Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 16

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  public history
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Mesjańskie imaginarium XXI wieku… Wizja mesjanizmu polskiego w przestrzeni public history. Wybrane przykłady

100%
Litka P.
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia
|
2022
|
vol. 77
353-377
EN
The revival of Polish messianism in public history is today an interesting issue for interdisciplinary studies within the framework of the new humanities. This is an important problem for the study of public history with respect to the influence of messianic myth on individual choices. Polish messianism, present in the political, social, economic, and technological spheres, as well as in the words of songs, computer games or video art, often not expressed directly, is becoming an important element of contemporary culture.
PL
Odradzanie się mesjanizmu polskiego w nurcie public history stanowi dziś interesujące zagadnienie dla interdyscyplinarnych studiów w ramach nowej humanistyki. To istotny problem badań nad historią publiczną, z uwzględnieniem wpływu mitu mesjanistycznego na indywidualne wybory jednostki. Obecny w sferze politycznej, społecznej, gospodarczej, technologicznej, a także w słowach piosenek, grach komputerowych czy wideo-art, często nie wyrażane wprost, stają się ważnym elementem współczesnej kultury.
2
Publication available in full text mode
Content available

Hledání nového konsensu: Učíme dějepis ve veřejném zájmu?

99%
Havlůjová H., Najbert J.
Historie – Otázky – Problémy (History, Issues, Problems)
|
2018
|
vol. 10
|
issue 1
15-31
EN
The article aims to stimulate the debate on the need of improvement of the history education in the Czech Republic. First, it explores the public debates on teaching of communist history that includes some criticism of the quality of history education. Then it analyses conceptualizations of history education within the national curriculum. The analysis reveals that teachers need more consistent and elaborated system of history education aims and objectives if they are asked to facilitate effective development of pupils’ historical thinking. Therefore, two inspiring concepts of historical literacy and historical thinking that have been developed and tested very recently at German and Canadian schools are reviewed.
3

Ajaloo tunnistaja ehk Poola suulise ajaloo spetsiifikast

99%
Kurkowska-Budzan M.
Mäetagused
|
2014
|
vol. 56
21-38
EN
In most of the countries of Central and Eastern Europe, oral history was initiated in the circles of dissidents in the 1980s. Memories of the politically marginalised or persecuted citizens were the source of insights into uncensored versions of recent past. Therefore the term “a witness to history” is central to the “civic historiography”, which has been developed in Poland. After the fall of communism, the civic participation in the archiving, educating and researching has been institutionalised and identifies itself as oral history. The article presents epistemological and ethical paradoxes of the concept of “a witness to history” in the light of social and linguistic practice, as well as its historiographical and political usage. Examples of major oral history projects actively present in the public space and state and public institutions, influencing oral history practice in Poland, are presented. In the analysis of such institutions as the Warsaw Uprising Museum or the Institute of National Memory, the author focuses on their definition of “a witness to history” and places their practices in the context of the politics of memory implemented in Poland since 2005. Apart from the abovementioned powerful social players in the serious game of memory, knowledge and imagination, there are, however, other social actors contributing to the notion of oral history and creating an alternative vision of its tasks. The author sketches two modes of the development of oral history in Poland – academic and public oral history – pointing at the concepts of ‘narrator’ and ‘a witness to history’, and briefly summarises the main problems of contemporary dominant practice.
4
Content available remote

Oral history w Rosji i Polsce – próba porównania

99%
Lewandowska i., Giżejewski G.
Przegląd Wschodnioeuropejski
|
2019
|
vol. 1
115-126
XX
The aim of this article is to note the similarities and differences in the oral history of Russia and Poland. It is based on academic literature and the public presence of oral history in both countries, and analyzes the development of research on oral history as well as shows the presence of this method in academic studies. It also presents the non-governmental activities of social organizations. The comparative studies arrive at the conclusion that oral history centers in Russia are developing vigorously on the institutional (academic) level, whereas in Poland more on the council and civic levels. It is important to establish a collaboration between researchers from both countries in order to improve the method and run common projects on that matter.
5
Content available remote

