Results found: 2

Search results

Sort By:

Limit search:

Нематеріальний складник групової трудової мотивації

100%

Don O. D., Privarnikova I. Y.

European Journal of Management Issues

2016

issue 7

185-193

Ограничения финансовых возможностей предприятий в увеличении материальных стимулов, в частности реальной заработной платы сотрудников, повысило внимание к нематериальной стороне мотивации. Поскольку мотивы и стимулы групповой мотивации достаточно не изучены, а подходы, применяемые для индивидуальной мотивации сотрудников, не всегда могут быть применены для мотивации группы, тема исследования актуальна. Цель работы – охарактеризовать нематериальную составляющую трудовой групповой мотивации, мотивационные типы работников и привести возможные нематериальные стимулы, специфичные в мотивировании группы достигнуть цели. Трудовую мотивацию нужно рассматривать как систему компонентов, представляющих собой совокупность мотивов внутреннего и внешнего происхождения, стимулирующих факторов, которые побуждают производственный коллектив к активной деятельности для достижения как личных, так и целей предприятия. Высокомотивированные работники – работники заинтересованные, а следовательно, достигая общих целей предприятия, они удовлетворяют личные потребности и сознательно выбирают определенный тип поведения. Охарактеризованы основные мотивы (потребности), которые побуждают работников к деятельности. Отмечено, что мотивов, определяющих поведение человека в процессе труда, множество, однако им управляют только некоторые из них, один из которых обязательно преобладает. Подбор состава команды с учетом различий в мотивах исполнителей обеспечивает начальные условия для успеха. Сделано предположение, что в кризисных условиях мотивационные потребности как отдельных работников, так и группы связаны в большей мере с ожиданием материального вознаграждения за выполненную работу. При ограниченных финансовых возможностях целесообразно применять нематериальную стимулы. Подбирая их, руководитель ориентируется на тот факт, что для улучшения своей работы исполнители должны находиться в среде, которая соответствует их основному эмоциональному состоянию. Неотъемлемые компоненты такой «здоровой» среды – правильная субординация, корпоративный этикет, микроклимат в коллективе, наличие опытного руководителя. Мотивационное воздействие как на отдельного работника, так и на группу в целом реализуют с учетом различий в потребностях, черт характера, рабочего поведения, статуса, квалификации. В статье дана характеристика мотивационных типов работников по этим критериям и оценена их способность работать в группе по шкале «низкая способность – высокая способность». Сделан вывод, что для эффективной мотивации работы группы при формировании команды предпочтение следует отдавать работникам хозяйственного типа, который вместе с инструментальным наиболее соответствует условиям результативной работы. Даны рекомендации по применению мотивационных стимулов в контексте «применение стимулов – формирование условий». Научная новизна исследования – выявление наиболее способного к групповой работе мотивационного типа сотрудников путем сопоставления их потребностей и стимулов. Результаты работы можно использовать для создания на предприятии реальных условий для построения групповой трудовой мотивации и заинтересованности каждого работника в росте производительности труда. Перспективные направления дальнейших исследований – оценка эффективности предложенных мотивационных стимулов повышения результативности групповой работы для различных сфер деятельности.

A limitation in financial resources of enterprises to increase financial incentives, in particular real wages of employees, led to paying more attention to the non-material part of motivation. Since the motives and incentives of group motivation have not been studied sufficiently, while the approaches used for individual motivation of employees, are not always applicable for the motivation of a group, the subject of present study is relevant. The goal of present work is to characterize non-material component of labor group motivation, motivational types of workers and to define possible intangible incentives specific to motivate a group to achieve its goal. Labor motivation should be considered as a system of components that represent a set of motives of internal and external origin, stimulating drivers that induce a labor collective to work actively towards achieving both personal and enterprise goals. Highly motivated employees are interested employees and, therefore, when reaching common goals of the enterprise, they satisfy their personal needs and consciously choose a certain type of conduct. We characterized the underlying motives (needs), which encourage employees to work. It is emphasized that the motives that define human behavior in the process of work are in plenty, but it is run by only a few of them, one of which necessarily prevails. A selection of team members with regard to differences in motives provides for the prerequisites for success. We assumed that under critical conditions, motivational needs of both individual employees and groups are mostly related to the expectation of financial remuneration for the work done. Under limited financial resources, it is expedient to use intangible incentives. When choosing them, manager should take into account the fact that in order to improve results of the work, employees must be in an environment that meets their basic emotional state. The integral components of such a "healthy" environment are proper subordination, corporate etiquette, microclimate in the team, presence of an experienced manager. Motivational impact on both the individual worker and the group as a whole is realized taking into consideration the differences in needs, character features, working behavior, status, qualifications, experience, and worldview. Present article characterized motivational types of workers by these criteria and assessed their ability to work in a group by a scale of "low capability – high capability". It was concluded that for the effective motivation of work of the group during team formation, preference should be given to people who can handle household work, who, along with those of the instrumental type, meet the requirements of effective work to a large degree. Recommendations are given on using motivational incentives in the context of the "application of incentives – forming the conditions". Scientific novelty of present research is the identification of motivational type of employee most inclined to work in group by comparing their needs and incentives. Results of the study might be used to create real conditions at an enterprise to build up group labor motivation and to engage each employee for increasing labor productivity. Promising directions for further research is the assessment of effectiveness of particular proposed motivational incentives to increase effectiveness of group work in different spheres of activity.

