Results found: 2

Search results

Sort By:

Limit search:

Моделювання аксіологійно-маркованих значень топонімів та їхніх похідних в українській лінгвокультурі: актуалізація макроекстралінгвального чинника «війна»

100%

Космеда Т., Ковтун О.

Onomastica

2024

vol. 68

165-183

The paper presents the changes taking place in the Ukrainian linguistic culture under the influence of an extralinguistic macrofactor, related to “Russian world” propaganda and the hybrid Russia‑Ukraine war, including the full-scale invasion on February 24, 2022. The research under consideration focuses on the transformation taking place in the Ukrainian toponymic language worldview in the sphere of the national language culture. The authors in particular discuss renaming Ukrainian toponyms that arose under Russian ideological influence in the Soviet period, presenting Russian-language nominations, distorting the national linguistic consciousness as well as the functioning of quasi‑toponyms, called pseudo-republics, which appeared as a result of Ukraine’ territories having been occupied by Russian troops. Also focused on in the paper are the issues of Russian’ modeling of offensive paraphrases for nominating the choronym Ukraine, and the Ukrainian language opposition verbalization, which is designed to create axiologically-marked horonym Russia paraphrases, in particular, spelling it with a lowercase letter that aims at manifesting the axiological-orthographic norm expressing contempt, irony, etc. Modeling of new pragmatics within Ukrainian astionyms, which is connected, on the one hand, with the occupation consequences, Russian aggression (these are victim cities), and on the other hand - hero cities glorification that have acquired the status of the invincible: pragmatic meanings are modeled on the secondary nomination basis, metaphorization, language game techniques, the precedent phenomenon, associative reactions and reflections. Each connoted nomination has a transparent internal form that can be deciphered, presenting mainly generalizing and evaluative meaning, new symbols, images, pragmatic ambiguity. The toponym is considered as a clearly axiological marker of the environment. Relying upon the research results one can trace the great word-forming potential of toponyms, as they become productive creative bases for toponymic formations. The paper expands the linguoaxiology theory, in particular evaluation grammar, since it is about creating the models of axiological-grammatical meanings. The presented material complements the creative onomastics theory and practice, in particular creative toponymy, as well as political toponymy. The Russia-Ukraine war has caused a new burst of Ukrainians’ linguistic creativity regarding word-forming and pragmatic metamorphoses in the toponyms system manifesting the opposition native, own - foreign, strange, hostile. The analyzed material can be used for compiling dictionaries of connotative toponyms.

Стаття присвячена висвітленню змін, що відбуваються в українській лінгвокультурі під впливом екстралінгвального макрочинника, який пов'язаний із пропагандою «русского мира» та гібридною російсько-українською війною, ураховуючи й повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року. Дослідницьку увагу спроєктовано на трансформацію, що відбувається в українській топонімійній мовній картині світу, загалом у просторі національної лінгвокультури. Автори наукової розвідки фокусуються на проблемах перейменування українських топонімів, що виникли під впливом російської ідеології в радянський період, презентуючи російськомовні номінації, що викривляють національну мовну свідомість. У межах статті студіюється і функціювання квазітопонімів, що називають псевдореспубліки, які з’явилися внаслідок окупації територій України російськими військами, а також моделювання росіянами образливих перифраз для номінування хороніма Україна та вербалізація супротиву української мови, що спроєктований на створення аксіологійно-маркованих перефразувань хороніма Росія, зокрема й написання його з малої літери як вияв аксіологійно-орфографічної норми, що виражає презирство, зневагу, іронію тощо. Автори статті акцентують увагу на моделюванні нової прагматики в українських астіонімів, що пов’язано, з одного боку, із наслідками окупації, агресією росіян (це міста-жертви), а з другого, оспівуванням міст‑героїв, що набули статусу непереможних: прагматичні смисли моделюються на основі вторинної номінації, метафоризації, прийомів мовної гри, феномена прецедентності, асоціативних реакцій та рефлексій. Кожна конотована номінація має прозору внутрішню форму, що дешифрується, презентуючи переважно узагальнювально-оцінне значення, нові символи, образи, прагматичну багатозначність. Топонім розглядається як виразно аксіологійний маркер довкілля. За підсумками аналізу фактичного матеріалу наукової розвідки простежуємо великий словотвірний потенціал топонімів, оскільки вони стають продуктивними твірними основами для відтопонімних утворень. Розширюємо теорію лінгвоаксіології, зокрема й граматики оцінки, оскільки йдеться про творення моделей аксіологійно-граматичних значень та смислів. Презентований матеріал доповнює теорію і практику креативної ономастики, зокрема креативної топоніміки, а також топоніміки політичної. Російсько-українська війна викликала новий сплеск лінгвокреативності українців щодо словотвірних і прагматичних метаморфоз у системі топонімів, що презентують опозицію рідний, свій – чужий, ворожий. Описаний матеріал можна використати для створення словників конотативних топонімів.