Jak zacházejí s minulostí čtenáři historických bestsellerů? Sonda do recepce Bílé Vody Kateřiny Tučkové

99%
Činátl K.
Moderní dějiny: sborník k dějinám 19. a 20. století (Modern History: Studies into 19th and 20th century history)
|
2023
|
vol. 31
|
issue 2
79-106
EN
The study examines how readers use history when reading novels about the past. It focuses on two contemporary Czech historical bestsellers Bílá Voda (2022) and Šikmý kostel (2020). The reception examples are from the online reading platform Databazeknih.cz. The author relates the research of the reception of historical bestsellers to the issues discussed in contemporary memory studies. He is primarily interested in how new ways of digital communication contribute to changing shared ideas about the past. A probe into the reception of two historical bestsellers confirms that traditional ways of historical thinking (cause and consequence, continuity and change) are receding and a presentist relationship to the past based on emotions is gaining ground. The case study confirms the thesis about presentism and the dynamics of contemporary cultural memory formulated by François Hartog, Astrid Erll and Andrew Hoskins.
6
Publication available in full text mode
Content available

Historická herní studia: Nástin badatelského pole

85%
Kremer J.
Historie – Otázky – Problémy (History, Issues, Problems)
|
2021
|
vol. 13
|
issue 2
11-35
EN
The text is a brief introduction to the study of historical digital games. First, it substantiates the importance of research on game representations of the past and proposes a basic terminology. Based on the development of general game studies, the text deals with the current research on history of digital games and especially on the history in digital games. In the last part, the subject of study is problematized and current analyses of the approach of game developers and players to the historical elements of digital games are analyzed. The conclusion places the research in the broader context of the field of public history.
7
Publication available in full text mode
Content available

Public History in the Light of the Enlightenment Postulate

80%
Solska E.
Historyka Studia Metodologiczne
|
2018
|
vol. 48
8
Publication available in full text mode
Content available

Публічна історія: нове відкриття чи призабута давність?

