Search results

1

Захар Прилепин – литературный портрет

100%

Borkowska A.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica

|

2019

|

issue 12

121-130

EN

Since his debut in 2004, Zakhar Prilepin has constantly been present on the Russian cultural scene. A literary scholar, journalist, writer, politician and even a military man, he is the author of a set of highly popular and emblematic novels which portray Russia at the turn of the 21st century. The writer has won many significant Russian literary awards and attracted the attention of both literary critics and the general audience. In the paper, a literary portrait of Zakhar Prilepin is sketched and the reasons for the writer’s popularity are investigated.

RU

Со времени дебюта в 2004 году имя Захара Прилепина постоянно присутствует в литературном пространстве России. Филолог, журналист, писатель, политический деятель и военный, он – автор целого ряда романов, каждый из которых стал символом своего времени и поколения. Писатель получил основные литературные премии России и завоевал признание как маститых критиков, так и обычных читателей. Цель настоящего исследования – сформировать литературный портрет Захара Прилепина, прояснение его популярности среди русских читателей.

2

Narzędzia kształtowania wizerunku na rynku aptek w województwie kujawsko-pomorskim

89%

Schulz M., Śmiatacz K.

Handel Wewnętrzny

|

2017

|

issue 2 (367)

373-381

PL

Wizerunek przedsiębiorstwa jest niezwykle cennym zasobem niematerialnym, który przekłada się na różne aspekty związane z prowadzoną działalnością. W przedmiotowym opracowaniu nacisk położony został na przedstawienie znaczenia wizerunku w zarządzaniu przedsiębiorstwami na rynku aptek w województwie kujawsko-pomorskim. Jednym z celów opracowania było zidentyfikowanie podstawowych narzędzi kształtowania wizerunku wykorzystywanych przez przedsiębiorstwa działające na tym rynku. W opracowaniu wykorzystano wyniki badania, którego jednym z elementów były właśnie narzędzia kształtowania wizerunku na rynku aptek w województwie kujawsko-pomorskim. Artykuł ma charakter badawczy.

EN

The enterprise’s image is an extremely valuable intangible asset which translates into various aspects connected with the activity being performed. In their study, the authors emphasised presentation of the image in enterprise management in the market for pharmacies in the Kujawsko-Pomorskie Voivodeship. One of the aims of the study was to identify the basic tools for shaping the image used by enterprises operating in this market. In their study, the authors used results of the research one element of which was just the tools for shaping the image in the market for pharmacies in the Kujawsko-Pomorskie Voivodeship. The article is of the research nature.

RU

Имидж предприятия – весьма ценный нематериальный ресурс, который переводится на разные аспекты, связанные с осуществляемой деятельностью. В разработке упор сделали на представление значения имиджа в управлении предприятиями на рынке аптек в Куявско-Поморском воеводстве. Одной из целей разработки было выявление основных инструментов формирования имиджа, используемых предприятиями, действующими на этом рынке. В разработке использовали результаты изучения, одним из элементов которого были именно инструменты формирования имиджа на рынке аптек в Куявско-Поморском воеводстве. Статья имеет исследовательский характер.

3

Aktywność posłów do Parlamentu Europejskiego IX kadencji na portalu społecznościowym Facebook – analiza porównawcza

89%

Boratyn D.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2020

|

vol. 2(25)

160–176

EN

Social media has changed the social lives of humans. The real-world activities are conducted more often on the Internet; the content posted on such social networking sites as Facebook may serve here as an example. Activity in social media is particularly important for politicians and public figures since such a means of communication allows them to maintain direct contact with voters and citizens. Social media also serves as a platform for creating an image and a personal brand of a politician. Due to the activity on these types of platforms, lesser known people can gain wider recognition and reach a larger group of recipients. However, it should be also noted that as far as public figures are concerned, increased activity does not always denote the achievement of a goal. Politics are simply unpredictable and there are many factors influencing voting preferences.

RU

Социальные медиа изменили социальную жизнь человека. Все чаще реальная деятельность переходит в Интернет, а контент, который размещается на порталах, таких как Facebook, является тому примером. Активность в социальных сетях особенно важна для политиков и общественных деятелей, которые благодаря таким формам общения могут поддерживать прямые контакты с избирателями и гражда¬нами. Социальные сети также служат платформой для создания имиджа и личного бренда политика. Благодаря активности на таких платформах малоизвестные люди могут получить более широкое признание и охватить большую аудиторию. Однако следует помнить, что в случае общественных деятелей повышение активности не всегда означает достижение намеченной цели. Политика непредсказуема и электоральные предпочтения зависят от многих факторов.

4

Wizerunek a innowacyjność współczesnych produktów żywnościowych

89%

Białoskurski S.

Handel Wewnętrzny

|

2018

|

issue 3 (374)

59-69

PL

„Nowy produkt” jest terminem niejednoznacznym. Na rynku żywnościowym za produkty innowacyjne (nowe) uznaje się takie, które są zupełnie nowe, oraz produkty w różny sposób zmodyfikowane. W artykule przedstawiono wyniki badań dotyczących postrzegania wybranych współczesnych produktów spożywczych różniących się odmiennymi charakterystykami determinującymi ich stopień innowacyjności. Zostały wskazane również czynniki determinujące sukces rynkowy nowych produktów spożywczych. Badaniem objęto respondentów z dwóch województw (mazowieckie i lubelskie). Wykorzystano metodę badania ankietowego, instrumentem badawczym był kwestionariusz ankiety. Wyniki badań pozwalają stwierdzić, że funkcjonalne produkty spożywcze są bardziej pozytywnie postrzegane niż produkty tradycyjnie zmodyfikowane. Ponadto, wielofunkcyjność produktów w głównym stopniu decyduje o ich powodzeniu rynkowym.

