Search results

1

Syberiada, czyli polska golgota na Wschodzie. Historyczna pamięć społeczna elementem wychowania patriotycznego

100%

Niedojadło A.

Kultura – Przemiany – Edukacja

|

2021

|

vol. Tom IX

75-100

EN

It has been 102 years since Poland regained independence in 1918 and 82 years since the outbreak of World War II. This article, being devoted to the situation of Poles deported deep into the USSR, their martyrdom and even the Holocaust (it was better for the Soviets to destroy them through hard work, not by shooting, saving ammunition), inclines us to reflect on the issues of patriotism, national identity and the issue of security and defense of the country today. The problems discussed here are historically encompassed within the time period of 1939–1943, i.e. the most difficult time for Poles living in the USSR. Let it be a warning to Polish teachers, parents and those who govern the Polish state against a repetition of the described situation. Currently, young people should be educated not only in the spirit of tolerance and respect for other nations, but with the defense of the Polish raison d’état in mind. An important element of education is teaching young generations of Poles to draw conclusions from the past. You cannot live after failures according to the principle that “it’s easy to be wise after the event”. Teaching respect for one’s own freedom, democracy, free elections and opposing any nascent totalitarianism. The article allows to learn about the dramatic fate of Polish exiles in Siberia, evokes them and records their tragedy permanently in the memory of people (generations). It aims at developing the ability to think objectively and assess the causes that led to the martyrdom of Poles in the USSR. It also hopes to influence the adoption of the desired values and attitudes towards current political events in the world.

PL

Mija 102 lata od czasu odzyskania niepodległości w 1918 r. i 82 lata od wybuchu II wojny światowej. Artykuł poświęcony jest sytuacji Polaków wywiezionych w głąb ZSRR, ich martyrologii, a nawet holocaustowi (sowietom lepiej było wyniszczać przez ciężką pracę niż przez rozstrzelanie – oszczędność amunicji), zmusza do refleksji nad kwestiami patriotyzmu, tożsamości narodowej oraz bezpieczeństwa i obronności kraju w dzisiejszych czasach. Artykuł zamykają cezury czasowe lat 1939–1943, czyli najtrudniejszego okresu dla Polaków przebywających w ZSRR. Niech on stanowi przestrogę dla polskich nauczycieli, rodziców i rządzących państwem polskim przed powtórzeniem się opisywanej sytuacji. Obecnie należy uczyć i wychowywać młodzież nie tylko w duchu tolerancji, poszanowania innych narodów, ale również obrony polskiej racji stanu. Ważnym elementem wychowania jest nauczenie wyciągania wniosków z przeszłości przez młode pokolenia Polaków. Nie można żyć po porażkach w myśl zasady, że „Polak mądry po szkodzie; lecz jeśli prawda i z tego nas zbodzie, nową przypowieść Polak sobie kupi, że i przed szkodą, i po szkodzie głupi” (Jan Kochanowski, Pieśń V). Uczenie szacunku dla własnej wolności, demokracji, wolnych wyborów i przeciwstawiania się wszelkim rodzącym się totalitaryzmom. Artykuł pozwala poznać dramatyczne losy zesłańców polskich na Syberii, przypomnieć o nich i zapisać ich tragedię na trwałe w pamięci kolejnych pokoleń. Kształcić umiejętność obiektywnego myślenia i oceny przyczyn, które doprowadziły do martyrologii Polaków w ZSRR. Wpływać na przyjmowanie pożądanych wartości i postaw wobec bieżących wydarzeń politycznych na świecie.

2

Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини

80%

Ковальков О. Л.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 18

128-143

EN

The impact of the Soviet aggression in Afghanistan in 1979–1989 on US–Pakistan relations on the basis of predominantly American-Pakistani documents and memoirs has been examined in the article. Soviet intervention in Afghanistan led to the deterioration of Soviet-American relations, the curtailment of “détente” and the escalation of the Cold War. One manifestation of this was the United States’ full support for the Afghan opposition. The USA needed Pakistan as allies in this policy but it was sandwiched between Soviet-occupied Afghanistan and unfriendly India, so it needed reliable allies. In addition, the Afghan opposition parties’ headquarters, Mujahedeen training camps were located in Pakistan with almost 3 million settled refugees. The USA and Pakistan were mutually interested in close cooperation. The conditionality of changing the format of US-Pakistani relations by the civil war in Afghanistan and the involvement of the USSR on the side of the ruling People’s Democratic Party of Afghanistan have been proved. The relations between the USA and Pakistan in the 1980s developed in two directions: official and covert but under the Afghan crisis influence the United States gave in to its principles. Despite the dictatorial regime, violation of the conditions of nuclear non-proliferation the USA has significantly expanded its military-technical and economic assistance to Pakistan. This significantly strengthened the country's defense capabilities and position of M. Ziyaul-Haq’s regime and Pakistan has become in general one of the main allies of the USA in their support of the Afghan crisis opposition. The secret cooperation between the CIA and the Pakistani Interagency Intelligence in financing and supplying military property to the Afghan Mujahedeen, providing them with intelligence, assisting in the production and dissemination of propaganda materials was important. This had a marked effect on the Afghan war outbreak, greatly strengthened the Mujahedeen’s ability to resist Soviet troops, and significantly increased the disastrous consequences of the Afghan adventure for the USSR. After the Soviet troops’ withdrawal from Afghanistan, Pakistan lost strategic importance to the USA, and most programs of US-Pakistani cooperation were curtailed.