71%
Чекаленко Л. Д.
Проблеми всесвітньої історії
|
2021
|
issue 14
164-178
EN
To answer the question of what is public history, let's turn to its origins. The emergence of academic history in the nineteenth century, now called official, was associated with the separation of history from other fields of knowledge. At that time, it was believed that without a professional historical education, it was impossible to be an erudite and intelligent person, and to tell the past objectively and truthfully. Otherwise, these stories would resemble myths and fairy tales. Over time, history gradually became a scientific discipline, as well as an ideological science, as its primary task during the rapid kaleidoscope of changes in various political regimes was to educate ideologically savvy professionals for state-building. Thus, historical science was formed during the creation of nation-states and affirmed the national identity of different social and ethnic groups that formed one nation. What prompted recent history to approach man as the object of study? In our opinion, interest in man - a phenomenon of any civilization has existed since Hellenic times, and in the era of authoritarianism and totalitarianism has been replaced by interest in power and strength. Such a change, unfortunately, led to the tragic consequences of the First and Second World Wars. The disproportionately heavy burden of the tragedies of the Second World War and the emergence of new threats to world security in the bipolar period forced two opposing ideological camps to understand the need for dialogue, finding common ground and finding consensus in peace building. The Helsinki process began, and cooperation between the United States and the Soviet Union deepened in strategic areas: space and high technology. Security levers have been strengthened, and a regional security structure, the Conference on Security and Co-operation in Europe (OSCE / OSCE), has been established in the European dimension. Civilizational exchange contributed to the growth of education of the population, the deepening of the intellectual component of society. At the center of the state and history was an intelligent man – Homo Sapiens, who felt his significance for the world, history and the future. World wars have forced historians to rethink the meaning of life, its fragility and vulnerability. And the deep political, economic, and social world crisis of the 1970s drew the attention of historical science to the person. Oral history, new social history, public history, etc. appeared. The philosophical and social sciences began to study individual social groups – women's society, religious communities, working and student youth, etc. With the growth of interest in the person, the interest in history as it is, without ornaments and artificial exaggerations, the history of ordinary people and places, increased.
UK
Для відповіді на винесене у назву статті питання, що таке публічна історія, звернемося до її витоків. Історія як академічна дисципліна, котру викладають у вищих навчальних закладах, є порівняно новою сферою знань. Поява академічної історії у ХІХ ст., яку нині називають офіційною, була пов’язана з відокремленням історії від інших наукових напрямів. Тоді вважалося, що без фахової історичної освіти не можна бути ерудованою та інтелігентною людиною, до того ж об’єктивно і правдиво розповідати про минуле. В іншому випадку ці розповіді нагадували б міфи й казки. Із часом історія поступово стає науковою дисципліною, а також – ідеологічною наукою, оскільки її першочерговим завданням під час швидкого калейдоскопу змін різноманітних політичних режимів було виховувати ідеологічно підкуті професійні кадри для державного будівництва. Отже, історична наука сформувалась у період творення національних держав і утверджувала національну ідентичність різних соціальних та етнічних груп, що становили одну націю. Що спонукало новітню історію звернутися до людини, як об’єкта дослідження? На наше переконання, інтерес до людини – феномену будь-якої цивілізації існував ще з еллінських часів, а в епоху авторитаризму і тоталітаризму змінився інтересом до влади і сили. Саме така зміна, на жаль, призвела до трагічних наслідків Першої і Другої світових війн. Непомірно важка ноша трагедій Другої світової війни і поява нових загроз світовій безпеці вже в біполярний період змусили два протилежні ідеологічні табори дійти розуміння необхідності діалогу, пошуку точок дотику і віднайдення консенсусу у миробудівництві. Розпочався Хельсінкський процес, поглибилось співробітництво США-СРСР у стратегічних галузях: космосі та високих технологіях. Посилились важелі безпеки, а в європейському вимірі утворилася регіональна безпекова структура Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ/ОБСЄ). Цивілізаційний обмін сприяв зростанню освіченості населення, поглибленню інтелектуальної складової суспільства. В центрі держави та історії поставала людина розумна – Homo Sapiens, яка відчула свою значущість для світу, історії і майбутнього. Світові війни змусили істориків переосмислити сенс буття, його крихкість та вразливість. А глибока політична, економічна та соціальна світова криза 1970-х рр. привернула увагу історичної науки до людини. З’явилися усна історія, нова соціальна історія, публічна історія тощо. Філософські і соціальні науки почали вивчати окремі соціальні групи – жінок, релігійні спільноти, робітничу та студентську молодь тощо. Із зростанням інтересу до людини поглибився інтерес до історії, як вона є, без прикрас і штучної гіперболізації, до історії звичайних людей і місцин.
9
Publication available in full text mode
Content available

(NIE-)POWROTY. ESEJ O DOŚWIADCZENIU I PAMIĘCI ROKU 1945

71%
TRABA R.
Historia@Teoria
|
2017
|
vol. 4
|
issue 6
99-118
EN
The study brings up sensitive problems of the contemporary Polish history, revealing some mechanisms of historical discourse in the public space. Refl ection on the historical memory, the war trauma and the problem of shortened perspective puts emphasis on the absence of alternative narrations around such categories as: nation, Catholic Church, patriotism, the left, polish Jews. Th is issue is associated with the question of contemporary historical research and the politics of history shaping collective memory in Poland.
PL
The study brings up sensitive problems of the contemporary Polish history, revealing some mechanisms of historical discourse in the public space. Refl ection on the historical memory, the war trauma and the problem of shortened perspective puts emphasis on the absence of alternative narrations around such categories as: nation, Catholic Church, patriotism, the left, polish Jews. Th is issue is associated with the question of contemporary historical research and the politics of history shaping collective memory in Poland.
10

Społeczne konstruowanie pamięci. Przykład Kurpiowszczyzny

71%
Braun K.
Rocznik Antropologii Historii
|
2019
|
issue 12, Historia publiczna
75-84
XX
The article discusses the mechanisms of creating regional (local) collective memory. It presents the activities of social institutions from the sphere of the network society, private museums and social archives. Regional cultural memory is an important component of public history.
11