EN

The new product is an ambiguous term. In the food market, innovative (new) products are those that are completely new and products modified in a different way. In the article, there were presented results of the research concerned perception of selected contemporary food products with different characteristics determining their degree of innovativeness. There are identified factors determining market success of new food products, too. The survey included respondents from two provinces (Mazovian and Lublin Provinces). There was used a questionnaire as a research tool. The research findings show that functional food products are more positively perceived than traditionally modified products. Furthermore, multi-functionality of products mainly determines their market success.

RU

«Новый продукт» – термин неоднозначный. На рынке продуктов питания инновационными (новыми) продуктами считают такие, которые совершенно новые, и продукты, по-разному видоизмененные. В статье представили результаты изучения, касающегося восприятия избранных современных продуктов питания, отличающихся друг от друга свой- ствами, предопределяющими степень их инновационности. Указали также факторы, определяющие рыночный успех новых продуктов питания. Обследовали респондентов из двух воеводств (Мазовецкое и Люблинское). Использовали метод опроса, исследовательским же инструментом был вопро- сник анкеты. Результаты изучения позволяют сказать, что функциональные продукты питания воспринимаются более положительно, чем традиционно видоизмененные продукты. Кроме того, успех на рынке продуктов решается в основном их многофункционностью.

5

Zachowania nabywcze w zakresie żywności klientów sieci Biedronka i postrzeganie jej placówek sprzedaży

89%

Kowrygo B., Rejman K., Drozdowska A.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 2 (355)

209-221

PL

Cel: przedstawienie zachowań nabywczych klientów sieci Biedronka oraz postrzegania jej placówek na tle charakterystyki rozwoju tej sieci handlu detalicznego. Podejście badawcze: materiał badawczy stanowiły wtórne i pierwotne źródła informacji. Te drugie pozyskano drogą internetowego badania ankietowego, w którym uczestniczyło 169 osób. Autorski kwestionariusz pytań zamieszczony był na portalu www.moje-ankiety.pl w kwietniu 2013 roku. Główne wyniki badań: stwierdzono, że dzięki konsekwentnej strategii: rozbudowa sieci, dbałość o jakość produktów oraz przystępne ceny, większość klientów lubi robić zakupy żywności w sieci Biedronka i postrzegają te placówki jako oferujące dobrą jakość produktów w niskiej cenie. Implikacje praktyczne: droga rozwoju sieci Biedronka od dyskontu do formatu o charakterze supermarketu, oferującego wysoką jakość produktów, niskie ceny i dogodną dla klientów lokalizację sklepów kreuje nowe kierunki w rozwoju polskiego handlu. Implikacje społeczne: poznanie rozwoju największej w Polsce sieci handlu detalicznego Biedronka i rozpoznanie zachowań nabywczych oraz postrzegania tych placówek przez jej klientów jako wkład w wiedzę dotyczącą współczesnego konsumenta żywności. Kategoria artykułu: badawczy.

EN

Aim: to present purchasing behaviours of Biedronka sales network customers and perception of its POS against the background of description of this retail network development. Research approach: the research material was secondary and primary sources of information. The latter were obtained by way of the Internet survey with 169 participants. The author’s questionnaire with questions was placed on the portal named www.moje-ankiety.pl in April 2013. Main research findings: it was stated that owing to the consistent strategy (network development, concern of quality of products and acceptable prices), most customers like shopping food in the Biedronka sale network and they perceive those POS as the ones offering good quality of products for low price. Practical implications: the way of development of the Biedronka network from the discount store to the supermarket format, offering high quality of products, low prices and convenient for clients location of shops creates new directions in the Polish trade development. Social implications: getting acquainted with the development of the biggest in Poland retail network Biedronka and recognition of purchasing behaviours as well as perception of those POS by its customers as a contribution to the knowledge related to the contemporary consumer of food. Article category: research article.

RU

Цель: представить покупательское поведение клиентов сети Biedronka, а также восприятие ее заведений на фоне характеристики развития этой сети розничной торговли. Исследовательский подход: исследовательский материал составляли вторичные и первичные источники информации. Последние были получены путем интернет-опроса, в котором приняли участие 169 человек. Авторский вопросник поместили на портале www.moje-ankiety.pl в апреле 2013 г. Основные результаты исследований: констатировали, что благодаря последовательной стратегии (расширение сети, забота о качестве продуктов и приемлемые цены) большинство клиентов любят делать покупки продуктов питания в сети Biedronka и они воспринимают эти торговые точки как предлагающие хорошее качество продуктов с низкой ценой. Практические импликации: путь развития сети Biedronka от дискаунтера до формата супермаркета, предлагающего высокое качество продуктов, низкие цены и удобное для клиентов расположение магазинов формирует новые направления в развитии польской торговли. Социальные импликации: изучение развития самой крупной в Польше сети розничной торговли Biedronka и ознакомление с покупательским поведением, а также восприятия этих точек ее клиентами в качестве вклада в знания насчет современного потребителя продуктов питания. Категория статьи: исследовательская статья.

6

Tożsamość i wizerunek wymiaru sprawiedliwości – perspektywa komunikacyjna

71%

Majchrzak K., Dąbrowski T.

Handel Wewnętrzny

|

2016

|

issue 2 (361)

302-316

PL

Polski wymiar sprawiedliwości przeżywa kryzys wizerunkowy, który przekłada się na stosunkowo niski poziom zaufania publicznego do jego najważniejszych instytucji, w tym do sądów. Pojawia się więc pytanie o przyczyny tego stanu. Jednym z czynników może być sposób zarządzania w instytucjach wymiaru sprawiedliwości ich tożsamością wyrażaną przez skoordynowaną komunikację. Celem rozważań jest ustalenie, na podstawie wyników badań prowadzonych wśród przedstawicieli wymiaru sprawiedliwości, jakie jest ich podejście do zarządzania tożsamością reprezentowanych przez nich instytucji w kontekście wpływu wywieranego na wizerunek przez komunikowanie tej tożsamości. Wyniki badań własnych uzupełniono o studia literaturowe, dotyczące zagadnień tożsamości i wizerunku organizacji. W badaniach posłużono się metodą wywiadów kwestionariuszowych przeprowadzonych przez Internet. Uzyskane wyniki wskazują, że w sądach będących instytucjami wywierającymi najsilniejszy wpływ na wizerunek wymiaru sprawiedliwości, największą wagę przywiązuje się do zarządzania systemem identyfikacji wizualnej, natomiast elementy pozawizualne odgrywają w komunikowaniu tożsamości mniejszą rolę.

