Search results

1

Velká divergence: soudobé debaty o ekonomické modernizaci Asie a Evropy a počátcích globální ekonomiky v 17. a 18. století

100%

Rákosník J., Štverka A.

Střed. Časopis pro mezioborová studia Střední Evropy 19. a 20. století. / Centre. Journal for Interdisciplinary Studies of Central Europe in the 19th and 20th Centuries.

|

2023

|

vol. 15

|

issue 2

86-112

EN

This review article presents scholarly debates in the field of “Big History” since the late 20th century. Pomeranz’s groundbreaking book, Great Divergence, serves as a key reference throughout the article. It analyzes the interpretive approaches of the California School, to which Kenneth Pomeranz is often attributed. The initial section of the article provides a concise summary of the fundamental approaches to the Great Divergence until the conclusion of the 20th century. Joel Mokyr categorizes these into four groups: the Social Change School (e.g., Karl Polanyi), the Industrial Organization School (e.g., Joshua Freeman), the Macroeconomic School (e.g., Walt Rostow), and the Technological School (e.g., Alfred Crosby). The second section of this article provides a concise analysis of Pomeranz’s book and his primary arguments within the interpretation of the California School. The third section is essential and outlines the ongoing debates on the crucial factors that explain the causation of the Great Divergence. These mainly address the interpretations of Chinese and Indian developments, as well as the explanations of new analytical concepts such as the industrious revolution, little divergence, and useful knowledge. Attention is also brought to the ongoing problem of Eurocentrism in history and the efforts to more rigorously pursue the ideal of global history.

2

HISTORICAL COMPARATIVE RESEARCH ON THE EMPIRES AND CIVILIZATIONS: THEORETICAL APPROACHES AND CONCEPTS

100%

Martynov A.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2019

|

issue 28

299-316

EN

The article analyses the system of international relations in the context of transformation of a unipolar world order, led by the United States, into a multipolar system. The globalization process actualized the problem of dialogue among cultures and civilizations as well as clash of civilizations. Questions of the correlation between the concepts of empire and local civilization remain somewhat debatable. Diverse types of empires have emerged as important political players over a prolonged period of time from modern to postmodern. Traditional empires with their economic, spiritual and cultural environment became history. The question remains about the relationship between globalization and intellectual imperialism. This recognised that the key issue is the introduction of information technologies and the globalization in cyberspace. Theories of globalization claim to be able to explain all the major changes occurring in today’s world. Hence, there are a host of competing interpretations of the new global society, due to which the idea of globalization has remained vague and failed to go beyond the general concepts of global imperia or global civilization. The materialist conception of history regards material production and people’s transforming activity as the basis of history, thereby shedding light on the objective laws of the development of human society, along with the sources and driving forces behind the history of the world. Globalization is defined as the integration of productive forces of humanity on a global scale, which constitutes the material basis for its worldwide unity, the unity of its history and societal development. Such consolidation becomes possible only after and due to the global expansion of modern capitalism.

3

Etnocentryzm: czy tylko jeden? Krytyczna analiza teorii „renesansów” Jacka Goody’ego

84%

Bielecki K.

Kwartalnik Historyczny

|

2019

|

vol. 126

|

issue 3

PL

Tekst jest krytyczną analizą teorii „renesansów” Jacka Goody’ego: bliżej przyglądam się temu, jak autor rozumiał epokę odrodzenia oraz powiązane z nią zjawiska. Dekonstrukcja jego twierdzeń, osadzona w szerszej krytyce strukturalistycznej historii globalnej, uwidacznia niedobory takiego podejścia i jego nieskuteczność w przełożeniu na bardziej szczegółowe studia przypadku.

EN

The text is a critical analysis of Jack Goody’s theory of renaissances, which takes a closer look at how the author understood the renaissance and related phenomena. The deconstruction of the author’s statements, set in a broader critique of structuralist global history, reveals the shortcomings of this approach and its ineffectiveness in more detailed case studies.

4

Polska historiografia po roku 1989: spojrzenie socjologa nauki

84%

Zarycki T.

