Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 10

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  legal policy
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Committing a Crime as a Reason to Limit the Ability to Perform Functions in Local Government Administration

100%
Bojarski J., Daśko N.
Polish Political Science Yearbook
|
2019
|
issue 4 (48)
663-674
EN
2018 local self-government elections in Poland were special ones. Brought to light mismatching of provisions of the Electoral Code and Act on Local Self-Government Employees and attempt to use it to obtain an advantage in fight for political power caused political emotions and legal controversies. The aim of this article is presents limits imposed by criminal law on right to be elected in this type of elections and more general, role of criminal law as a tool in politics. The article presents a problem of conflict of legal regulations regarding the right to be elected and perform a public function in a local self-government unit as a problem of conflict between will of voters and attitude of politicians to creation of law and aim they try to obtain.
2
Publication available in full text mode
Content available

Did Leon Petrażycki Set the Foundations of the Behavioural Economic Analysis of Law?

100%
Zyzik R.
Forum Prawnicze
|
2018
|
issue 4 (48)
101–113
3

Judicial Control in the Context of the Concept of Legal Policy of the Republic of Kazakhstan

100%
Kuanaliyeva G.
Internal Security
|
2013
|
vol. 5(1)
107-112
EN
This article is devoted to judicial control in criminal legal proceedings of the Republic of Kazakhstan in the light of the new Concept of legal policy set till 2020. In the article, the general characteristics and concept of judicial control, and also its signs and types are considered. Different views of scientists are analyzed. Foreign experience in the application of judicial control is related. The author states their point of view on this problem and gives a definition of the concept of judicial control. The code of criminal procedure of the Republic of Kazakhstan (RK Criminal Procedure Code) does not have a consolidated concept of judicial control. In the article, the author suggests making changes and additions to the existing Code of criminal procedure of the Republic of Kazakhstan through a definition of judicial control. The decree of the President of the Republic of Kazakhstan of August 24, 2009 No. 858, approved the Concept of legal policy of the Republic for the period from 2010 to 2020. The new Concept of legal policy of the Republic of Kazakhstan, defines proposals for the development of the national legal system of the country in the following decade. The concept of legal policy includes the institution of judicial control. Since Kazakhstan gained independence, a set of laws was adopted including the rights directed on providing, freedoms and legitimate interests of citizens. Certainly, in any country, however democratic it is, there are problems with human rights. But that Kazakhstan strongly intends to guarantee all Republic of Kazakhstan proclaimed in the Constitution the rights and freedoms of the citizens is obvious. Our country seeks the creation of a constitutional state, and tries to provide a guarantee from a certain arbitrariness in the activity of the competent government bodies and officials. In the Concept of legal policy of the Republic of Kazakhstan it is specified: “…priority of development of the criminal procedure right there is a further consecutive realization of the fundamental principles of the criminal legal proceedings directed on protection of the rights and freedoms of the person”. And in judicial control is also such a guarantee.
4
Publication available in full text mode
Content available

OCENA DZIAŁAŃ OPOZYCJI PARLAMENTARNEJ Z PUNKTU WIDZENIA POLITYKI PRAWA. ANALIZA ZJAWISKA KONTRPROJEKTÓW USTAW

100%
Zyzik R.
Polityka i Społeczeństwo
|
2016
|
issue 1(14)
102-110 (9)
EN
The parliamentary opposition is regarded as both positive and necessary for the ex-istence of a democratic political system. Opposition, in addition to legislative and control purposes in relation to the ruling party, has its primary objective, which is to win the next elections. So the question arises of the means of undermining the endorsement for the ruling party, of which at least some are related to the politicization of legislative proce-dures. The article analyzes the phenomenon of the legislative counter-proposals, which are an example of the politicization of legislation, understood as a breach of the rules and good practices of legislation in order to achieve political goals. The analysis will be carried out from a perspective of scientific legal policy, the discipline belonging to legal sciences involved in the establishment and development of conditions for the efficient creation and application of the law.
5
Publication available in full text mode
Content available

