Search results

1

Bohdan Kistjakowski i jego doktryna państwa prawnego

100%

Jędrysiak M.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2017

|

vol. 8

73-84

UK

Стаття присвячена постаті видатного українського соціолога, філософа, а також юри- ста – Богдана Кістяківського. Цей вчений дуже мало відомий і майже недосліджений у польській науковій літературі. Зважаючи на інтелектуальний формат Б. Кістяківсь- кого, необхідно представити його наукові погляди польському читачеві. Метою цієї статті є аналіз його думок на тему правової держави, конституційної держави, а та- кож, так званої, суверенності закону. Перша частина статті має на меті представити постать ученого як центральну тему дослідження, оскільки Б. Кістяківський був нешаблонним теоретиком, який зумів напрацювати власну методологію суспільних наук, специфічну теорію права, підтри- муючи тісний контакт із багатьма відомими мислителями початку ХХ століття (зокре- ма Максом Вебером та Ґеорґієм Єлінком). Таким чином, презентація його постаті і на- рис біографії починаються із представлення сімейного кола, дитинства, часу навчання, політичної діяльності, професійного життя та закінчуються діяльністю в структурах молодої української держави. Робиться спроба окреслення кола осіб, які могли мати на вченого важливий вплив у формуванні його поглядів. У цій частині статті також указа- но на інші наукові проблеми, зокрема: якими були погляди Богдана Кістяківського на державу як явище, звідки він черпав свої ідейні інспірації. Окрім цього, автором підда- ються аналізу важливі погляди вченого на проблему співвідношення держави і права, а також, яке розуміння і зміст вкладається у поняття правова держава. Наступна частина стосується методології досліджень Б. Кістяківського, а та- кож його поглядів на предмет права. Бо саме це є надзвичайно важливим для розу- міння його підходу до деяких питань, що пов’язані із суспільними науками. Б. Кістяківський перебував під впливом популярної на той час у Німеччині та Росії філософії неокантіанства. Автор задається питанням, наскільки цей факт позначивсяна формуванні власного методу вченого, який був названий науковим ідеалізмом. Це, зокрема, призвело до його специфічного бачення необхідності багатовимірного по- гляду на такі явища, як держава і право, тобто необхідності поєднання позитивістсь- кого, аксіологічного, соціологічного і психологічного підходів. Основна частина праці присвячена його розумінню правової держави. Зверне- но увагу на те, як саме він розуміє поняття влади, і яку роль вона виконує в контексті теорії держави. З наступної перспективи буде представлено бачення розвитку держав- них ладів, акцентуючи увагу на взаємовідношеннях держави і права: від розмежуван- ня держави і права шляхом абсолютизму, що використовує право як інструмент, аж до конституційної держави і правової держави, в якій органи влади виникають із юридичних норм і правил. Насамкінець, у статті наводяться найважливіші риси пра- вової (конституційної) держави у світлі розуміння Богдана Кістяківського, як-от: об- меження влади, парламентська репрезентація, деперсоналізація державної влади. У цьому контексті подається також запозичена від голландського теоретика Гуґо Краб- бе концепція суверенності права. Саме вона, за вченням Б. Кістяківського, повинна становити базову складову правової держави. Представленою є також його позиція щодо прав людини, а також критика триєдиного поділу влади. У підсумковій частині дається відповідь на питання дослідження: що таке пра- вова держава і які риси їй притаманні, а також питання: який світогляд міг стати ін- спірацією для цього українського мислителя.

EN

The article concentrates on Ukrainian legal philosopher and sociologist – Bogdan Kistiyakovsky. Kistiyakovsky was the a famous and important theoretician of law and state. This work is an attempt to describe his approach to the idea of state and the concept of sovereignty of law. First part on the article serves the purpose of showing Kistiyakovsky as an important historical figure and to show why is it relevant to know and understand his works. Thus, this part of article focuses mostly on his biography and the general depiction of his works. After brief description of his early life, family and political or scientific activity, second part would concentrate on his neokantian methodology of social science – a very important factor in his works – and briefly describe his idea of law. The main part of this paper analyzes the general shape of his theory of state, the main point of which is the idea of state power. Then his vision of development of state regimes will be described. That would let to realizing the main goal of the paper: understanding of his theory of the state law and the common relations between the law and the state. The next part focuses on his vision of the constitutional state. Ending contains a summary with answers the main problems of the article: what are the important features of the state law and what idea might had inspired the Ukrainian thinker.

