Search results

1

Языковой образ Польши и России в текстах обоюдных СМИ

100%

Lukianov D.

Acta Polono-Ruthenica

|

2020

|

vol. Tom 1 Nr XXV

163-175

RU

Общеизвестно, что средства массовой информации играют важ-ную роль в создании того или иного языкового образа. В данной статье анализиру-ется, как благодаря языковым средствам создаётся образ России в текстах польской газеты «Газета Выборча» и как аналогичным способом создаётся образ Польши в текстах российской газеты «Новая газета». На основании такого анализа удаётся выявить, какие характеристики русские и поляки приписывают друг другу. Кроме того, анализируется, как поляки и русские воспринимают друг друга с точки зре-ния политики, экономики, истории и культуры. В работе рассматриваются статьи, которые посвящены польско-российским отношениям на фоне политических, эконо-мических и исторических событий. Анализ польских СМИ показывает, что сквозь призму политических, экономических и исторических событий польско-российские отношения воспринимаются негативно, тогда как на фоне культурных событий польско-российские отношения воспринимаются положительно. Образ Польши, представленный в российской газете «Новая газета», независимо от затрагиваемого аспекта, существенно не отличается.

PL

It is a well-known fact that mass-media plays an important role in creating the language image of the world. In this article, the author analyses by what linguistic means the image of Russia is created in the texts of the Polish newspaper “Gazeta Wyborcza” and in which way the image of Poland is created in the texts of the Russian newspaper “Novaya Gazeta”. Based on this analysis, the author reveals what main characteristics Poles and Russians attribute to one other. Furthermore, the author explores how Poles and Russians perceive each other in the area of politics, economy, history and culture – aspects which are frequently taken up by the media. Therefore, the author investigates articles which are dedicated to Polish-Russian relations and connected to political, economic and historical events. The analysis of Polish media shows that through the prism of political, economic and historical events, Polish-Russian relations are seen negatively, whereas regarding cultural events, Polish-Russian relations are perceived positively. However, if it comes to the image of Poland presented in the Russian newspaper “Novaya Gazeta” – regardless whether the articles are about politics, economy, history and culture – the image is positive and relatively stable.

2

Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)

100%

Собенников А.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica

|

2021

|

issue 14

59-68

EN

The article is devoted to Chekhov’s stories from the life of peasants and explores how Chekhov described folk ideas about love, how he depicted gender roles and stereotypes prevalent in this environment. The short stories “Agafya” (1886) and “Baby” (“Peasant Wives”) (1891) are interesting from the point of view of describing the state of a woman in love, her role in marriage and her social lot. Chekhov is sensitive to the framework of the folk culture, as reflected in ‘Proverbs and Sayings of the Russian People’ collected by Vladimir Dal. It is marked by male dominance, male aggression, dependent position of a woman, her vulnerability. Young girls shown in “Agafya” and “Peasant Wives” have been married off without love, and female sexuality finds its expression in extramarital relationships. In “Agafya” Savka attracts women with masculine beauty and an artistic manner. His contemplation, “concentrated immobility” and his love for birds are signs of inner freedom: Savka is not like everyone else. His existential choice arouses sympathy in women so that they bring him food or make dates with him at night. In the time of the story, Agafya has been a wife for a year, and the fact that she goes out on a date at night indirectly reflects on her marriage with a railway switchman. She will be punished in the morning. In the short story “Peasant Wives” Mashenka also becomes a victim of male sexuality. When her husband had been conscripted and “packed off to Poland,” a neighbour, Matvey Savvich, began to call on the young woman and to help her with the harder household work. In his own interpretation, “a year had not passed before the Evil One, the enemy of all mankind, confounded me” [from Constance Garnett’s translation]. In Chekhov’s text, the male character does not admit his guilt in seducing another man’s wife; he puts the blame on the woman. Thus, he does not perform the main gender role of a man – to be the protector of his beloved. In Chekhov’s short story there are two gender motives that explain a woman’s love: the first is male help with the household; the second is women’s loneliness, the need for contact and men’s affection. In Matvey Savvich’s description Masha is an adulteress and a criminal. And in all subsequent events – the wife getting bitten by her returned husband, his death from poisoning – Matvey takes the side of the formal justice. Chekhov’s short stories are anti-literary in that they reveal the author’s purpose as depicting peasant and burgher life as actual existence. There is no aestheticisation, heroisation or idealisation of peasant life, which were the sins of the populist writers (narodniki). Chekhov’s Agafya and Mashenka are Russian women, their fates are typical both in terms of gender sociology and of gender psychology. Behind the complex narrative structure, the biographical author (Chekhov) hides his own feeling of pity and compassion for a specific female fate.

