Search results

1

Horticultural Therapy and Gardening – Comparison of Dimensions

100%

Gulczyńska A.

Studia Edukacyjne

|

2017

|

issue 46

347-356

PL

There is growing attention to findand popularize untypical forms of therapy which should help patients in hospitals, occupational facilities and clinics. The main aim of the article is to show the differences between horticultural therapy as a form of therapy and work in a garden, which can also provide therapeutic results. Comparison of different determinants was a method to outline that proper understanding of the differences may be beneficialboth for theoreticians and practitioners who use nature in order to improve their patients’ health. However, it is useful for future teachers and could play a role in the teacher education process. As a conclusion, it has been established that source literature scientificreports focus rather on potential recipients or benefitswhich come from this form of therapy, whereas basic differences between gardening and horticultural therapy have been rarely mentioned. Analysis has helped to observe that there are many factors which differentiate therapeutic work in the garden from work in the garden which can bring therapeutic effects. Performing such an analysis seems to be significantin connection with the growing popularity of centers which offer this kind of therapy, and with the emergent dilemmas concerning how it differs from gardening and whether the therapy is worth the money invested in it.

2

Gardening: (De)Constructing Boundaries

68%

Salwa M.

Eidos. A Journal for Philosophy of Culture

|

2022

|

vol. 6

|

issue 1

36-48

EN

This paper discusses gardening as a practice that may be useful in reconsidering how landscape boundaries can be experienced. The assumption is that one should think of landscapes as “entities” which are material, but at the same time may be said to exist only insofar as they are experienced by humans. As such, they are always bounded. In order to show how gardening may be helpful in shaping the boundaries of landscapes two approaches to gardening are discussed: one treats gardening as a model of creating order and eliminating all that which is seen as alien to it (Zygmunt Bauman), the other – claims that gardening requires respecting nature (Gilles Clément).

3

Проект будівництва левади для проведення занять з іпотерапії на базі Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії м. Запоріжжя

49%

Speranska O., Derevyanko N., Кobets O.

Path of Science

|

2018

|

vol. 4

|

issue 6

2001-2006

UK

Особливий вплив іпотерапії на дитину з ДЦП полягає в стимулюванні розвитку рухових рефлексів, тому іпотерапія – невід’ємна складова комплексної реабілітації дітей з вадами руху. Левада для занять іпотерапією є необхідним елементом програми реабілітації дітей з порушеннями розвитку та підготовки фахівців реабілітологів на факультеті реабілітаційної педагогіки та соціальної роботи Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії. Ефективність психологічної та соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку підвищується при контакті з такими тваринами як кінь і собака. Підтвердженням плідних здобутків експериментальної діяльності закладу стало надання йому в 2007 р. статусу інноваційного. Академія отримала відзнаку за її вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти, розробки та практичної реалізації інноваційних технологій комплексної медичної, психолого-педагогічної, соціальної реабілітації дітей і молоді з особливими освітніми потребами. На території академії є стайня з 6 кіньми, з якими протягом декількох років проводять заняття з дітьми кваліфіковані фахівці з іпотерапії. Заняття проходили на території парку академії, тому виникла гостра необхідність в будівництві відкритої левади для проведення занять. Створення спеціального майданчика має велике практичне значення. Оформлення цієї ділянки декоративними насадженнями, створення плодового саду, затишної зони відпочинку, прикрашеної квітниками та обладнаної елементами благоустрою, позитивно вплине на навколишнє середовище, поліпшить естетичне сприйняття території, дозволить комфортно, безпечно та ефективно проводити заняття з оздоровлення дітей із вадами здоров’я.

