Search results

1

Dyskurs nad wprowadzeniem kontroli konstytucyjności prawa w dobie Konstytucji marcowej

100%

Mistygacz M., Zaleśny J.

Przegląd Prawa Konstytucyjnego

|

2021

|

issue 4 (62)

191-201

EN

The subject of the article is the reconstruction and explanation of the considerations on the failure to introduce the constitutional control of the law in the era of the March Constitution. It is argued that this was an issue noticeable by participants in legal and political relations, which was repeated during the period when it was in force, in particular after 1926 – due to the progressive abuse of the law and the fascization of political relations. Representatives of the doctrine of constitutional law are assigned a special role in promoting the importance of the control of the law for the process of building the rule of law. In this context the thesis of the article is as follows: the attitude to the control of the constitutionality of the law was not politically indifferent. It is argued that it was primarily the right-wing formations that opted for it, while the left-wing formations were against it.

PL

Przedmiotem artykułu uczyniono rekonstrukcję rozważań nad wprowadzeniem kontroli konstytucyjności prawa w dobie Konstytucji marcowej. Podnosi się, że było to zagadnienie dostrzegalne przez uczestników stosunków prawnych i politycznych, do którego powracano w okresie jej obowiązywania, w szczególności po 1926 r. - w związku z postępującym nadużywaniem prawa i faszyzacją stosunków politycznych. Szczególną rolę w promocji znaczenia kontroli prawa dla procesu budowania państwa prawnego przypisuje się w pracy przedstawicielom doktryny prawa konstytucyjnego. Stawia się tezę, że w tym aspekcie stosunek do kontroli konstytucyjności prawa nie był politycznie indyferentny. Dowodzi się, że na jego rzecz optowały przede wszystkim formacje prawicowe, podczas gdy lewicowe były przeciwne.

2

Authoritarianism: Change and Continuity in the Global Perspective

80%

Ficek R.

Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne

|

2022

|

vol. 75

87-104

PL

Podstawowym celem artykułu jest ukazanie specyfiki reżimów autorytarnych działających w globalnej sieci zawiłych i wielowymiarowych stosunków międzynarodowych. Autor artykułu stawia pytanie: w jakim stopniu dynamicznie zmieniający się paradygmat ideologii autorytaryzmu jest odpowiedzialny za występowanie różnego rodzaju napięć, rywalizacji i antagonizmów wywoływanych przez reżimy autorytarne, których skutki i konsekwencje dotykają nie tylko narodowych i regionalnych uwarunkowań politycznych, ale także wywołują poważne reperkusje międzynarodowe? Zastosowana metoda badawcza pozwala wyeksponować złożoną specyfikę reżimów autorytarnych w kontekście wielowymiarowej dynamiki współczesnych przemian geopolitycznych. Ma to kluczowe znaczenie w przypadku, gdy wiele współczesnych trendów ideologicznych często bagatelizuje barbarzyński charakter wielu systemów autorytarnych, a nawet traktuje „model autorytarny” – zwłaszcza w wydaniu autokracji socjalistycznych – jako „specyficzne zjawisko historyczne”, próbujące rozwiązać wiele złożonych i wielorakich kwestii politycznych i gospodarczych.

EN

The article analyzes the specificity and distinctiveness of authoritarian regimes operating in a global network of complex and multidimensional international relations. The author of the article asks the question: to what extent the dynamically changing paradigm of authoritarian ideology is responsible for the occurrence of various types of tensions, rivalries, and antagonisms caused by authoritarian regimes, the effects and consequences of which affect not only national and regional political conditions but also cause severe international repercussions? The applied research method allows exposing the complex particularity of authoritarian regimes in the context of the multidimensional dynamics of recent geopolitical changes. It is crucial when a number of modern ideological trends often downplay the brutal nature of many authoritarian systems and even treat the “authoritarian model” – especially in the form of socialist autocracies – as a “specific historical phenomenon” trying to resolve many complex and multiple political and economic issues.