RU

Статья посвящена рассказам Чехова из народной жизни, тому, как Чехов описал на- родные представления о любви, обрисовал гендерные роли и стереотипы в этой среде. Рас- сказы Агафья (1886) и Бабы (1891) интересны описанием состояния влюбленной женщины, ее роли в браке, ее социальной судьбы. Чехов чуток к рамкам народной культуры, которые можно найти в Пословицах и поговорках русского народа Вл. И. Даля: мужское доминиро- вание, мужская агрессивность, зависимое положение женщины, ее бесправие. В Агафье и в Бабах молодых девушек выдали замуж без любви, и женская сексуальность проявляется в отношениях с мужчинами вне брака. Савка в Агафье привлекает женщин мужской кра- сотой и артистичностью. Его созерцательность, «сосредоточенная неподвижность», любовь к птицам – признаки внутренней свободы, он не такой, как все. И женщины «жалеют» его за этот экзистенциальный выбор, носят еду, приходят ночью на свидание. Агафью выдали замуж «год назад», и то, что она ночью приходит на свидание, – косвенная характеристика ее брака с железнодорожным стрелочником. Утром ее ждет расправа. В рассказе Бабы Машенька тоже становится жертвой мужской сексуальности. Ког- да мужу «забрили лоб» и «погнали в Царство Польское», Матвей Саввич, сосед молодой женщины, стал к ней захаживать, помогать по хозяйству. В его интерпретации «не прошло и года, как смутил меня нечистый дух, враг рода человеческого». У Чехова герой не признает своей вины, что он соблазнил чужую жену; вину он перекладывает на женщину. Тем самым он не выполняет главную гендерную роль мужчины – быть защитником любимой женщины. В рассказе Чехова два гендерных мотива, поясняющих любовь женщины: первый – мужская помощь по хозяйству; второй мотив – женское одиночество, потребность в общении, в муж- ской ласке. В описании Матвея Саввича – Маша прелюбодейка и преступница. И во всех дальнейших событиях – избиении жены мужем, вернувшимся со службы, его смерти от от- равления – он принимает сторону формального правосудия. Рассказы Чехова антилитературны, т. е. в них обнаруживается установка автора на изо- бражение крестьянской и мещанской жизни как экзистенции. В них нет эстетизации, героиза- ции или идеализации мужицкой жизни, чем грешили писатели-народники. Агафья и Машенька у Чехова – русские женщины, их судьбы типичны и в аспекте гендерной социологии, и в аспекте гендерной психологии. За сложной повествовательной структурой биографический автор (Че- хов) скрывает собственное чувство жалости и сострадания к конкретной женской судьбе.

3

Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійному середовищі

100%

Храбан (Khraban) Т. T.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 5(2)

93-105

UK

Мета статті – дослідити особливості відтворення і конструювання ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, в Збройних силах України. Матеріали та методи. На першому етапі особливості конструювання гендерних стереотипів були вивчені за методикою якісного контент-аналізу, на другому етапі були використані інтерпретатівний і пояснювальний методи дискурс-аналізу. Матеріалом дослідження послужили текстові фрагменти і фотографії, які розміщені на сторінках групи соціальної мережі Facebook «Military service – Військова служба». Результати та дискусії. На специфіку відтворення і конструювання стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі велику роль відіграє реалізація психологічних функцій ґендерних стереотипів. Когнітивно-адаптаційна функція на лінгвістичному рівні реалізується через когнітивну ґендерну метафору. Фемінні метафори стають тим інструментом, які ламають традиційні стереотипні уявлення про жінок і пропонують нову перспективу – відсутність поляризації між статями, а також таку взаємодію чоловіків і жінок у військовій корпоративній культурі, що базується на довірі і підтримці. Ціннісно-захисна психологічна функція ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі спрямована на підтримку колективних цінностей, виправдання і раціоналізацію дискримінаційного ставлення до чужої групі. Ґендерні стереотипи щодо жінки використовуються не для створення опозиції «чоловік ¬ жінка» або «чоловіче – жіноче», а «військові – цивільні». Конструктивна функція гендерних стереотипів спрямована на внутрішнє прийняття світоглядної позиції військовослужбовців, попередити стрес, який пов’язаний із необхідністю підпорядкування у військовому середовищі. Соціальні функції ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, дозволяють чоловікам-військовослужбовцям відтворити емоційно-значущі для них ситуації, в яких були реалізовані їх потреби у визнанні і любові. Надалі це сприяє встановленню психологічного комфорту і глибоких емоційних зв’язків між чоловіками і жінками в різностатевих колективах. Аналіз функцій ґендерних стереотипів не виявив відносин конкуренції і ворожнечі між фемінністю і маскулінністю у військовому середовищі. Висновки. На теперішний час ґендерна стереотипізація жінки у військовому середовищі стає гнучкою, а стереотипи коригується залежно від соціального контексту. Причина цього процесу ховається в специфіці професійної діяльності військових, яка полягає в тому, що в армії ефективність виконання поставлених завдань можлива лише при наявності єдиної системи прийняття корпоративних цілей, цінностей і відносин. Ідентифікація жінок по ґендерним ознакам виявляється другорядною, актуальною стає її ідентифікація з соціально-професійною групою. Жінки нарівні з чоловіком стають носіями ідей та ідеалів військово-професійної діяльності, а оновлений ґендерний стереотип включає в себе цінності, норми, правила поведінки, що пропагуються корпоративної військової культурою.