Problematyka konfliktów społecznych w exposés polskich premierów z lat 2007–2017

75%
Pękala M.
Adeptus
|
2020
|
issue 15
EN
Issues of Social Conflicts in Inauguration Speeches of Polish Prime Ministers in 2007–2017The article presents the assumptions and results of an analysis of the content of inauguration speeches of Polish Prime Ministers in 2007–2017: Donald Tusk (2007 and 2011), Ewa Kopacz (2014), Beata Szydło (2015) and Mateusz Morawiecki (2017). The aim of the study has been to answer the question whether and to what extent the issues of social conflicts were present in the speeches and what dispute resolution strategies were announced by the government. Social tensions were one of the leitmotifs of each of those speeches, mainly in the context of their negative impact on the effectiveness of public policy. The speeches often called for a reduction in rivalry both between political actors and between social groups. The need to overcome the crisis of citizens’ trust in state institutions was also ascribed great importance. In the face of social conflicts, the prime ministers announced that they would play the role of an “arbiter”, who would decide how particular resources would be distributed (more often), or a “negotiator”, who would conduct a partner dialogue with other social actors in order to reach a common agreement (less often). Problematyka konfliktów społecznych w exposés polskich premierów z lat 2007–2017Artykuł przedstawia założenia oraz wyniki analizy treści exposés polskich Prezesów Rady Ministrów z lat 2007–2017: Donalda Tuska (2007 i 2011), Ewy Kopacz (2014), Beaty Szydło (2015) i Mateusza Morawieckiego (2017), która służyła odpowiedzi na pytanie: czy i w jakim zakresie w wystąpieniach obecna była problematyka konfliktów społecznych oraz jakie strategie rozwiązywania sporów przez rząd były zapowiadane. Napięcia społeczne były jednym z motywów przewodnich każdego exposé, głównie w kontekście ich negatywnych skutków dla skuteczności polityki publicznej. W przemówieniach często pojawiały się apele o ograniczenie rywalizacji zarówno pomiędzy siłami politycznymi, jak i pomiędzy grupami społecznymi. Duże znaczenie przypisywano także konieczności przełamania kryzysu zaufania obywateli od instytucji państwowych. Wobec konfliktów społecznych premierzy zapowiadali pełnienie roli „arbitra” władczo rozstrzygającego, w jaki sposób przeprowadzona zostanie dystrybucja określonych zasobów (częściej), lub „negocjatora” prowadzącego partnerski dialog z innymi podmiotami społecznymi w celu wypracowania wspólnego porozumienia (rzadziej).
6
Publication available in full text mode
Content available

Доктрина права: понятие, етапы становления и перспектывы развития

63%
Puzikov R. V.
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
|
2018
|
issue 1(4)
70-107
RU
В статье предпринята попытка определения места и роли доктрины права в механизме государственного регулирования. Автор отмечает, что правовая доктрина является особенной категорией, с присущим исключительно ей языком выражения правовых идеи и способов формулирования положений (аксиом, правил, терминов и т.д.), а также, что немаловажно, доминированием недокументированной формы их выражения. Доктрина, будучи отправной точкой для объяснения правовых явлений, предопределяет их детальное изучение. В работе приводиться этимология термина «доктрина», определены её формы, описаны механизмы воздействия доктрины на развитие правовой системы как элемента, который вносит порядок в систему общественных отношений. Автор обращает внимание, что правовая доктрина всегда является продуктом научной активности, и сама по себе позволяет научным образом определить доминирующий тип мышления и правопонимания. Теоретико-правовые подходы, получившие официальную общественную поддержку, лежаться в основу концепции правовых реформ и идеологически определяют их развитие. К правовой доктрине, как её источнику, обращаются все субъекты, действующие в правовом пространстве. Устоявшиеся доктринальные цели и принципы способствуют планомерным преобразованиям общественных отношений. Однако только результаты комплексных исследований, характеризующихся глубиной и многоаспектностью, могут претендовать на статус правовых аксиом, догм и принципов. Правовая доктрина является ничем другим как проявлением формирования нового правового мировоззрения. В работе рассматриваются основные этапы возникновения правовой доктрины как регулятора общественных отношений, анализируются предпосылки, свидетельствующие о неэффективности применения правовой доктрины и правовой политики современного государства, а также перспективы их эволюции.
EN
The author made an attempt to determine the place and the role of the legal doctrine in the state regulatory mechanism. The author claims that the legal doctrine is a special category, with a specific language which presents legal terms and which can formulate regulations (axioms, principles, definitions, etc.), and what is equally important - the dominant, non-documentary form of their expression. The doctrine, being the starting point for revealing legal phenomena, forces them to examine them in detail. The article presents the etymology of the term "doctrine", defines its forms, describes the ways in which the doctrine influences the development of the legal system as an element which orders social relations. The author notes that the legal doctrine is always a product of scientific activity and this is the reason why it enables to define the dominant type of thinking and understanding of the law. Theoretical and legal approaches that have officially gained public support create concepts of law reforms and ideologically guide its development. All the institutions operating in the legal space refer to the doctrine of law - as its source. The perpetuated doctrinal goals and principles favor gradual changes in social relations. However, only the results of deep, multifaceted and comprehensive research can aspire to the status of legal axioms, dogmas and principles. The doctrine of law is nothing but the expression of the creation of a new legal worldview. The article also describes the basic stages of the emergence of the legal doctrine as a regulator of social relations, it analyzes the premises determining the ineffectiveness of applying the doctrine of law and the legal policy of a modern state, as well as prospects of their evolution.
7
Publication available in full text mode
Content available