Многоаспектная интерпретация фраземы в монографии Н. Алефиренко "Теоретичні питання фразеології": к юбилею ученого

81%

Космеда Т., Ковтун О., Осипова Т.

Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej

2022

vol. 57

Artykuł jest dedykowany wybitnemu rosyjskiemu i ukraińskiemu językoznawcy Nikołajowi Alefirence z okazji jego 75. urodzin. Dotyczy rozważań nad pojęciem frazemu, przedstawionych przez badacza w monografii Теоретичні питання фразеології [Zagadnienia teoretyczne frazeologii] (1987). Praca ta zawiera kompleksową i wielostronną analizę frazemu w kontekście filozofii języka wyznawanej przez autora, opartą na materiale języka ukraińskiego z wczesnego radzieckiego okresu działalności naukowej lingwisty. W artykule zwrócono uwagę na intertekstualne ujęcie zagadnienia. Odnotowano erudycyjność autora zarówno w kontekście tradycji, spuścizny językoznawstwa klasycznego, jak też nowatorskich poglądów we współczesnej lingwistyce, podpartych analizą dużej liczby słowników frazeologicznych, utworów literatury pięknej i publicystyki. Frazem jest traktowany jako zjawisko wieloaspektowe, definiowane za pomocą systemu określeń doprecyzowujących jego cechy i typy. Analizowany jest przez pryzmat semantyki, syntaktyki i pragmatyki. Rozumienie frazemu cechuje językoznawcza wieloaspektowość. Alefirenko uznaje go za (1) „symbol życia języka”, (2) strukturalną jednostkę systemu języka, (3) komponent językowego (frazeologicznego) obrazu świata, (4) element mający swoiste korzenie epistemologiczne, (5) aktywny składnik procesu komunikacyjnego, (6) komponent odzwierciedlający filozofię i logikę języka, (7) element związany z innymi jednostkami języka, na wszystkich jego poziomach, (8) „jednostkę najwyższego poziomu języka”, (9) „jeden ze sposobów wyrażania siebie przez człowieka”. Jest jednostką kompleksową i niepowtarzalną, której rozumienie odpowiada współczesnemu lingwistycznemu paradygmatowi naukowemu. Monografia powstała 35 lat temu, ale do dziś niewątpliwie pozostaje pracą nowatorską.

This article is dedicated to the renowned Russian and Ukrainian linguist Nikolaĭ Alefirenko on the occasion of his 75th birthday. The paper considers his approach to the study of the phraseme presented in his monograph Teoretychni pytannia frazeolohiï [Theoretical Issues of Phraseology] (1987), which includes a multi-dimensional and comprehensive description of this concept through the prism of his philosophy of language, and which is based on the material of the Ukrainian language from the early Soviet period of his scholarly activity. The article draws attention to the intertextual dimension of Alefirenko’s monograph, noting his knowledge of tradition and heritage of classical linguistics on the one hand, and novel approaches in the modern study of language on the other, coupled with a careful selection of illustrative material from a large body of phraseological dictionaries as well as literary works and journalistic texts. The phraseme is approached as a multifaceted phenomenon, and it is captured using a system of definitions clarifying its features and types. It is analysed in the context of the philosophy of language – through the prism of semantics, syntactics and pragmatics. The author’s scientific thinking is characterised by the ability to see this issue in all linguistic dimensions. As interpreted by Afirenko, the phraseme is (1) “a symbol of the life of a language”, (2) a structural unit of the language system, (3) a component of the linguistic (phraseological) picture of the world (4) with peculiar epistemological roots, (5) an active component of the communication process, (6) reflecting the philosophy and logic of the language and (7) demonstrating a kind of connection with units of all its levels; (8) “a unit of the highest language level”; (9) “one of the means of human self-expression”. In Afirenko’s model, the phraseme is a complex unit which is unique in nature, and his understanding fully corresponds to the modern linguistic paradigm. Although his study was written 35 years ago, it is certainly still novel today.

Refine search results

1 Onomastica

1 Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej

2 Ковтун О.

2 Космеда Т.

1 Осипова Т.

1 2024

1 2022

Search results

Моделювання аксіологійно-маркованих значень топонімів та їхніх похідних в українській лінгвокультурі: актуалізація макроекстралінгвального чинника «війна»

Многоаспектная интерпретация фраземы в монографии Н. Алефиренко "Теоретичні питання фразеології": к юбилею ученого