EN

The aim of the article is to study the process of the reproduction and changing of gender stereotypes relating to women in the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. The method of qualitative content analysis, interpretive and explanatory methods of discourse analysis have been used. Materials to conduct this research are publications, comments and pictures on the pages of group “Military service” in a social network Facebook. Results & discussions. In the military environments gender stereotypes’ psychological functions have profound effects on the specificity of the reproduction and changing of stereotypes relating to women. At the linguistic level the cognitive-adaptive function is realized through the cognitive gender metaphor. Feminine metaphors are becoming instruments that breaks down traditional stereotypes of women and offers a new perspective, namely the absence of polarization between the sexes, as well as the trust and support of interaction between men and women in the military corporate culture. The value-protective psychological function of gender stereotypes relating to women is aimed to maintain collective values, justify and rationalize discriminatory attitudes towards an alien group. Gender stereotypes relating to women are used not to create the opposition “man – woman” or “male – female” but “the military – civil persons”. The constructive function of gender stereotypes is aimed at the internal acceptance of servicemen’s worldview position; it helps to prevent the stress associated with the need for subordination in the military environment. The social functions of gender stereotypes relating to women help a military man to reproduce situations that are emotionally significant for him, in which his needs in recognition and love have been met. Further, this will contribute to the establishment of psychological comfort and deep emotional ties between men and women in a heterogeneous team. The analysis of the gender stereotypes’ functions did not reveal the relationship of competition and hostility between femininity and masculinity in the military environment. Conclusions. For today in the military environment the gender stereotyping of women is becoming flexible, and stereotypes are changing according to social context. The root cause of this process is the specifics of the military professional activities, when the effectiveness of accomplishing the stated tasks is possible only if there is a unified system for accepting corporate goals, values and relationships. The identification of woman on the basis of gender is secondary, but her identification with a social and professional group becomes urgent. Women, just like men, become the bearer of the ideas and ideals of military professional activity, and the updated gender stereotype includes values and norms promoted by the corporate military culture.

4

Коммуникативный феномен морально-этических посылов Иисуса Христа: дискурсивно-типологический аспект

99%

Мельник Я.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2019

|

issue 17

53-64

EN

The article discusses the particulars of the shaping of the discursive and informational space in the ethnic culture of ancient Jews in the context of the teachings of Jesus Christ. The key model of the Messiah’s communicative behavior was the message. The message is considered a new term and conceptual category of modern discourse and communicative linguistics. In the context of the communicative concept of the Son of God, it should be understood as a basic model that differs from teachings, moralizations, instructions, a prophetic imperative, etc. The proposed interpretation is a subtly different type of development of the idea, its composition and thematic design. The communication and information message in the texts of the New Testament is based on a moral and ethical construct platform, the main purpose of which is to change cultural and spiritual constants and stereotypes and to steer the human world to follow a judicious and pious course. This is the main mission of Jesus Christ as the Son of God: the legislator of the structure of the universe and human civilization.

RU

В статье рассматривается специфика формообразования дискурсивно-информационного пространства в этнокультуре древних иудеев в контексте учений Иисуса Христа. Ключевой моделью коммуникативного поведения Мессии был посыл. Посыл же рассматривается как новая термино-понятийная категория современной дискурсологии и коммуникативной лингвистики. В контексте коммуникативной концепции Сына Божьего следует воспринимать как базисную модель, которая отличается от поучений, нравоучений, наставлений, морализации, пророческого императива и т.п. Предложенная интерпретация представляет собой несколько иной тип разворачивания идеи, ее композиционно-тематическое оформление. В основе коммуникативно-информационного посыла в текстах Нового Завета лежит морально-этическая конструкт-платформа, главная цель которой состоит в изменении культурно-духовных констант и стереотипов и направлении мира человека в благоразумное и богоугодное русло. Это является главной миссией Иисуса Христа как Сына Божьего – законодателя устройства Вселенной и человеческой цивилизации.

