Search results

1

Trade Flows Between the European Union and the Eastern Partnership Countries: Dynamics and Prospects

100%

Grodzicki T.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2022

|

issue 4(35)

145-160

RU

Восточное партнерство является частью Европейской политики соседства, ориентированной на восточных соседей ЕС. Его основной целью является углубление политической и экономической интеграции ЕС с шестью странами Восточной Европы и Южного Кавказа: Арменией, Азербайджаном, Беларусью, Грузией, Молдовой и Украиной. Целью данной статьи является оценка развития торговых отношений ЕС со странами Восточного партнерства с 2002 по 2021 год и обозначение его перспектив. Результаты показывают, что ЕС входит в группу основных торговых партнеров стран Восточного партнерства. ЕС заметил и то, и другое: положительное сальдо торгового баланса с Беларусью, Грузией, Молдовой, Украиной и Арменией (кроме 2005 г.); и торговый дефицит с Азербайджаном. Объемы импорта и экспорта с годами увеличились, что также привело к лучшей экономической интеграции с ЕС. Однако будущие торговые характеристики и динамика ЕС-Восточного партнерства остаются неизвестными из-за российского вторжения в Украину, которое вызвало проблемы с торговыми потоками в Украине, и экономических санкций против России и Беларуси.

EN

The Eastern Partnership is a part of the European Neighbourhood Policy focusing on the EU’s Eastern neighbours. Its main objective is to deepen the political and economic integration of the EU with six countries in Eastern Europe and the South Caucasus: Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova and Ukraine. The aim of this paper is to assess the development of EU trade relations with Eastern Partnership Countries from 2002 to 2021 and to indicate its prospects. The results show that the EU is in a group of main trading partners of the Eastern Partnership countries. The EU noticed both: a trade surplus with Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine and Armenia (except in 2005); and a trade deficit with Azerbaijan. The volumes of imports and exports had increased over the years which also led to better economic integration with the EU. However, the future EU-Eastern Partnership trade characteristics and dynamics remain unknown due to the Russian invasion on Ukraine that caused troubles in trade flows in Ukraine and economic sanctions on Russia and Belarus.

2

Shift in the role of power system of Ukraine in the European electricity market

80%

Karyy O., Bokhonko I.

Handel Wewnętrzny

|

2017

|

issue 3 (368) Tom II

324-338

EN

The aim of this article is to present the changes that have taken place in Ukraine’s role as an exporter of electricity to the European Union and the Commonwealth of Independent States and to outline the prospects for a new function of Ukraine in the European electricity market. The authors provide an analysis of the state of the electric power industry in Ukraine and its technical parameters. There has been considered the indicators of export and import of electricity. In addition, the problems of association with the EU and further possible cooperation have been defined. The study was conducted by analyzing the statistics of European countries, summarizing the academic literature and internal documentation of energy-generating and transmitting companies of Ukraine. The study has revealed that Ukraine is turning from an exporter into an importer of electricity due to the partial loss of access to cheap local raw materials and the need for significant investment into the modernization of power-generating and transmitting capacities. At the same time prices for electricity in the European electricity market are continuously cutting. However, the integration of Ukraine into the European electricity market will not only increase the range of consumers for European electricity producers, but it will also contribute to more stable work of the electrical power system in Europe. If necessary, the electric power system of Ukraine is able to supplement the European electricity market with it capacities, meanwhile offering attractive electricity transit tariffs.