UK

У статті на підставі переважно американських і пакистанських документів і мемуарної літератури досліджено вплив агресії СРСР в Афганістані в 1979–1989 рр. на відносини між США і Пакистаном. Радянська інтервенція в Афганістан зумовила погіршення радянсько-американських відносин, згортання «розрядки» і загострення «холодної війни». Одним із проявів цього стала підтримка Сполученими Штатами афганської опозиції. США потребували союзників у цій політиці, одним з яких став Пакистан. Він був затиснутий між окупованим радянськими військами Афганістаном і недружньою Індією, тож потребував надійних союзників. До того ж у Пакистані розмістилися штаб-квартири афганських опозиційних партій, знайшли притулок майже 3 млн. біженців і були облаштовані табори підготовки моджахедів. США і Пакистан були зацікавлені у співпраці. Доведено зумовленість зміни формату американсько-пакистанських відносин громадянською війною в Афганістані та залученням у неї СРСР на боці правлячої Народно-Демократичної Партії Афганістану. З’ясовано, що відносини між США і Пакистаном у 1980-і рр. розвивались у двох напрямках: офіційному і прихованому. Під впливом афганської кризи США поступилися своїми принципами. Попри диктаторський режим і порушення умов ядерного нерозповсюдження США значно розширили військово-технічну й економічну допомогу Пакистану. Це значно посилило обороноздатність країни і посилило позиції режиму М. Зіяуль-Хака. Пакистан перетворився на одного з головних союзників США у регіоні загалом і в їх підтримці опозиції в афганській кризі зокрема. Важливою була таємна співпраця Центрального розвідувального управління США і пакистанської Міжвідомчої розвідки з фінансування і постачання військового майна афганським моджахедам, надання їм розвідувальних даних, сприяння у виготовленні та поширенні пропагандистських матеріалів тощо. Це мало помітний вплив на перебіг Афганської війни, значно посилило здатність моджахедів протистояти радянським військам і збільшило згубні наслідки афганської авантюри для СРСР. Після виведення радянських військ з Афганістану Пакистан втратив для США стратегічне значення, більшість програм американсько-пакистанського співробітництва були згорнуті.

3

Antecedents of the internment of the highest authorities of the Second Polish Republic in Romania in September 1939

80%

Walczak H.

Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej

|

2018

|

vol. 53

PL

Agresja Związku Sowieckiego na Polskę 17 września 1939 r. postawiła Królestwo Rumunii przed sprawą udzielenia jej pomocy, do której było zobligowane aliansem funkcjonującym od 1921 r. Kierownicy rumuńskiej nawy państwowej obawiali się podzielenia losu Rzeczypospolitej będącej ofiarą nie tylko ZSRR, ale broniącej się od przeszło dwóch tygodni przed napaścią III Rzeszy. Pragnąc uchronić swój kraj przed katastrofą poszukiwali sposobu uchylenia się od obowiązków sojuszniczych wobec Polski. Tymczasem polskie sfery rządzące w obliczu nieuchronnej klęski podjęły działania na rzecz przeniesienia politycznego kierownictwa państwa do Francji, chcąc u boku aliantów zachodnich kontynuować wojnę do zwycięskiego końca. Aby tam się znaleźć konieczne było uzyskanie od Rumunów zgody na przejazd do jednego z ich portów, by stamtąd móc kontynuować dalszą podróż. Zagrożenie inwazją sowiecką i niemiecką, sprawiało, iż władze w Bukareszcie korzystając z dość naciąganych powodów zdecydowały się na internowanie polskiej ekipy rządzącej. The aggression of the Soviet Union on Poland on 17 September 1939 faced the Kingdom of Romania with the matter of granting aid to Poland, to which it was obliged by an alliance from 1921 onwards. The heads of the Romanian state feared sharing the fate of the Polish Republic, which fell victim not only to the USSR, but had also been defending itself for more than two weeks against an assault by the Third Reich. Wishing to save their country from a catastrophe, they were looking for a way to evade their alliance duties towards Poland. Meanwhile, in the face of an imminent disaster, Polish leaders made steps to transfer the political leadership of the country to France, in order to continue fighting for victory alongside the Western allies. To move there, they needed to obtain an agreement from Romania to transfer to one of their ports, in order to be able to continue the journey. A threat of a Soviet and German invasion meant that the authorities in Bucharest, using rather far-fetched reasons, decided to intern the Polish government.

Refine search results

1 Kultura – Przemiany – Edukacja

1 Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Niedojadło A.

1 Walczak H.

1 Ковальков О. Л.

1 2022

1 2021

1 2018

Syberiada, czyli polska golgota na Wschodzie. Historyczna pamięć społeczna elementem wychowania patriotycznego

Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини

Antecedents of the internment of the highest authorities of the Second Polish Republic in Romania in September 1939