EN

The Polish justice system faces an image crisis which translates into a relatively low level of public confidence in its key institutions, including the courts. So the question is what causes this situation. One of the factors influencing this situation can be a way of identity management in institutions of the justice system expressed by coordinated communication. This article aims to determine, on the basis of the results of research conducted among representatives of the justice system, what is their approach to its identity management in the context of the influence of identity communication on the image. The research findings were supplemented with literature studies concerning the issues of identity and image of the organisation. Internet questionnaires were used as the research instrument. The results indicate that the courts, which are institutions that exert the strongest impact on the image of the justice system, paid the greatest attention to visual identification management, while non-visual elements play a minor role in communication of the identity.

RU

Польское правосудие переживает кризис имиджа, который вызывает относительно низкий уровень публичного доверия к его основным учреждениям, в том числе к судам. Следовательно, появляется вопрос о причинах такого состояния. Одним из факторов может быть способ управления в учреждениях юстиции их тождеством, выражаемым координированной коммуникацией. Цель рассуждений – определить, на основе результатов исследований, проводимых среди представителей юстиции, каков их подход к управлению тождеством представляемых ими учреждений в контексте влияния, оказываемого на имидж коммуникацией этого тождества. Результаты собственных исследований дополнили изучением литературы, посвященной вопросам то- ждества и имиджа организаций. В исследованиях применили метод опросов, проведенных по интернету. Полученные результаты указывают, что в судах, которые являются учреждениями, оказывающими самое сильное влияние на имидж юстиции, самое большое внимание обращают на управление системой визуальной идентификации, тогда как невизуальные элементы играют в коммуникации тождества меньшую роль.

7

Identification of the theoretical aspects of enterprise reputation

71%

Riepina I. M., Kovtun V. P.

European Journal of Management Issues

|

2018

|

vol. 26

|

issue 3-4

114-125

UK

Мета роботи – ідентифікувати теоретичні аспекти репутації підприємства. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано структурно-функціональний метод під час системного дослідження та обґрунтування методичного інструментарію оцінювання репутації підприємства та метод логічного узагальнення – під час аналізу еволюції наукових поглядів на природу терміну «репутація». Інформаційною основою дослідження слугували монографічні роботи та наукові публікації за відповідною тематикою. Результати дослідження. Обґрунтовано теоретичні аспекти репутації підприємства, згідно яких репутацію підприємства формують під впливом як нематеріальних, так і матеріальних факторів. Систематизовано підходи до визначення репутації підприємства та запропонована їх нова класифікація, яка виокремлює іманентно-функціональний, вартісний, емоційний (іміджевий), моніторинговий, ринковий, інтегральний підходи. Проаналізовано сучасний методичний інструментарій оцінювання репутації підприємства та визначено сферу його використання, основні переваги та недоліки. Розроблено алгоритм оцінювання репутації підприємства відповідно до запропонованого теоретичного підходу, частки ринку, сукупності цінностей споживачів. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть стати основою для формування політики підприємства щодо активізації процесів управління репутацією з метою стратегічного розвитку підприємства та прискореного задоволення очікувань його стейкхолдерів, що забезпечить синергетичний ефект. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Запропоновано визначення сутності поняття “репутація” підприємства, у якому, на відміну від існуючих трактувань, зосереджено увагу на когнітивно-споглядальній характеристиці підприємства, що формується за результатами зіставлення сукупності матеріальних, нематеріальних, особистісних і соціальних цінностей, властивих його зовнішнім і внутрішнім стейкхолдерам, зміна яких у часі та просторі опосередковано впливає на позицію підприємства на ринку внаслідок зміни його сприйняття стейкхолдерами. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження мають бути покладеними в основу імплементації запропонованого алгоритму оцінювання репутації в процес управління підприємством. Тип статті – теоретична.

RU

Цель работы – идентифицировать теоретические аспекты репутации предприятия. Дизайн/Метод/Подход исследования. Применен структурно-функциональный метод при системном исследовании и обосновании методического инструментария оценки репутации предприятия и метод логического обобщения - при анализе эволюции научных взглядов на природу понятие "репутация". Информационной основой исследования послужили монографические работы и научные публикации по соответствующей тематике. Результаты исследования. Обоснованы теоретические аспекты репутации предприятия, согласно которым репутация предприятия формируется под влиянием как нематериальных, так и материальных факторов. Систематизированы подходы к определению репутации предприятия и предложена их новая классификация, которая выделяет имманентно-функциональный, стоимостной, эмоциональный (имиджевый), мониторинговый, рыночный, интегральный подходы. Проанализирован современный методический инструментарий оценки репутации предприятия и определена сфера его использования, основные преимущества и недостатки. Разработан алгоритм оценки репутации предприятия в соответствии с предложенным теоретическим подходом, долей рынка, совокупностью ценностей потребителей. Практическое значение исследования. Результаты исследования могут стать основой для формирования политики предприятия по активизации процессов управления репутацией с целью стратегического развития предприятия и ускоренного удовлетворения ожиданий его стейкхолдеров, что обеспечит синергетический эффект. Оригинальность / Ценность / Научная новизна исследования. Предложено определение сущности понятия “репутация” предприятия, которое, в отличие от существующих трактовок, сосредоточено на когнитивно-созерцательной характеристике предприятия, формируется по результатам сопоставления совокупности материальных, нематериальных, личностных и социальных ценностей, присущих его внешним и внутренним стейкхолдерам, изменение которых во времени и пространстве опосредованно влияет на позицию предприятия на рынке вследствие изменения его восприятия стейкхолдерами. Ограничение исследования / Перспективы дальнейших исследований. Результаты исследования должны быть положены в основу имплементации предложенного алгоритма оценки репутации в процесс управления предприятием. Тип статьи – теоретическая.