Обмеження фінансових можливостей підприємств у збільшенні матеріальних стимулів, зокрема реальної заробітної плати співробітників, підвищило увагу до нематеріального боку мотивації. Оскільки мотиви та стимули групової мотивації достатньо не вивчено, а підходи, застосовні для індивідуальної мотивації працівників, не завжди можна застосувати для мотивування групи, тема дослідження актуальна. Мета роботи – охарактеризувати нематеріальний складник трудової групової мотивації, мотиваційні типи працівників і навести можливі нематеріальні стимули, специфічні для мотивування групи досягти ціль. Трудову мотивацію потрібно розглядати як систему компонентів, що являють собою сукупність мотивів внутрішнього і зовнішнього походження, стимулюючих чинників, які спонукають виробничий колектив до активної діяльності для досягнення як особистих, так і цілей підприємства. Високомотивовані працівники – працівники зацікавлені, а отже, досягаючи загальних цілей підприємства, вони задовольняють особисті потреби та свідомо обирають певний тип поведінки. Охарактеризовано основні мотиви (потреби), які спонукають робітників до діяльності. Мотивів, які визначають поведінку людини в процесі праці, безліч, проте нею керують тільки декілька з них, один з яких обов’язково переважає. Підбір учасників команди із урахуванням розбіжностей у мотивах забезпечує початкові умови для успіху. Зроблено припущення, що в кризових умовах мотиваційні потреби як окремих працівників, так і групи здебільшого пов’язані з очікуванням матеріальної винагороди за виконану роботу. За обмежених фінансових можливостях доцільно застосовувати нематеріальні стимули. Під час їх добору керівнику необхідно враховувати той факт, що для покращення результатів роботи виконавці мають перебувати у середовищі, яке відповідає їх основному емоційному стану. Невід’ємні компоненти такого «здорового» середовища – правильна субординація, корпоративний етикет, мікроклімат у колективі, наявність досвідченого керівника. Мотиваційний вплив як на окремого працівника, так і на групу в цілому реалізують із урахуванням відмінностей у потребах, рисах характеру, робочої поведінки, статусі, кваліфікації, досвіді, світогляді. У статті охарактеризовано мотиваційні типи робітників за цими критеріями та оцінено їх здатність працювати у групі за шкалою «низька здатність – висока здатність». Зроблено висновок, що для ефективної мотивації роботи групи у ході формування команди перевагу слід надавати працівникам господарського типу, який разом з інструментальним найбільше відповідає вимогам результативної праці. Надано рекомендації щодо застосування мотиваційних стимулів у контексті «застосування стимулів – формування умов». Наукова новизна дослідження – виявлення найпридатнішого до групової роботи мотиваційного типу співробітників шляхом порівняння їх потреб і стимулів. Результати дослідження можна використати для створення на підприємстві реальних умов для побудови групової трудової мотивації та зацікавлення кожного працівника у збільшенні продуктивності праці. Перспективні напрямки подальших досліджень – оцінка ефективності окремих запропонованих мотиваційних стимулів підвищення результативності групової праці для різних сфер діяльності.

Формування бренда міста як інноваційний шлях підвищення його привабливості для туризму

100%

Smirnova T. A., Privarnikova I. Y.

