Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 2

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
EN
Innovation component is the basis of modern business development, regardless of which field this business belongs in, who owns it and which structure its capital has. The challenges of modern society force to step up efforts of the developing countries in the direction of development of innovation infrastructure, which would allow taking a quantum leap in the development of industry and economy. These challenges predetermined the relevance of the chosen research. Formation and development of innovation policy in the economies of the developing countries is the actual task of recent studies of many authors. Identification of general trends in the development of leading countries will make it possible to work out a common strategy for the developing countries, in their further development of innovation policy. The purpose of writing this article was to perform the analysis of formation of innovation policy in the leading countries of the world, such as the United States of America and Japan to identify the peculiarities of these countries, common features and differences. During the research we applied methods of comparison, generalization, abstraction, analysis, elements of system analysis, algorithms and simulation. As a result of the survey we revealed peculiarities of formation and development of innovation policy of the United States and Japan with the following conclusions made: 1. The development of innovation policy of a state grows when coordination and key financing is provided by the state and by local governments, too. 2. The largest effect in the development of innovation activity for the countries with transition economies can be observed by choosing "selective" directions of development. 3. Creation of regional technological parks takes place with regard to historically established regional opportunities and directions. 4. Approval of the legislative base in the country, which must fully support (at all levels) innovation entrepreneurship. 5. Formation of a system of private (venture capital) funds, regulated by state programs in priority areas. At the present stage of development of the world economy, only innovation policy creates a vector of the development of a state. This is confirmed by the experience of such leading countries as the United States of America and Japan. As the result of generalization of the experience of formation of the innovation policy of these countries, we identified the main trends of development that can be applied in other developing countries, taking into account their national characteristics. All of the identified factors positively affect the increase of progressive indicators of the economy, well–being of society and the activity of integration at the international level. The novelty of the work lies in the fact that for the first time we analyzed formation of innovation policy in the USA and Japan to identify common peculiarities and differences in the development of innovation policy, as well as we attempted to obtain the scheme of creation of the basic structure that allows developing and implementing innovation. The obtained results can be applied to further systematization of information on the development of innovation policy for the formulation of a universal model.
UK
Інноваційний складник  ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави  зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження  законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені  чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані  результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі.
RU
Інноваційний складник  ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави  зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження  законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені  чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані  результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі. Рис. 1. Табл. 3. Бібл. 11.
EN
The interrelation of an enterprise strategy and the factors of successful implementation of the projects at an enterprise, and primarily, the compatibility of the parameters of projects with an internal environment of an enterprise is a priori necessary. The process of formation of a portfolio of projects is quite complex, so it is advisable to consider general mathematical setting of the problem of formation of a portfolio of projects and to identify the main concepts, within which to carry out the main task of this study. The purpose of the study is to obtain a publicly available algorithm of optimal selection of the projects for the portfolio of an enterprise that will meet its overall development strategy and will not conflict with the set of resources that is already available. In the course of performing the set tasks, we applied scientific methods: comparison, generalization, mathematics and system analysis, mathematical similarities and simulation. The information basis of the study is the authors’ designs relating to a portfolio analysis. The status of the tools and mechanisms of strategic management at a production enterprise was analyzed under conditions of competition and an enterprise development. It was revealed that at present there are many methods of selection of projects, but on the one hand, they are all incomplete, on the other, they possess complicated mathematics apparatus that makes it inaccessible for a wide application, which is why obtaining a simple approach is extremely necessary. The algorithm for the analysis of potential projects was proposed with the aim of their selection for the portfolio of an enterprise and further implementation. It was proposed to take into account the available resources of an enterprise and its current strategy. Applying this algorithm provides for the consistent analysis of the projects in order to identify possibilities of their implementation at a specific enterprise, taking into account the state of the enterprise’s resources, for the coordination of the plan of implementation of the portfolio of projects with the plans of an enterprise during different levels of planning, for the selection of the most promising projects for implementation in line with the strategy of development. The novelty of the research lies in an attempt to expand the parameters of an enterprise that should be included in the requirements for the selection of projects and will most accurately reflect the original status of the enterprise. On the basis of the proposed algorithm, it is planned in the future to build a mathematical model of formation of a portfolio, which will highlight the main settings needed to conduct a comprehensive analysis and assessment of the portfolio of a company. The parameters were proposed for the strategy of an enterprise, which allow systematically assessing of the possibility of implementation of its portfolio. With the use of the given indicators, we evaluated implementation of the portfolio of projects at the level of planning of functional units.