EN

Purpose – to identify the theoretical aspects of enterprise reputation. Design/Method/Research approach. Authors applied a structural-functional method in the course of systemic investigation and substantiation of the methodological toolset of enterprise reputation assessment and the method of logical generalization when analyzing the evolution of scientific views on the nature of the notion "reputation". The information base of this research is the monographic works and scientific publications on relevant subjects. Findings. Authors have substantiated the theoretical aspects of enterprise reputation, according to which the reputation of an enterprise is formed under the influence of both intangible and tangible factors. Approaches to defining reputation of an enterprise were systemized, with their new classification proposed, which distinguishes the immanent-functional, value, emotional (image), monitoring, market, and integrated approaches. Current methodological toolset of enterprise reputation assessment has been analyzed, and the scope of its application has been determined, as well as the main advantages and disadvantages. An algorithm for evaluating an enterprise reputation has been developed, in accordance with the proposed theoretical approach, a market share, and the totality of consumers values. Practical implications. Results of this study could form the basis for forming a policy of an enterprise concerning the activation of reputation management processes with the purpose of strategic development of the enterprise and in order to faster meet the expectations of its stakeholders, which would provide a synergistic effect. Originality/Value.Authors proposed to define the essence of the notion of an enterprise "reputation", which, in contrast to existing interpretations, focuses on the cognitive-contemplative characteristic of an enterprise, which is formed based on the results of comparing the totality of tangible, intangible, personal, and social values, inherent to its external and internal stakeholders; changing them in time and space indirectly affects positioning of the enterprise in the market as a result of change in the way its stakeholders perceive it. Research limitations/Future research. Results of this study should be laid at the basis of the implementation of the proposed algorithm for assessing reputation in the process of enterprise management. Paper type ‒ theoretical.

8

Wykorzystanie storytelling w kreowaniu wizerunku marki w social media

71%

Stopczyńska K.

Handel Wewnętrzny

|

2016

|

issue 3 (362)

317-328

PL

Celem rozważań jest analiza zjawiska wykorzystania storytelling do kreowania wizerunku marek z wykorzystaniem go w przestrzeni mediów społecznościowych. Autorka poprowadziła wywód na podstawie literatury z zakresu tematu, case studies pochodzących z praktyki rynkowej oraz obserwacji współuczestniczącej zjawiska w mediach społecznościowych. Wizerunek marki to przede wszystkim poziom emocji, który jest ona w stanie wygenerować w umysłach i sercach swoich klientów. Doskonałym narzędziem temu służącym są media społecznościowe. Same w sobie mają one charakter silnie angażujący, dlatego umieszczenie w nich treści o takim charakterze dodatkowo wzmacnia przekaz marki, na co wskazują liczne casusy z praktyki rynkowej. Storytelling daje markom możliwości, które, dotychczas często wykorzystywane w buzz marketingu, odnalazły swoje zastosowanie właśnie w działaniach wizerunkowych na gruncie social media. Co prawda nadal uważane jest to za dość innowacyjne, jest już chętnie wykorzystywane przez najsilniejsze marki na świecie przy jednoczesnych coraz śmielszych implikacjach na działania wizerunkowe mniejszych podmiotów. Historie tworzone przez marki muszą znaleźć więc podatny grunt, na którym będą dystrybuowane. Oznacza to, że ich zaangażowanie wymaga niemal 24-godzinnego pozostawania w kontakcie z klientem. Artykuł zawiera kompilacje przeglądu literatury z przeglądem przykładów praktyki rynkowej odnoszącymi się do poszczególnych teorii dokonanymi przez autorkę.

EN

This article aims to analyse the phenomenon of the use of storytelling to create an image of brands using it in the social media space. The author led the argument based on the literature on the subject, case studies from market practice, and participatory observation of phenomena in social media. Almost every one of us accustomed to a quick access to news from the market, we want to be up to date and we want to be involved in creating such information. Very often we have to use new technologies such as the Internet but not only in its static version but static and mobile. This means that brands need to realise the fact that their involvement requires almost 24/7 contact with the customer. Their stories, which are created, need to find fertile ground on which they will be distributed. A great tool that seems to be so predisposed from every point of view is social media. In themselves, they have the character so strongly engaged in putting their content of this nature will further strengthen the brand message. Storytelling gives brands the possibilities, that frequently have used buzz marketing, now have found their application in the next tool, which, though still is considered quite innovative, and have been willingly used by the strongest brand in the world, while getting bolder implications this tool for image-building activities smaller entities. The article contains compilations of literature with case studies relating to various theories.

RU

Цель рассуждений – анализ явления использования повествования для формирования имиджа марок с использованием его в пространстве социальных медиа. Автор провела умозаключение на основе литературы в области темы, анализов случаев из экономической практики, взятых из рыночной действительности, а также активного наблюдения явления в социальных медиа. Имидж марки – это прежде всего уровень эмоций, которые марка в состоянии вызвать в умах и сердцах клиентов. Социальные медиа – великолепный служащий этому инструмент. Сами по себе они обладают сильно вовлекающим характером, потому помещение в них содержания такого характера дополнительно укрепляет информацию о марке, на что указывают многочисленные примеры из рыночной практики.Повествование дает мар- кам возможности, которые, до сих пор часто используемые в маркетинге типа «сарафанное радио» (англ. buzz marketing), нашли свое применение именно в действиях, связанных с имиджем, на почве социальных медиа. Правда, это по-прежнему считают довольно инновационным, но его уже охотно используют самые сильные марки в мире при одновременных все более смелых импликациях для действий по формированию имиджа более мелких субъектов. Истории, создаваемые марками, должны, следовательно, найти плодородную почву, на которой они будут распространяться. Это обозначает, что их вовлечение требует почти беспрерывного поддержания контакта с клиентом. Ста- тья содержит сводки обзора литературы с обзором примеров рыночной практики, связанные с отдельными теориями, осуществленные автором.