PL

Celem artykułu jest zaprezentowanie zmian, jakie zaszły w roli Ukrainy jako eksportera energii elektrycznej do Unii Europejskiej i Wspólnoty Niepodległych Państw oraz zarysować perspektywy dla nowej funkcji Ukrainy na europejskim rynku energii elektrycznej. Autorzy przedstawiają analizę stanu przemysłu energetycznego na Ukrainie jego parametry techniczne. Rozpatrzono wskaźniki eksportu i importu energii elektrycznej. Ponadto określono problemy stowarzyszenia z UE i dalszej możliwej współpracy. Badanie przeprowadzono analizując statystyki krajów europejskich, rekapitulując literaturę naukową i wewnętrzną dokumentację firm wytwarzających i przesyłających energię na Ukrainie. Badanie wykazało, że Ukraina z eksportera przeistacza się w importera energii elektrycznej w związku z częściową utratą dostępu do tanich surowców lokalnych oraz potrzebą znacznych inwestycji w modernizację mocy wytwórczych i przesyłowych energii. Równocześnie stale spadają ceny elektryczności na europejskim rynku energii elektrycznej. Z drugiej strony, integracja Ukrainy z europejskim rynkiem energii elektrycznej nie tylko zwiększy krąg konsumentów dla europejskich producentów elektryczności, ale również przyczyni się do bardziej stabilnej pracy systemu energii elektrycznej w Europie. W razie potrzeby system energii elektrycznej Ukrainy jest w stanie uzupełnić europejski rynek energii elektrycznej o własne moce, równocześnie oferując atrakcyjne taryfy za przesyłanie energii.

RU

Цель статьи – представить изменения, которые произошли в роли Украины как экспортера электроэнергии в Европейский Союз и в Сообщество Независимых Государств, а также зарисовать перспективы для новой функции Украины на европейском рынке элекроэнергии. Авторы представляют анализ состояниы индустрии электроэнергии в Украине и ее технических параметров. Рассмотрены показатели экспорта и импорта электроэнергии. Дополнительно определили вопросы ассоциации с ЕС и дальнейшего возможного сотрудничества. Изучение провели по методу анализа статистики европейских стран, представляя сводку научной литературы и внутренней документации украинских компаний по производству и передаче энергии. Изучение выявило, что Украина из экспортера электроэнергии преобразовывается в ее импортера из-за частичной утраты доступа к дешевому местному сырью и потребности в существенных инвестициях в модернизацию мощностей по производствуи передаче электроэнергии. Одновременно на европейском рынке электроэнергии поятоянно урезываются цены электричества. С другой стороны, интеграция Украины с европейским рынком электроэнергии не только увеличит круг потребителей для европейских производителей электроэнергии, но и лна тоже будет способстовать более стабильной работе системы электроэнергии в Европе. Если понадобится, система электроэнергии Украины тоже в состоянии дополнить европейский рынок электроэнергии своими мощностями, предланая заодно привлекательные тарифы по транзиту электричества.

3

Стан і перспективи зовнішньої торгівлі між Республікою Польща та Україною

80%

Рабошук А., Шиманська К.

Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

|

2016

|

issue 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy

254-268

UK

Євроінтеграційні процеси в Україні актуалізують значення збалансованого розвитку її зовнішньоторговельних зв’язків з країнами Європи, основним партнером серед яких є Польща. Дослідження проведене з метою окреслення напрямів розвитку зовнішньої торгівлі між Україною та Польщею на сучасному етапі реформаційних перетворень економіки України та з урахуванням можливих соціальноекономічних загроз глобального та регіонального характеру. В дослідженні застосовано методи спостереження, співставлення, причинно-наслідкового зв’язку. Перспективним напрямами співпраці України та Польщі у сфері зовнішньої торгівлі визначено удосконалення нормативної бази щодо уникнення подвійного оподаткування, спрощення митного регулювання і введення спеціальних митних режимів, впровадження сучасних методів транспортно-експедиційного обслуговування для інтенсифікації двосторонніх відносин, забезпечення збалансованості структури експорту та імпорту товарів і послуг з урахуванням рівня розвитку національних економік, регіональних ризиків для захисту торговельних інтересів обох держав.