General Problems of Public Policy Making in Poland – Qualitative Content Analysis of the Expose Speeches Made by Polish Prime Ministers: Beata Szydło (2015) and Mateusz Morawiecki (2017)

63%
Pękala M.
Przegląd Prawa Konstytucyjnego
|
2019
|
issue 6 (52)
77-91
EN
Article presents the conclusions resulting from a qualitative analysis of speeches giv- en by the Prime Ministers of Poland: Beata Szydło (2015) and Mateusz Morawiecki (2017). The aim of the study was to reconstruct the assumptions concerning public policy, including legal policy and issues related to the state system. The application of qualitative content analysis made it possible to determine, i.a. the main autotel- ic and instrumental values of the Polish legal system, as well as to identify the most important social objectives and ways of their implementation. The analysis of the speeches shows the dilemmas and challenges currently faced by decision-makers in Poland: political and social conflicts, legislative inflation, the need to increase ef- ficiency in public governance, supporting social capital. The main instruments for achieving social goals are: adoption of legal acts (laws and regulations) and the use of economic incentives.
PL
Artykuł przedstawienia wnioski z jakościowej analizy treści wystąpień premierów Pol- ski: Beaty Szydło (2015 r.) i Mateusza Morawieckiego (2017 r.). Celem badania była re- konstrukcja założeń dotyczących polskiej polityki publicznej, w tym polityki prawa oraz zagadnień ustrojowych. Zastosowanie metody jakościowej analizy treści pozwoliło okre- ślić m.in. główne wartości autoteliczne i instrumentalne polskiego systemu prawnego, a także zidentyfikować najważniejsze cele społeczne i sposoby ich realizacji. Analiza tre- ści przemówień ukazuje także główne dylematy i wyzwania, jakie stoją aktualnie przed decydentami kształtującymi politykę publiczną i politykę prawa w Polsce: spory poli- tyczne i światopoglądowe, inflacja prawa, konieczność podnoszenia skuteczności w za- rządzaniu instytucjami publicznymi, wspieranie kapitału społecznego. Głównymi in- strumentami osiągania celów społecznych są: przyjmowanie aktów prawnych (ustaw i rozporządzeń) oraz stosowanie bodźców ekonomicznych.
8
Publication available in full text mode
Content available