9

Rola innowacyjnych produktów turystycznych w kreowaniu wizerunku obszaru recepcji (na przykładzie Podziemi Rynku Głównego w Krakowie)

71%

Seweryn R.

Handel Wewnętrzny

|

2014

|

issue 6 (353)

299-312

PL

Artykuł ma charakter badawczy. Jego celem jest określenie wizerunkowego znaczenia innowacyjnych produktów w turystyce. Wykorzystując wyniki badań ruchu turystycznego w Krakowie, empirycznie potwierdzono tezę, że innowacje produktowe szybko stają się dla znacznego odsetka odwiedzających obszar recepcji główną atrakcją pobytu. Stosując test U Manna-Whitneya pozytywnie zweryfikowano też dwie hipotezy badawcze, związane z rolą innowacji w kreowaniu wizerunku obszaru recepcji – H1: Korzystający z innowacyjnych produktów wyżej niż pozostali odwiedzający oceniają pobyt w destynacji, H2: Korzystający z innowacji produktowych częściej niż pozostali odwiedzający są skłonni polecić obszar recepcji znajomym. Są to ważne wnioski dla władz destynacji i funkcjonujących tam podmiotów – w warunkach ostrej rywalizacji na współczesnym rynku wprowadzanie innowacji jest kwestią niezbędną. Analizy empiryczne poprzedziła kwerenda literatury, poruszającej kwestie innowacyjności i wizerunku obszaru recepcji.

EN

The article is of the research nature. Its aim is to define the image importance of innovative products in tourism. Making use of results of tourism research in Cracow, the author empirically confirmed the thesis that product innovations quickly become for a considerable per cent of those visiting the reception area the main attraction of their stay. Applying the Mann-Whitney U test, she also positively verified the two research hypotheses connected with the role of innovation in creating the image of the reception area – H1: Users of innovative products better than other visitors assess their stay at destination; H2: Users of product innovations more frequently than other visitors are ready to recommend the reception area to their acquaintances. These are important conclusions for authorities of the destination and functioning there entities – under the conditions of sharp rivalry in the contemporary market, introduction of innovations is an indispensable issue. The empirical analyses were preceded by research of the literature touching the issues of innovativeness and image of the reception area.

RU

Статья имеет исследовательский характер. Ее цельопределить значение с точки зрения имиджа инновационных продуктов в туризме. Используя результаты изучения туристического движения в Кракове, эмпирически подтвердили тезис, что продуктовые инновации быстро становятся для значительной доли посещающих территорию приема основным атракционом пребывания. Применяя U-критерий Манна-Уитни,положительно верифицировали также две исследовательские гипотезы, связанные с ролью инноваций в формировании имиджа терртории приема – H1: Пользующиеся инновационными продуктами выше, нежели остальные посетители, оценивают пребывание в месте, куда они направляются; H2: Пользующиеся продуктовыми инноваци- ями чаще, нежели остальные посетители, склонны рекомендовать территорию приема знакомым. Это важные выводы для властей места, куда направляются приезжие, и действующих там субъектов – в условиях острого соперничества на современном рынке ввод инноваций – неотложный вопрос. Эмпирическим анализам предшествовал поиск литературы, затрагивающей вопросы инновационности и имиджа территории приема.

10

Kształtowanie oferty zakładów leczniczych dla pacjentów

71%

Krukowska-Miler A.

Handel Wewnętrzny

|

2017

|

issue 6 (371)

151-160

PL

Artykuł dotyczy możliwości tworzenia ofert zgodnych z zasadami marketingu przez zakłady lecznicze. Określone zostały także zasady, jakie obowiązują zarządzających. Posłużono się tutaj studiami literaturowymi. Przedstawiono także wymagania ze strony pacjentów, które dotyczą tworzenia ofert. Wszystko to przedstawiono uwzględniając wymagania marketingu. Przeprowadzono badania dotyczące informacji ofertowej zakładu leczniczego za pomocą zbadania stron internetowych, natomiast za pomocą wywiadu zwrócono się do pacjentów o wyrażenie opinii na temat tychże ofert. Uzyskane wyniki mogą w przyszłości stanowić zalążek dalszych szczegółowych badań nad tworzeniem ofert przez zakłady lecznicze.

EN

This article is about the ability to create offers that comply with the marketing principles of health care centres. The purpose of the article is to present the opportunities in this area and the regulations. The rules governing managers are also defined. Literary studies were used here. It also outlines the patient’s requirements that apply to creating offers. All this is presented taking into account the marketing requirements. The research on the offer information of the health care organisation was conducted by means of a website survey, while the patients were asked by an interviewer to express their views on those offers. The results obtained may in the future be the basis for further detailed research on the creation of offers by health care centres.

RU

Статья касается возможностей формировать предложения, соответствующие принципам маркетинга, лечебными заведениями. Определили также принципы, которые обязывают менеджеров. Для этого использовали изучение литературы. Представили также требования со стороны пациентов, которые касаются формирования предложений. Все это представили с учетом требований маркетинга. Провели обследования, касающиеся информации по пред- ложению лечебного заведения с помощью вебсайтов, а с помощью интервью обратились к пациентам с просьбой выразить свое мнение о тех же предложениях. Полученные результаты могут в будущем представлять собой основу для дальнейших подробных исследований по формированию предложений лечебными заведениями.

