Search results

1

Flipped Learning Model: Tools and Experience of Its Implementation in Higher Education

100%

Smyrnova-Trybulska E., Morze N., Kuzminska O.

The New Educational Review

|

2017

|

vol. 49

189-200

EN

The introduction of information and communication technologies constitutes one of the conditions for higher education development as well as a catalyst for enhancing ICT competences of all those involved in the educational process in order to form their 21st century skills. The article presents experience in the implementation of flipped learning in Ukraine and Poland. It also describes scenarios and collaboration tools for students’ practical activity, provides examples of learning objects representing resources for independent study and research, and criteria for assessing the effectiveness of the proposed model.

2

Education Process Digitalization in Sociocultural Activity Managers’ Training

88%

Lubarets V., Pavlenko D., Litvinova T.

Journal of Education, Technology and Computer Science

|

2020

|

vol. 11

|

issue 1(31)

EN

The process of the future sociocultural activity managers’ professional training under the conditions of information and educational environment in the higher education institutions is recreational-aesthetic and psychological-rehabilitative restoration of the future specialists’ intellectual and professional potential, which can be effectively applied in the different spheres of life.

3

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

75%

Дубініна О.

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

|

2016

|

issue 5(59)

282-289

EN

The article clarified the concept of information culture and information culture of the secondary school students, revealed the concept of “cyber-bullying”, which in the form of aggression involves violent acts with the aim of bringing harm or humiliation of the person using the information and communication tools, mobile phones, e-mail, social networks and the like; reasonable construction of the model of development of information culture of the participants in the educational process in secondary schools, namely solved its structural components (methodological and normative). It was found out that the methodological basis of creation in secondary schools of a model of development of information culture of the participants of the educational process is a representation of the handling of the educational process in the GЕI, which are clarified by allocating time characteristics of the control object. Also it is determined that the legal base of educational process management in the education institutions is a dynamic information system, which has external (global, national and regional) and internal components. Dynamism of the legal framework makes it necessary to develop activities and resources of the organization of information flows. The study is structured in the stages of formation of information culture of the participants in the educational process in the school. The conditions (understanding of the role of information in society, knowledge of information resources and commitment to their perception, the ability to search for information and select it from a variety of sources, the ability to analytical processing, use and creation of a new information, cyber-bullying prevention), components (the experience practice; the communicative experience of the person; the experience of creativity; communication expertise) of the development of information culture of the participants of the educational process at school and levels (high, good, medium, and low) and their formation are defined. It is concluded that the creation and realization of the model of formation of the information culture of the participants of the educational process in the secondary schools is vital for our time and society. The realization of this model is possible in any education institution at any stage of development of the information educational environment.

4

Виртуальная составляющая информационно-образовательной среды вуза как условие подготовки учителя

63%

Tumaleva E.

Relacje. Studia z nauk społecznych

|

2016

|

issue 1

9-24

PL

Streszczenie: W artykule przedstawiono cele i zadania informacyjno-edukacyjnego środowiska szkoły wyższej. Należą do nich: monitoring i wsparcie informacyjne procesów dydaktycznych i badań naukowych oraz doradztwo zawodowe studentów i słuchaczy szkół wyższych. Pokazana została realizacja zadań środowiska informacyjno-edukacyjnego na przykładzie uniwersytetów Federacji Rosyjskiej. Opisane są zasady przygotowania specjalistów w zakresie technologii informacyjnych, odpowiedzialność za tworzenie własnego środowiska informacyjnego; etapy kształcenia specjalistów w tym zakresie na przykładzie kształcenia pedagogicznego Państwowego Uniwersytetu Państwowego im. Herzena. Przeanalizowano czynniki efektywności funkcjonowania środowiska informacyjnego. Słowa klucze: środowisko informacyjno-edukacyjne, technologie informacyjne, wirtualny komponent szkoły wyższej, wielopoziomowość kształcenia pedagogicznego

EN

Abstract: The objectives and tasks of information-educational environment for higher education are presented. These include: monitoring and information support of teaching processes, scientific research; career counselling for students. The implementation of tasks for information and education environment at the examples of the universities of the Russian Federation is presented. The training rules for specialists in the field of information technology as well as the responsibility for creating their own information environment are described at the example of Herzen National State University. The factors of the effectiveness of information environment are analyzed. Keywords: information and educational environment, information technology, the virtual component of higher education, multi-level teacher training

5

Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття

63%

Демянчук М., Боднарук І.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 4

74-81

UK

У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.

EN

The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.

6

Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності

63%

Співачук В., Іконнікова М.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 2

38-44

UK

В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.

EN

In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.

Refine search results

2 Viae Educationis

1 Journal of Education, Technology and Computer Science

1 Relacje. Studia z nauk społecznych

1 The New Educational Review

1 Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

1 Kuzminska O.

1 Litvinova T.

1 Lubarets V.

1 Morze N.

1 Pavlenko D.

1 Smyrnova-Trybulska E.

1 Tumaleva E.

1 Іконнікова М.

1 Боднарук І.

1 Демянчук М.

1 Дубініна О.

1 Співачук В.

2 2022

1 2020