System zaufania społecznego jako współczesna odsłona polityki prawa

63%
Stanek J.
Horyzonty Polityki
|
2021
|
vol. 12
|
issue 41
47-64
EN
RESEARCH OBJECTIVE: The main goal of the article is to analyze the general principles of operating of the Social Credit System (SCS) in the context of the assumptions underlying the concept of the legal policy proposed by Leon Petrażycki. Based on new technologies the Social Credit System is currently tested and implemented by the government of the People's Republic of China. THE RESEARCH PROBLEM AND METHODS: SCS is grounded on the idea that it can change or modify the behavior of citizens and entrepreneurs, and finally it will lead to the reinforcement of the desired behaviours and the elimination of socially negative attitudes. The key problem - whether  the SCS can be considered as a modern version of legal policy - is analyzed in this text. To this purpose, the following research methods will be used: historical and philosophical analysis of Leon Petrażycki's theory, conceptual and theoretical analysis of the main assumptions of SCS.   THE PROCESS OF ARGUMENTATION: Firstly the basic assumptions of Leon Petrażycki's legal policy concept are presented. Following that, the principles and methods of the SCS functioning are considered. Especially, the status and the characteristics of the rules of conduct verified by the system that is based on trustworthiness are closely examined. RESEARCH RESULTS: As a result of the analysis, the SCS can be considered as a modern attempt to implement the assumptions of legal policy, in which the potential of new technologies is used. CONCLUSIONS, INNOVATIONS, AND RECOMMENDATIONS: The discussed way of using technological and IT tools to develop systems similar to SCS, including the future possibility of implementing artificial intelligence in such system, raises many concerns, the most important of which are indicated in the text.
PL
CEL NAUKOWY: Celem artykułu jest analiza ogólnych zasad funkcjonowania Systemu Zaufania Społecznego (SZS) w kontekście założeń koncepcji polityki prawa zaproponowanej przez Leona Petrażyckiego. Oparty na nowych technologiach System Zaufania Społecznego jest obecnie testowany i wdrażany przez władze Chińskiej Republiki Ludowej. PROBLEM I METODY BADAWCZE: Ideą działania Systemu Zaufania Społecznego jest zmiana lub modyfikacja zachowań obywateli oraz przedsiębiorców, które doprowadzą do utrwalenia pożądanych zachowań i eliminacji negatywnych społecznie postaw. W niniejszym tekście jest analizowane, czy SZS możemy uznać za współczesną odsłonę polityki prawa. W tym celu wykorzystano następujące metody: analizę historyczno-filozoficzną teorii Leona Petrażyckiego oraz analizę pojęciową i teoretyczną podstawowych założeń SZS.PROCES WYWODU: W pierwszej części opracowania zostaną przedstawione podstawowe założenia koncepcji polityki prawa Leona Petrażyckiego. W dalszej części analizowane są zasady i sposoby działania SZS, w tym szczególną uwagę poświęcono rozważaniom odnośnie do statusu i natury norm postępowaniaweryfikowanych przez system, który został oparty na zaufaniu. WYNIKI ANALIZY NAUKOWEJ: W wyniku przeprowadzonej analizy, SZS można uznać za współczesną próbę wcielenia założeń polityki prawa, w której są wykorzystane możliwości nowych technologii. WNIOSKI, INNOWACJE, REKOMENDACJE: Dyskutowany sposób wykorzystania narzędzi technologicznych i informatycznych w celu opracowania systemów zbliżonych do SZS, w tym przyszła możliwość użycia w takimsystemie sztucznej inteligencji, budzi wiele zastrzeżeń, z których najistotniejsze zostały wskazane w tekście.
9
Publication available in full text mode
Content available

Tradycja petrażycjańska w polskiej socjologii prawa albo o tym, co zyskaliśmy, nie odwołując się do Ehrlicha

51%
Cywiński Z.
Studia Iuridica
|
2018
|
vol. 74
99-133
PL
The goal of the presented paper is to show the qualities of Polish sociology of law that arise from how it formed and developed under the influence of a particular theoretical inspiration – the theory of Leon Petrażycki – specifically the ways that tradition has been influencing the direction of studies, as well as the descriptions of legal reality. According to the author, that influence is not limited to direct references, but has a broader scope that is expressed in an approach to analyzing the social context and functions of legal phenomena. To further emphasize the originality of Polish sociology of law, the article explains the differences between selected elements of Petrażycki’s theories and the proposals of Eugene Ehrlich. The problems that were undertaken by both scholars, and are still important to socio-legal studies, were presented from that point of view. Furthermore, the paper emphasizes the elements of Petrażycki’s works that did not appear elsewhere in early socio-legal thought. The study field is crucially narrowed by not orienting it towards analyzing and comparing initial ideas of Petrażycki and Ehrlich. Rather, it aims to analyze the possible influence of different views on differentiating the subjects of studies as well as their goals. In particular, the paper draws attention to the way Polish scholarship uniquely perceives the problematics of the social nature of legal phenomena, legal pluralism, the relationship between law and state (and especially legal phenomena unrelated to the state), legal culture and the usefulness of law as an instrument of social change. This is the perspective from which the paper presents selected Polish research projects and socio-legal analyses. The paper chiefly attempts to show a very particular quality of Polish sociology of law: the affirmation of legal phenomena that forms the basis for critique of faulty and socially dysfunctional official law.
10
Publication available in full text mode
Content available