RU
Взаимосвязь стратегии предприятия и факторов успешного внедрения проектов на предприятии и в первую очередь совместимости параметров проектов с внутренней средой предприятия априори необходимы. Процесс формирования портфеля проектов является достаточно сложным, поэтому целесообразно рассмотреть общую математическую постановку задачи формирования портфеля проектов и определить основные концепции, в рамках которых будет решаться основная задача данного исследования. Целью исследования является получение общедоступного алгоритма оптимального отбора проектов в портфель предприятия, которые будут удовлетворять общей стратегии развития этого предприятия и не конфликтовать с уже существующим набором ресурсов. В ходе выполнения поставленных задач были применены научные методы: сравнения, обобщения, математического и системного анализа, математического подобия и моделирования. Информационной основой послужили авторские исследования в области портфельного анализа. Проанализировано состояние инструментов и механизмов стратегического управления на производстве в условиях конкурентной борьбы и развития предприятия. Выявлено, что на сегодняшний день существует множество методов отбора проектов, но, с одной стороны, все они являются неполными, с другой – имеют достаточно сложный математический аппарат, который не доступен для широкого применения, поэтому получение простого подхода крайне необходимо. Предложен алгоритм анализа потенциальных проектов с целью их отбора в портфель предприятия и последующей реализации. Предложено учитывать существующие ресурсы предприятия и его текущие стратегии. Применение данного алгоритма позволяет последовательно анализировать проекты с целью выявления возможности их реализации на конкретном предприятии с учётом состояния ресурсов предприятия, согласовывать план реализации портфеля проектов с планами предприятия на различных уровнях планирования, отбирать наиболее перспективные проекты к реализации в соответствии с определённой стратегией развития. Новизна исследований заключается в попытке расширить круг параметров предприятия, которые должны быть включены в требования по отбору проектов и позволяют максимально точно отобразить исходное состояние предприятия. На основе предложенного алгоритма в дальнейшем планируется разработка математической модели формирования портфеля, в которой выделены главные параметры, необходимые для проведения комплексного анализа и оценки его портфеля. Предложенные параметры стратегии позволяют системно оценить возможность реализации портфеля на предприятии. С использованием данных показателей проводится оценка реализации портфеля проектов на уровне планирования деятельности функциональных подразделений.
UK
Взаємозв’язок стратегії підприємства і факторів успішного впровадження проектів на підприємстві та в першу чергу сумісності параметрів проектів із внутрішнім середовищем підприємства апріорі необхідні. Процес формування портфеля проектів досить складний, тому доцільно розглянути загальну математичну постановку задачі формування портфеля проектів і визначити основні концепції, у межах яких слід виконувати основне завдання даного дослідження. Метою дослідження є отримання загальнодоступного алгоритму оптимального відбору проектів у портфель підприємства, які будуть задовольняти його загальну стратегію розвитку і не конфліктувати з тим набором ресурсів, який уже існує. У ході виконання поставлених завдань застосовано наукові методи: порівняння, узагальнення, математичного та системного аналізу, математичної подібності й моделювання. Інформаційною основою дослідження стали  авторські доробки, що стосуються портфельного аналізу. Проаналізовано стан інструментів і механізмів стратегічного управління на виробництві в умовах конкурентної боротьби і розвитку підприємства. Виявлено, що на сьогоднішній день існує безліч методів відбору проектів, але, з одного боку, всі вони  неповні, з іншого – мають досить складний математичний апарат, що робить його не доступним для широкого застосування, тому отримання простого підходу вкрай необхідне. Запропоновано алгоритм аналізу потенційних проектів з метою їх відбору у портфель підприємства і подальшої реалізації. Запропоновано враховувати існуючі ресурси підприємства і його поточні стратегії. Застосування даного алгоритму дозволяє послідовно аналізувати проекти із метою виявити можливості їх реалізації на конкретному підприємстві з урахуванням стану ресурсів підприємства, погоджувати план реалізації портфеля проектів із планами підприємства на різних рівнях планування, відбирати найперспективніші проекти для реалізації  відповідно до певної стратегії розвитку. Новизна досліджень полягає в спробі розширити коло параметрів підприємства, які повинні бути включені у вимоги щодо відбору проектів і дозволять максимально точно відобразити початковий стан підприємства. На основі запропонованого алгоритму в подальшому заплановано розробити математичну модель формування портфеля, у якій будуть виділені основні параметри, необхідні для проведення комплексного аналізу та оцінки портфеля підприємства. Запропоновано параметри стратегії підприємства, які дозволяють системно оцінити можливість реалізації його портфеля. Із застосуванням даних показників оцінено реалізацію портфеля проектів на рівні планування діяльності функціональних підрозділів.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.