребує виваженої інноваційно- інвестиційної стратегії країн, підготовки у достатньому обсязі висококваліфікованих фахівців ІТ галузі, стимулювання приватних інвестицій в НДДКР та кооперації бізнесу зі сферою знань через податкові та адміністративні стимули, сприяння переходу малого та середнього бізнесу на засади економіки 4.0. Тип статті – емпіричний.
RU
Цель работы – дать оценку интегрированности и управлению процессом формирования и реализации конкурентных преимуществ стран Вышеградской четверки на европейском рынке информационных, компьютерных, телекоммуникационных (ИКТ) услуг на основе их анализа и в отдельных сегментах рынка. Дизайн/Метод/План исследования. Это исследование нацелено на то, чтобы определить наличие и характер конкурентных преимуществ стран на европейском рынке ИКТ услуг на основе расчета показателей экспортной специализации, установить факторы их наращивания и эффективной реализации по результатам структурного, регрессионного, сравнительного анализа и синтеза. Результаты исследования. Сделано предположение, что введение европейских правил организации рынка стимулировало наращивание в странах Вышеградской четверки их конкурентных преимуществ на европейском рынке ИКТ услуг за счет инновационно-инвестиционных ресурсов, эффективного управления средствами частного, государственного секторов, средствами международных инвесторов и обеспечения персоналом. Практическое значение исследования. Присоединение стран Восточной Европы к европейскому цифровук рынку и цифрову пространству требует обобщения опыта стран Вышеградской четверки и определения факторов, направлений и приоритетных задач национальной политики развития ИКТ сектора. Оригинальность / ценность / научная новизна исследования - на основе расчета индекса сравнительных преимуществ установлена разная интегрированность и результативность управления конкурентными преимуществами стран Вышеградской четверки, в первую очередь, сферы ИКТ услуг к европейскому рынку (относительно высокая – в Чехии за счет государственного финансирования, умеренная – Польши из-за финансовой поддержки государства, Словакии за счет частных инвестиций в НИОКР, низкая – Венгрии), что в будущем требует взвешенной инновационно-инвестиционной стратегии стран, подготовки в достаточном объеме высококвалифицированных специалистов ИТ отрасли, стимулирование частных инвестиций в НИОКР и кооперации бизнеса со сферой знаний через налоговые и административные стимулы, содействие переходу малого и среднего бизнеса на принципы экономики 4.0. Тип статьи – эмпирический.
EN
Purpose – to assess the integration and management of the formation and implementation of the competitive advantages of the Visegrad Four countries in the European market of information, computer, telecommunication (ICT) services based on their analysis in the individual market segments. Design/Method/Research approach - this study aims to determine the presence and nature of the competitive advantages of countries in the European ICT services market based on the calculation of export specialization indicators, to establish factors for their growth and effective implementation based on the results of structural, regressive, comparative analysis and synthesis. Findings. It has been suggested that the introduction of the European rules for market organization stimulated the building-up in the Visegrad Four countries of their competitive advantages in the European ICT services market through innovative investment resources, effective management of private, public sector and international investors and personnel. Practical implications. The accession of Eastern European countries to the European digital market and digital space requires a generalization of the experience of the Visegrad four countries and the identification of factors, directions and priorities of the national policy for the development of the ICT sector. Originality/Value. Scientific novelty of the study - based on the calculation of the comparative advantage index, different integration and effectiveness of managing the competitive advantages of the Visegrad Four countries, primarily the sphere of IC services to the European market (relatively high - in the Czech Republic due to state financing, moderate – in Poland due to financial support from the state, in Slovakia due to private investment in R&D, low – in Hungary), this situation requires a balanced innovation and investment strategy of the countries in the future, the training of a sufficient number of qualified IT specialists, stimulation of private investment in R&D and business cooperation with the sphere of knowledge by means of tax and administrative incentives, facilitating the transition of small and medium-sized businesses on the principles of economics 4.0. Paper type – empirical.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.