Cyfrowa aktywność Instytutu Pamięci Narodowej we wspieraniu polityki historycznej. Wybrane przykłady

71%
Leśkiewicz R.
Rocznik Antropologii Historii
|
2019
|
issue 12, Historia publiczna
29-46
XX
Effective historical education requires an effective and appropriately profiled message. To construct such a message, it is necessary to use more and more new solutions to present the content and formulate the message. To build a historical message and effectively reach the recipients with it, it is also necessary to carry out research determining the needs of the receivers, but also pointing to gaps and deficits in the knowledge that should be managed. While discussing the development of public history and tools based on which it can develop, it is worth paying attention to the potential of modern information technologies, which when used properly can help in the research or educational process, providing content, on the one hand, expects the recipient and on the other hand, they are at the appropriate substantive level. The article aims to present the experiences of the Institute of National Remembrance in the construction of digital competences and their application in various historical activities as an element supporting the historical policy of the Polish State. The text presents specific examples of activities carried out over the past few years by the Institute of National Remembrance, aimed at achieving a certain state of balance between history (with particular emphasis on public history) and IT. Because they are seemingly far from each other, they have a lot in common - the measure of the success of their output is effectively reaching the recipient and interest in it was created by a book, conference, application, and IT system. Therefore, to make the products of historical and IT-related works enjoy the interest of the recipients, the needs research and the quality of the message are required, both in the substantive, functional or graphic dimension.
12
Publication available in full text mode
Content available

„Pokłosie”, poGrossie i kibice polskości

71%
Forecki P.
Studia Litteraria et Historica
|
2013
|
issue 2
EN
"Aftermath", after-Gross and the fans of PolishnessAftermath was released in the late 2012. Its director, Władysław Pasikowski, had previously been famous for his violent action films with strong male protagonists. He has also written some of the most sexist dialogues in the history of Polish cinema, as well as a number of lines, often obscene, which have become catchphrases and slogans present every day in the pop culture.His latest film, however, tackles a completely different issue – this thriller-cum-western tells a story that is decidedly contemporary, but nevertheless inspired by the events that took place in Jedwabne (described by Jan Tomasz Gross in his book Neighbors). Aftermath does not attempt to provide a reconstruction of the events that took place “on the margins of the Holocaust” (including Jedwabne). However, it clearly hints at the issue of the Polish contribution to the extermination of Jews and the impact of the conspiracy of silence having been broken. The film gave rise to a heated debate, which rippled through the Polish media for as long as two months after its release. This article is an attempt to analyse and interpret the words and ideas that appeared in the debate. „Pokłosie”, poGrossie i kibice polskościWraz z końcem 2012 roku odbyła się premiera filmu fabularnego Pokłosie w reżyserii Władysława Pasikowskiego. Ten bardzo popularny polski reżyser znany był dotychczas przede wszystkim z mocnych filmów sensacyjnych o twardych mężczyznach. Zasłynął także jako autor bodaj najbardziej seksistowskich dialogów w polskim kinie oraz rozmaitych i częstokroć wulgarnych kwestii wypowiadanych przez bohaterów, z których wiele do dziś funkcjonuje w popkulturze na prawach popularnych cytatów.W swoim najnowszym filmie Pasikowski sięgnął jednak po zupełnie inny temat. W konwencji thrillera z elementami westernu opowiedział historię jak najbardziej współczesną, ale w zdecydowany spósob zainspirowaną wydarzeniami w Jedwabnem, opisanymi przez Jana Tomasza Grossa w książce Sąsiedzi. Pokłosie nie stanowi jednak próby faktograficznej rekonstrukcji tego, co działo się na „obrzeżach Zagłady”, w tym również w Jedwabnem, lecz jednoznacznie dotyka problemu polskiego współudziału w zagładzie Żydów i konsekwencji związanych ze złamaniem ukonstytuowanej wokół tego faktu społecznej zmowy milczenia. Film wywołał gorącą dyskusję, która toczyła się w ogólnopolskich mediach przez niemal dwa miesiące od jego premiery. Podstawowym celem artykułu jest próba analizy oraz interpretacji słów i myśli wypowiedzianych w czasie jej trwania.
13
Publication available in full text mode
Content available

