Search results

1

The Thaw, or Warming in Cracow’s Artistic Community Relations with the West, and Consequences to Art

100%

Stano B.

Sztuka i Dokumentacja

|

2022

|

issue 27

11-23

2

The Borderlines of the Thaw: Graphic Art from the Federal Republic of Germany in Warsaw’s “Exhibition Factory” (1956–1957)

84%

Świtek G.

Biuletyn Historii Sztuki

|

2020

|

vol. 82

|

issue 1

127-158

PL

Celem artykułu jest zarysowanie politycznych i artystycznych kontekstów dwóch wystaw grafiki z Niemiec Zachodnich, które zostały zaprezentowane w Centralnym Biurze Wystaw Artystycznych w Warszawie w latach 1956–1957. Historycy uznają rok 1956 – podobnie jak 1968 czy 1989 – za znaczącą cezurę czasową, rok przełomowy w globalnej historii politycznej i społecznej. W historii polskiej sztuki nowoczesnej rok 1956 jest również postrzegany jako czas istotny dla przemian w życiu artystycznym – czas Odwilży. Jako pierwsza wystawa sztuki z Niemiec Zachodnich w powojennej Polsce, Wystawa prac grafików z Niemieckiej Republiki Federalnej została otwarta w Warszawie w tym samym dniu, w którym w Moskwie Nikita Chruszczow przedstawił swój słynny „tajny referat” (25 lutego 1956). Wystawę Plakat NRF zorganizowano w CBWA w 1957 r., po wydarzeniach Polskiego Października ’56. Zestawienie wystaw sztuki z politycznymi wydarzeniami tego okresu wpisuje się w refleksję nad zjawiskami równoczesności i nierównoczesności, rozpoznanymi przez filozofów historii, a także w refleksję nad heterogeniczną naturą wizualnego czasu historii wystaw.

EN

The aim of the essay is to delineate the political and artistic contexts of two exhibitions of graphic art from the Federal Republic of Germany held in the Central Bureau of Art Exhibitions, the main state art gallery in Warsaw (1956–1957). The historians consider the year 1956 – similarly to the years 1968 or 1989 – to be an important caesura in the political and social history on the global scale. In the history of modern art in Poland, the year 1956 is also perceived as a period crucial to changes in artistic life (Polish thaw). As the first show of West German artists in post-war Poland, the Exhibition of the Works of Graphic Artists from the Federal Republic of Germany opened in Warsaw on the same day when Nikita Khrushchev delivered his celebrated “Secret Speech” in Moscow (25 February 1956). The exhibition Poster Art in the Federal Republic of Germany was organized in 1957, after the events of the Polish October (1956). The idea to juxtapose art exhibitions with political events of their era follows contemporary reflections on the phenomenon of noncontemporaneity and on the heterogeneous nature of the visual time of art and exhibition histories.

3

Зигзаги культурной политики Советского Союза эпохи «холодной войны»

67%

Солошенко В. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 14

196-208

EN

Presented article has been written based on the report, which was delivered at the International Workshop “The Cultural and Academic Relations between the Eastern Bloc Countries and the West during the Cold War Period” organized by the Ohara Institute for Social Research/Hosei University (Tokyo, Japan) in cooperation with the State Institution “Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine” (Kyiv, Ukraine) and Jagielonian University (Krakow, Poland).In order for reading this article to be more accessible for the scholars of post-Soviet countries, far and near abroad, the author, on exceptional basis, used Russian as the language of her research. Because exactly Russian was the language of learning of the author’s Japanese colleagues, professors from the Hosei University / Tokyo and other universities during their studying in the USSR in the Cold War years.The article underlines that accession of Ukraine to the Soviet Union as the Union Republic-co-founder and its commitment to the establishment of the new social and economic system involved a series of public transformations. In the Soviet Union, the industrialization, collectivization, and cultural revolution were conducted, numerous universities, scientific institutions, theatres, and other culture centers were opened. Soviet culture, as officially defined, served the purpose of construction of a socialist society. At the same time, the cultural policy of the Soviet Union had not only the objectives of changing public consciousness, covered the principles of liquidation of private property and repudiation of religion, but also, on the base of communist ideology, it was intended to provide a formation of the «New Soviet Man». The author demonstrated the Cold War influence on the culture of the USSR. The research highlighted that the development of new industries and scientific discoveries of global significance by the Soviet scientists enabled to use to a greater extent of human achievements for further progress and cultural wealth accumulation. The article deals with the achievements and loses in the process of Ukrainian national identity assertion.