PL

Ważne zmiany społeczno-gospodarcze zachodzące na Ukrainie wymagają umacniania międzynarodowej współpracy gospodarczej Ukrainy z partnerami europejskimi. Polska jest traktowana jako najbardziej obiecujący partner dla Ukrainy ze względu na wspólną przeszłość historyczną, kulturową i ekonomiczną. W artykule wskazano ogólne trendy w rozwoju handlu zagranicznego między Polską i Ukrainą, dokonano analizy głównych wskaźników struktury i dynamiki ukraińsko-polskich obrotów handlu zagranicznego, potwierdzających strategiczny charakter stosunków między obu krajami, jak również określono przesłanki zwiększenia wzajemnej współpracy. Biorąc pod uwagę wyniki badania, ustalono główne kierunki stosunków handlowych między Polską a Ukrainą, w szczególności współpracę transgraniczną, umacnianie innowacyjnego komponentu produkcji krajowej Ukrainy mające na celu zapewnienie konkurencyjności produktów ukraińskich, wzmożenie kontroli celnej towarów i modernizację pracy służb celnych. Wyniki podkreślają problemy i perspektywy stosunków handlowych między Ukrainą i Polską na podstawie decentralizacji zagranicznych relacji gospodarczych. Artykuł ma charakter badawczy.

EN

Important social and economic changes, which are taking place in Ukraine, require the strengthening of the international economic cooperation of Ukraine with the European partners. The Republic of Poland is referred to as the most promising partner for Ukraine due to the common historical, cultural and economic past. The general trends in the development of the foreign trade between the Republic of Poland and Ukraine have been disclosed, the main indexes of the structure and dynamics of the Ukrainian-Polish foreign trade turnover have been analyzed, certifying the strategic nature of the relations between the mentioned countries, as well as the prerequisites for enhancing the mutual cooperation have been defined. Taking into consideration the research results the main directions of the trade relations between the Republic of Poland and Ukraine have been stated, in particular, cross-border cooperation, strengthening of the innovation component of national production of Ukraine aimed at ensuring the competitiveness of the Ukrainian products, tightening of the control over the customs clearance of goods and movement of modernization of customs authorities. The results substantiated the problems and the prospects of the trade relations between Ukraine and the Republic of Poland on the basis of the foreign economic relations decentralization.

RU

Важные социально-экономические преобразования, происходящие в Украине, требуют усиления международного экономического сотрудничества нашего государства с европейскими партнерами. Наиболее перспективным партнером для Украины является Польша в связи с общим историческим, культурным и экономическим прошлым. В статье раскрыты общие тенденции развития внешнеторговых операций между Польшей и Украиной, проанализированы основные показатели структуры и динамики украинско-польского внешнеторгового оборота, свидетельствующие о стратегическом характере отношений между указанными странами, определены предпосылки усиления сотрудничества между ними. На этой основе сформулированы основные направления торговых отношений между Польшей и Украиной, в частности, трансграничное сотрудничество, усиление инновационной составляющей национального производства Украины для обеспечения конкурентоспособности украинской продукции, усиление контроля за таможенным оформлением движения товаров и модернизация работы таможенных органов. В выводах обоснованы проблемы и перспективы торговых отношений между Украиной и Польшей на основе децентрализации внешнеэкономических связей.

4

Агропродовольчий потенціал співробітництва у форматі Україна-Польща

61%

Zinchuk T.

Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

|

2016

|

issue 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy

285-300

UK

Досліджено теоретично-економічну сутність категоріального апарату «агропродовольчий потенціал» і методологічні підходи до розуміння понять «ресурси», «потенціал» та їх відмінності. Встановлено, що зв’язок між ресурсами та потенціалом є органічним та необхідним для досягнення високих результатів економічної діяльності підприємств, працівників, галузі та суспільства в цілому. Оцінено умови формування, розвитку та характерні риси агропродовольчого потенціалу України у процесі здійснення економічних трансформацій і аграрних реформ. Виділено проблеми, що гальмують процес адаптації аграрного сектора України до вимог ЄС, серед яких: стандарти якості та безпечності продуктів харчування, недостатність державної підтримки виробників агропродовольчих товарів, невідповідність державної аграрної політики принципам та нормам САП ЄС. В основу співробітництва в аграрній сфері між Україною та Польщею покладено основні засади євроінтеграційної стратегії України, які містяться в Угоді про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Виявлені основні напрями експортно-імпортної діяльності в аграрному секторі економіки з орієнтацією на світові ринки, ринки країн-членів ЄС, зокрема Польщі. Виділені пріоритети взаємної торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Польщею.