Badania nad krzyżami i kapliczkami przydrożnymi na podstawie przekazów świadków historii

57%
Tatarenko A.
Wrocławski Rocznik Historii Mówionej
|
2019
|
vol. 9
7-26
EN
Between June and September 2018, one of the local public libraries in eastern Poland implemented a project documenting roadside crosses and chapels. Information on these small forms of sacral architecture were gathered thanks to the testimonies of witnesses. Next, a book containing photographs of the objects accompanied by brief descriptions based on the recollections of the founders and the representatives of the local community was published. Using the example of this project, this article presents selected problems related to local history using the accounts of witnesses. Both the benefits of these activities (activization of the local community, increasing interest in the past, and increasing social dialogue) as well as the possible dangers (abuses and the expropriation of accounts) were noted.
PL
Od czerwca do września 2018 r., jedna z gminnych bibliotek publicznych na wschodzie Polski, realizowała projekt dokumentacyjny poświęcony krzyżom i kapliczkom przydrożnym. Informacje na temat tych małych form architektury sakralnej były gromadzone dzięki przekazom świadków historii. Następnie opublikowano album, w którym zamieszczono zdjęcia obiektów, opatrzone krótkimi opisami, powstałymi na bazie wspomnień fundatorów i przedstawicieli lokalnej społeczności. W artykule, na przykładzie właśnie tego projektu, przedstawiono wybrane problemy badań nad historią lokalną na podstawie przekazów świadków. Wykazano zarówno zalety takich działań (aktywizacja lokalnych społeczności, wzbudzanie zainteresowania wiedzą o przeszłości, wzbudzanie dialogu społecznego), jak i niebezpieczeństw, które mogą się z tym wiązać (nadużycia, zawłaszczanie opowieści).
14
Publication available in full text mode
Content available

Розвиток публічної історії в Австралії

57%
Орлова Т. В.
Проблеми всесвітньої історії
|
2021
|
issue 15
193-208
EN
The present article is aimed at demonstrating the importance of new for Ukrainian historiography direction of public history, for the country’s development and for strengthening its stance at the international arena. Australia is taken for an example, as it has turned from once remote Terra Incognita into one of the leading nations of the modern world. It is emphasized that, regardless of attainments, the identity issue is still as urgent as to other countries in the conditions of a global crisis. The sources of the public history trend are revealed, explained are the factors conducive to its spread planet-wise, attention is brought to the fact that this trend has become a natural result of developments in the science of history in the Western civilization, encompassing countries of Europe, the Americas, and Australia. The latter, being a ramification of the Western civilization branch, has adopted the guidelines outlined by American scholars, driven by pragmatic considerations. Steps are determined in the institutionalization of the said direction, a characteristic is given to the activities of the Australian Center of Public History at Sydney Technology University, of the journal “Public History Survey”, as well as to the specifics of their work in the digital era under the motto: “History for the public, about the public, together with the public”. The same motto is leading the historians working with local and family history, cooperating with the State in the field of commemoration, placing great importance on museums, memorials, monuments. Considering national holidays, particular attention is given to the National Day of Apology, reflecting the complications of Australian history. Like American public history, the Australian one began to give much attention to those groups of population that were previously omitted by the focus of research, namely, the aborigines. A conclusion is made regarding the importance of history in general and public history in particular for the implementation of the national identity policy – an important token of the nation’s stable and successful progress.
UK
Пропонована до уваги розвідка має на меті продемонструвати важливість нового для української історіографії напрямку публічної історії для розвитку країни і для зміцнення її позицій на міжнародній арені. В якості прикладу обрано Австралію, яка перетворилася із колись віддаленої Terra Incognita на одну з провідних держав сучасного світу. Акцентовано на тому, що попри досягнуті успіхи, проблема ідентичності стоїть так само гостро, як і перед іншими країнами в умовах глобальної кризи. З’ясовуються витоки тренду публічної історії, пояснюються фактори, що сприяти його поширенню планетою, звертається увага, що цей тренд став закономірним результатом розвитку історичної науки західної цивілізації, яка обіймає країни Європи, Америки, Австралії. Остання, є відгалуженням західної цивілізаційної гілки, сприйняла орієнтири, накреслені американськими науковцями, здійснені на прагматичних засадах. Визначено кроки в інституціоналізації названого напрямку, характеризується діяльність Австралійського центру публічної історії при Сіднейському технологічному університеті, часопису «Огляд публічної історії», а також особливості їхньої роботи у діджитальну еру під гаслом: «Історія для публіки, про публіку, разом із публікою». Під цим же гаслом публічні історики працюють з локальною і сімейною історією, співробітничають з державою у сенсі комеморації, для якої важливі музеї, меморіали, пам’ятники. При розгляді національних свят, особлива увага приділена Національному дню вибачень, що є віддзеркаленням складності австралійської історії. Подібно до американської публічної історії, австралійська також велику увагу стала приділяти тим групам населення, які раніше не входили до кола інтересів дослідників, а саме аборигенам. Робиться висновок щодо значення історії в цілому і публічної історії зокрема для здійснення політики національної ідентичності – важливої запоруки стабільного і успішного розвитку держави.
15
Publication available in full text mode
Content available

Awangarda i outsiderzy. Rozważania o polskiej historii mówionej pomiędzy historią publiczną a dyskusją akademicką

57%
Kudela-Świątek W.
Wrocławski Rocznik Historii Mówionej
|
2015
|
vol. 5
111-139
EN
The main aim of this article is to analyse the essence and usefulness of beyond-academic usage of oral history as a particularly important part of public history. It discusses oral history as a part of public history as practised by some Polish socio-cultural institutions who concentrate on documenting people’s memories. The author focuses her attention of four centres documenting people’s accounts and their recordings collections. In her opinion, these main Polish centres are: the “Grodzka Gate – NN Theatre” in Lublin, the History Meeting House and the KARTA Centre, the “Topografie” Association in Łódź and the Remembrance and Future” Center in Wrocław. In order to be able to fully analyse separate social initiatives in Poland, one needs to, in the first place, pay attention to the uniqueness of oral history in the post-Communist countries. Having this context in mind, it is easier to present the way this technique has been adapted to the documentary arena in Poland. First and foremost, the author is most interested in what subjects are covered within the scope of programmes run by these institutions, and what picture of the past is promoted by these institutions in today’s public sphere. She also tackles issues connected with social archive studies conducted by the institutions she is talking about. It is her opinion, that by archiving the testimonies of witnesses to history, these institutions successfully fulfil their task: they do not make their findings and knowledge a secret, they do not treat it as something only a small group of chosen researchers on contemporary history can have access to. Instead, they make it available to anyone who is willing to learn history as presented in individual witnesses’ stories. Somewhere in the background remains the question of the avant-garde and outsiders division, as towards the end of the article the author wants to present as fully as possible the place of beyond-academic oral history in Poland as compared to oral history developed by academic circles.
16
Publication available in full text mode
Content available

 „Abendland”, „cywilizacja łacińska” i „cywilizacja śmierci”. Cywilizacjonizm i prawicowe wizje upadku w Polsce, Niemczech i Austrii