UK

Ця стаття написана на основі доповіді, зробленої під час роботи міжнародного японсько-польсько-українського круглого столу «Культурні і академічні зв’язки між країнами Східного блоку та Заходу в період «холодної війни»», організованого Інститутом соціальних досліджень Охара/Університетом Хосей (Токіо, Японія) в кооперації з ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» (Київ, Україна) і Ягелонським університетом (Краків, Польща). З тим, щоб прочитання цієї статті було більш доступним для вчених держав пострадянського простору, дальнього і ближнього зарубіжжя автор, як виключення, обрала саме російську мову, яку японські колеги і професори з Університету Охара/Токіо та інших університетів опановували в період «холодної війни», навчаючись в СРСР. У статті підкреслено, що вхождення в Радянський Союз України, на правах союзної республіки-засновниці і проголошення курсу на створення нового суспільно-економічного ладу, передбачало низку важливих соціальних трансформацій. В СРСР були втілені індустріалізація, колективізація і культурна революція, відкривалися багаточисельні університети, наукові інститути, театри та інші заклади культури. Радянська культура, відповідно до офіційного визначення, слугувала будівництву соціалістичного суспільства. Водночас культурна політика Радянського Союзу пересідувала завдання зміни суспільної свідомості, ліквідації приватної власності, відмови від релігії. Вона, беручи за основу комуністичну ідеологію, покликана була слугувати формуванню «нової радянської людини». Автором показано, яким був вплив «холодної війни» на культуру СРСР. Підкреслено, що розвиток нових галузей промисловості і наукові відкриття світового значення, зроблені радянськими вченими, надавали можливість ширше використовувати досягнення людства для подальшого розвитку і примноження культурних багатств. Також про доягнення і втрати щодо утверждення українського національного питання йдеться в цій статті.

4

Parables of Un-freedom: Novels about the Spanish Inquisition in post-1956 People’s Poland

67%

Bates J.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica

|

2017

|

vol. 45

|

issue 7

171-195

EN

The article examines three post-1956 novels ostensibly about the Spanish Inquisition’s activities in Spain at the end of the fifteenth century: Jerzy Andrzejewski’s Ciemności kryją ziemię (The Inquisitors, 1957), Julian Stryjkowski’s Przybysz z Narbony (1978), and Jozef Cepik’s Torquemada (1986). These works are placed in a number of broader contexts: the uses of the historical novel in Poland; post-war Polish censorship discourse about the use of historical analogy to address current social and political problems, a practice which the political authorities sought to restrict; the contemporary critical reception where reviews of each novel are seen as articulating the novels’ fundamental concerns albeit subject to the same censorship restrictions; and ultimately the longestablished tradition of Aesopian writing within Polish literature. The analysis demonstrates the expansion of the space for critical public expression particularly in the Thaw years of 1956-57, and its contraction over time up to the mid-1970s. The rise of an independent publishing network at that point paradoxically both facilitates a more open discussion of the potential meanings of literary texts but equally has to observe censorship proprieties to avoid exposing officially published authors to political sanctions. With the growth of underground publishing, the Spanish Inquisition theme gradually declines in relevance, reflected by the critical marginalisation of Cepik’s novel. Ultimately, the article positions the trend within Macherey’s theory of significant silences within literary works, which permits a refinement of the historically contingent screen and marker that have typically defined Aesopian works. The article presents, with their English translations, hitherto unpublished documents from the Polish Party and Censorship archives, including examples of work confiscated by the censors.

Refine search results

1 Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica

1 Biuletyn Historii Sztuki

1 Sztuka i Dokumentacja

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bates J.

1 Stano B.

1 Świtek G.

1 Солошенко В. В.

1 2022

1 2021

1 2020

1 2017

The Thaw, or Warming in Cracow’s Artistic Community Relations with the West, and Consequences to Art

The Borderlines of the Thaw: Graphic Art from the Federal Republic of Germany in Warsaw’s “Exhibition Factory” (1956–1957)

Зигзаги культурной политики Советского Союза эпохи «холодной войны»

Parables of Un-freedom: Novels about the Spanish Inquisition in post-1956 People’s Poland