Search results

1

MacIntyre and the Challenges of Higher Education in the 21st Century

100%

Belmonte M. A.

Multidisciplinary Journal of School Education

|

2020

|

issue 18

13-33

EN

Reflection on the nature of the university and its role in contemporary society occupies an important place in the work of the philosopher Alasdair MacIntyre. His academic career and his view of the incommensurable nature of moral discourses combine to suggest an original and provocative proposal for a new model of higher education. This model is characterized by a unity based on a philosophical and theological formality capable of dispelling the dangers of fragmentation and utilitarian specialization. In MacIntyre’s proposal, the university becomes the most important vehicle for organizing knowledge and, consequently, for ordering social life.

2

Człowieczeństwo jako problem i wyzwanie edukacyjne

63%

Ostrowska U.

Roczniki Pedagogiczne

|

2021

|

vol. 13(49)

|

issue 2

7-32

EN

The issue of the ways of certifying humanity by contemporary people takes the rank of a priority task today and a challenge that goes into the future. The triad of key categories contained in the title of the article: humanity - problem - educational challenge constitute the clues that define the course of considerations undertaken in this text. I start them with terminological approaches, and then present the issues raised on the one hand from the perspective of perceiving humanity as a priority problem and challenge for humanity, which requires intensive epistemological and exploratory efforts, and on the other hand as a constitutive basis for educational theory and practice focused on insightful learning of humanity, as well as responsible certification by educational entities of this phenomenon in the anthropospheric universe in which attempts to improve elements of the world of values have no end.

PL

Kwestia sposobów zaświadczania człowieczeństwa przez ludzi współczesnych przybiera rangę priorytetowego zadania współczesności i wyzwania wykraczającego w przyszłość. Zawarta w tytule artykułu triada kategorii kluczowych: człowieczeństwo – problem – wyzwanie edukacyjne stanowi tropy wytyczające tok rozważań podjętych w niniejszym tekście. Rozpoczynam je od ujęć terminologicznych, a następnie prezentuję podjęte kwestie z jednej strony z perspektywy postrzegania człowieczeństwa jako priorytetowego problemu i wyzwania dla ludzkości, który wymaga intensywnych zabiegów epistemologiczno-eksploracyjnych, z drugiej strony jako konstytutywnej podstawy dla teorii i praktyki edukacyjnej ukierunkowanej na wnikliwe poznawanie człowieczeństwa, a także odpowiedzialne zaświadczanie przez podmioty edukacyjne tego fenomenu w universum antroposferycznym, w którym podejmowane próby doskonalenia elementów świata wartości nie mają kresu.

3

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

51%

Raszewska-Skałecka R.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2016

|

vol. 7

183-206

EN

The process of preparing public schools to include children at the age of 6 in the compulsory schooling system was initiated in the year 2009. The educational reform — in the field of lowering school age — from the beginning of its initiation was one of the most controversial social reforms. The lack of the acceptance of the aforementioned reform by the great majority of parents and other educational participants are results of the way in which the aforementioned reform was implemented and of the politicisation of educational solutions. This publication presents the analysis of conditions and circumstances of the shaping of the educational reform, concerning lowering educational age of children. The article was based, inter alia, on studies and opinions of the Supreme Chamber of Control and Ministry of Education in the field of preparing communes and schools to include children — at the age of 6 — in the compulsory education in the years 2009–2015.