PL

Zbadano teoretyczno-ekonomiczną istotę kategorii „potencjał rolno-spożywczy” i podejścia metodologiczne do definicji takich pojęć jak „zasoby” i „potencjał”, a następnie zidentyfikowano różnic między nimi. Ustalono, że organiczny związek między pojęciami „zasoby” i „potencjał” jest niezbędnym warunkiem osiągnięcia wysokich wyników działalności ekonomicznej przedsiębiorstw, pracowników, branży i społeczeństwa jako całości. Dokonano oceny warunków kształtowania, rozwoju i najbardziej charakterystycznych cech potencjału rolno-spożywczego Ukrainy w procesie realizacji przeobrażeń gospodarczych i reform rolnych. Zidentyfikowano problemy, które spowalniają proces adaptacji sektora rolnego gospodarki Ukrainy to wymogów UE. Wśród nich akcent położono na następujące kwestie: normy jakości i bezpieczeństwa żywności, niedostateczny stopień udziału państwa i wsparcia producentów artykułów rolno-spożywczych, niezgodność polityki rolnej państwa z ustalonymi w UE zasadami i normami Wspólnej Polityki Rolnej (WPR UE). Analizę kierunków współpracy w sferze agrarnej między Ukrainą i Polską oceniono z pozycji eurointegracji, której podstawy rozwoju wprowadzono do Porozumienia o strefie wolnego handlu Ukrainy z UE. Zidentyfikowano najbardziej priorytetowe i perspektywiczne kierunki działalności eksportowo-importowej między Ukrainą i Polską w sektorze rolnym gospodarki.

EN

In her article, the author researched the theoretical and economic essence of the category called “agri-food potential” and methodological approaches to the definition of such notions as “resources” and “potential” with a further identification of differences between them. There is ascertained that the organic relationship between the notions “resources” and “potential” is an indispensable condition for achievement of high results of the economic activity of enterprises, employees, the branch, and the society as a whole. The author assessed the terms and conditions for formation, development, and the most characteristic features of the Ukrainian agri-food potential in the process of implementation of economic transformations and agricultural reforms. She identified the problems slowing down the process of adaptation of the agricultural sector of the Ukrainian economy to the EU’s requirements. Among them, the emphasis is made on the following issues: standards of food’s quality and safety, insufficiency of the state’s participation and support provided for food producers, incompliance of the state’s agricultural policy with the set forth in the EU rules and standards of the Common Agricultural Policy (CAP EU). The analysis of the directions of cooperation in the agricultural sphere between Ukraine and Poland is evaluated from the position of European integration whose developmental bases are included into the Agreement on the Zone of Free Trade between Ukraine and the EU. The author identified the most preferential and perspective directions of exports and imports between Ukraine and Poland in the agricultural sector of the economy.

RU

Исследованы теоретико-экономическая сущность категориального аппарата «агропродовольственный потенциал» и методологические подходы к определению таких понятий, как «ресурсы», «потенциал» с последующим выявлением отличий между ними. Установлено, что органическая связь между понятиями «ресурсы» и «потенциал» является необходимым условием для достижения высоких результатов экономической деятельности предприятий, работников, отрасли и общества в целом. Проведена оценка условий формирования, развития и наиболее характерных черт агропродовольственного потенциала Украины в процессе осуществления экономических трансформаций и аграрных реформ. Выявлены проблемы, которые замедляют процесс адаптации аграрного сектора экономики Украины к требованиям ЕС. Среди них акцент сделан на следующих: стандарты качества и безопасности продуктов питания, недостаточность государственного участия и поддержки производителей агропродовольственных товаров, несоответствие государственной аграрной политики установленным в ЕС правилам и нормам единой аграрной политики (ОАП ЕС). Анализ направлений сотрудничества в аграрной сфере между Украиной и Польшей оценен с позиции евроинтеграции, основы развития которой заложены в Соглашение о Зоне свободной торговли Украина-ЕС. Выявлены наиболее приоритетные и перспективные направления экспортно-импортной деятельности между Украиной и Польшей в аграрном секторе экономики.

5

Znaczenie otoczenia rynkowego w produkcji żywności w latach 2014-2013

61%

Hycnar A.

