Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 9

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  form of government
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Constitutional recognition of rights and freedoms in France in the late nineteenth century

100%
Bochkarev S.
Adam Mickiewicz University Law Review
|
2015
|
vol. 5
235-242
PL
The article deals with the ideological and theoretical foundations of the French constitutionalism of the Third Republic. The author notes that the Constitution of the Third Republic was a result of the continuous struggle between the supporters of the republican form of government and monarchists in the National Assembly. A compromise, reached by legislators in 1875, led to the uniting of different approaches to the organization of French governmental power in the Constitution. The views of Duke V. de Broglie, E. Laboulaye and L.-A. Prévost-Paradol were reflected in the Constitutional Law of the Third Republic. As a consequence, there was an acceptance of the institutions and authorities of public law specific to a dual monarchy. However, those public and legal institutions turned out to be indifferent to the form of government, that, in its turn, determined the longevity of the main constitutional and legal institutions, established in the last quarter of the nineteenth century.
2
Publication available in full text mode
Content available

КЛЮЧОВІ ІДЕЇ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ Й ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ 1917-1921 РОКІВ

99%
Shapoval V.
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
|
2017
|
issue 26
EN
The article describes the ideas of people's sovereignty and division of powers, which are the foundation of world constitutionalism as a historical phenomenon. The author analyzes the evolution of the notions of popular sovereignty and distribution of powers, as well as the factors that determine their relevance with regard to modern social practices in different countries, primarily in Ukraine. In the context of the concept of popular sovereignty, the article explores interpretations of the people, including legal, as well as the content and nature of the people's right to uprising even against formally legitimate rulers who usurped power and abuses it. In line with the concept of the division of powers, the main forms of government are considered. It is emphasized that the form of government, which was adopted in Ukraine in the early 90's, is merely a simulation of the corresponding forms. The article examines the reception of the ideas of national sovereignty and distribution of powers by the authors of the program documents of Ukrainian political parties at the beginning of the XX century, as well as constitutional projects and acts of constitutional significance, promulgated and approved during the national liberation movement of 1917-1921. The author notes that explicit authoritarianism in the organization and implementation of power and some formal features of parliamentary government or the intention to implement it for objective reasons often combined in this period
3
Content available remote

Kształtowanie formy rządów w Konstytucji kwietniowej z 1935 r.

85%
Kulig A.
Przegląd Sejmowy
|
2015
|
issue 2(127)
13-50
EN
The adoption of the April Constitution (1935) manifested Poland’s departure from the existing constitutional regulation and a response to the malfunctioning of its parliamentary system established in 1921 by the March Constitution. It was also symptomatic of the trend, well-known in European countries in 1920s when various constitutional experiments were undertaken to overcome faults of parliamentary democracy. Among different areas of the Polish constitutional transformation, the article focuses on the form of government, seeing it as a good refl ection of the essence of this transformation. Their aims included the rejection of the principle of separation of powers, the subordination of all state authorities to the President, the reduction of the status of parliament within the polity and the release of the government of the disadvantages caused by parliamentary scrutiny. Nevertheless, the system of government enshrined in the Constitution of 1935 was not completely developed due to political inconsistency seen prior to the outbreak of World War II.
4
Publication available in full text mode
Content available

Monarchia – archaiczna czy naturalna forma rządów? Przyczynek do analizy historyczno­‑antropologicznej

85%
Petryszak K.
Racjonalia. Z punktu widzenia humanistyki
|
2015
|
vol. 5
PL
The text presents an analysis of history and anthropology. The defended and argued thesis is: the monarchy is a natural human form of government. The data presented from zoology also seem to confirm the stated thesis. The real monarchy has been compiled with the current European monarchies.
5