2

Kwestia rasizmu w myśli ideologów Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów (1929–1945)

100%

Jędrysiak M.

Świat Idei i Polityki

|

2018

|

issue 17

214-240

PL

Celem artykułu jest wskazanie, czy w ideologii Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów znaleźć można elementy rasistowskie oraz jaką ewentualnie rolę pełniły. W nauce wciąż prowadzona jest dyskusja odnośnie do tego, czy OUN była organizacją o charakterze faszystowskim. Rozważania na ten temat często pomijają wątek rasizmu i jego roli zarówno we włoskim faszyzmie, jak i ukraińskim nacjonalizmie integralnym. Pomija się także rodzaj prezentowanego rasizmu. W artykule wykorzystano metodę historyczno-prawną, przy zastosowaniu badań porównawczych. W pracy odstąpiono od ściśle chronologicznego ujęcia problemu ze względu na czytelność wywodu: przyjęty układ pracy pozwala na prześledzenie omawianego problemu od kwestii najbardziej ogólnych do szczególnych. Analizie poddano prace istotnych myślicieli związanych z OUN, takich jak Dmytro Doncow, Wołodymyr Martynec′, Dmytro „Orłyk”, Julijan Wassyjan oraz Jurij Łypa. Zdecydowano się na wskazanie najważniejszych kwestii poruszanych w ich szkicach i książkach oraz porównanie ich poglądów. Porównanie pozwoliło wskazać, że rasizm często pojawia się w pismach ideologów OUN, jednak nie istnieje jedna jego wersja. Każdy z autorów prezentuje własne poglądy na ten temat oraz różne podejście. Jednocześnie zainteresowanie wątkami rasistowskimi wzrasta wyraźnie w drugiej połowie lat 30. oraz w latach 40. XX w. Nie jest to jednak rasizm biologiczny, lecz traktujący rasę jako zjawisko duchowe z pewną domieszką czynnika biologicznego.

EN

The goal of the article is to show what role did the racist elements play in the ideology of the Organization of Ukrainian Nationalists and whether they were present in that ideology at all. In the scientific discourse it remains controversial, whether OUN was in fact a fascist organization. Those discussions very often ignore the question of racism and its role in both Italian fascism and Ukrainian nationalism. It is also rarely analyzed what was the nature of those racist elements. In the article the historical-legal method has been used, as well as the comparative method. The problem has not been analyzed in the chronological manner, in order to secure the clarity of the article Applied structure of the paper allows showing the analyzed problem from the most general questions to more detailed ones. Works of the ideologists connected with OUN, such as Dmytro Dontsov, Volodymyr Martynec’, Dmytro Orlyk, Yuliyan Vassyjan and Yuriy Lypa have been analyzed, Author decided to underline most important parts of their thought presented in their books and pamphlets and compare their views on each issue. It allowed to indicate that racism is often a topic presented in the works of the ideologists of OUN, although there is no one version of that thought. Every author presents his own view on that topic and other approach. However, they seem to become gradually more interested in the problem of the race in late 30’s and 40’s. However Ukrainian racism is not a biological racism. It treats the race as the spiritual phenomenon with a biological substrate.

3

Wpływ ustawodawstwa Trzeciej Rzeszy na polskie projekty ustaw eugenicznych (1933-1939)

100%

Jędrysiak M.