11

Marketing and non-marketing determinants of the image of a food product

71%

Izabela Baruk A.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 5 (358)

37-50

EN

Article’s goal: the article has two research goals: identification of the factors influencing the image of a food product as well as the hierarchical ordering of the identified determinants of the image and their analysis. Research approach: the article is of the theoretical and empirical character. In the theoretical part, the method of cognitive and critical analysis of the world’s literature on marketing and marketing management was used; in the empirical part, the following research methods were used: the method of a survey research for gathering primary data and statistical analysis (including the factor analysis, analysis of variance, and cluster analysis) for the analysis of the primary data and their inference. Basic research findings: the price and the origin of a food product do not influence considerably its image; a relatively greater image role is played by promotional activities, although in their case no significant statistical dependence was observed in relation to image, either; the first position in the hierarchical structure of the determinants of image was taken by the brand, whereas the final one – by the price. Practical implications: the knowledge of determinants of food products’ image and their hierarchical arrangement allows for efficient and effective management of this image by offerers of food products, which, in turn, determines the applicability value of the research. Social implications: the original contribution of the following study to theory is the identification of the determinants of the image of a food product as well as their hierarchical ordering. It allows knowing customers’ attitudes better.

PL

Cel artykułu: artykuł ma dwa cele badawcze: identyfikacja czynników wpływających na wizerunek produktu żywnościowego oraz hierarchiczne uporządkowanie zidentyfikowanych determinant wizerunku i ich analiza. Podejście badawcze: artykuł ma charakter teoretyczno-empiryczny. W części teoretycznej zastosowano metodę analizy poznawczo-krytycznej światowej literatury na temat marketingu i zarządzania marketingowego; w części empirycznej zastosowano następujące metody badawcze: metodę badania ankietowego w celu zebrania danych pierwotnych i analizę statystyczną (w tym analizę czynnikową, analizę wariancji i analizę skupień) celem dokonania analizy danych pierwotnych i na ich podstawie wnioskowania. Podstawowe wyniki badawcze: cena i pochodzenie produktu żywnościowego nie wpływa w istotny sposób na jego wizerunek; stosunkową większą rolę wizerunku odgrywają działania promocyjne, chociaż w ich przypadku nie zaobserwowano również żadnych istotnych zależności statystycznych w odniesieniu do wizerunku; pierwsze miejsce w strukturze hierarchicznej determinant wizerunku zajęła marka, podczas gdy ostatnie – cena. Implikacje praktyczne: znajomość determinant wizerunku produktów żywnościowych oraz ich hierarchicznego uporządkowania pozwala na skuteczne i efektywne zarządzanie tym wizerunkiem przez oferentów produktów żywnościowych, co, z kolei, określa wartość przydatności badań. Implikacje społeczne: oryginalnym wkładem poniższego opracowania w teorię jest identyfikacja determinant wizerunku produktu żywnościowego, jak również ich uporządkowania hierarchicznego. Pozwala to na lepsze poznanie postaw klientów.

RU

Цель статьи: у статьи две исследовательские цели: выявить факторы, влияющие на имидж продукта питания, а также иерархически упорядочить выявленные детерминты имиджа и провести их анализ. Исследовательский подход: статья имеет теоретический и эмпирический характер. В теоретической части использовали метод познавательноги критического анализа мировой литературы по маркетингу и маркетинговому управлению; в эмпирической части использовали следующие методы изучения: метод исследования для накопления первичных данных и статистического анализа (включая факторный анализ, дисперсионный анализ и кластерный анализ) для проведения анализа первичных данных и на их ос- нове умозаключения. Основные результаты изучения: цена и происхождение продукта питания не оказывают существенного влияния на его имидж; относительно бόльшую роль играют действия по продвижению, хотя в их случае тоже не на- блюдалась существенная статистическая зависимость по отношению к ими джу; первое место в иерархической структуре детерминантов занял бренд, тогда как последнее – цена. Практические импликации: знание детерминантов имиджа продуктов питания и их иерархического расположения позволяет результативное и эффективное управление этим имиджем субъектами, предлагающими продукты питания, что, в свою очередь, определяет возможность использования изуче- ния. Социальные импликации: оригинальный вклад представленной разработки в теорию – выявление детерминантов имиджа продукта питания, а так- же их иерархическое упорядочение. Это позволяет лучше изучить установки клиентов.

12

Kształtowanie wizerunku jako instrument budowania kapitału społecznego organizacji non profit

71%

Pacut M.

Handel Wewnętrzny

|

2017

|

issue 2 (367)

318-327

PL

Kapitał społeczny staje się jednym z kluczowych zasobów organizacji, odgrywając istotną rolę w budowaniu ich przewagi konkurencyjnej i pozycji rynkowej. Efektywne budowanie zaufania, partnerstwa i lojalności kontrahentów wymaga przy tym starannie zaplanowanych działań, ukierunkowanych w szczególności na kreowanie pozytywnego wizerunku organizacji, będącego fundamentem budowy sieci relacji między organizacją a jej interesariuszami. Skuteczne budowanie wizerunku wydaje się być jednak zadaniem równie niezbędnym, co trudnym w realizacji. Przesądzają o tym niezbyt sprzyjające warunki społeczne, w których funkcjonują organizacje, a także bariery natury finansowej, organizacyjnej i mentalnej. Działania wizerunkowe muszą zatem opierać się na starannie dobranych niskokosztowych narzędziach i starannie zaplanowanych działaniach. Celem opartego na analizie źródeł wtórnych oraz obserwacji zachowań wybranych podmiotów rynkowych artykułu jest wskazanie specyfiki wykorzystania instrumentarium komunikacji marketingowej w procesie kreowania kapitału społecznego organizacji non profit.