EN

The special influence of hypotherapy on a child with cerebral paralysis lies in stimulating the development of motor reflexes, therefore, hypotherapy is an integral part of the complex rehabilitation of children with motion sickness. Levada for hypotherapy classes is a necessary part of the rehabilitation program for children with developmental disabilities and the training of rehabilitation specialists at the Faculty of Rehabilitation Pedagogy and Social Work at the Khortytsya National Training and Rehabilitation Academy. The effectiveness of psychological and socio-pedagogical rehabilitation of children with peculiarities of psychophysical development increases in contact with such animals as a horse and a dog. The confirmation of the fruitful achievements of the experimental activity of the institution was awarding it the status of innovative in 2007. The Academy was rewarded for its significant contribution to the development of domestic education, the development and practical implementation of innovative technologies of comprehensive medical, psychological and pedagogical, social rehabilitation of children and young people with special educational needs. On the territory of the academy there is a stable with 6 horses, which have been used by qualified specialists on hypotherapy for conducting classes with children. Classes were held in the park of the academy, so there was an urgent need for the construction of an open levada for conducting classes. Creating a special site is of great practical importance. Decorating this site with ornamental plantations, creating a fruit garden, a cozy recreation area, beautified with flower beds and equipped with elements of landscaping, will positively affect the environment, improve the aesthetic perception of the territory, provide comfortable, safe and effective training for the rehabilitation of children with poor health.

4

Metoda sióstr Agazzi w wychowaniu przedszkolnym

39%

Kuchnicka K. E.

Kultura i Wychowanie

|

2020

|

vol. 17

|

issue 1

165-192

EN

Italy was not interested in children’s education for a very long time. The first center for them was founded in 1828 in Cremona by Fr. Ferrante Aporti. In the years 1895-1917, another institution was opened by the Agazzi sisters in Nave, a small province of Brescia. The children they dealt with came from a very difficult environment. They told young teachers that their job was delicate and often involved all personal resources, requiring physical energy, attitudes and strong character. According to Agazzi, the teacher should be prepared to perform humbly her work without showing signs of resentment in the presence of children. Agazzi used poor and commonly materials when working with children, the child could create from scratch and do something independently with his own hands and imagination. Those which we colloquially call „needlework” today had great educational value. They accompanied the child in discovering the world through the ability to build and create more consciously. Playing with everything that was natural offered the child the opportunity to fully express his creativity. Organizing and washing hands was also an ideal way to have fun and learn. This is how was created „Rupieciarnia”. This method proved to be a great success and began to expand in many kindergartens in Italy.

PL

Włochy przez bardzo długi okres nie interesowały się edukacją dzieci. Pierwsze centrum opieki nad nimi zostało założone w 1828 roku w Cremonie przez ks. Ferrante Aportiego. W latach 1895–1917 kolejną instytucję otworzyły siostry Agazzi w Nave, niewielkiej prowincji Bresci. Dzieci, którymi się zajmowały, pochodziły z bardzo trudnego środowiska. Założycielki powtarzały młodym nauczycielkom, że ich zadanie jest delikatne i często angażujące wszystkie osobiste zasoby, wymagając przy tym fizycznej energii, niezłomnych postaw i silnego charakteru. Według Agazzi, nauczycielka powinna być przygotowana do spełniana z pokorą zadań, bez okazywania w obecności dzieci oznak niechęci. Agazzi w pracy z dziećmi wykorzystywały proste i powszechnie używane materiały, dziecko mogło tworzyć od zera i robić coś samodzielnie własnymi rękoma i wykorzystując wyobraźnię. Czynności, które dziś potocznie nazywamy robótkami ręcznymi, miały wielką wartość edukacyjną. Towarzyszyły dziecku w odkrywaniu świata, kształtując umiejętność budowania i coraz bardziej świadomego tworzenia. Zabawa wszystkim tym, co naturalne, oferowała dziecku możliwość pełnego wyrażania swojej kreatywności. Również porządkowanie, mycie rąk – były idealnym sposobem na zabawę i naukę. W taki sposób powstała „rupieciarnia”. Metoda ta okazała się wielkim sukcesem i zaczęła być stosowana w wielu przedszkolach na terenie Włoch.

Refine search results

1 Eidos. A Journal for Philosophy of Culture

1 Kultura i Wychowanie

1 Path of Science

1 Studia Edukacyjne

1 Derevyanko N.

1 Gulczyńska A.

1 Kuchnicka K. E.

1 Salwa M.

1 Speranska O.

1 Кobets O.

1 2022

1 2020

1 2018

1 2017

Horticultural Therapy and Gardening – Comparison of Dimensions

Gardening: (De)Constructing Boundaries

Проект будівництва левади для проведення занять з іпотерапії на базі Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії м. Запоріжжя

Metoda sióstr Agazzi w wychowaniu przedszkolnym