57%
Stübner J.
Studia Litteraria et Historica
|
2021
|
issue 10
DE
Seit einigen Jahren lässt sich bei der europäischen extremen Rechten ein Trend zum „Zivilisationismus“ beobachten. Zivilisation scheint ein transnationaler Oberbegriff zu sein, der verschiedene Themen wie rassistische, antimuslimische und migrationsfeindliche Haltungen sowie die Verteidigung einer heteronormativ-patriarchalen Moral- und Geschlechterordnung umfasst. Während sich die deutschsprachige Rechte auf das Konzept „Abendland“ bezieht, sind in Polen die Begriffe „lateinische Zivilisation“ und „Zivilisation des Todes“ beliebt. Der Artikel untersucht die ideologischen Wurzeln, Quellen und Semantiken rechtsextremer Zivilisationsvorstellungen in Polen, Deutschland und Österreich. Darauf aufbauend wird gezeigt, wie die Idee des zivilisatorischen Niedergangs als Element einer metapolitischen rechtsextremen Strategie innerhalb einzelner nationaler Diskurse funktioniert und in welcher Weise das Konzept Teil eines transnationalen Ideentransfers ist. Schließlich wird diskutiert, inwieweit das Konzept der (westlichen) Zivilisation als gemeinsames rechtsextremes Paradigma in verschiedenen Ländern dienen kann. Während Versuche konkreter Zusammenarbeit rechter Akteure aus verschiedenen Ländern und gemeinsamer politischer Praktiken leicht an ihre Grenzen stoßen, besteht der transnationale und verschränkte Aspekt des Zivilisationsbegriffs vor allem in einem Ideentransfer, einem gemeinsamen Wahrnehmungshorizont und einer sich gegenseitig ergänzenden affirmativen, aber ambivalenten Ost-West-Vorstellung.
PL
W ostatnich latach w poglądach europejskiej skrajnej prawicy można było zaobserwować trend w kierunku „cywilizacjonizmu”. Pojęcie cywilizacji wydaje się stanowić całościowy i zbiorowy termin (umbrella term) międzynarodowy, odnoszący się do różnych kwestii, takich jak postawy rasistowskie, antymuzułmańskie i antyimigracyjne, jak również jest tożsamy z obroną heteronormatywno-patriarchalnego systemu moralnego i porządku gender. Podczas gdy niemieckojęzyczna prawica posługuje się pojęciem Abendland („Zachód”), w Polsce popularnymi terminami są „cywilizacja łacińska” i „cywilizacja śmierci”. Artykuł analizuje ideologiczne korzenie, źródła i semantykę skrajnie prawicowych idei cywilizacyjnych w Polsce, Niemczech i Austrii. Na tej podstawie można pokazać, w jaki sposób idea cywilizacyjnego upadku funkcjonuje jako element metapolitycznej strategii skrajnej prawicy w ramach odrębnych dyskursów narodowych, a także jak koncepcja ta działa jako część transnarodowego transferu idei. Wreszcie artykuł omawia kwestię, w jakim stopniu koncepcja (zachodniej) cywilizacji może służyć jako wspólny paradygmat prawicy w różnych krajach. O ile próby konkretnej współpracy prawicowych aktorów z różnych krajów i wspólnych praktyk politycznych dość szybko się wyczerpują, o tyle transnarodowy i splątany aspekt cywilizacjonizmu polega przede wszystkim na transferze idei, wspólnym horyzoncie percepcji oraz wzajemnie uzupełniającej się – afirmującej, ale i ambiwalentnej – wyobraźni świata Wschodu i Zachodu.
EN
In recent years one could observe a trend towards “civilizationism” within the European far-right. Civilization seems to be a transnational umbrella concept covering different subjects, such as racist, anti-Muslim, anti-migration stances as well as the defense of a heteronormative-patriarchal moral and gender order. While German-speaking right-wing actors usually refer to the concept of “Abendland” (Occident), in Poland “Latin Civilization” and “Civilization of Death” are popular terms. The article explores the ideological roots, sources and semantics of far-right civilizational ideas in Poland, Germany, and Austria. On the basis of such an approach it is possible to show how the idea of civilizational decline functions as an element of a metapolitical far-right strategy within separate national discourses and how the concept is part of a transnational transfer of ideas. The paper will also discuss to what extent the concept of (Western) civilization can serve as a common rightwing paradigm across different countries. While attempts at concrete collaboration by right-wing actors from different countries and their joint political practices reach their limits rather quickly, the transnational and entangled aspect of civilizationism consists primarily in a transfer of ideas, a common horizon of perception, and a mutually complementary, affirming yet ambivalent, East-West imagination.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.