5

Стереотипы внешности: гендерные и возрастные различия

80%

Ткалич М. Г., Зинченко Т. П.

Psychologiczne Zeszyty Naukowe

|

2018

|

issue 2

79-92

RU

Цель исследования состоит в определении и обосновании методологических трудностей и особенностей исследования стереотипов внешности, их гендерных и возрастных различий. В работе определены основные теоретические и методологические подходы к изучению процесса стереотипизации, социальных стереотипов, стереотипов как механизма формирования дискриминации. Проанализированы проблемы методологии и методики изу- чения стереотипов внешности: расплывчатость интерпретации категории «внешнего вида», что усложняет четкую операционализацию понятий; множественность существующих крите- риев «красоты» и «внешности» - разработку объективного инструментария их оценки. Также определены гендерные и возрастные различия стереотипов внешности. В контексте этого рассмотрены феномены эйджизма и лукизма как результатов действия стереотипов и практик дискриминации. Представлены возможности эмпирического изучения данных феноменов.

PL

W artykule przedstawiono trudności metodologiczne w badaniach stereotypów związanych z wyglądem oraz ich zróżnicowanie względem płci i wieku. Pokazano teoretyczne i metodologiczne podejścia do analizy stereotypów społecznych i ich roli jako mechanizmu dyskryminacji społecznej. Zwrócono uwagę na nieścisłości w interpretacji kategorii wyglądu zewnętrznego, na mnogość istniejących kryteriów „piękna” i „wyglądu zewnętrznego”. Omówiono możliwości empirycznego badania stereotypów wyglądu

EN

The purpose of the study is to identify and justify methodological difficulties and features of the study of stereotypes of appearance, their gender and age differences. The paper identifies the main theoretical and methodological approaches to the study of the process of stereotyping, social stereotypes, stereotypes as a mechanism for the formation of discrimination. The main theoretical and methodological approaches to the study of stereotyping, social stereotypes, problems of discrimination have been outlined. We pointed out the presence of methodological difficulties in the study of stereotypes of appearance: the vagueness of the category of “appearance” complicates the clear operationalization of concepts, and the plurality of existing criteria of “beauty” requires the development of objective psychological tools for its evaluation. Stereotypes of the appearance cannot be studied in isolation from the gender and age characteristics of a person, because they are important as individual psychological and stratification categories. The paper also identifies gender differences in appearance stereotypes and their gender-specific features. In the context of this, we consider the phenomena of ageism and lookism, the possibilities of the empirical study of these phenomena have been also presented.

6

Stereotyp mężczyzny w przekładzie "Opowieści o mężczyznach" Miloša Crnjanskiego

80%

Filipek M.

Przekłady Literatur Słowiańskich

|

2013

|

vol. 4

|

issue 1

73-88

SR

У "Причама о мушком" Црњански је креирао неколико мушких ликова које је приказао у ситуацијама које се стереотипно везују за мушки свет (професионална делатност, политика, сфера еротике). У послератном свету поремећених вредности, у потрази за стабилизацијом и личном срећом мушкарци прекорачују границе које намеће стереотипна представа о мушком идентитету. Уколико перцепција родног стереотипа не разликује читаоце оригинала и превода, превод намеће пољским читаоцима другачији поглед на неке мушке ликове због разлике у културно-историјским искуствима код читалаца превода.

EN

Gender stereotypes present a conventionally simplified and standardized conception or image concerning the typical social roles of males and females. M. Crnjanski focuses on the problem of the various stereotypes of men. The writer shows his characters in areas that are stereotypically considered to be appropriate for men, such as professional work, politics, war, and sexual relations. The book contained stereotypes that the readers of the original version and the readers of the translations perceive differently, because Polish and Serbian readers have different historical and cultural experiences.

7

Rewolucja białoruska 2020–2021 w zwierciadle publicystyki rosyjskiej (ze szczególnym uwzględnieniem tygodnika „Zawtra”)

80%

Pieczyński M.

Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze

|

2021

|

vol. 31

1-23

RU

В августе 2020 года в Беларуси начались массовые протесты против фальсификации президентских выборов, на которых, по официальным данным, в очередной раз победил Александр Лукашенко. Оппозиция вышла на улицу под традиционным бело-красно-белым знаменем. В глазах многих российских публицистов это сочетание стало цветами новой «цветной революции». По их мнению, «домохозяйка» Светлана Тихановская - это современный Лжедмитрий, который с помощью польских спецслужб пытался осуществить государственный переворот, чтобы вырвать Беларусь из «русского мира» и подчинить современному аналогу имперского проекта Речи Посполитой. Образ «бело-красно-белой революции» в зеркале российской публицистики описан с помощью имагологической терминологии, разработанной Валерием Земсковым.

EN

In August 2020, mass protests in Belarus against the rigging of the presidential elections, which, according to the official resources, were once again won by Alexander Lukashenko, began. The opposition took to the streets under the traditional white-red-white flag. In many Russian publicists’ opinion, this combination has become the colors of the next “color revolution”. According to them, the “housewife” Svetlana Tikhanovskaya is a modern False Dmitry, who, with the help of the Polish special services, tried to carry out a coup d’etat in order to wrest Belarus from the “Russian world” and subordinate it to the modern analogue of the imperial project of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The image of the “white- red-white revolution” in the mirror of Russian journalism is described using imagological terminology developed by Valery Zemskov.

PL

W sierpniu 2020 roku na Białorusi wybuchły masowe protesty przeciwko sfałszowaniu wyborów prezydenckich, w których, według oficjalnej wersji, po raz kolejny zwyciężył Alaksandr Łukaszenka. Opozycja wyszła na ulice pod tradycyjnym biało-czerwono-białym sztandarem. W oczach wielu publicystów rosyjskich barwy te stały się barwami nowej „kolorowej rewolucji”. Ich zdaniem, „gospodyni domowa” Swiatłana Cichanouska jest współczesnym Dymitrem Samozwańcem, który z pomocą polskich służb specjalnych próbował dokonać zamachu stanu, żeby wyrwać Białoruś z „ruskiego świata” i podporządkować współczesnej wersji projektu imperialnego Rzeczpospolitej. Obraz „biało-czerwono-białej rewolucji” w zwierciadle publicystyki rosyjskiej został przedstawiony za pomocą terminologii imagologicznej, opracowanej przez Walerija Ziemskowa.

8

Wizerunek kobiety w reklamie internetowej w zależności od płci adresatów przekazu

80%

Rudzewicz A., Grzybowska-Brzezińska M., Wojtkowska A.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 1 (354)

231-240

PL

Celem rozważań jest określenie wizerunku kobiety przedstawianej w reklamach internetowych, skierowanych do rożnych grup odbiorców (kobiety i mężczyźni). Badanie polegało na analizie reklam wyświetlanych na pięciu portalach internetowych skierowanych do kobiet oraz pięciu skierowanych do mężczyzn. Na stronach kierowanych do płci żeńskiej częściej można było zobaczyć kobiety w roli nietradycyjnej. Zazwyczaj były to postacie atrakcyjne fizycznie, kobiety nowoczesne, dbające o swój wygląd oraz pewne siebie. Z kolei na portalach dla mężczyzn kobieta znacznie częściej występowała w rolach tradycyjnych. Z reguły pokazywana była jako dekoracja lub obiekt seksualny. Stereotypy na temat kobiet są powszechnie wykorzystywane w reklamach internetowych. Twórcy umieszczają w swoich przekazach symbole i stereotypy oraz wzorce zachowań pożądane w danej grupie docelowej. Artykuł ma charakter studium przypadku.

EN

An aim of considerations is to define the image of the woman presented in Internet commercials addressed to various groups of recipients (women and men). The survey consisted in an analysis of commercials displayed on the five Internet portals addressed to women and on the five ones addressed to men. On the sites addressed to females, one could more often see women in the nontraditional role. Usually they were physically attractive figures, modern women, taking care of their appearance, and self-confident. In turn, on the portals for men, the woman considerably more often appeared in traditional roles. As a rule, she was shown as a decoration or a sexual object. The stereotypes related to women are commonly used in Internet commercials. Authors of advertisements put in their messages the symbols and stereotypes as well as patterns of behaviour desired in a given target group. The article is of the case study nature.

