Results found: 2

Search results

Sort By:

Limit search:

Polski dorobek naukowy Stefanii Andrusiw: Badania nad literaturą ukraińską

100%

Woźniak A. E.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2018

vol. 5

issue 13

9-21

. Метою даної статті є висвітлити наукову постать професор Стефанії Андрусів – видатного літературознавця та літературного критика, тривалий час зв’язаної і Інститутом слов’янської філології Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ (2001-2013). Головною темою роздумів авторки стали літературні дослідження, які С. Андрусів проводила в Польщі, а також обговорення що основних напрямів літературознавчих досліджень української вченої, які виникли під час перебування в Любліні. Авторка підкреслює велике значення галицького феномену в дослідженнях С. Андрусів, які вона розпочала ще до приїзду в Польщу. Із цією темою невід’ємно пов’язувалася також рефлексія з приводу української ідентичності, що відкривалася українській літературі ХХ століття. Згадані новаторські дослідження, пошуки, показування незалежної, антитоталітарної думки в українській літературі, розгорталися та розвивалися під час роботи в Польщі. У даній статті було звернено увагу на такі напрямки пошуків як постмодернізм, постколоніалізм та інтертекстуальність, які професор Андрусів пропонувала в багатьох статтях, що друкувалися як в багатоавторських монографіях, так і у наукових часописах.

The article is a scholarly profile of Professsor Stefania Andrusiw, a professor of literature and literary critic, a member of staff of the Institute of Slavic Philology of John Paul II Catholic University of Lublin in 2001-2013. The article concentrates on the main strands of Andrusiw’s research conducted in Poland, of which the study of the phenomenon of Galicia, undertaken already while she was working in Ukraine, is of particular importance. Closely bound with it is the research on the problem of Ukrainian identity, discovered in Ukrainian literature of the 20th century. This novel research and quest for national identity, sought in the independent and anti-totalitarian thought permeating works of Ukrainian literature, were advanced by Andrusiw in Poland. What is also emphasised is the methodological framework employed by Professor Andrusiw in her articles published in journals and collections, including currents of thought new to Slavic studies: postmodernism, intertextuality and postcolonialism.

W artykule została przybliżona sylwetka naukowa profesor Stefanii Andrusiw, literaturoznawcy i krytyka literackiego, związanej z Instytutem Filologii Słowiańskiej KUL w latach 2001-2013. Głównym wątkiem rozważań stały się badania S. Andrusiw prowadzone w Polsce, zaś celem pracy było omówienie wykrystalizowanych wówczas podstawowych kierunków działalności naukowo-badawczej Andrusiw. Tezą wyjściową artykułu było podkreślenie znaczenia fenomenu galicyjskiego w badaniach Andrusiw podjętych jeszcze podczas jej pracy na Ukrainie. Związany był z nimi zarazem namysł nad zagadnieniem tożsamości ukraińskiej, odkrywanej w literaturze ukraińskiej XX wieku. Te nowatorskie badania i poszukiwania identyfikacyjne, eksponowanie myśli niezależnej i antytotalitarnej w ukraińskich dziełach literackich, były rozwijane przez Andrusiw w Polsce. W artykule zwrócono więc uwagę na takie nurty eksploracji, jak postmodernizm, postkolonializm i intertekstualność, które profesor Andrusiw, sięgając do nowego instrumentarium metodologicznego, zaproponowała w pracach naukowych opublikowanych tak w monografiach zbiorowych, jak i w czasopismach.

Wątki rosyjskie w publicystyce Józefa Łobodowskiego

100%

Woźniak A. E.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2019

vol. 5

issue 14

122-132

Дана стаття торкається російських тем в емігрантській публіцистиці Юзефа Лободовського. Матеріалом для цього дослідження стали вибрані ескізи, есе та рецензії, які, починаючи з 1950-их років, друкувалися в журналах, особливо в паризькій “Культурі”, а також у лондонських “Новинах” (“Wiadomości”) та “Польському тижні” (“Tydzień Polski”). У наших міркуваннях вводимо журналістські тексти у простір “східної програми” та ідеї польсько-українсько-російського діалогу, що пропагувався в середовищі “Культури” та Літературного інституту в Парижі. Це дозволяє показати погляд автора на “російське питання”, а також його оцінку російської еміграції та її антирадянських стремлінь. Ми звернули увагу на дві риси публіцистики Лободовського у контексті російського питання: він виявляє інтерес до Росії, російської літератури, поезії та культури, одночасно він ненавидить імперську Росію – давню та радянську.

The article deals with Russian motifs in Józef Łobodowski’s émigré journalist oeuvre. The observations draw upon selected sketches, essays and reviews printed from the 1950 onwards in various periodicals – particularly in the Parisian “Kultura”, but also in the London journals “Wiadomości” [News] and “Tydzień Polski” [The Polish Weekly]. Łobodowski’s journalist texts are analysed as representative of the emigration “Eastern program”, supportive of the idea of Polish-Ukrainian-Russian dialogue, promoted in the “Kultura” milieus and the related Literary Institute in Paris. The article also analyses the journalist’s stance on the “Russian question”, his evaluation of the Russian emigration and its anti-Soviet aspirations. Two features of Łobodowski’s journalism on the Russian question are primarily highlighted: a clear exposition of his interests in Russia, its literature, poetry and culture, as well as his open resentment against the imperialist Russia, both tsarist and Soviet.

W artykule poruszono wątki rosyjskie emigracyjnej publicystyki Józefa Łobodowskiego na materiale kilku wybranych szkiców, esejów i recenzji, poczynając od lat 50. XX wieku, drukowanych w czasopismach, zwłaszcza paryskiej „Kulturze”, ale także w pismach londyńskich „Wiadomości”, „Tydzień Polski”. Celem podjętych rozważań było wpisanie tekstów publicysty w przestrzeń „programu wschodniego” i ideę dialogu polsko-ukraińsko-rosyjskiego, propagowanych w środowisku „Kultury” i Instytutu Literackiego w Paryżu. Zastosowano tu metodę obrazowania poglądów autora na „kwestię rosyjską”, ocenę emigracji rosyjskiej i jej dążeń anty-sowieckich. Zwrócono uwagę na dwie cechy publicystyki Łobodowskiego w kwestii rosyjskiej: eksponowanie zainteresowania Rosją, jej literaturą, poezją i kulturą, oraz nienawiść do Rosji imperialnej, zarówno dawnej jak i sowieckiej

Refine search results

2 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2 Woźniak A. E.

1 2019

1 2018

Search results

Polski dorobek naukowy Stefanii Andrusiw: Badania nad literaturą ukraińską

Wątki rosyjskie w publicystyce Józefa Łobodowskiego