Miscellanea Historico-Iuridica

|

2021

|

vol. 20

|

issue 1

53-80

EN

The matter of development of the eugenic movement has already been described in Polish science. A lot has been written regarding both the law of the Third Reich, as well as the history of the Polish eugenic movement. However, the Polish project of eugenic laws have never been thoroughly analyzed from the legal point of view, despite this topic being an object to commentaries in the Interwar period. Up to this point no one attempted to analyze how strongly did the Nazi eugenic concepts influenced the Polish projects of eugenic laws. According to some authors such inspirations are easily noticeable. Thus the thesis that the German law strongly influenced the Polish projects shall be subjected to a critical analysis. The goal of the paper is to compare the German eugenic law with Polish concepts on that matter, especially projects made by Leon Wernic. Due to the use of the comparative legal analysis in the historical perspective, it was possible to indicate the similarities and dissimilarities between the Polish projects and the Nazi laws: Law for the Prevention of Hereditary and diseases of offspring; the Nuremberg Laws; the Law for the Protection of the Health of the German People. The Polish drafts include the Preventive Eugenics Act published in 1934, the drafts of four eugenics laws published in 1935; project of the law: ,,On the inhibition of reproduction of dysgenic individuals" created by Wernic; draft of the law ,,On the inhibition of undesirable reproduction" made by Witold Łuniewski and ,,Eugenics Laws" prepared by Bohdan Ostromecki. The so-called "Eugenics Act" of 1938 has also been analyzed. The paper indicates that although Wernic explicitly pointed out his inspiration by German and Italian legislation, his concepts as well as concepts of other Polish eugenicists are original. Similarities with German legislation can be seen for example in the procedure of sterilization or a certain concordance of the catalog of diseases which qualified for sterilization. The Polish proposals, however, were not identical with the Nazi proposals. Neither were they racist or anti-Jewish in content. Moreover, the role of so-called positive eugenics was more strongly emphasized in Poland than in Germany.

PL

W polskim dyskursie naukowym temat rozwoju ruchu eugenicznego został już wielokrotnie poruszony. Wiele miejsca poświęcono zarówno ustawodawstwu przyjętemu w III Rzeszy jak i historii polskiego ruchu eugenicznego. Mniej miejsca we współczesnej nauce poświęcono jednak tematowi projektów polskich ustaw eugenicznych oraz ich analizy pod kątem prawnym, chociaż temat ten był komentowany przez prawników w okresie międzywojennym. Do tej pory nikt nie przebadał tego, w jakim stopniu koncepcje eugeniczne urzeczywistniane w nazistowskich Niemczech inspirowały polskie projekty analogicznych rozwiązań w zakresie prawa. Według części autorów inspiracje te są silne i łatwo dostrzegalne nawet po krótkiej analizie. Warto więc poddać tezę o silnym wpływie niemieckiego ustawodawstwa na polskie projekty krytycznej analizie. Celem pracy jest porównanie niemieckiego ustawodawstwa eugenicznego z polskimi koncepcjami w tym zakresie, w szczególności projektami autorstwa Leona Wernica. Dzięki wykorzystaniu metody prawno porównawczej w ujęciu historycznym wskazane zostały punkty zbieżne oraz rozbieżności w zakresie polskich projektów ustaw eugenicznych oraz ustaw nazistowskich: ustawy o zapobieganiu obciążeniom dziedzicznym i chorobowym potomstwa ustaw norymberskich, ustawy o ochronie zdrowa ludu niemieckiego. Polskie projekty to opublikowany w 1934 r. projekt Ustawy z zakresu eugeniki zapobiegawczej, wydane w 1935 roku projekty czterech ustaw eugenicznych, a także ustawy: ,,O hamowaniu rozrodu osobników dysgenicznych” Wernica, ,,O hamowaniu rozrodu niepożądanego” Witolda Łuniewskiego oraz ,,Ustawy eugeniczna” Bohdana Ostromeckiego. Omówiona została także tzw. ,,Ustawa eugeniczna” z 1938 roku. W pracy wskazano, iż jakkolwiek Wernic wprost wskazywał niekiedy na swoje inspiracje ustawodawstwem niemieckim i włoskim, tak koncepcje jego i innych polskich eugeników są oryginalne. Podobieństwa z ustawodawstwem niemieckim widać na przykładzie procedury sterylizacji czy też pewnej zgodności katalogu chorób, które kwalifikowały do sterylizacji. Propozycje polskie nie były jednak identyczne z nazistowskimi. Nie było w nich też treści rasistowskich oraz antyżydowskich. Co więcej, w Polsce mocniej niż w Niemczech akcentowano rolę tzw. eugeniki pozytywnej.

Refine search results

1 Miscellanea Historico-Iuridica

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Świat Idei i Polityki

3 Jędrysiak M.

1 2021

1 2018

1 2017

Bohdan Kistjakowski i jego doktryna państwa prawnego

Kwestia rasizmu w myśli ideologów Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów (1929–1945)

Wpływ ustawodawstwa Trzeciej Rzeszy na polskie projekty ustaw eugenicznych (1933-1939)