Progress in Economic Sciences

|

2015

|

vol. 2

203-215

PL

Celem pracy było przedstawienie otoczenia rynkowego przemysłu spożywczego, inwestycji i ekspansji zagranicznej. Otoczenie rynkowe w danym sektorze gospodarczym stanowi zasadnicze źródło szans i zagrożeń, atutów i słabości. W całej gospodarce Polskiej występował deficyt kapitału krajowego dlatego potrzebny był napływ kapitału od inwestorów zagranicznych. Najważniejszym napływem kapitału są bezpośrednie inwestycje, które posiadają bardzo ważne źródła finansowania procesów rozwojowych i restrukturyzacyjnych. Znaczący szybki rozwój polskiego eksportu rolno- spożywczego sugeruje, że firmy krajowe z branży spożywczej będą coraz więcej dokonywać inwestycji za granicą. Ekspansja zagraniczna dla polskich firm była zauważana dopiero w latach po akcesji. W Polsce udział produktów rolno- spożywczych w latach 2003-2013 w handlu zagranicznym znacząco wzrósł. W 2013 roku Polska znajdowała się na ósmym miejscu pośród państw Unii Europejskiej, biorąc do analizy eksport produktami rolno- spożywczymi. Odbiorcami polskich produktów rolno spożywczych są w przeważającym stopniu kraje Unii Europejskiej, do których kierowane jest około 80% eksportu rolno-spożywczego z Polski.

EN

The aim of the study was to present market environment, the food industry, investments and international expansion. The market environment in the economic sector is an essential source of opportunities and threats, strengths and weaknesses. In the Polish economy there was a deficit of domestic capital therefore an influx of capital from foreign investments was necessary. The most important inflow of capital are direct investments, which have a very important source of financing development and restructuring processes. Significant, rapid development of Polish agri-food exports suggests that domestic companies from the food sector will invest more and more abroad. Expansion abroad for Polish companies was noticed only in the years after joining the EU. In Poland, the share of agri-food products in the years 2003–2013 in foreign trade increased significantly. In 2013, Poland was on the eighth place among the European Union countries, when considering exports of agri-food products. The importers of Polish agricultural and food products are predominantly the countries of the European Union, which receive approximately 80% of agri-food exports from Poland.

RU

Целью данной работы было представление рыночного окружения продовольственной промышленности, инвестиций и заграничной экспансии. Рыночное окружение в данном секторе экономики является основным источником возможности и опасности, вероятности и слабости. Во всей Польской экономике существовал дефицит отечественного капитала, поэтому необходим был приток капитала от заграничных инвесторов. Главным притоком капитала являются непосредственные инвестиции, составляющие существенные притоки финансирования процессов развития и реструктуризации. Очень быстрое развитие польского аграрно-продовольственного экспорта указывает на то, что отечественные фирмы продовольственной отрасли планируют дальнейшее инвестирование за границей. Заграничная экспансия для польских фирм была замечена лишь в период после акцессии. В Польше участие аграрно-продовольственных продуктов в 2003-2013 годах во внешней торговле значительно возросло. В 2013 году Польша находилась на восьмом месте среди государств Европейского Союза, принимая во внимание анализ экспорта аграрно-продовольственных продуктов. Получателями польских сельскохозяйственных – продовольственных продуктов в преобладающей ступени были страны Европейского Союза, в которые направлялось около 80% аграрно-продовольственного экспорта из Польши.

Refine search results

2 Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

1 Handel Wewnętrzny

1 Nowa Polityka Wschodnia

1 Progress in Economic Sciences

1 Bokhonko I.

1 Grodzicki T.

1 Hycnar A.

1 Karyy O.

1 Zinchuk T.

1 Рабошук А.

1 Шиманська К.

1 2022

1 2017

2 2016

1 2015

Trade Flows Between the European Union and the Eastern Partnership Countries: Dynamics and Prospects

Shift in the role of power system of Ukraine in the European electricity market

Стан і перспективи зовнішньої торгівлі між Республікою Польща та Україною

Агропродовольчий потенціал співробітництва у форматі Україна-Польща

Znaczenie otoczenia rynkowego w produkcji żywności w latach 2014-2013