Суб’єкти муніципально-правової політики як різновиду правової політики держави

51%
Marchenko V.
Krakowskie Studia Małopolskie
|
2022
|
vol. 3(35)
122-135
UK
Стаття присвячена дослідженню питання суб’єктів муніципально-правової політики. На основі наукових досліджень та положень вітчизняного та зарубіжного законодавства автором здійснено ґрунтовний аналіз підходів до визначення суб’єктів правової політики, муніципально-правової політики та наведено власне бачення з цього питання. У статті розглядається два підходи (діяльнісний та інституційний) до розуміння поняття «правова політика» у науковій літературі та на основі проведеного розподілу аналізуються підходи до визначення суб’єктів правової політики. Так, у роботі наведено наукові розробки представників діяльнісного підходу, у яких основним суб’єктом правової політики вважаються органи держави, висновується, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів правової політики. Досліджуються думки представників інституційного підходу та зазначається, що їх розуміння правової політики без виділення суб’єктів є досить спірним. У роботі окремо виділено науковий підхід, за яким під суб’єктами розуміються державні та муніципальні органи, сказано, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів. На підставі проведеного аналізу автор робить висновок, що до суб’єктів правової політики можна віднести органи держави та недержавні утворення (політичні партії, громадські організації, громадяни, наукове співтовариство). Звертаючись до визначення суб’єктів муніципально-правової політики автор аналізує підхід, за яким суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування та місцева громада (власне населення). Зазначається, що таке визначення суб’єктів в аспекті окремого виділення місцевої громади повністю відповідає положенням ст. 140 Конституції України. Досліджується підхід до виділення суб’єктів муніципально-правової політики, за яким суб’єктом є органи місцевого самоврядування. Автор вважає, що до такої позиції слід ставитися критично через те, що муніципально-правова політика формується та реалізується не лише на місцевому, а й на загальнодержавному рівні. За результатами проведеного дослідження висновується, що виділення державних та недержавних структур як суб’єктів є найбільш виваженою позицією у науковій літературі. На підставі проведеного аналізу наукової літератури та законодавчих актів автор доходить висновків, що під суб’єктами муніципально-правової політики необхідно розуміти державні і недержавні (політичні партії, громадські організації тощо) структури, а також окремих громадян, учених. Обґрунтовується виділення державних та недержавних структур як окремих груп суб’єктів муніципально-правової політики, а також їх поділ на низку менших підгруп.
EN
The article is devoted to the study of the issue of subjects of municipal legal policy. The author made a thorough analysis of approaches to the definition of legal policy, municipal legal policy and gives his own vision on this issue, based on scientific literature and the provisions of Ukrainian and foreign legislation. The article considers two approaches (activity and institutional) to the understanding of the concept of «legal policy» in the scientific literature and analyzes the approaches to the definition of «legal policy». Thus, the paper presents the scientific developments of the representatives of the activity approach, in which the main subject of legal policy is the state bodies, it is concluded that such an approach narrows the understanding of the subjects of legal policy. The opinions of the representatives of the institutional approach are studied and it is noted that their understanding of legal policy without the allocation of subjects is quite controversial. The paper singles out the scientific approach, according to which the subjects are understood as state and municipal bodies, it is said that such an approach also narrows the understanding of the subjects. The author concludes that the subjects of legal policy can include government agencies and non-governmental organizations (political parties, NGOs, citizens, the scientific community). Regarding the definition of subjects of municipal legal policy, the author analyzes the approach to which the subjects are public authorities, local governments and the local community. It is noted that this definition of subjects in terms of separate allocation of the local community is fully consistent with the provisions of Art. 140 of the Constitution of Ukraine. The approach to the selection of subjects of municipal legal policy, according to which the subject is local government, is studied. The author believes that this position should be criticized because the municipal legal policy is formed and implemented not only at the local but also at the national level. The results of the study conclude that the allocation of state and non-state structures as subjects is the most balanced position in the scientific literature. The author concludes that the subjects of municipal legal policy should be understood as state and non-state (political parties, public organizations, etc.) structures, as well as individual citizens, scientists. The separation of state and non-state structures as groups of subjects of municipal legal policy is substantiated, as well as their division into a number of smaller subgroups.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.