Krótka historia polskiego sformalizowanego konstytucjonalizmu

71%
Ławniczak A.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2016
|
vol. 7
21-35
EN
Polish constitutionalism already has a sufficiently long history. Sensu largo its beginning comes with the birth of the Polish state, because in the material sense constitution means a form of government. In the case of our state we can observe the evolution of the political system from patrimonial monarchy to noble democracy. In this phase of our history it is easy to find any juridical acts known as constitutions such as for example the Nihil novi constitution — the juridical foundation of limited monarchy. In the final years of I Rzeczpospolita (Commonwealth) we see the so-called Constitution of May 3, but in the reality the name of this legal act was the governmental law. So the first complete constitutional act in our history was the Constitution of the Duchy of Warsaw, which was created by Napoleon in 1812. In 1815 Tsar Alexander I was the donator of the Kingdom of Poland and its Constitution. The latest example of our monarchical Carta Magna was the Act of November 5 — the renewal of the Kingdom of Poland on the part of German and Austrian emperors. In 1921 Poland was already a republic with its own democratically written Ius Supremum. The Constitution from this year has democratic slogans, but later the ideological climate in Europe changed in the direction of the authoritative paradigm. One of the effects of this tendency was the Polish Constitution of 1935. After the Second World War our country became the people’s democracy with juridical foundation in the form of the Constitution of 1952. In 1976, as a result of the change in the official Highest Law Poland entered the socialist democracy, annihilated from the legal sphere by the amendment of 1989, which declared “democracy without an adjective”. Finally in 1997 there appeared the new Constitution as the juridical confirmation of a democratic state of law.
UK
Польський конституціоналізм має вже досить довгу історію. Sensu largo починається вона разом з початком польської державності, оскільки у матеріально-правовому зна­ченні конституція уособлюється з політичним устроєм. Це виникає з того, що у ши­рокому розумінні цього поняття значення конституціоналізму є невід’ємно пов’язане з Польщею чи також іншою державністю навіть тоді коли надається у ній більшого значення праву. У Польщі воно набирало значення разом з еволюцією державного ладу, яка вела до розвитку шляхетної демократії. Його ріст супроводжувався виникненням ряду юри­дично-нормативних актів, які часто називалися конституціями. Серед них слід і треба згадати Радомську nihil novi від 1505 р., яка була юридичним фундаментом обмеженої монархії перед Поділами Польщі. Перед її занепадом у 1767 р. з’явилися Кардинальні права, які становили передумови для названого конституцією Державного Закону від 1791 р., яке розглядається у вітчизняній літературі як перше польське і європейське інституалізоване Ius supremum, хоча можна притримуватися думки, що насправді цей юридично-нормативний акт означав закінчення на своїх початках національного етапу розвитку польського конституціоналізму. Він перейшов на черговий етап свого розвитку тоді, коли у 1807 р. французький король надав у Дрездені першому у історії нашої держави юридичному документу найвищого рангу назву конституції, так что он повинен бути expressis verbis визнаним конституцією. Після закінчення Наполеонівських війн він був замінений на Консти­туцію Польського Королівства, авторства Олександра І. Третім і останнім документом цього типу у історії Польщі був створений Вільгельмом ІІ і Францом Йосифом І aкт від 5 листопада 1916 р., який слід визнати похоронним дзвоном конституційної монархії над Віслою. Республіканізація державного ладу після поразки центральних держав сприяла тому, що головний закон від 1921 р. мав демоліберальний характер, що виражало пану­ючі у Європі після І світової війни настрої. Їх зміна у авторитарному напрямку знайшла у багатьох країнах своє віддзеркалення на конституційному просторі. Так також було у Польщі, де у 1935 р. появилась на світ Квітнева Конституція. Начебто у збірці, яка охоплює її, а також схожі з нею відповідники, вона являється найцікавішим плодом законодавчої думки, який послужив натхненням для декількох закордонних юристів, у тому також буцімто для французького, коли над Сеною V Республіка замінила ІV. Натомість у Польській республіці після того, як вона попала під радянську сферу впливу прийшов час на виникнення Головного Закону, який відповідав тодішній стадії розвитку. Нею була Липнева Конституція від 1952 р., яка підтверджувала встановлення у Варшаві народної демократії. У 1976 р. внаслідок зміни записаних положень Найвищого Закону, вона перетворилась у соціалістичну демократію. У свою чергу у 1990 р. підлягла трансформації у „безприкметникову” демократію, що знайшло своє відображення у новому Найвищому Законі від 1997 р. Воно відкрило новий етап у історії нашого конституційного розвитку, який принаймні у формально-правому вимірі надалі триває.
6
Publication available in full text mode
Content available

How reborn Poland became a republic

71%
Balicki R.
Przegląd Prawa Konstytucyjnego
|
2018
|
issue 6 (46)
15-24
EN
The article presents the genesis of the republican Head of State in Poland after the First World War. It was a particularly important moment when the election of the form of government of the Polish State being rebuilt took place. The Author draws attention to the significant relationship between historical events taking place during the First World War, including especially political changes happening in the partitioning states influencing the decision for choosing the republican path.
PL
W artykule przedstawiona została genezę republikańskiej głowy państwa w Polsce po I wojnie światowej. Był to szczególnie istotny moment, w którym dokonał się wybór formy ustrojowej odbudowywanego państwa polskiego. Autor zwraca uwagę na istotny związek dziejących się w czasie I wojny światowej wydarzeń historycznych, w tym zwłaszcza zmian ustrojowych zachodzących w państwach zaborczych na decyzję o wyborze republikańskiej drogi ustrojowej.
7
Publication available in full text mode
Content available

Akt o Formie rządów z 1919 roku – pierwsza konstytucja niepodległej Finlandii

71%
Michalski D.
Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego
|
2016
|
vol. 19
245-254
EN
The study is an attempt to describe and analyse the first constitutional act of independent Finland. The Constitution Act of 1919 defined the Finnish political system. Although it was an object of ideological arguments (monarchist vs. republican tradition), its provisions, and especially the strong position of the president as an executive power with legislative competences, resulted from a compromise. Despite that, the classical division into three powers was introduced into the Finnish political and legal system. The act was not ideal, yet at that stage in the history of Finland it was an expected result of a compromise with strong constitutional foundation for the political and legal progress of a developing country.
PL
W studium podjęto się próby przedstawienia i zbadania pierwszego aktu o charakterze konstytucyjnym wydanego w niepodległej Finlandii: Aktu o Formie rządów z 1919 r. Dokument przede wszystkim jednoznacznie zdefiniował formę rządów, która wcześniej była przedmiotem licznych sporów ideologicznych (tradycje monarchistyczne contra idee republikańskie), co doprowadziło nawet do wybuchu wojny domowej. Osiągając kompromis, do fińskiego porządku prawnego wprowadzono urząd prezydenta z silną władzą wykonawczą i licznymi kompetencjami ustawodawczymi, wybieranego w pośrednich wyborach powszechnych. Rzeczywista pozycja ustrojowa prezydenta została zatem bardzo silnie ugruntowana. Pomimo tego, w fińskim systemie konstytucyjnym zastosowano klasyczny trójpodział władzy (legislatywa nie została unormowana w badanym akcie). Akt o Formie rządów z 1919 r. był na ówczesnym etapie rozwoju fińskiej państwowości dokumentem niezbędnym i wyczekiwanym. Nie była to ustawa doskonała, ale przepisy w niej zawarte, dzięki kompromisowemu charakterowi, umożliwiły dalszy rozwój fińskiego państwa oparty na solidnych fundamentach ustrojowych.
8
Publication available in full text mode
Content available

Bezpośrednie wybory prezydenta republiki (wariant czeski)

57%
Jirásková V.
Studia Wyborcze
|
2016
|
vol. XXI
71-104
PL
Demokratyczny ustrój polityczny i republikańska forma rządu z indywidualną głową pań¬stwa należały do podstawowych idei, na których oparło się państwo czechosłowackie po swoim powstaniu w 1918 r. Do tradycji tych nawiązała w 1993 r. również Republika Czeska jako samodzielne państwo. Pozycję prezydenta Republiki w systemie konstytucyjnym reguluje Konstytucja Republiki Czeskiej uchwalona pod koniec 1992 roku. Z relacji między naj¬wyż¬szymi organami państwa wynika, że Republika Czeska ma parlamentarną formę rządu. W la¬tach 1993–2012 urząd prezydenta Republiki był obsadzany w drodze głosowania w Par¬lamen¬cie. Wybierały go na wspólnym posiedzeniu obie izby Parlamentu. W artykule omówione są przy¬czyny i propozycje dotyczące wprowadzenia bezpośrednich wyborów głowy państwa. Dopro¬¬wadziły one do uchwalenia w 2012 r. nowelizacji Konstytucji, a następnie ustawy nr 275/2012 Sb., która uregulowała szczegóły procesu wyborczego, łącznie z tym, że np. po raz pierwszy w Republice Czeskiej zostało uregulowane finansowanie kampanii wyborczej. Prze¬pisy ustawowe po raz pierwszy zostały zweryfikowane przez bezpośrednie wybory prezydenta, które odbyły się w styczniu 2013 roku. W drugiej turze wyborów zwyciężył M. Zeman. Urząd prezydenta Republiki uzyskał poprzez bezpośrednie wybory bardzo silną legitymację, jednak nie zostały mu przyznane żadne nowe kompetencje. W Republice Czeskiej jest zatem nadal zachowana parlamentarna forma rządu.
EN
Democratical political regime and republican establishment with the individual head of state belonged to basic ideas, which the Czechoslovakian state supported after its foundation in 1918. These constitutional traditions were followed by the Czech Republic as the independent state in 1993. The position of President of the Republic in the constitutional system is regulated in the Constitution which was approved at the end of 1992. The constitutional relations among the highest state authorities result that the Czech Republic has a parliamentary form of govern¬ment. In 1993–2012 was president voted by perliamentary way. The president was elected in point session of both chambers of parliament. The article describes the reasons and a numer of proposals to introduction of the direkt election of the head of state. These proposals reached the top in 1992 when was the constitutional amendment and then lhe law No. 275/2012 Sb., which edited the details of the electoral process, including for example regulation of the campaign financing. This law regulation checked the first direct election of the President in January 2013. In this election won in the second round M. Zeman. President of the republic received by the direct election high legitimacy but president of the republic did not get any new powers. The Czech Republic is thus still maintained parliamentary form of government.
9
Publication available in full text mode
Content available

Geneza republikańskiej głowy państwa w Polsce

57%
Balicki R.
Przegląd Prawa Konstytucyjnego
|
2016
|
issue 5 (33)
11-22
PL
Artykuł przedstawia genezę republikańskiej głowy państwa w Polsce po I wojnie światowej (do uchwalenia Konstytucji marcowej). Był to szczególnie istotny moment, w którym dokonał się wybór formy ustrojowej odbudowywanego państwa polskiego. Autor zwraca uwagę na istotny związek dziejących się w czasie I wojny światowej wydarzeń historycznych, w tym zwłaszcza zmian ustrojowych zachodzących w państwach zaborczych na decyzję o wyborze republikańskiej drogi ustrojowej.
EN
The article presents the genesis of the republican Head of State in Poland after the First World War (until the adoption of the March Constitution). It was a particularly im- portant moment when the election of the form of government of the Polish State being rebuilt took place. The Author draws attention to the significant relationship between historical events taking place during the First World War, including especially political changes happening in the partitioning states influencing the decision for choosing the republican path.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.