EN

Social capital becomes one of the key resources of organisations playing an important role in building their competitive advantage and market position. An effective building contractors’ confidence, partnership and loyalty requires accurately planned measures aimed especially at creating a positive image of organisations, being a foundation of setting up a network of relations between the organisation and its stakeholders. However, an efficient building the image seems to be the task equally necessary and difficult in realisation. This is decided by not advantageous social conditions, where organisations are functioning, as well as barriers of the financial, organisational and mental nature. Image-related measures must therefore rely on the carefully selected low-cost tools and carefully planned actions. An aim of the article, based on an analysis of secondary sources and observations of behaviours of the selected market entities, is to indicate the specificity of the use of a set of instruments of marketing communication in the process of creating social capital of non-profit organisations.

RU

Общественный капитал становится одним из основных ресурсов организаций, играя существенную роль в формировании их конкурентного преимущества и рыночной позиции. Эффективное формирование доверия, партнерства и лояльности контрагентов требует при этом аккуратно спланированных действий, направленных в особенности на создание положительного имиджа организации, представляющего собой фундамент построения сети отноше- ний между организацией и ее стейкхолдерами. Результативное формирование имиджа, однако, представляется задачей в равной степени необходимой, что и трудной в выполнении. Это решают не очень благоприятные социальные условия, в которых функционируют организации, а также барьеры финансового, организационного и ментального характера. Следовательно, действия, относящиеся к имиджу, должны основываться на аккуратно подобранных и с низкими затратами инструментах и старательно спланированных меро- приятиях. Цель основанной на анализе вторичных источников и наблюдений за поведением избранных рыночных субъектов статьи – указать специфику использования набора инструментов маркетинговой коммуникации в процес- се создания общественного капитала некоммерческих организаций.

13

Формування бренда міста як інноваційний шлях підвищення його привабливості для туризму

63%

Smirnova T. A., Privarnikova I. Y.

European Journal of Management Issues

|

2015

|

issue 5

93-100

EN

Now the image of Ukraine and its regions in the world is formed sporadically and chaotically. As a result, the attractiveness of individual cities and regions of Ukraine for tourists is very low. Increase in the level of global competition of regions and individual cities created the need for a positive image of a city on the tourist market. Promotion of local unique differences of such cities by building up a brand based on them is the most efficient tool to enhance tourism appeal of the region. Since building up brands for various objects and purposes has its specificity, with the growing importance of tourism for the regions of Ukraine we have to expand, explore the features of creation of a brand for individual cities to increase the attractiveness of the area for tourism. The goal of writing this article is to define the role of branding for tourist industry, to identify problems in this activity, to characterize the stages in a strategic approach to branding the cities to enhance their attractiveness for tourists. The study was performed by using the methods of scientific knowledge: analysis and synthesis, grouping, systematization, generalization. In the paper, a brand of a city is considered as a set of fixed values that reflect unique original consumer characteristics of this city and community, which are widely known, have gained public recognition and enjoy stable demand from consumers. The role of branding is highlighted in increasing the attractiveness of a city for tourism and it was established that branding is the most important factor of competitive advantage and the source of revenue to the city. It helps to the positioning of the region, to increase its competitiveness in different activities. Building up a brand of the territory is one of the ways to create the image and increase the level of awareness by the target groups, including tourists. In a certain context branding performs "educational" function. It will tell about unique city places and eventually form investment and tourist appeal. We analyzed branding activities in some cities. The main problems were detected in the activity at developing and promotion of brands to attract tourists. The stages of a strategic approach to building up efficient city brand were characterized: diagnosis of the situation and development of the objectives of branding; formulation of the essence of the brand; strategic plan of branding; implementation of the strategic plan, evaluation of the effectiveness of the created brand. The scientific novelty of this work consists in the development of the sequence of the phases of building up and implementation of the branding strategy of a city, which unlike other approaches to strategic branding takes into account the specifics of forming a city brand to enhance its attractiveness to tourists. The practical value of the work lies in the possibility of applying the proposed sequence of stages of development and implementation of the branding strategy by separate cities, territories in forming their own branding strategy, creation and promotion of the brand to attract tourists to the region. Further research might be conducted in the direction of the search for other ways of territorial development of the city, which will help attract tourists to the region.

RU

Исследована роль брендинга в повышении привлекательности города для туризма. Проанализирована деятельность по брендингу в отдельных городах. Выявлены основные проблемы деятельности по формированию и продвижению брендов для привлечения туристов в регион. Исследованы этапы стратегического подхода по формированию эффективного бренда города

UK

Нині у світі образ України та її регіонів сформовано несистемно й хаотично. У результаті привабливість окремих міст і регіонів України для туристів дуже низька. Зростання рівня глобальної конкуренції регіонів й окремих міст активізувала необхідність створення позитивного іміджу міста на туристичному ринку. Просування локальних унікальних відмінностей таких міст шляхом формування бренда на їх основі – найефективніший інструмент підвищення туристської привабливості регіону. Оскільки формування брендів для різних об’єктів і цілей має свою специфіку, зі зростанням значення туризму для регіонів України потрібно деталізувати, вивчити особливості формування бренда окремих міст для підвищення привабливості території для туризму. Мета написаної статті – визначення ролі брендингу міст для туристичної галузі, виявлення проблем у цій діяльності, характеристика етапів стратегічного підходу до брендингу міст для підвищення їх привабливості для туристів. Дослідження виконано за допомогою методів наукового пізнання: аналізу та синтезу, групування, систематизації, узагальнення. У роботі бренд міста розглянуто як сукупність усталених цінностей, що відображають неповторні оригінальні споживчі характеристики даного міста і спільноти, які широко відомі, отримали суспільне визнання і користуються стабільним попитом споживачів. Охарактеризовано роль брендингу в підвищенні привабливості міста для туризму й визначено, що брендинг є найважливішим фактором конкурентних переваг і доходів міста. За його допомогою позиціонують регіон, підвищують його конкурентоспроможність у різних сферах діяльності. Формування бренда території – один зі способів створення іміджу й підвищення рівня «впізнавання» міста цільовими групами, зокрема туристами. Певним чином брендинг виконує «освітню» функцію. За його допомогою розповідають усім про унікальні міста і зрештою формують їх інвестиційну і туристичну привабливість. Проаналізовано діяльність із брендингу в окремих містах. Виявлено основні проблеми діяльності із формування та просування брендів для залучення туристів. Охарактеризовано етапи стратегічного підходу щодо формування ефективного бренда міста: діагностика ситуації та формування цілей брендингу; формулювання сутності бренда; стратегічний план із просування бренда; реалізація стратегічного плану, оцінка ефективності сформованого бренда. Наукова новизна роботи полягає в розробці послідовності етапів формування і реалізації стратегії брендингу міста, яка на відміну від інших підходів до стратегічного брендингу враховує специфіку формування бренда міста для підвищення його привабливості для туристів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування запропонованої послідовності етапів розробки та реалізації стратегії брендингу окремими містами, територіями при формуванні власної стратегії брендингу, створенні і просуванні бренда для залучення туристів до регіону. Подальші дослідження можна проводити в напрямку пошуку інших шляхів територіального розвитку міста, які допоможуть залучати туристів до регіону.