Kwartalnik Historyczny

|

2021

|

vol. 128

|

issue 1

491-502

EN

The text presents an overview of the state of Polish historiography after 1989 seen from the perspective of the sociology of science, in particular the so-called critical sociology. It points, firstly, to the main achievements, weaknesses, and potential directions for the development of disciplines, especially global history; secondly, to the history of empires, closely related to global history; and thirdly, to the study of the history of modernity in its various understandings and forms.

PL

W tekście przedstawiono ogląd stanu polskiej historiografii po 1989 r. z puntu widzenia socjologii nauki, w szczególności tzw. socjologii krytycznej. Wskazano, po pierwsze, na główne osiągnięcia, słabości, a także potencjalne kierunki rozwoju dyscyplin, w szczególności tzw. historię globalną, po drugie na związaną z nią blisko historię imperiów, po trzecie na studia nad historią nowoczesności w jej różnych rozumieniach i obliczach.

5

“Twins in Spite of Themselves”: Spanish and Ottoman Empires’ “Issues of Decline” in XVIIIth Century

67%

Chalyi A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

14-33

UK

Проблеми порівняльної історії імперій за останні декілька років набули нового звучання в контексті вироблення синтезу не тільки успішних прикладів, імперії, які змогли зберегти свою міць і силу максимально довго, а так само й неуспішних. Іспанська й Османська імперії демонстрували всі аспекти цих порівнянь, практично співпадаючі хронологічно: одночасно піднялися над всіма державами Європи й Азії, ставши свого роду наддержавами у військово-політичному так і в економічному сенсах, й так само синхронно зійшли із геополітичної дистанції; будучи економічними потугами, практично одночасно й за однакових причин опинилися на другорядних позиціях (а на короткі моменти мало чим відрізнялись від колоній) в світовій економіці; демонструючи військову міць і вправність на полях битв, в другій половині XVII ст. стали зазнавати по факту ситуативних, але болючих невдач, хоч і суттєво мало чим відрізнялись від своїх суперників у Європі; наприкінці XVIII ст. обидві імперії зазнали тяжких поразок, ще більше поглибивши відставання (уявне чи реальне) і ставши гравцями другого ешелону, балансуючи на межі геополітичних інтересів великих гравців. Неодноразово наголошуючи на тому, що за змістом ці дві імперії мало чим відрізнялися в політичному, економічному та суспільному планах, належачи до пре-індустріальних суспільств, вони все ж продемонстрували відмінний від «успішних» країн-імперій результат. Метою статті є дослідити які риси суспільно-політичного й економічного життя обох імперій в порівняльному аспекті були ідентичні або близькі за змістом, які риси визначили подальший розвиток імперій, коли відбулася дана біфуркація. Автор наголошує, що попри усталений погляд на дві основні причини, що нерідко фігурують в викривальних статтях щодо османів та іспанців – «східний» характер цивілізації в одних та «золотий чинник» для інших, причина невдач цих країн крилася не в абстрактних універсаліях а в досить конкретних причинах – в хибній методологічній основі для розвитку країни та деструктивних та запізнілих діях державного управління.

EN

Spanish and Ottoman empires had more similarities that could be found at first glance. Both experienced the take-off as leading force in Europe and Asia respectively, being for a while the most fearful and powerful states during XVI, faced economic and political blunders in XVII century and slightly ended with stagnation in XVIII century (as conventional wisdom says). Using comparative method and cultural analysis, article tries to answer a question – how unique or regular was that issues which stroke Spain and Ottoman Empires, how deeply they were engaged in so called decline narrative, created in XIX century European historiography and is it possible to create common trend for empire`s stagnation using not only historical sociology method (sociology of revolution used by Jack Goldstone and Teda Skocpole) and world-system analysis provided by Immanuel Wallerstein, with emphasis on history of ideas or begriffsgeschichte by Reinhardt Kosseleck. Main results are going to provide a more correct view on the status of Spanish and Turkish Empires during the XVIII century. Despite that Ottomans and Spaniards had obvious differences in political distribution, economic capabilities, warfare tactics and external actions, almost simultaneous decline was based on clear and exact reasons: lack of industrialization (production with high surplus value), hush incorporation of Ottoman and Spanish Empires into World-Economy, lack of defending tariffs, ineffective fiscal system and policy, devastating and lasting wars, decreasing price for agricultural products, down warding Kondratieff cycle, rigid political and social units, which constrain strict political actions. These gaps made the Empire’s decline possible notwithstanding those problems which they had previously. Oppositely, major European states (England, France, Prussia) had made reversed actions, which took a long time, but made European “take-off” inevitable, assured their economical breakaway to further domination over the Ottomans and Spaniards as well.