3

Співвідношення понять право і закон

80%

Добіжа В., Колесник О.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 4(36)

94-106

UK

У статті доведено, що право виступає ефективним засобом регулювання лише в умовах верховенства закону. Принцип верховенства права лежить в основі діяльності Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, а також політичних інститутів сучасних розвинених держав. Показано, що поняття «верховенство права» лексично є близьким до одного з базових елементів позитивістської доктрини права у вигляді поняття «верховенство закону», що призвело до ототожнення цих понять. Обґрунтовано, що українське бачення верховенства права не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Підтверджено, що справедливість є однією з основних засад права, вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Доведено, що справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину й покарання, завданнях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Доведено, що загальноєвропейське розуміння досліджуваних понять враховує головні аспекти поняття «верховенство права»: всі особи, чи то публічні, чи то приватні, повинні бути пов’язані законами і мати право користуватися ними. Показано, що сучасне суспільство виробило дієвий механізм забезпечення верховенства права, який включає наявність основного закону країни – Конституції чи її еквіваленту; чітку і послідовну систему законодавства; інститути правосуддя, управління і безпеки, що мають засоби й можливості забезпечити застосування законодавства; правову культуру. За відсутності рівного для всіх закону поступальний розвиток суспільства не є можливий. Там, де існують групи, що перебувають вище за закон, а також практика вибіркового застосування права, стимули для розвитку зникають. Обґрунтовано, що верховенство закону має бути виявлено і реалізовано на стадії правозастосування і перший крок до цього – підвищити роль закону як основного і первинного регулятора суспільних відносин.

EN

The article proves that law is an effective means of regulation only in the rule of law. The rule of law underpins the work of the United Nations and other international organizations, as well as the political institutions of modern developed nations. It is shown that the concept of “rule of law” is lexically close to one of the basic elements of the positivist doctrine of law in the form of the concept of “rule of law”, which led to the identification of these concepts. It is substantiated that the Ukrainian vision of the rule of law is not limited to legislation as one of its forms, but also includes other social regulators, including morals, traditions, customs, etc., which are legitimized by society and conditioned with historically achieved cultural level. It is confirmed that justice is one of the basic principles of the law, decisive in defining it as a regulator of social relations, one of the universal dimensions of the law. It is proved that justice is considered as a property of the law, expressed, in particular, in the equal legal scale of behavior and in the proportionality of legal responsibility for the offense. In the field of the law enforcement, justice is manifested, in particular, in the equality of all before the law, the conformity of crime and punishment, the goals of the legislator and the means chosen to achieve them. In the article, that right, comes forward as effective means of adjusting only in the conditions of supremacy of thelaw. Principle of supremacy of right is the basis of activity of United Nations and other international organizations, and also political institutes of the modern developed states. It has been shown that a pan-European understanding of the concepts studied takes into account the main aspects of the concept of “rule of law”: all persons, whether public or private, must be bound by law and have the right to enjoy it. It is shown that modern society has developed an effective mechanism for ensuring the rule of law, which includes: the existence of the basic law of the country – the Constitution or its equivalent; clear and consistent system of legislation; institutions of justice, administration and security, which have the means and capabilities to ensure the application of legislation; legal culture. In the absence of equal law for all, the progressive development of society is impossible. Where there are groups above the law, as well as the practice of selective application of the law, incentives for development disappear. It is substantiated that the rule of law should be identified and implemented at the stage of law enforcement and the first step towards this is to increase the role of law as the main and primary regulator of public relations.

Refine search results

1 Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 Przegląd Prawa Konstytucyjnego

1 Ficek R.

1 Mistygacz M.

1 Zaleśny J.

1 Добіжа В.

1 Колесник О.

2 2022

1 2021

Dyskurs nad wprowadzeniem kontroli konstytucyjności prawa w dobie Konstytucji marcowej

Authoritarianism: Change and Continuity in the Global Perspective

Співвідношення понять право і закон