European Journal of Management Issues

2015

issue 5

93-100

Now the image of Ukraine and its regions in the world is formed sporadically and chaotically. As a result, the attractiveness of individual cities and regions of Ukraine for tourists is very low. Increase in the level of global competition of regions and individual cities created the need for a positive image of a city on the tourist market. Promotion of local unique differences of such cities by building up a brand based on them is the most efficient tool to enhance tourism appeal of the region. Since building up brands for various objects and purposes has its specificity, with the growing importance of tourism for the regions of Ukraine we have to expand, explore the features of creation of a brand for individual cities to increase the attractiveness of the area for tourism. The goal of writing this article is to define the role of branding for tourist industry, to identify problems in this activity, to characterize the stages in a strategic approach to branding the cities to enhance their attractiveness for tourists. The study was performed by using the methods of scientific knowledge: analysis and synthesis, grouping, systematization, generalization. In the paper, a brand of a city is considered as a set of fixed values that reflect unique original consumer characteristics of this city and community, which are widely known, have gained public recognition and enjoy stable demand from consumers. The role of branding is highlighted in increasing the attractiveness of a city for tourism and it was established that branding is the most important factor of competitive advantage and the source of revenue to the city. It helps to the positioning of the region, to increase its competitiveness in different activities. Building up a brand of the territory is one of the ways to create the image and increase the level of awareness by the target groups, including tourists. In a certain context branding performs "educational" function. It will tell about unique city places and eventually form investment and tourist appeal. We analyzed branding activities in some cities. The main problems were detected in the activity at developing and promotion of brands to attract tourists. The stages of a strategic approach to building up efficient city brand were characterized: diagnosis of the situation and development of the objectives of branding; formulation of the essence of the brand; strategic plan of branding; implementation of the strategic plan, evaluation of the effectiveness of the created brand. The scientific novelty of this work consists in the development of the sequence of the phases of building up and implementation of the branding strategy of a city, which unlike other approaches to strategic branding takes into account the specifics of forming a city brand to enhance its attractiveness to tourists. The practical value of the work lies in the possibility of applying the proposed sequence of stages of development and implementation of the branding strategy by separate cities, territories in forming their own branding strategy, creation and promotion of the brand to attract tourists to the region. Further research might be conducted in the direction of the search for other ways of territorial development of the city, which will help attract tourists to the region.

Исследована роль брендинга в повышении привлекательности города для туризма. Проанализирована деятельность по брендингу в отдельных городах. Выявлены основные проблемы деятельности по формированию и продвижению брендов для привлечения туристов в регион. Исследованы этапы стратегического подхода по формированию эффективного бренда города

Нині у світі образ України та її регіонів сформовано несистемно й хаотично. У результаті привабливість окремих міст і регіонів України для туристів дуже низька. Зростання рівня глобальної конкуренції регіонів й окремих міст активізувала необхідність створення позитивного іміджу міста на туристичному ринку. Просування локальних унікальних відмінностей таких міст шляхом формування бренда на їх основі – найефективніший інструмент підвищення туристської привабливості регіону. Оскільки формування брендів для різних об’єктів і цілей має свою специфіку, зі зростанням значення туризму для регіонів України потрібно деталізувати, вивчити особливості формування бренда окремих міст для підвищення привабливості території для туризму. Мета написаної статті – визначення ролі брендингу міст для туристичної галузі, виявлення проблем у цій діяльності, характеристика етапів стратегічного підходу до брендингу міст для підвищення їх привабливості для туристів. Дослідження виконано за допомогою методів наукового пізнання: аналізу та синтезу, групування, систематизації, узагальнення. У роботі бренд міста розглянуто як сукупність усталених цінностей, що відображають неповторні оригінальні споживчі характеристики даного міста і спільноти, які широко відомі, отримали суспільне визнання і користуються стабільним попитом споживачів. Охарактеризовано роль брендингу в підвищенні привабливості міста для туризму й визначено, що брендинг є найважливішим фактором конкурентних переваг і доходів міста. За його допомогою позиціонують регіон, підвищують його конкурентоспроможність у різних сферах діяльності. Формування бренда території – один зі способів створення іміджу й підвищення рівня «впізнавання» міста цільовими групами, зокрема туристами. Певним чином брендинг виконує «освітню» функцію. За його допомогою розповідають усім про унікальні міста і зрештою формують їх інвестиційну і туристичну привабливість. Проаналізовано діяльність із брендингу в окремих містах. Виявлено основні проблеми діяльності із формування та просування брендів для залучення туристів. Охарактеризовано етапи стратегічного підходу щодо формування ефективного бренда міста: діагностика ситуації та формування цілей брендингу; формулювання сутності бренда; стратегічний план із просування бренда; реалізація стратегічного плану, оцінка ефективності сформованого бренда. Наукова новизна роботи полягає в розробці послідовності етапів формування і реалізації стратегії брендингу міста, яка на відміну від інших підходів до стратегічного брендингу враховує специфіку формування бренда міста для підвищення його привабливості для туристів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування запропонованої послідовності етапів розробки та реалізації стратегії брендингу окремими містами, територіями при формуванні власної стратегії брендингу, створенні і просуванні бренда для залучення туристів до регіону. Подальші дослідження можна проводити в напрямку пошуку інших шляхів територіального розвитку міста, які допоможуть залучати туристів до регіону.

Refine search results

2 European Journal of Management Issues

2 Privarnikova I. Y.

1 Don O. D.

1 Smirnova T. A.

1 2016

1 2015

Search results

Нематеріальний складник групової трудової мотивації

Формування бренда міста як інноваційний шлях підвищення його привабливості для туризму