14

Doświadczenia relacyjne w szkolnictwie wyższym i ich wpływ na wizerunek uczelni oraz lojalność studentów

63%

Dziewanowska K.

Handel Wewnętrzny

|

2016

|

issue 3 (362)

126-137

PL

Cel artykułu: przeprowadzenie analizy doświadczeń relacyjnych na uczelni oraz określenie ich wpływu na lojalność studentów i wizerunek uczelni. Rodzaj wykorzystanej metodologii badawczej/podejścia badawczego: badanie ilościowe (ankieta). Główne wyniki badań/analiz: wyniki przeprowadzonego badania pozwalają na identyfikację czterech wymiarów doświadczeń relacyjnych, które stają się udziałem studentów oraz potwierdzają pozytywną korelację doświadczeń relacyjnych z lojalnością studentów i postrzeganym wizerunkiem uczelni. Ponadto, poziom lojalności i percepcja wizerunku uczelni zależą od wybranych charakterystyk populacji (np. rok studiów). Implikacje praktyczne: wiedza na temat specyfiki i konsekwencji doświadczeń relacyjnych może stanowić istotne źródło przewagi konkurencyjnej uczelni, a także wpływać na jej zdolność do pozyskiwania i utrzymywania klientów (studentów). Implikacje społeczne: edukacja na poziomie wyższym pełni ważną rolę w rozwoju społeczeństwa i gospodarki. Zrozumienie specyfiki doznań w szkolnictwie wyższym może przyczynić się do jej lepszego funkcjonowania i wpływania na dobrobyt społeczny. Kategoria artykułu: badawczy.

EN

Purpose of the article: the article aims to analyse students’ relational experience at the university and to determine their impact on students’ loyalty and the image of the university. Research of methodology/research approach: quantitative study (survey). Key findings/analysis: the results of the study allow for identification of four dimensions of students’ relational experience and confirm the positive correlation between experiential dimensions, students’ loyalty, and perception of the university’s image. Also, the level of loyalty and perception of the university’s image depend on population characteristics (e.g. year of study). Practical implications: knowledge about the dimensions and consequences of relational experience can be a significant source of competitive advantage for higher education institutions and can affect their ability to attract and retain customers (students). Social implications: higher education plays an important role in the social and economic development of a country. Understanding of the specifics of experience in education can contribute to its better functioning, consequently influencing social welfare.

RU

Цель статьи: провести анализ реляционного опыта в вузе и определить его влияние на лояльность студентов и имидж вуза. Вид использованной исследовательской методологии/исследовательского подхода: количественное обследование (опрос). Основные результаты исследований/анализов: результаты проведенного обследования позволяют выявить четыре измерения реляционного опыта, который становится участью студентов и подтверждает положительную корреляцию реляционного опыта с лояльностью студентов и восприятием ими- джа вуза. Кроме того, уровень лояльности и восприятие имиджа вуза зависят от избранных характеристик популяции (напр. курс обучения). Практические импликации: знания насчет специфики и последствий реляционного опыта могут собой представлять существенный источник конкурентного преимущества вуза, а также влиять на его способность привлекать и удерживать клиентов (студентов). Социальные импликации: обучение на уровне вуза играет важную роль в развитии общества и экономики. Понятие специфики ощущений в высшем образовании может способствовать ее лучшему функционированию и влиянию на социальное благосостояние. Категория статьи: исследовательская.

Refine search results

Захар Прилепин – литературный портрет

Narzędzia kształtowania wizerunku na rynku aptek w województwie kujawsko-pomorskim

Aktywność posłów do Parlamentu Europejskiego IX kadencji na portalu społecznościowym Facebook – analiza porównawcza

Wizerunek a innowacyjność współczesnych produktów żywnościowych

Zachowania nabywcze w zakresie żywności klientów sieci Biedronka i postrzeganie jej placówek sprzedaży

Tożsamość i wizerunek wymiaru sprawiedliwości – perspektywa komunikacyjna

Identification of the theoretical aspects of enterprise reputation

Wykorzystanie storytelling w kreowaniu wizerunku marki w social media

Rola innowacyjnych produktów turystycznych w kreowaniu wizerunku obszaru recepcji (na przykładzie Podziemi Rynku Głównego w Krakowie)

Kształtowanie oferty zakładów leczniczych dla pacjentów

Marketing and non-marketing determinants of the image of a food product

Kształtowanie wizerunku jako instrument budowania kapitału społecznego organizacji non profit

Формування бренда міста як інноваційний шлях підвищення його привабливості для туризму

Doświadczenia relacyjne w szkolnictwie wyższym i ich wpływ na wizerunek uczelni oraz lojalność studentów