6

Immanuel Wallerstein: historie kapitalismu, globální nerovnosti a světová revoluce. Přehledový esej k úmrtí předního historického sociologa

67%

Černý K.

Soudobé dějiny (Contemporary History)

|

2021

|

vol. 28

|

issue 2

390-432

EN

This review essay is published on the occasion of the recent death of the American historical sociologist Immanuel Maurice Wallerstein (1930-2019) and seeks to present, in outline, his ambitious work resulting in a major theory of the evolution of global capitalism. The author therefore looks first into the origin, expansion and structure of the world capitalist system and later examines the way in which Wallerstein explains the persistence or increase of inequalities in this system. In this context, he develops thoughts on Kondratieff waves, but also offers other alternative views on the long economic cycles not explored by Wallerstein. Apart from these long cycles, the study also critically presents the concept of periphery and the related unequal exchange between the global centre and the periphery, or semi-periphery. Finally, the author pays special attention to the late phase of Wallerstein's scientific career, when his attention shifted to the issue of culture. The review is motivated by the fact that in the Czech environment the extensive work of this prominent historical sociologist has been reflected in a systematic way only by Stanislav Holubec, and apart from this, it has been reflected only marginally. The author presents a detailed critical argument challenging Wallerstein's general thesis on the increase of global inequalities between the centre and the periphery by showing that different methodological approaches to measuring these inequalities lead to different, or even contradictory, conclusions.

CS

Tato přehledová studie vychází u příležitosti nedávného úmrtí amerického historického sociologa Immanuela Maurice Wallersteina (1930-2019) a pokouší se v hlavních rysech představit jeho ambiciózní dílo ústící do velké teorie vývoje globálního kapitalismu. Autor se proto zabývá nejprve vznikem, expanzí a strukturou kapitalistického světového systému a poté zjišťuje, jakým způsobem Wallerstein vysvětluje přetrvávání či prohlubování nerovností v tomto systému. Rozvíjí v této souvislosti úvahy o Kondratěvových vlnách, nabízí ale i další alternativní pohledy na dlouhodobé ekonomické cykly, se kterými sám Wallerstein nepracoval. Vedle těchto dlouhých cyklů studie kriticky představuje i Wallersteinův koncept periferizace a s ním souvisící nerovné směny mezi globálním centrem a periferií, respektive semiperiferií. Zvláštní pozornost nakonec autor věnuje pozdnímu období Wallersteinovy vědecké dráhy, kdy se obracel k zájmu o kulturu. Studie je motivována skutečností, že v českém prostředí se systematickou reflexí rozsáhlého díla tohoto předního historického sociologa zabýval jedině Stanislav Holubec a jinak je zde reflektováno pouze okrajově. Autor přitom přichází s podrobnou kritickou argumentací zpochybňující Wallersteinovu generální tezi o prohlubování globálních nerovností mezi centrem a periferií, když ukazuje, že různé metodologické přístupy k měření těchto nerovností generují různé, ba protichůdné závěry.

Refine search results

2 Kwartalnik Historyczny

1 Soudobé dějiny (Contemporary History)

1 Střed. Časopis pro mezioborová studia Střední Evropy 19. a 20. století. / Centre. Journal for Interdisciplinary Studies of Central Europe in the 19th and 20th Centuries.

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bielecki K.

1 Chalyi A.

1 Martynov A.

1 Rákosník J.

1 Zarycki T.

1 Černý K.

1 Štverka A.

1 2023

1 2022