RU

Цель рассуждений – определить имидж женщины, представляемой в интернет-рекламах, направленных разным группам получателей (женщинам и мужчинам). Изучение заключалось в анализе реклам, демонстрируемых на пяти интернет-порталах, направленных женщинам, и на пяти, направленных мужчинам. На сайтах, направляемых представителям женского пола, чаще можно было увидеть женщин в нетрадиционной роли. Как правило, это были пер- сонажи, привлекательные в физическом смысле, современные женщины, заботящиеся о своей внешности и самоуверенные. В свою очередь, на порталах для мужчин женщина намного чаще выступала в традиционных ролях. Как правило, ее показывали в качестве декора или сексуального объекта. Стереотипы в отношении женщин часто используются в интернет-рекла-мах. Их авторы помещают в своих сообщениях символы и стереотипы, а также образцы поведения, желательные в данной целевой группе. Статья имеет характер анализа конкретного случая.

9

Суспільство та держава у світлі їх функціонального навантаження як джерело незручних питань в розрізі соціального буття людини

80%

Kaluha V.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 3(35)

67-86

UK

Численні спроби удосконалити соціальні інститути, як правило, носять косметичний або й декларативний характер. Останнє свідчить, що суттєві зміни у згаданому ракурсі можливі лише як наслідок або й побічний ефект від докладання зусиль в іншій площині. Відповідно суб’єктом докладання зусиль має бути сама людина загалом, її культура, стиль та спосіб буття і активності. Ефективність же докладання зусиль визначається, окрім іншого, наявністю доброї волі та наміру самого суб’єкта щодо вдосконалення. Тоді як, формування тих чи інших намірів зумовлюється переживаннями як емоційно забарвленими чи супроводжуваними уявленнями. Відтак коректно сформовані уявлення про соціальні інститути є початком до системного трансформування самих інститутів таким чином, аби вони були максимально людинолюбними – затишними і водночас сприятливими для самореалізації особи в руслі особистісного та індивідуального зростання. Що ж до згаданих уявлень, то вони мають зводитися на встановленні функціонального навантаження чого б то було в бутті людини, тобто його властивості задовольняти конкретні потреби та очікування. Водночас різноманітні теоретизування навколо того, чим би могли бути ті чи інші феномени, інститути чи процеси, не лише відволікають від ефективної діяльності, зокрема виконання покладених обов’язків абощо, але й призводять до численних конфліктів. Відповідно дана стаття присвячена осмисленню функціонального навантаження, а отже і місця та ролі в житті людини низки ключових соціальних інститутів. Поштовхом до згаданого переосмислення послугувало прагнення подолати зумовленість буденністю, зведеною на численних стереотипах, засвоєних масами як істина внаслідок системної соціальної дресури, що приховується за освітою, вихованням абощо. Разом з тим у розрізі даної статті пропонується до осмислення альтернативне до загальноприйнятого бачення співвідношення між законом та правом з огляду на природу та становище людини. Оскільки ж перехідною ланкою поміж природою людини та становищем людини є сексуальність, яка безпосередньо пов’язана з усталенням ієрархії цінностей, то реалізація або ж нівелювання прав людини обумовлюється тією системою законів, яка сформована відповідно до властивої тій чи іншій спільноті ієрархії цінностей. Водночас система законів або норм суспільного існування та взаємодії виказує, яким саме чином організовано функціонування держави як механізму обмеження або контролю за проявом радикального зла, себто схильності людини надавати собі право винятку.

EN

Numerous attempts to improve social institutions are conventionally nominal or declarative. The latter indicates that essential changes in this perspective are possible only as a collateral consequence of exertion in another sphere. Respectively, the subject of the efforts should be the person as a whole, including their culture, nature and way of being through certain activities. The efficiency of the effort is determined, among other things, by good will and the intention of the subject to improve, whereas the formation of the intentions is conditioned by experiences as emotionally affected or idea-driven. Thus, properly formed ideas about social institutions are the beginning of a systematic transformation of the institutions themselves conceived to be as humane as possible – both comfortable and favorable for self-realization of the person in accordance with individual growth. The afore-mentioned ideas should be based on the establishment of the functional core in human existence, i.e. the ability to meet specific needs and expectations. At the same time, various assumptions about what the phenomena, institutions or processes might be, do not only distract from the effective activities, including fulfillment of assigned duties, but also trigger numerous conflicts. Therefore, this article is aimed at understanding the functional core, and the place and role of a number of key social institutions in human life. The impetus for this reconsideration has been a desire to overcome the conditionality of everyday life, based on assimilated mass stereotypes as the truth due to systemic social training, concealed behind education and upbringing. In addition, contextually, the article represents an unconventional viewpoint on the relationship between law and legislation, correlated with nature and the status of man. Since the transitory link between human nature and human status is sexuality based on the established hierarchy of values, the realization or leveling of human rights, therefore, is determined by the system of laws, which is formed in accordance with the hierarchy of the intrinsic values. At the same time, the system of laws or norms of social action and interaction shows the functioning of the state as a mechanism to limit or control the manifestation of radical evil, in other words, the tendency of man to give themselves the right of exception.

10

Bułgarska obrzędowość weselna w przekładzie Synowej Georgiego Karasławowa

80%

Mleczko J.

Przekłady Literatur Słowiańskich

|

2013

|

vol. 4

|

issue 1

61-71

BG

В статията се обсъждат въпроси, свързани с някои начини (чрез забележка, непосредствен трансфер или с помощта на еквивалентен израз), по които се предават в превода избрани елементи на българския стереотип около традиционната сватба. Те се анализират поотделно на три равнища: 1) на акционалния код — предбрачните взаимоотношения на младите, които довеждат до избора на бъдещата съпруга; 2) на предметния код — сладката ракия като символ на девствеността на невястата; 3) на вербалния код — обръщенията на съпрузите един към друг.

EN

Article addresses issues related to the ways (note, a direct transfer, equivalence) of rendering in translation selected elements of stereotypical traditional Bulgarian wedding (at the level of the operational plane — relation between representatives of both sexes, leading to the selection of candidates for the wife, objective code — sweet rakija as a symbol of virginity of the bride and verbal code — addressative phrases in relations between husband and wife).

11

#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: stereotypy etniczne zaklęte w hasztagach

61%

Klimkiewicz A.

Przegląd Rusycystyczny

|

2022

|

issue 4

226-245

PL

W tekście zostanie przedstawiony problem wartościowania i aktualizacji stereotypów etnicznych o Rosji i Rosjanach (ruski, ruscy, ruskie), realizowany w komunikacji internetowej za pomocą folksonomii (społecznego kategoryzowania treści). Przestrzenią badawczą będzie polski serwis internetowy wykop.pl, którego materiały posłużą do analizy kontekstowej współczesnych realizacji językowych stereotypów etnicznych manifestowanych za pomocą takich obiektów, jak tagi. Operator #rosja wraz z wyekscerpowanymi tagami tworzy kolokacje, otwierające drogę do renegocjowania obrazu stereotypów Rosji i Rosjanina. W ostatniej części tekstu zostaną przedstawione realizacje językowe stereotypów etnicznych Rosja i Rosjanin w tagach wykorzystywanych do dyskredytacji i polaryzacji w publicznym nieoficjalnym dyskursie społecznym.

RU

В статье освещается проблема оценочности и обновления содержания этнических стереотипов о России и россиянах россиянах (ruski, ruscy, ruskie), реализуемая в интернет-коммуникации с помощью фолксономии(социальной категоризации контента). Базой исследования является польский интернет-сервис wykop.pl, материалы которого послужат для контекстного анализа современных языковых реализаций этнических стереотипов, отражаемых с помощью таких объектов, как теги. Оператор #rosja вместе с другими тегами создает коллокации, открывающие путь для реинтерпретации образа стереотипов Россия и россиянин. В дальнейшем будет представлена реализация языковых этнических стереотипов Россия и россиянин в тегах, используемых для дискредитации и поляризации в публичном неофициальном дискурсе социума.

EN

The text presents the issue of evaluating and updating ethnic stereotypes about Russia and Russians (ruski, ruscy, ruskie) implemented in internet communication using folksonomy (social categorization of content). The research area is the Polish website wykop.pl, the materials of which have been used for the contextual analysis of contemporary implementations of linguistic ethnic stereotypes manifested by objects such as tags. The operator #rosja (#russia), together with the excerpted tags, creates collocations, opening the way to renegotiating the image of stereotypes Russia and the Russian. The last part of the article presents linguistic implementations of ethnic stereotypes Russia and the Russian in tags used for discrediting and polarization in public unofficial social discourse.

12

Co nas łączy, a co dzieli? Stereotyp domu w języku polskim, serbskim i rosyjskim

61%

Pazio-Wlazłowska D., Lazić-Konjik I., Ristić S.

Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury

|

2020

|

vol. 32

67-84

PL

W artykule podjęto próbę porównania konceptu dom w języku polskim, serbskim i rosyjskim. Tekst stanowi kontynuację prac prowadzonych przez autorki w ramach projektu EUROJOS nad tomem dom Leksykonu aksjologicznego Słowian i ich sąsiadów. Celem analizy jest wyodrębnienie wspólnego pojęcia bazowego oraz wyszczególnienie elementów relewantnych kulturowo, wyróżniających każdą z badanych lingwokultur. Prześledzenie polskiego, serbskiego i rosyjskiego obrazu domu dowodzi istnienia wspólnego wyobrażenia bazowego, na którym w każdym z języków nadbudowany jest konstrukt szczegółowych charakterystyk, doprecyzowujących jego sens. Baza ta jest uniwersalna, charakteryzuje nie tylko Słowiańszczyznę. Odnajdziemy ją również w obrazach domu w innych językach, także bardzo odległych pod względem geograficznym. W językach polskim, serbskim i rosyjskim dom postrzegany jest przede wszystkim jako wartość ponadmaterialna, w wymiarze społecznym i funkcjonalnym, jako wspólnota osób zamieszkujących go, zapewniająca jednostce poczucie bezpieczeństwa i bezwarunkową akceptację. W siatce powiązań domu z innymi konceptami również odnajdujemy cechy wspólne. W każdym z analizowanych języków dom jest ściśle połączony z konceptem rodzina, utożsamiany jest z osobami bliskimi. O cechach specyficznych, jakie dostrzegamy w obrazie domu w badanych językach, przesądziły zaś odmienne uwarunkowania historyczne i kontekst kulturowy. To one ukształtowały obraz polskiego patriotycznego dworu, serbskiego Kosowa czy rosyjskiej komunałki. Koncept dom odzwierciedla zmiany w kulturze, mentalności i poglądach każdej z badanych społeczności.

RU

Статья посвящена сопоставительному анализу концепта ДОМ в трех славянских языках: польском, сербском и русском и представляет собой продолжение исследований, проведенных авторами в ходе работы над томом ДОМ Аксиологического лексикона славян и их соседей. Целью данного текста является выявление общего базового понятия, а также признаков, характеризующих рассматриваемый концепт в каждом их анализируемых языков. Проведенный анализ доказывает существования общей базы, которая, кстати, актуальна также для других языков, на которую, в свою очередь, накладывается целый ряд признаков, характерных для каждого из языков. Исследование показало, что в польском, сербском и русском языках дом воспринимается прежде всего как нематериальная ценность, в социальном и функциональном аспектах. Основной функцией дома является укрытие, обеспечение безопасности и покоя как в физическом, так и духовном отношении. Дом защищает жителей, является для них пристанищем. В каждом из рассматриваемых языков дом тесно связан с концептом СЕМЬЯ, он отождествляется с близкими. В отличительных признаках в каждом из языков, в свою очередь, отражается не только индивидуальный исторический опыт каждого из исследуемых этносов, но также разные культурные контексты, так как именно в концепте ДОМ высвечиваются изменения в менталитете и аксиосфере каждой из рассматриваемых лингвокультур.

EN

The artricle compares the concept of home/house in Polish, Serbian, and Russian. It is a continuation of research carried out by the authors within the EUROJOS project and the volume on home/house of the Axiological Lexicon of Slavs and their Neighbours. The analysis aims to identify the common conceptual base, as well as the culture-specific aspects that distinguish each of the languacultures under scrutiny. The relevant cultural concepts in the three languacultures share a common base image but are distinguished through their culture-specific characteristics. That base is universal: rather than being limited to the Slavic context, it can be found in other languages, sometimes very distant ones. In Polish, Serbian, and Russian, home is above all viewed as a non-material, social, and functional value, as a community of people that share it, one that provides the sense of security and unconditional acceptance. Common features are also found in the network of relationships triggered by each cultural concept in question, such as the notion of family. The culture-specific content, in turn, derives from different historical and cultural conditions: those contribute to the peculiarities of the Polish patriotic manor, the Serbian Kosovo, or the Russian communal apartments. These specific cultural concepts reflect changes in the culture, mentality, and worldview in each languaculture.

Refine search results

Языковой образ Польши и России в текстах обоюдных СМИ

Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)

Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійному середовищі

Коммуникативный феномен морально-этических посылов Иисуса Христа: дискурсивно-типологический аспект

Стереотипы внешности: гендерные и возрастные различия

Stereotyp mężczyzny w przekładzie "Opowieści o mężczyznach" Miloša Crnjanskiego

Rewolucja białoruska 2020–2021 w zwierciadle publicystyki rosyjskiej (ze szczególnym uwzględnieniem tygodnika „Zawtra”)

Wizerunek kobiety w reklamie internetowej w zależności od płci adresatów przekazu

Суспільство та держава у світлі їх функціонального навантаження як джерело незручних питань в розрізі соціального буття людини

Bułgarska obrzędowość weselna w przekładzie Synowej Georgiego Karasławowa

#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: stereotypy etniczne zaklęte w hasztagach

Co nas łączy, a co dzieli? Stereotyp domu w języku polskim, serbskim i rosyjskim