UK

Реформа освіти у сфері зниження шкільного віку від початку її впровадження є однією з найбільш суперечливих суспільних реформ. Характер статті представляє аналіз умов і обставин її формування у сфері зниження шкільного віку і шкільного обов’язку шестирічної дитини у процесі здобуття освіти. Приготування державних початкових шкіл до початку навчання шестирічних дітей було процесом, який неперервно тривав від 2009 р. Це в основному є наслідком системних змін у освіті протягом декількох останніх років і продовженням освітньої політики держави. У соціально-освітній дискусії найчастіше задаванні питання стосуються таких проблем, як: виконання очікувань батьків зі сторони школи для шестирічної дитини, умови і наслідки зниження шкільного віку, роль і значення дошкільної освіти для дітей у цьому віці, створення різновікових груп, позмінна система роботи школи, яка виникає з організаційних умов і будови приміщень, чи і в якій мірі вказані зміни служать загальному добробуту? Одним з головних завдань держави є ведення освітньої політики, яка відповідає потребам суспільства і викликам змінного суспільно-економічного середовища, обов’язки держави у сфері конституційного права до навчання, яке виникає з Конституції Польської Республіки і закону про систему освіти. Освіта скерована на реалізацію загального блага, широко визнається державним завданням — відповідальність за виконання громадських освітніх завдань державою і органами місцевого самоврядування. ЇЇ особливим проявом є вимога забезпечення широкої доступності державних шкіл. Слід підкреслити, що освіта розглядається як один з чинників, що протидіють суспільним виключення, але також може бути однією зі сфер соціальної ізоляції. Тому важливим є запитання, чи навчання у ХХІ ст. це обов’язок чи привілей? Окрім цього, причини проведених освітніх реформ виникають з загального бачення освіти державою і викликів, які стають перед освітою, включених до її завдань і стратегічних цілей Міністерства національної освіти, а згодом і у правовому регулюванні. У цій справі свою думку висловила між іншим і Верховна контрольна палата. У ст. 70 п. 1 речення 2 Конституції ПР врегульовано, що наука до 18 року життя є обов’язковою. Зважаючи що “на конституційному рівні не було визначено нижню межу шкільної повинності, а це означає не було визначено вік дитини, яка розпочинає науку. Це означає, що питання початку шкільної повинності належить до способу виконання шкільної повинності і повинна бути врегульована у законі” . Таким чином роль закону зводиться до визначення способу виконання шкільної повинності (ст. 70 п. 1 речення 3 Конституції ПР). Відповідно до ст. 15 п. 2 з.с.о. у формі, яка виступає від 1 вересня 2014р. шкільна повинність дитини розпочинається від початку навчального року у тому календарного року, в якому дитина закінчила 6 років. Відповідно до перехідних положень ст. 13d i 13e закону від 19 березня 2009 р. про зміну закону про систему освіти, а також про зміну деяких інших законів (зб. з. № 56, п. 458 з наст. зм.) у навчальному році 2014/2015 виконання шкільної повинності розпочали діти, народжені 2007р., а також народжені в період від 1 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., на прохання батьків, могли розпочати виконання шкільної повинності. У свою чергу у шкільному році 2015/2016 виконання шкільного обов’язку розпочали усі діти народжені після 1 липня 2008р. до 31 грудня 2008р., які не почали виконувати шкільну повинність у шкільному році 2014/2015, а також всі діти народжені у 2009 році. Звідси також, первинне припущення про обов’язкову освіту шестирічних дітей від 1 вересня 2012р., перенесено на 1 вересня 2014 р. Окрім того, закон від 30 серпня 2013 р. про зміну закону про систему освіти, а також зміну деяких інших законів (Зб. з. поз. 1265) впроваджено регулювання, відповідно з яким, від 1 вересня 2014р. виконання шкільної повинності почали семирічні діти, а також шестирічні, народжені в період від 1 січня 2008р. до 30 червня 2008р. Від 1 вересня 2015р. до школи пішли діти народжені у 2009р. і народжені після 1 липня до 31 грудня 2008р. Зміни та проблеми, які виступають в освіті є результатом її постійної еволюції у виконанні своєї місії, заспокоєння зростаючих суспільних потреб і способу виконання громадських обов’язків. Впровадження до польської системи освіти шкільного обов’язку для шестирічних дітей викликало і надалі викликає широку суспільно-політичну дискусію щодо її обґрунтованості і наслідків, які з неї виникають. Слід додати, що “Освітні реформи дають надію, але також родять скептицизм, який пов’язують з не завжди вдалою їх реалізаціє”. Також вкотре вводяться зміни у цій сфері.

Refine search results

1 Multidisciplinary Journal of School Education

1 Roczniki Pedagogiczne

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Belmonte M. A.

1 Ostrowska U.

1 Raszewska-Skałecka R.

1 2021

1 2020

1 2016

MacIntyre and the Challenges of Higher Education in the 21st Century

Człowieczeństwo jako problem i wyzwanie edukacyjne

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda